Постанова № 28015158, 04.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18726/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю:Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Федотова І.В., Каленюк О.Ю., представника апелянта -Канарського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфільмтрест»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфільмтрест»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрфільмтрест»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.11.2010 року № 0009752310/0, № 0009742310/0 та від 09.03.2011 року № 0001702310.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфільмтрест»відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції -скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Укрфільмтрест»є юридичною особою, зареєстрованою Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 14.11.2007 року.

В період з 18.11.2010 року по 22.11.2010 року, службовими особами відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Укрфільмтрест»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»за період 01.01.2008 року по 30.09.2010 року.

За результатами проведеної перевірки позивачем було складено акт від 23.11.2010 року №1014/23-10/35573663, згідно якого ТОВ «Укрфільмтрест»порушено вимоги:

- п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 114 985 грн., у тому числі: за 3 квартали 2009 року -61 625,00 грн., за 2009 рік -106 964,00 грн., за 1 квартал 2010 року -8 021,00 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 91 987,67 грн., у тому числі: за вересень 2009 року -49 300,00 грн., за жовтень 2009 року -23 071,00 грн., за листопад 2009 року -13 200,00 грн., за лютий 2010 року -6 416 ,67 грн.

На підставі акту перевірки від 23.11.2010 року №1014/23-10/35573663, ДПІ у Печерському районі м. Києва були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 30.11.2010 року № 0009752310/0, яким ТОВ «Укрфільмтрест»визначено суму штрафних (фінансових санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 140 982,00 грн., у тому числі 91 988,00 грн. -за основним платежем та 48 994,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 30.11.2010 року № 0009742310/0, яким ТОВ «Укрфільмтрест»визначено суму штрафних (фінансових санкцій) з податку на прибуток у розмірі 166 339,00 грн., у тому числі 114 985,00 грн. -за основним платежем та 51 354,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись в вищевказаними податковими повідомленнями-рішення, позивач розпочав процедуру їх адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги позивача, ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято рішення від 04.02.2011 року № 2998/10/25-011, яким скаргу позивача -задоволено частково, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.11.2010 року № 0009742310/0 -залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.11.2010 року № 0009752310/0 -скасовано в частині 3 000,00 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

09 березня 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001702310, яким ТОВ «Укрфільмтрест»визначено суму штрафних (фінансових санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 137 982,00 грн., у тому числі 91 988,00 грн. -за основним платежем та 45 994,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами розгляду скарги позивача, ДПА у м. Києві було прийнято рішення від 14.04.2011 року № 3977/10/25-114, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.11.2010 року № 0009752310/0 з урахуванням рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 04.02.2011 року № 2998/10/25-011 - без змін.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із приписами пп. 7.2.4 п. 7.12 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (тут і далі по тексту постанови в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 168/97-ВР), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Положенням пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пп. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Зазначені обставини відповідачем не доведені.

Дослідженням матеріалів вказаної справи колегією суддів встановлено, що 07.09.2009 року та 28.08.2009 року між ТОВ «Укрфільмтрест»та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»були укладені договори № 7/08-2009 та № 28/08-2009 відповідно, згідно яких ТОВ «Укрфільмтрест»доручає, а ТОВ «С.Дж.Р.Груп»приймає на себе зобов'язання виконати роботи, вказані в договорі та додатках до нього (далі - роботи), а ТОВ «Укрфільмтрест»погоджується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. Згідно договору ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за замовленням ТОВ «Укрфільмтрест»здійснюватиме роботи: написання оригінальної музики; кастинг (підбір) виконавців та запис їх виконання або залучення виконавців, наданих ТОВ «Укрфільмтрест»; пост продакшн (накладення музики і запису виконавця/виконання на відео матеріал); міксинг відео ролика (балансування вихідних компонентів) для формування кінцевого продукту придатного для використання та його запису із фіксацією на компакт-диск, магнітну стрічку, магнітний диск чи інший носій, або з фіксацією у іншій цифровій формі, в тому числі шляхом створення файлів формату МРЗ та направлення таких файлів на електронну адресу ТОВ «Укрфільмтрест»за погодженням сторін; виробництво аудіовізуальних творів з використанням комп'ютерної графіки; виготовлення комп'ютерних спец ефектів, необхідних для виготовлення аудіовізуальних творів; здійснення адаптації наданих ТОВ «Укрфільмтрест»аудіовізуальних творів; запис фонограм та/або відеограм; переклад, озвучення, субтитрування наданих ТОВ «Укрфільмтрест»об'єктів авторського права.

Прийняття робіт здійснюється шляхом підписання актів здачі-прийняття виконаних робіт. Розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на підставі виставленого ним рахунку-фактури.

