Ухвала суду № 28011850, 27.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 р.Справа № 2а-4750/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Бюджет-С" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2012р. по справі № 2а-4750/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Бюджет-С"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Бюджет-С" звернулося до суду з адміністративним позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000071502 від 17.02.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної оцінки обставинами справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Бюджет-С" по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Промбуд - Монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) за січень 2011 року, квітень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року та з платником податків ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №38/22-204/34971065 від 15.03.2012 року, згідно якого встановлено порушення п.44.1 ст. 44, п.186.3 ст. 186, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.10 підрозділу 2, розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 60982 грн., а саме: за січень 2011 року - 1698 грн., за березень 2011 року -558 грн., за квітень 2011 року - 2385 грн., червень 2011 року - 9902 грн., липень 2011 року - 4667 грн., серпень 2011 року - 7827 грн., вересень 2011 року - 13543 грн., жовтень 2011 року - 20402 грн.

На підставі розгляду вищевказаного акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000052228 від 29.03.2012 року про нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 84202,5 грн., з яких: основний платіж 60982 грн., штрафна (фінансова) санкція 23220,50 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у справі відсутні докази реального здійснення господарських операцій з зазначеними в акті перевірки контрагентами, за якими позивачем в подальшому неправомірно сформовано податковий кредит з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до підп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням вимог чинного законодавства. Отже, підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Судовим розглядом в суді першої інстанції встановлено та підтверджено при перегляді справи в апеляційному порядку, що ПП "Бюджет-С" було укладено з ТОВ "Промтехноопт" договір купівлі-продажу №19092011 від 19.09.2011 року, згідно якого ТОВ "Промтехноопт" поставляв позивачу продукцію за період з січня по жовтень 2011 року. На виконання даного договору ТОВ "Промтехноопт" були виписані податкові накладні, суми ПДВ по яких включені ПП "Бюджет-С" до податкового кредиту декларацій з ПДВ у січні-жовтні 2011 року відповідно.

Також між позивачем та ТОВ "Промбуд - Монтажінвест" укладено низку договорів субпідряду на проведення субпідрядних ремонтно - будівельних робіт: №08/04-2011 від 08.04.2011 року, №03/12-2010 від 03.12.2010 року, №24/03-2011 від 24.03.2011 року, №08/08-2011 від 08.08.2011 року, №11/08-2011 від 11.08.2011 року, №21/3-2011 від 21.03.2011 року, №05/05-2011 від 05.05.2011 року, №22/08-2011 від 22.08.2011 року, №10/12-2010 від 10.12.2010 року, №20/04-2011 від 20.04.2011 року, №17/06-2011 від 17.06.2011 року, №15/04-2011 від 15.04.2011 року. На виконання договорів ТОВ "Промбуд - Монтажінвест" були виписані податкові накладні, суми ПДВ по яких були включені ПП "Бюджет-С" до податкового кредиту Декларацій з ПДВ у січні-жовтні 2011 року відповідно.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до умов вищевказаних договорів передбачено транспортування придбаних товарів від постачальника до покупця.

Однак документів на підтвердження здійснення транспортування товару (товарно-транспортних накладних, які засвідчують факт відвантаження придбаних товарно- матеріальних цінностей, подорожніх листів, що підтверджують факт перевезення будівельних матеріалів) позивачем до перевірки не було надано.

Позивачем до матеріалів справи на підтвердження факту подальшої реалізації в господарській діяльності отриманих від ТОВ "Промбуд - Монтажінвест", ТОВ "Промтехноопт" товарів по укладеним договорам надані акти прийому виконаних робіт: №1, 2 за січень 2011 року, №3, 4 за квітень 2011 року, №5, 6, 7, 8 за червень 2011 року, №9, 10 за липень 2011 року, №11 за серпень 2011 року, №12, 13 за вересень 2011 року, №14, 15 за жовтень 2011 року (т. 1 а. с. 65-66, 69-70, 73-74, 77-79, 82-83, 85-86, 89-90, 93-94, 97-98, 101-107, 109-110, 113-115, 118-120, 123-125, 128-129), які не містять обов'язкових реквізитів визначених п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: не зазначено дату складання актів та відсутній відтиск печатки.

Таким чином суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що сама лише наявність у позивача податкових накладних з ПДВ, виданих ТОВ "Промбуд - Монтажінвест", ТОВ "Промтехноопт", не є достатніми підставами для формування податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст., ст. 160,167,195,196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бюджет-С" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2012р. по справі № 2а-4750/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 03.12.2012 р.