Рішення № 28011022, 10.12.2012, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0117-359/11

РІШЕННЯ

Іменем України

"10" грудня 2012 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: О.В. Копичинського

З секретарем: Є.Ф. Кузьменко

З участю адвокатів: ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, про поділ майна та про стягнення судових витрат у справі, з участю ОСОБА_5 як третьої особи на стороні відповідачки без права заявляти самостійні вимоги щодо предмета спору,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, який згідно ч.2 ст.31 ЦПК України було уточнено вимогами, а.с.162,205,213 том 1, а.с.7,9,120,188 том 2:

1) про визнання спільною сумісною власністю подружжя:

-будівельні матеріали і конструктивні елементи, з яких було побудовано жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1, перелік і вартість яких зазначена в висновку судової будівельно-технічної експертизи від 03.12.12р. №17;

-грошові кошти в сумі 22.500гр.00коп., які були внесені відповідачкою на депозит суду під час розгляду цивільної справи №2-1062/2010р.;

-холодильник «Samsung»; телевізор «Тomson»; духовку електричну; стіл кухонний; стільці м'які кількістю 8 штук; набір меблів для кухні вбудованої; газову колонку; мікрохвильову піч «Samsung»; кухонний комбайн; комплект меблі для ванної кімнати; дзеркало для ванної кімнати; систему супутникового телебачення; ліжко двоспальне; шафу для білизни з 3-х секцій; комод; трюмо; комплект з 2-х при ліжкових тумб; стіл для комп'ютера; набір меблі для прихожої; люстру з вентилятором; пилосос «Skarlett»; сталеву місткість об'ємом 1500 літрів - а всього на суму 27.856гр.50коп.;

2) про визнання права власності за ОСОБА_3 і за ОСОБА_4 в рівних частках на будівельні матеріали і конструктивні елементи, з яких було побудовано жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1, перелік і вартість яких зазначена в висновку судової будівельно-технічної експертизи від 03.12.12р. №17;

3) про визнання права власності за ОСОБА_3 та про виділ йому в натурі:

-холодильника «Samsung» вартістю 2.000грн.; телевізора «Тomson» вартістю 800грн.; столу кухонного вартістю 600грн.; стільців м'яких кількістю 8 штук вартістю 624грн.; мікрохвильової печі «Samsung» вартістю 200грн.; системи супутникового телебачення (ресівер і 2 антени) вартістю 490грн.; ліжка двоспального вартістю 2.100грн.; шафи для білизни з 3-х секцій вартістю 2.800грн.; комоду вартістю 480грн.; комплекту з 2-х при ліжкових тумб вартістю 420грн.; дзеркала для ванної кімнати вартістю 105грн.; набору меблів для прихожої вартістю 3.150грн.; духовки електричної вартістю 150грн., - а всього на суму 13.919гр.00коп.;

3') про визнання права власності за ОСОБА_4 та про виділ їй в натурі:

-газової колонки вартістю 800грн.; набору меблів для кухні вбудованої вартістю 8.400грн.; столу для комп'ютера вартістю 880грн.; кухонного комбайну вартістю 475грн.; комплекту меблів для ванної кімнати вартістю 1.330грн.; трюмо вартістю 480грн.; люстри з вентилятором вартістю 150грн.; пилососу «Skarlett» вартістю 122грн.50коп.; сталевої місткості об'ємом 1500 літрів, вартістю 1.300грн. - а всього на суму 13.937гр.50коп.

3) про стягнення судових витрат у справі загальною сумою в 13.647грн.76коп.

Позов мотивний тим, що зазначене нерухоме майно було куплено ними на спільні сумісні кошти в період перебування у зареєстрованому шлюбі.

Також в період шлюбу ними за власні кошти було побудовано жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1, право власності на яке було визнано за відповідачкою рішенням Сакського міськрайсуду АРК. від 16.04.08р., в якому вони постійно проживали своєю сім'єю. Але рішенням Апеляційного суду АРК. від 20.12.11р. дане судове рішення скасовано.

Після припинення шлюбно-сімейних стосунків в 2009р. та через конфлікти і скандали з відповідачкою та її родичами він був змушений піти з цього жилого будинку проживати на знімне житло.

З цих причин він просить визнати право власності на будівельні матеріалів і конструктивні елементи, з яких було побудовано цей нерухоме майно, а також виділити йому те майно і меблі, які можливо реально використовувати за призначенням без пошкодження і переробки тому, що інше майно і меблі зроблені з урахуванням індивідуальних особливостей приміщень жилого будинку.

