Рішення № 28012707, 10.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/13151-2012 10.12.12

За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія "ОРАНТА"

До Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування"

Про стягнення 6 879,94 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Петренко В.О. -представник (дов. № 08-03-29/408-12 від 14.08.2012 р.)від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування транспортних засобів № УБ407190 від 23.09.2009 р. в розмірі 6 879,94 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування транспортних засобів № УБ407190 від 23.09.2009 р., внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Чері", державний номер АВ 9165 ВА -Веретеннікова В.А., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль "Фіат", державний номер АВ 1185 ВН, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Мельник Г.П., визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПАТ "ХДІ страхування" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/2943551, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 6 879,94 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.09.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/13151-2012 та призначено справу до розгляду на 15.10.2012 р.

В судовому засіданні 15.10.2012 р. представник відповідача надав суду письмові пояснення, відповідно до яких заперечує проти позовних вимог, з тих підстав, що надане позивачем Дослідження від 09.11.2010 р. за № АВ9165ВА-09.11/2 оформлено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки дане Дослідження не відповідає встановленій формі "Звіту про оцінку" та не скріплене печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Також, надані позивачем платіжне доручення та Додаток № 1 до договору № 11/07-11/2/046 не підтверджують здійснення позивачем виплати коштів страхового відшкодування, оскільки дане платіжне доручення не містить відомостей стосовно призначення платежу та Додаток № 1 до Договору не містить відбитку штампу банку та підпису уповноваженої особи банку.

У зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, в судовому засіданні 15.10.2012 р. оголошено перерву до 12.11.2012 р.

В судовому засіданні 12.11.2012 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових документів. Клопотання задоволено.

В судовому засіданні 12.11.2012 р. оголошено перерву до 26.11.2012 р.

В судовому засіданні 26.11.2012 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів, та надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначені клопотання.

В судовому засіданні 26.11.2012 р. оголошено перерву до 10.12.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 10.12.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Після повернення з нарадчої кімнати в судовому засіданні 10.12.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд,-

ВСТАНОВИВ:

23.09.2009 р. між ВАТ НАСК "ОРАНТА" (Страховик) та Веретенніковим В.А. (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № УБ407190 (далі - Договір), згідно якого на страхування був прийнятий автомобіль "Чері", державний номер АВ 9165 ВА.

Згідно довідки ВДАІ Калинівського р-ну, 21.10.2010 р. в м. Калинівка Вінницької обл., трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "Чері", державний номер АВ 9165 ВА під керуванням Веретеннікова В.А. та транспортного засобу "Фіат", державний номер АВ 1185 ВН під керуванням Мельника Г.П.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Мельник Г.П. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 02.11.2010 р.

До ВАТ НАСК "Оранта" звернувся Страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Дослідження № АВ 9165ВА-09.11/2 від 09.11.2010 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Чері", державний номер АВ 9165 ВА, становить 7879,94 грн.

22.03.2011 р. ВАТ НАСК "Оранта" на підставі Страхового акту № СТО-10-18972/1 від 24.01.2011 р. та розрахунку страхового відшкодування до нього, враховуючи Дослідження № АВ 9165ВА-09.11/2 від 09.11.2010 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 7 389,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17046 від 22.03.2011 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Фіат", державний номер АВ 1185 ВН, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Чері", державний номер АВ 9165 ВА, належить Мелнику Г.П.

Цивільно-правова відповідальність Мельник Г.П. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Фіат", державний номер АВ 1185 ВН була застрахована у ПАТ "ХДІ страхування" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/2943551).

Вина водія Мельник Г.П. який керував автомобілем "Фіат", державний номер АВ 1185 ВН, підтверджується постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 02.11.2010 р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Чері", державний номер АВ 9165 ВА, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/2943551), а до ВАТ НАСК "Оранта" як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору добровільного страхування транспортних засобів № УБ407190 від 23.09.2009 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Мельника Г.П., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/2943551) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Заперечення відповідача стосовно того, що надане позивачем Дослідження від 09.11.2010 р. за № АВ9165ВА-09.11/2 оформлено з порушенням вимог чинного законодавства, не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 22.1 ст. 22 закону України Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. 34 закону України Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір завданої майну шкоди визначається аварійним комісаром або експертом.

Згідно положень ч. 4 ст. 3 закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", у випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 12 закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Так, в матеріалах справи наявне Дослідження № АВ9165ВА-09.11/2 від 09.11.2010 р., з якого вбачається, що огляд пошкодженого автомобіля "Чері", державний номер АВ 9165 ВА проводив аварійний комісар Якубовський Я.В., відповідно до офіційної довідкової нормативної літератури та інформаційних джерел: Комп'ютерна система для складання ремонтних калькуляцій "AUDATEX", Типовий формуляр (монтажні схеми) "AUDATEX" по ідентифікації, запчастинам і працезатратам автомобіля. Формуляр АА 05; Довідник "Бюлетень авто товарознавця", ДНДІСЕ ІОЦ СЕУ, випуск № 54; Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092.

Дане Дослідження склав спеціаліст ТОВ "Гарант-АСІСТАНС" Бородзіловський К.Є., перевірив начальник ДРЦ ТОВ "Гарант -АСІСТАНС" Кияниця В.П., який має відповідне свідоцтво оцінувача.

Так, Дослідження № АВ9165ВА-09.11/2 від 09.11.2010 р. є звітом про оцінку майна в розумінні закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи наявний належний та допустимий доказ вартості матеріального збитку завданого власника автомобіля "Чері", державний номер АВ 9165 ВА.

Крім того, відповідач будь-яких доказів на підтвердження того, що розмір заподіяних збитків невірно визначений позивачем та сума, яка підлягала до сплати, як страхове відшкодування, фактично є меншою порівняно із сплаченою позивачем, не надав.

Заперечення відповідача щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів сплати позивачем страхувальнику страхового відшкодування, також не приймаються судом до розгляду, оскільки в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 17046, з якого вбачається, що 22.03.2012 р. позивачем перераховано страхове відшкодування згідно відомості № 54 від 22.03.2012 р. В свою чергу, з відомості № 54 від 22.03.2011 р. вбачається, що ВАТ НАСК "Оранта" перерахував Веретеннікову В.А. 7389,94 коп.

Так, платіжне доручення № 17046 та відомість № 54 від 22.03.2012 р. є належним доказом сплати позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 7389,94 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 6879,94 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, ідентифікаційний код 22868348) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) шкоду в розмірі 6 879 (шість тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 94 коп. та судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 12.12.2012 р.

Суддя Ю.В. Картавцева