На виконання умов вказаних договорів свідчать акти прийому-передачі виконаних робіт від 30.10.2009 року, від 26.11.2009 року, від 10.03.2010 року та податкові накладні № 7419 від 16.09.2009 року, № 9997 від 26.11.2009 року, № 9062 від 30.10.2009 року та № 1861 від 25.02.2010 року на загальну суму 551 926,00 грн. (у тому числі ПДВ -91 987,67 грн.).

В рахунок оплати за виконані роботи за договорами № 7/08-2009 від 07.09.2009 року та № 28/08-2009 від 28.08.2009 року, ТОВ «Укрфільмтрест»перерахувало грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на загальну суму 551 926,00 грн., у т.ч. ПДВ -91 987,67 грн.

При цьому з акту перевірки вбачається, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»зареєстроване в ДПІ у Печерському районі м. Києва та відповідно до даних автоматизованої інформаційної системи обласного рівня має стан 10 «запит на встановлення місцезнаходження».

Згідно бази облікових даних, станом на 14.10.2010 року ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не звітує, останній звіт було подано за березень 2010 року.

Також, згідно бази даних АІС ОР ДПА у м. Києві було встановлено, що директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «С.Дж.Р.Груп»є ОСОБА_6, загальна чисельність працюючих на ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за період з 01.09.2008 року по 30.04.2010 року складала 1 особа, інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства відсутня в зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток. В деклараціях з податку на прибуток в рядку 7 «амортизаційні відрахування»відсутні будь-які нарахування. Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Відповідач заперечує щодо правомірності спірних угод та мотивує це тим, що останні носять фіктивний характер, оскільки підписи на первинних документах, наданих позивачу його контрагентом, здійснені від імені громадянина ОСОБА_6 не мають юридичної сили і доказовості. На підтвердження своїх доводів посилається на те, що 27.09.2010 року старшим слідчим управління податкової міліції ДПА України відносно ОСОБА_6 та невстановлених слідством осіб було порушено кримінальну справу № 69-107 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 КК України.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними твердженнями апелянта та зазначає, що відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналізуючи наявні в справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що зміст зазначених вище договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що в межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

Спірні угоди були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобов'язання за ними виконані належним чином, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

При цьому, належними доказами, які підтверджують правомірність віднесення позивачем до валових витрат суми грошових коштів та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є акти прийому-передачі виконаних робіт за договорами, що були укладені між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп», аудіо- та відеоматеріали, які водночас свідчать про виконання сторонами умов зазначених договорів. Наявність цих документів відповідачем не заперечується.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що на момент розгляду даної справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину будь-яких осіб у здійсненні фіктивного підприємництва відсутній.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії постанови старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України капітана податкової міліції Горбатюка О.В. від 27.04.2011 року, кримінальну справу № 69-107 порушену відносно ОСОБА_6 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України - закрито за відсутністю складу злочину.

Посилання суду першої інстанції на постанову Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2011 року по кримінальній справі № 1-п-32/11 (якою ОСОБА_6 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «в»ст. ст. 1, 6 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року, а кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 367 КК України провадженням закрито) як на одну з підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Укрфільмтрест»колегія суддів вважає помилковим, з огляду на наступне.

З постанови Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2011 року по кримінальній справі № 1-п-32/11, порушеної відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України вбачається, що в період з липня 2008 року по серпень 2010 року ОСОБА_6 усвідомлюючи наслідки неналежного виконання своїх обов'язків, діючи в порушення норм ст. 49 Господарського кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», без оформлення належним чином будь-яких офіційних документів надав можливість ОСОБА_8 здійснювати фінансово-господарську діяльність TOB «С.Дж.Р.Груп»шляхом передачі останньому фінансово-господарських документів, документів бухгалтерської та податкової звітності, ліцензії на право здійснення будівельної діяльності, електронних ключів системи «клієнт-банк»(за допомогою яких через всесвітню мережу «Інтернет»можна переводити грошові кошти з безготівкових розрахункових рахунків TOB «С.Дж.Р.Груп»на безготівкові розрахункові рахунки інших суб'єктів підприємницької діяльності) та печатки TOB «С.Дж.Р.Груп»для ведення бухгалтерського та податкового обліків підприємства.

При цьому, ОСОБА_6, неналежним чином уповноваживши ОСОБА_8 на ведення бухгалтерського та податкового обліків підприємства, повністю ігноруючи свої обов'язки, як директора TOB «С.Дж.Р.Груп»фактично не контролював, і при цьому не складав та не видавав будь-яких офіційних документів, якими б законно уповноважив ОСОБА_8 бути відповідальним за ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, за забезпечення відображення в податковому обліку підприємства повних результатів фінансово-господарської діяльності, за сплату у вказані законодавством строки податку на додану вартість та податку на прибуток.