Під час розгляду в Сакському міськрайсуді АРК. цивільної справи №2-1062/2010р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ автомобіля «DAEWOO» р/н НОМЕР_1, ОСОБА_4 внесла на депозит суду грошові кошти в сумі 22.500гр.00коп., які є спільною сумісною власністю подружжя, у зв'язку з чим, він має право на Ѕ частку цих грошових коштів.

У судовому засіданні позивач підтримав зазначені позовні вимоги, які просив задовольнити.

Відповідачка визнала позов лише в тій його частині, що жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 та придбали майно і меблі, які там знаходяться, є спільною їхньою з позивачем сумісною власністю, у зв'язку з чим позивач має право на Ѕ частку цього майна.

Це нерухоме майно побудовано на земельній ділянці, яку було виділено сільрадою у користування її брату ОСОБА_5, який разом з батьками приймав участь в його будівництві і тому має певне право на це нерухоме майно.

Рішенням Сакського міськрайсуду АРК. від 16.04.08р. за нею було визнано право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 Але вона не встигла зареєструвати це право в БТІ тому, що рішенням Апеляційного суду АРК. від 20.12.11р. дане рішення Сакського міськрайсуду АРК. було скасовано.

Майно і меблі, що знаходяться в цьому жилому будинку №27, вона просила поділити шляхом надання їй: столу кухонного; стільців м'яких кількістю 8 штук; системи супутникового телебачення (ресівер і 2 антени); ліжка двоспального; шафи для білизни з 3-х секцій; комоду; комплекту з 2-х при ліжкових тумб; набору меблів для прихожої, а інше майно передати позивачу тому, що цей мано вона бажає передати для користування своїй дочці, з якою вона проживає в АДРЕСА_2.

Під час розгляду в Сакському міськрайсуді АРК. цивільної справи №2-1062/2010р. за її позовом до ОСОБА_3 про поділ автомобіля «DAEWOO» р/н НОМЕР_1 вона зняла зі свого банківського рахунку і внесла на депозит суду грошові кошти в сумі 22.500гр.00коп., які є особистою власністю її та її матері. З листопада 2009р. вони з відповідачам припинили підтримували шлюбно-сімейні стосунки, у зв'язку з чим позивач не має відношення до цих коштів.

У судовому засіданні 10.12.12р. 3-я особа, а.с.123,126 том 2, проти позову заперечував з тих підстав, що жилий будинок АДРЕСА_1 будувався на його земельній ділянці і він вкладав свій труд в його будівництво, у зв'язку має право на певну частку цього будинку.

Заслухавши пояснення сторін, 3-ї особи думку адвокатів, допитавши свідків і експерта, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість задовольнити позов лише частково з наступних підстав.

1.Позов в частині спору стосовно будівельних матеріалів і конструктивних

елементів об'єкту нерухомості.

У відповідності до ч.1 ст.60 СК і ч.1 ст.368 ЦК України - майно, набуте подружжями під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що з 11.07.1987р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, а.с.7, який було розірвано рішенням Сакського міськрайсуду АРК. від 30.09.10р., а.с.90 том 1.

В період 2007-2008р.р. сторони за власні кошти будували жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1,, а.с.8,10-13,15-18,22 том 1.

Ці обставини підтвердила відповідачка в судовому засіданні 01.06.11р.

Рішенням Сакського міськрайсуду АРК. від 16.04.08р. за ОСОБА_4 було визнано право власності на жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1, а.с.8 том 1.

Після закінчення будівництва сторони проживали в цьому будинку з реєстрацією і спільно несли витрати по його утриманню, а.с.6,11-13,19-21 том 1.

*

У судовому засіданні відповідачка і 3-я особа стверджували, що 3-я особа має право на спірний жилий будинок тому, що приймав участь в його будівництві.

Але суд ставиться критично до цих стверджень и не приймає їх до уваги з наступних підстав.

З пояснень сторін і матеріалів справи, а.с.235,236,237 том 1, судом встановлено, що рішенням виконкому Оріхівської сільради Сакського р-ну АРК. від 18.12.1991р. було виділено ОСОБА_5 земельну ділянку під будівництво жилого будинку.

Рішенням Сакського міськрайсуду АРК. від 16.04.08р. встановлено, що згідно усної домовленості ОСОБА_5 передав своїй сестрі ОСОБА_4 дану земельну ділянку, на якій і було побудовано жилий будинок АДРЕСА_1, а.с.8 том 1.

Факт існування цієї домовленості підтверджується і розпискою ОСОБА_5 від 01.10.92р., а.с.214 том 1, та поясненнями сторін в судовому засіданні 06.10.11р.

У зв'язку з цим в січні 2008р. ОСОБА_5 звертався в Оріхівську сільраду Сакського р-ну АРК. із заявою про відмову від зазначеної земельної ділянки на користь своєї сестри ОСОБА_4, а.с.237 том 1.

Також рішенням Сакського міськрайсуду АРК. від 16.04.08р. було встановлено, що ОСОБА_5 не мав жодного відношення до будівництва жилого будинку АДРЕСА_1, а.с.8 том 1.

У судовому засіданні 01.06.11р. відповідачка пояснила, що спірний жилий будинок вона будувала з позивачем на спільні сімейні кошти.

В свою чергу ОСОБА_5 не довів належними і допустимими доказами факт своєї участі в будівництві даного жилого будинку та укладення зі сторонами належного договору про спільне будівництво, чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 не мав відношення до будівництва жилого будинку №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1

Також в ч.4 п.4 Постанови від 04.10.91р. №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що інші особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю будинку), якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно.

*

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд визнає, що зазначений жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю колишніх подружжя ОСОБА_4.

*

Але судом встановлено, що право власності на даний жилий будинок ОСОБА_4 не зареєструвала в БТІ, а.с.4,234 том 1.

Також за апеляційною скаргою Сакського міжрайпрокурора в інтересах ДАБК рішення Сакського міськрайсуду АРК. від 16.04.08р. було скасовано рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК. від 20.12.11р. і в позові ОСОБА_4 про визнання права власності на жилий будинок відмовлено, а.с.256 том 1, а.с.1 том 2.

Крім того, судом встановлено, що зазначений жилий будинок з господарськими будівлями побудований на земельній ділянці, користувачем якої є ОСОБА_5, який заперечує проти визнання за сторонами права власності на це нерухоме майно.

Зазначене, на думку суду, свідчить про те, що відповідно до вимог ст.ст.125,126 ЗК України, 375,376 ЦК України, ст.39 Закону України від 17.02.11р. «Про регулювання містобудівної діяльності», п.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюст України від 07.02.02р. №7/5 та ч.1 п.9 Пленум Верховного Суду України в ч.3 п.9 постанови від 04.10.91р. №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» у сторін відсутня можливості, на теперішній час, для оформлення права власності на це нерухоме майно.

Також до теперішнього часу не вирішено питання про прийняття цього жилого будинку з господарсько-побутовими будівлями в експлуатацію, як то передбачено ст.39 Закону України від 17.02.11р. «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі зазначеного вище суд визнає дане нерухоме майно об'єктом незавершеного будівництва.

*

Так згідно ч.3 ст.331 ЦК України - до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які використані в процесі цього будівництва.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в ч.3 п.9 постанови від 04.10.91р. №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» - при неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за дружиною забудовника на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку.

У зв'язку з цим у справі було проведено судову будівельно-технічну експертизу від 03.12.12р. №17, в якій визначені найменування і вартість будівельних матеріалів і конструктивних елементів, з яких було побудовано жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1, а.с.140-179 том 2.

Суд вважає за можливе прийняти до уваги зазначену експертизу і покласти її в основу судового рішення тому, що вона відповідає встановленим в суді обставинам будівництва спірного жилого будинку №27, матеріалами справи і ніким з сторін не спростовано належними ми і допустимими доказами.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що зазначені в даній експертизі будівельні матеріали і конструктивні елементи є спільною сумісною власністю сторін.

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне визнати за сторонами в рівних частках право власності на ці будівельні матеріали і конструктивні елементи тому, що:

-згідно ст.63 СК України - дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними;

-у відповідності до ч.1 ст.70 цього Кодексу і ч.2 ст.372 ЦК України - у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначеного домовленістю між ними або шлюбним договором;

-відповідно до ст.392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це оспорюється або не визнається іншою особою.

*

2.Позов в частині поділу майна і меблів, що знаходяться в жилому будинку

АДРЕСА_1

У відповідності до ч.1 ст.60 СК і ч.1 ст.368 ЦК України - майно, набуте подружжями під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що з 11.07.1987р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, а.с.7, який було розірвано рішенням Сакського міськрайсуду АРК. від 30.09.10р., від якого мають повнолітню дитину, а.с.90 том 1.

В період шлюбу сторони придбали за спільні кошти: холодильник «Samsung»; телевізор «Тomson»; газову колонку; стіл кухонний; стільці м'які кількістю 8 штук; набір для кухні вбудованої; мікрохвильову піч «Samsung»; кухонний комбайн; комплект меблі для ванної кімнати; дзеркало для ванної кімнати; систему супутникового телебачення; ліжко двоспальне; шафу для білизни з 3-х секцій; комод; трюмо; комплект з 2-х при ліжкових тумб; стіл для комп'ютера; набір меблі для прихожої; духовку електричну; люстру з вентилятором; пилосос «Skarlett»; сталеву місткість об'ємом 1500 літрів - а всього на суму 27.856гр.50коп., а.с.182.