Після того, у період 2008-2010 років ОСОБА_8, усвідомлюючи те, що він не являється службовою особою TOB «С.Дж.Р.Груп», а також за відсутності будь-яких офіційних документів, які б покладали на нього обов'язки бути відповідальним за ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, за забезпечення відображення в податковому обліку підприємства повних результатів фінансово-господарської діяльності, за сплату у вказані законодавством строки податку на додану вартість та податку на прибуток, відчуваючи свою безкарність, використовуючи реквізити, печатку та електронну систему доступу до рахунків ТОВ «С.Дж.Р.Груп», за попередньою змовою зі службовими особами ряду інших суб'єктів підприємницької діяльності при невстановлених слідством обставинах організував складання документів фінансово-господарської діяльності, зміст яких не відповідає дійсності, що відображають проведення TOB «С.Дж.Р.Груп»за участю інших суб'єктів підприємницької діяльності операцій по купівлі-продажу товарів робіт та послуг, з метою придання видимості фактичного придбання відображених в документах купівлі-продажу товарів робіт та послуг, які в дійсності не мали місця.

Тобто, як вбачається з вищевикладеного, ОСОБА_6 було обвинувачено у вчиненні злочину, кваліфікованого за ч. 2 ст. 367 КК України, а саме: неналежне виконання службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, скоєння службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки.

При цьому, в постанові Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2011 року відсутні будь-які відомості щодо притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України), проведення фіктивного підприємництва (ст. 205 КК України), ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України), службове підроблення (ст. 366 КК України) чи підроблення документів, печаток, штампів та бланків підприємства (ст. 358 КК України).

Також, колегія суддів не приймає до уваги висновок суду першої інстанції про недійсність податкових накладних у зв'язку з їх підписанням не ОСОБА_6, а іншою особою (що було встановлено судом першої інстанції шляхом співставлення підписів ОСОБА_6 на нотаріально засвідченій заяві та податкових накладних, договорах), оскільки матеріали справи не містять висновку судово-почеркознавчої експертизи, як доказу нікчемності спірних правочинів укладених між позивачем та TOB «С.Дж.Р.Груп».

Крім цього, як вбачається з постанови Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2011 року по кримінальній справі № 1-п-32/11 ОСОБА_6 стверджував, що не здійснював ніяких взаємовідносин з ТОВ «Альянс», ТОВ «ІТЦ «Стройенерго», ПП «Ванк», ТОВ «Конкорд плюс», ТОВ «ГК «Бум Сервіс».

Тобто, з постанови Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2011 року не можна зробити висновок про відсутність реальних господарських взаємовідносин TOB «С.Дж.Р.Груп»з ТОВ «Укрфільмтрест».

Крім цього, в матеріалах справи міститься нотаріально засвідчена заява ОСОБА_6 з якої вбачається, що він є директором TOB «С.Дж.Р.Груп», яке під його керівництвом веде бухгалтерський та податковий облік, здійснює фінансово-господарську діяльність відповідно до своїх статутних цілей. Вся податкова звітність та податкові накладні TOB «С.Дж.Р.Груп»подавалися та підписувались ОСОБА_6 власноруч. Всі договори, укладені TOB «С.Дж.Р.Груп»з ТОВ «Укрфільмтрест»підписані ОСОБА_6, є чинними та такими, що відповідають дійсним намірам сторін та направлені на реальне настання результатів.

Фактичне здійснення робіт (послуг) ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на користь ТОВ «Укрфільмтрест»підтверджується договорами, додатками до договорів, актами виконаних робіт, таблицями та погодженнями, що були складені між ТОВ «Укрфільмтрест»та ТОВ «Інтер Медіа Продакшн», АТ «Українська Автомобільна Корпорація», ВАТ «ВТБ Банк».

Будь-яких інших беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про неправомірність віднесення до валових витрат суми грошових коштів та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, відповідачем не надано та в матеріалах справи не міститься. Крім цього, відповідачем, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При цьому, ч. 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Таким чином, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфільмтрест» судовий збір за подачу адміністративного позову підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфільмтрест»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень слід задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 30.11.2010 року № 0009752310/0, № 0009742310/0 та від 09.03.2011 року № 0001702310.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфільмтрест»судовий збір у розмірі 30,12 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфільмтрест»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2012 року -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2012 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфільмтрест»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 30.11.2010 року № 0009752310/0, № 0009742310/0 та від 09.03.2011 року № 0001702310.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфільмтрест»судовий збір у розмірі 30,12 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федотов І.В.

Повний текст постанови складено та підписано -06.12.12р.