На підставі зазначеного вище суд визнає, що зазначене спірне майно є спільною сумісною власністю колишніх подружжя ОСОБА_4.

*

Вартість зазначеного спірного майна була визначена за висновком судово-товарознавчої експертизи від 16.08.11р. №1977, а.с.180-194 том 1.

Суд вважає за можливе прийняти до уваги зазначену грошову оцінку спірного майна з наступних підстав:

-вартість майна визначена з урахуванням цін на період проведення експертного дослідження та з урахуванням його фізичного зносу під час експлуатації;

-експерт-товарознавець підтримав свій висновок у судовому засіданні 10.11.11р.;

-сторони не надали суду жодних доказів у спростування обґрунтованості даного експертного висновку, чим не виконали вимоги ст.ст.10,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Судом зазначені обставини не встановлені при розгляді справи.

*

З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що в період шлюбу сторони побудували жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1, в якому постійно проживали де і користувалися зазначеним майном і меблями.

Після припинення шлюбно-сімейних стосунків в листопаді 2009р. та через конфлікти і скандали з відповідачкою та її родичами позивач пішов з даного жилого будинку проживати на знімне житло, а.с.90 том 1.

На теперішній час позивач проживає однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_6, з якою мають спільну малолітню дитину, а.с.215-221 том 1.

Їхня сім'я змушена проживати на знімній квартирі.

Ці обставини підтвердила і свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні 12.10.11р.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК. від 20.12.11р. було скасовано рішенням Сакського міськрайсуду АРК. від 16.04.08р. і відмовлено в позові ОСОБА_4 про визнання права власності на новозбудований жилий будинок №27, а.с.1 том 2.

У судових засіданнях 25.10.11р. і 07.12.12р. відповідачка пояснювала, що жилим будинком №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 користується вона зі своїми батьками і братом ОСОБА_5, які приймали участь в його будівництві і тому мають на нього певні права.

Також в судовому засіданні 01.06.11р. відповідачка пояснила, що цей будинок вона зберігає для своєї дочки і тому не бажає його ділити з позивачем в натурі.

Матеріалами справи, а.с.37,46,51,52,106 том 2, підтверджуються ті обставини, що відповідачка та її родичі перешкоджають позивачу в доступі до зазначеного жилого будинку.

З цих підстав суд погоджується з доводами позивача в тому, що він не має можливості проживати зі своєю новою сім'єю в даному жилому будинку №27.

З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що позивач, відповідачка і їхня повнолітня дочка є співвласниками в рівних частках АДРЕСА_2., а.с.238.

Ця квартира складається з 2-х жилих кімнат, а.с.239, в якій проживає відповідачка і дочка сторін зі своїм чоловіком.

З цих підстав суд погоджується з доводами позивача в тому, що він не має можливості проживати зі своєю новою сім'єю в даній квартирі №25.

У судовому засіданні 06.10.11р. відповідачка заперечувала про первісних позовних вимог про залишення їй всього зазначеного майна і меблів з виплатою позивачу грошової компенсації за належну йому частку в цьому майні відповідно до вимог ч.4 ст.71 СК України.

На підставі зазначеного вище суд вважає за необхідне поділити в натурі зазначене майно і меблі між сторонами з урахуванням наступного.

Згідно ст.63 СК України - дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

У відповідності до ч.1 ст.70 цього Кодексу і ч.2 ст.372 ЦК України - у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначеного домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст.392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це оспорюється або не визнається іншою особою.

З пояснень сторін і висновку судово-товарознавчої експертизи від 16.08.11р. №1977, а.с.180-194, 191 том 1, судом встановлено, що гарнітур кухні є вбудованими меблями, які виготовлялися з урахуванням індивідуальних особливостей приміщення кухні.

У зв'язку з цим суд визнає, що ці меблі можливо використовувати за призначенням лише в даному приміщенні кухні жилого будинку АДРЕСА_1

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що у разі надання позивачу в натурі цієї кухні, він не зможе встановити її для використання в іншому жилому приміщенні та не зможе її реалізувати, а відповідна переробка цих меблів приведе до пошкодження їхнього товарного вигляду.

Також судом встановлено, що в даному приміщені кухні встановлено кухонний стіл і кухонний комбайн, а.с.191.

Позивач зі своєю новою сім'єю проживає в знімному житлі, що, на думку суду, позбавляє його можливості встановити цей стіл і комбайн в даному чужому житлі.

З цих підстав суд вважає за необхідне надати зазначені набір меблі для кухні вартістю 8.400грн., стіл вартістю 600грн. і кухонний комбайн вартістю 475грн. в користування саме відповідачці, яка проживає в жилому будинку АДРЕСА_1 де і користується ними.

*

З пояснень сторін в судовому засіданні 07.12.12р. і висновку судово-товарознавчої експертизи від 16.08.11р. №1977, а.с.192, судом встановлено, що в ванній кімнаті жилого будинку АДРЕСА_1 встановлено комплект меблів для ванної кімнати, який підібрано з урахуванням індивідуальних особливостей цього приміщення а також дзеркало для ванної кімнати

У зв'язку з цим суд визнає, що ці меблі можливо використовувати за призначенням лише в даному приміщенні ванної кімнати жилого будинку АДРЕСА_1

Також судом встановлено, що позивач зі своєю новою сім'єю проживає в знімному житлі, що, на думку суду, позбавляє його можливості встановити ці меблі в даному чужому житлі.

З цих підстав суд вважає за необхідне надати ці меблі вартістю 1.330грн. і дзеркало вартістю 105грн. в користування саме відповідачці, яка проживає в жилому будинку АДРЕСА_1 де і користується ними.

*

З пояснень сторін в судовому засіданні 07.12.12р. і висновку судово-товарознавчої експертизи від 16.08.11р. №1977, а.с.191, судом встановлено, що в приміщенні кухні жилого будинку АДРЕСА_1 встановлено газову колонку.

З зазначеного виходить, що ця газова колонка є невід'ємною частиною даного приміщення жилого будинку.

З цих підстав суд вважає за необхідне надати цю газову колонку вартістю 800грн. в користування саме відповідачці, яка проживає в жилому будинку АДРЕСА_1 де і користується нею.

*

З пояснень сторін в судовому засіданні 07.12.12р. і висновку судово-товарознавчої експертизи від 16.08.11р. №1977, а.с.193, судом встановлено, що під дахом жилого будинку АДРЕСА_1 встановлено сталеву місткість об'ємом 1500 літрів, яка використовуються для зберігання питної води.

З зазначеного виходить, що ця місткість є невід'ємною частиною даного жилого будинку.

З цих підстав суд вважає за необхідне надати дану місткість вартістю 1.300грн. в користування саме відповідачці, яка проживає в жилому будинку АДРЕСА_1 де і користується даною місткістю.

*

З пояснень сторін в судовому засіданні 07.12.12р. і висновку судово-товарознавчої експертизи від 16.08.11р. №1977, а.с.193, судом встановлено, що в приміщенні жилого будинку АДРЕСА_1 знаходиться стіл для комп'ютера.

Також судом встановлено, що позивач зі своєю новою сім'єю проживає в знімному житлі, що, на думку суду, позбавляє його можливості встановити цей стіл в даному чужому житлі.

З цих підстав суд вважає за необхідне надати зазначений стіл для комп'ютера вартістю 880грн. саме відповідачці, яка проживає в жилому будинку АДРЕСА_1 де ним і користується

З зазначеного виходить, що у користування відповідачки надано майна і меблів загальною вартістю в 13.890грн.00коп.

*

З пояснень сторін в судовому засіданні 07.12.12р. і висновку судово-товарознавчої експертизи від 16.08.11р. №1977, а.с.192, судом встановлено, що в жилій кімнаті (в спальні) жилого будинку АДРЕСА_1 встановлено комплект меблів, який складається: з ліжка двоспального вартістю 2.100грн.; шафи для білизни з 3-х секцій вартістю 2.800грн.; комоду вартістю 480грн.; комплекту з 2-х при ліжкових тумб вартістю 420грн.; трюмо вартістю 480грн.

Враховуючи зазначене, суд визнає, що у разі надання в натурі цього комплекту меблів позивачу він зможе його використовувати для потреб своєї нової сім'ї, або реалізувати.

З цих підстав суд вважає за необхідне надати цей меблевий гарнітур позивачу.

*

З пояснень сторін в судовому засіданні 07.12.12р. і висновку судово-товарознавчої експертизи від 16.08.11р. №1977, а.с.191-193, судом встановлено, що в жилому будинку АДРЕСА_1 знаходяться: холодильник «Samsung» вартістю 2.000грн.; телевізор «Тomson» вартістю 800грн.; мікрохвильова піч «Samsung» вартістю 200грн.; система супутникового телебачення (ресівер і 2 антени) вартістю 490грн.; духовка електрична вартістю 150грн., люстра з вентилятором вартістю 150грн.; пилосос «Skarlett» вартістю 122грн.50коп.; стільці м'які кількістю 8 штук вартістю 624грн.; набір меблів для прихожої вартістю 3.150грн.

На теперішній час відповідачка періодично проживає в жилому будинку АДРЕСА_1 та постійно проживає зі своєю дочкою в АДРЕСА_2., яка обладнана холодильником, телевізором і меблями.

Враховуючи зазначене суд вважає за необхідне надати зазначене майно позивачу, який, у разі неможливості його використання в приміщенні знімного житла, зможе його реалізувати.

*

З зазначеного виходить, що у користування позивача передано майна і меблів загальною вартістю в 13.966грн.50коп.

У зв'язку з цим різниця між вартістю даного майна і майна, що надано у користування відповідачки, становить лише 76грн.50коп. (13.966,50грн. - 13.890грн.).

Приймаючи до уваги зазначені обставини справи, житлові умови сторін, різнопредметність спірного майна, а також зазначену різницю вартості майна, яка на думку суду є незначною, суд вважає за можливе відступити від засади рівності часток подружжя при вирішенні спору про поділ зазначеного спірного майна тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.70 СК України та ч.2 ст.372 ЦК України - при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.

*

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає за необхідне припинити право спільної сумісної власності сторін на зазначені вище:

-будівельні матеріали і конструктивні елементи, з яких було побудовано жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1, перелік і вартість яких зазначена в висновку судової будівельно-технічної експертизи від 03.12.12р. №117;

-на майна і меблі, що знаходяться в даному жилому будинку, тому, що згідно ч.3 ст.372 ЦК України - у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

*

3.Позов в частині поділу грошових коштів в сумі 22.500гр.00коп.

З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.07.1987р. по 30.09.10р., а.с.90.

В цей період у відділенні №55 ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_4 були відкриті депозитні рахунки: НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4, а.с.82,84,86,167 том 1.

Так з пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що з рахунку НОМЕР_2 відповідачка зняла 7.127гр.22коп. 22.02.10р., а.с.84 том 1.

З рахунку НОМЕР_3 відповідачка зняла 8.144гр.72коп. 22.02.10р., а.с.86 том 1.

З рахунку НОМЕР_4 відповідачка зняла 18.661гр.65коп. 03.03.10р., а.с.86 том 1.

30.04.10р., під час розгляду в Сакському міськрайсуді АРК. цивільної справи №2-1062/2010р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ автомобіля «DAEWOO» р/н НОМЕР_1, ОСОБА_4 внесла на депозит суду грошові кошти в сумі 22.500гр.00коп., у зв'язку з чим, за нею було визнано право власності на цей автомобіль, а.с.9,75,77 том 1.

Відповідачка не довела належними і допустимими доказами той факт, що ці грошові кошти є її особистою власністю та особистою власністю її матері, чим не виконала вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Судом зазначені обставини не встановлені при розгляді справи.

Також рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду України від 04.10.10р. визнано зазначені грошові кошти спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4, у зв'язку з чим скасовано рішення Сакського міськрайсуду АРК. від 02.07.10р. у справі №2-1062/2010р., а.с.65 том 1.

На підставі зазначеного вище та вимог ч.1 ст.60 СК і ч.1 ст.368 ЦК України і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п.п.23,24 постанови від 21.12.07р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд дійшов висновку, що зазначені грошові кошти є спільною сумісною власністю колишніх подружжя ОСОБА_4.

Також заперечення відповідачки стосовно того, що ці грошові кошти були внесені нею на депозит суду в період фактичного припинення шлюбно-сімейних стосунків з позивачем суд оцінює критично і не приймає до уваги з наступних підстав:

-як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.23 зазначеної постанови від 21.12.07р. №11 - вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, з'ясовувати джерело і час його придбання;

-з пояснень сторін і депозитних рахунків НОМЕР_2, НОМЕР_3 і НОМЕР_4, а.с.82,84,86,167 том 1, судом встановлено, що грошові кошти на ці рахунки були покладені в період шлюбно-сімейного проживання сторін.

Приймаючи до уваги зазначеного вище та вимог ст.ст.63,70 СК України і ст.ст.372,392 ЦК України, суд вважає за необхідне здійснити поділ зазначеного спільного подружнього майна шляхом:

-надання сторонам у власність по 11.250гр.00коп. кожногму, які знаходяться в ТУ ДСА в АРК. на депозитному рахунку Сакського міськрайсуду АРК. №37319012000604, МФО 824026, код ЄДРПОУ 26273942, Банк отримувач ГУДК в АРК. м. Сімферополя;

-припинити право спільної сумісної власності сторін на ці грошові кошти.

*

4.Позов в частині відшкодування понесених у справі судових витрат.

Судом встановлено, що ухвалою Сакського міськрайсуду АРК. від 02.02.11р. було задоволено клопотання позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи за його первісними позовними вимогами про поділ жилого будинку АДРЕСА_1, а.с.1-5,99 том 1.

Вартість цієї експертизи склала 2.577грн.60коп., а.с.127, яку позивач оплатив в повному обсязі.

Рішенням Апеляційного суду АРК. від 20.12.11р. було скасоване рішення Сакського міськрайсуду АРК. від 16.04.08р., яким було визнано право власності За ОСОБА_4 на зазначене нерухоме майно.

У зв'язку з цим позивач змінив свої позовні вимоги і подав до суду заяву про залишення без розгляду позову в частині визнання права власності і поділу жилого будинку АДРЕСА_1, яка була задоволена ухвалою Сакського міськрайсуду АРК. від 02.02.12р. на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України, а.с.7,9 том 2.

Приймаючи до уваги зазначене та вимоги ст.7 Закону України від 08.07.11р. і ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позову в частині відшкодування витрат по оплаті судової будівельно-технічної експертизи від 17.05.11р. №442 в сумі 2.577грн.60коп.

*

З пояснень позивача і матеріалів справи судом встановлено, що при подачі позову до суду позивач оплатив судовий збір у розмірі 1.700грн. і витрати на ІТЗ розгляду справи в суді в сумі 120грн., що підтверджується квитанціями, а.с.1,2.

У судовому засіданні 06.06.11р. відповідачка відмовилася від пропозиції позивача визначити вартість спірного майна та ціну позову на власний розсуд, через що суд задовольнив клопотання позивача про призначення у справі судово-товарознавчої експертизи з цього приводу, а.с.165 том 1, вартість якої в 2.250грн.24коп. позивач оплатив в повному обсязі, а.с.179, і висновок даної експертизи від 16.08.2011р. №1977 суд поклав в основу судового рішення в теперішній справі.

Також у судовому засіданні 02.02.12р. позивач змінив предмет позову в частині поділу будівельних матеріалів і конструктивних елементів, з яких було побудовано жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1, а.с.7,120 том 2.

У зв'язку з цим ухвалою Сакського міськрайсуду АРК. від 12.11.12р. було задоволено клопотання позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, а.с.10,114,127,140 том 2.

Вартість цієї експертизи склала 3.200грн.60коп., а.с.189, яку позивач оплатив в повному обсязі.

Також для проведення експертного дослідження об'єкту нерухомості, яким є жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1, 23.11.12р. позивач привозив експерта з м. Сімферополь на цей об'єкт і відвозив навпаки на своєму автомобілі, а.с.131,132 том 2, у зв'язку з чим витрати на пальне 199грн.92коп., а.с.190 том 2.

Даний висновок судової будівельно-технічної експертизи від 03.12.12р. №17 було покладено в основу судового рішення в теперішній справі, а.с.140 том 2.

Крім того, з пояснень позивача і матеріалів справи, а.с.29 том 1, судом встановлено, що позивач оплатив послуги адвоката в сумі 3.000грн. за участь у розгляді даної справи в суді, до яких входить складання заяв (клопотань) і участь в судових засіданнях.

Суд вважає за можливе погодитися з даною сумою грошової оплати тому, що вона, на думку суду, відповідає вимогам п. 1.1 постанови КМ України від 27.04.06р. №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», ст.13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» і ст.2 Закону України від 15.07.1999р. «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати».

Приймаючи до уваги зазначене вище та вимоги ст.ст.84,88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача зазначені понесені у справі судові витрати, загальна сума яких складає 10.470грн.16коп.

*

Відповідно до ч.3 і 6 ст.154 ЦПК України - заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Суд може одночасно з ухваленням судового рішення постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно п.8 ст.214 цього Кодексу - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що з метою забезпечення даного позову ухвалою Сакського міськрайсуду АРК. від 28.12.10р. було накладено арешт на грошові кошти в сумі 22.500грн., які знаходяться в ТУ ДСА в АРК. на депозитному рахунку Сакського міськрайсуду АРК., а.с.77 том 1.

Приймаючи до уваги зазначене та факт вирішення судом спору по суті в теперішній цивільній справі, суд вважає за необхідне скасувати дані заходи забезпечення позову для повернення сторонам зазначених грошових коштів в рівних частках.

*

Відповідно до вимог ст.138 ЦПК України суд вважає за необхідне повернути до архіву Сакського міськрайсуду АРК. матеріали цивільної справи №2-1351/2008р. після набрання законної сили судовим рішенням у теперішній справі.

*

На підставі ст.ст. 60,63,70,71 СК України, ст.ст. 331,368,372,392 ЦК України, п.п. 4,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91р. №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», п.п. 22,23,24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.07р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», та керуючись ст.ст. 10,11,60,88,138,154,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю колишніх подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_4 наступне майно:

-будівельні матеріали і конструктивні елементи, з яких було побудовано жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 найменування і вартість яких зазначені в висновку судової будівельно-технічної експертизи від 3 грудня 2012 року №17;

-грошові кошти в сумі 22.500гр.00коп., які знаходяться в територіальному управлінні державної судової адміністрації України в АР Крим на депозитному рахунку Сакського міськрайсуду АРК. №37319012000604, МФО 824026, код ЄДРПОУ 26273942, Банк отримувач ГУДК в АРК. м. Сімферополя;

-холодильник «Samsung»; телевізор «Тomson»; газову колонку; стіл кухонний; стільці м'які кількістю 8 штук; набір меблів для кухні вбудованої; духовку електричну; мікрохвильову піч «Samsung»; кухонний комбайн; комплект меблі для ванної кімнати; дзеркало для ванної кімнати; систему супутникового телебачення; ліжко двоспальне; шафу для білизни з 3-х секцій; комод; трюмо; комплект з 2-х при ліжкових тумб; стіл для комп'ютера; набір меблі для прихожої; люстру з вентилятором; пилосос «Skarlett»; сталеву місткість об'ємом 1500 літрів - а всього на суму 27.856гр.50коп.

*

Здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_4 наступним чином:

Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку будівельних матеріалів і конструктивних елементів, з яких було побудовано жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 найменування і вартість яких зазначені в висновку судової будівельно-технічної експертизи від 3 грудня 2012 року №17.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на грошові кошти в сумі 11.250грн.00коп., які складають Ѕ частку грошових коштів в сумі 22.500гр.00коп., які знаходяться в територіальному управлінні державної судової адміністрації України в АР Крим на депозитному рахунку Сакського міськрайсуду АРК. №37319012000604, МФО 824026, код ЄДРПОУ 26273942, Банк отримувач ГУДК в АРК. м. Сімферополя.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на: холодильник «Samsung» вартістю 2.000грн.; телевізор «Тomson» вартістю 800грн.; мікрохвильову піч «Samsung» вартістю 200грн.; систему супутникового телебачення (ресівер і 2 антени) вартістю 490грн.; духовку електричну вартістю 150грн., люстру з вентилятором вартістю 150грн.; пилосос «Skarlett» вартістю 122грн.50коп.; стільці м'які кількістю 8 штук вартістю 624грн.; набір меблів для прихожої вартістю 3.150грн.; на комплект меблів, який складається: з ліжка двоспального вартістю 2.100грн.; шафи для білизни з 3-х секцій вартістю 2.800грн.; комоду вартістю 480грн.; комплекту з 2-х при ліжкових тумб вартістю 420грн.; трюмо вартістю 480грн., а всього на суму 13.966грн.50коп.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частку будівельних матеріалів і конструктивних елементів, з яких було побудовано жилий будинок №27 з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 найменування і вартість яких зазначені в висновку судової будівельно-технічної експертизи від 3 грудня 2012 року №17.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на грошові кошти в сумі 11.250грн.00коп., які складають Ѕ частку грошових коштів в сумі 22.500гр.00коп., які знаходяться в територіальному управлінні державної судової адміністрації України в АР Крим на депозитному рахунку Сакського міськрайсуду АРК. №37319012000604, МФО 824026, код ЄДРПОУ 26273942, Банк отримувач ГУДК в АРК. м. Сімферополя.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на: газову колонку вартістю 800грн.; кухонний комбайн вартістю 475грн.; набір меблів для кухні вбудованої вартістю 8.400грн.; стіл кухонний вартістю 600грн.; стіл для комп'ютера вартістю 880грн.; комплект меблі для ванної кімнати вартістю 1.330грн.; дзеркало для ванної кімнати вартістю 105грн.; сталеву місткість об'ємом 1500 літрів, вартістю 1.300грн., а всього на суму 13.890грн.00коп.

Припинити право спільної сумісної власності колишніх подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на зазначене майно.

*

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені у справі судові витрати загальною сумою в 10.470грн.16коп.

Позов в іншій його частині - залишити без задоволення.

*

Ухвалу Сакського міськрайонного суду АРК. від 28 грудня 2012 року про забезпечення позову в даній цивільній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 22.500грн.00коп., які знаходяться в територіальному управлінні державної судової адміністрації України в АР Крим на депозитному рахунку Сакського міськрайсуду АРК. №37319012000604, МФО 824026, код ЄДРПОУ 26273942, Банк отримувач ГУДК в АРК. м. Сімферополя, - скасувати для повернення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зазначених грошових коштів в рівних частках.

*

Матеріали цивільної справи №2-1351/2008р. - повернути до архіву Сакського міськрайсуду АРК. після набрання законної сили судовим рішенням у теперішній справі.

*

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Копичинський О. В.