Постанова № 28010698, 11.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 5023/3755/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача -Запорожець Д.Б. (дов. № 1 від 03.01.12 р.)

відповідача - Зимовець С.О. (дов. б/н від 05.09.12р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське монтажно-виробниче підприємство "Електропівденмонтаж", м. Харків (вх. № 3182 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 27.09.12 р. у справі № 5023/3755/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", м. Дніпропетровськ

до ТОВ "Харківське монтажно-виробниче підприємство "Електропівденмонтаж", м. Харків

про стягнення 1 239 437,78 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.2012 р. у справі № 5023/3755/12 (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське монтажно-виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" штраф в розмірі 1 239 437,48 грн. та 24 788,76 грн. судового збору.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення. яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути штраф у розмірі 5% від загальної вартості комплексу робіт, що складає 206 572,84 грн. При цьому зазначає, що співвідношення розміру штрафних санкцій, які позивач просив стягнути з відповідача, не є спів розмірними, вважає, що судом першої інстанції не було враховано такі над важливі чинники, як ступінь виконання зобов'язань за договором, майновий стан та інші інтереси відповідача, які заслуговують на уваги, а також не враховано відсутність доказів виникнення у позивача збитків у зв'язку з порушенням умов договору в частині строку виконання підрядних робіт; посилається на недотримання позивачем п. 5.2, 5.2.1, 5.2.2 договору стосовно забезпечення доступу на об'єкт, де проводились роботи, а також письмового погодження тривалості відключення електрообладнання на час проведення підрядних робіт; вважає, що співвідношення розміру штрафних санкцій. Крім того, відповідач вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що позивач нарахував штрафні санкції у розмірі 1239437,78 грн. виходячи із суми 4 131460,00 грн., тоді як згідно із додатком договірна ціна складає 3869159,00 грн., однак в неї також входить вартість обладнання, що складає 1561500,00 грн. Заявник скарги також посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в зв'язку з невідповідністю рішення вимогам ст. 84 ГПК України.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні 23 жовтня 2012 року оголошено перерву до 01 листопада 2012 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2012 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 13 листопада 2012 року за клопотанням відповідача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2012 року розгляд справи відкладено на 04 грудня 2012 року для надання сторонами додаткових доказів по справі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

04.12.2012 року позивач надав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення на апеляційну скаргу з документальним обґрунтуванням, в яких зазначив про те, що станом на закінчення строку визначеного договором, тобто на 30.11.2011 р., відповідачем були виконані роботи на загальну суму 258024,93 грн., після закінчення строку визначеного договором, тобто після 30.11.2011 р., відповідачем були виконані роботи на загальну суму 603649,86 грн. Всього відповідачем виконано робіт на загальну суму 861674,79 грн. Як зазначає позивач, роботи по іншим об'єктам за договором добігають до кінця, проте відповідач їх доробляє і акти виконаних робіт ще не підписані. В зв'язку з викладеним вважає, що господарський суд Харківської області прийняв законне та обґрунтоване рішення по справі, просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 29.08.2011 р. між Приватним акціонерним товариством "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (замовником) та ТОВ "Харківське монтажно-виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" (підрядником) укладено договір підряду № 232, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виконати комплекс робіт з монтажу розвантажувальних підстанцій в кількості восьми штук, а позивач зобов'язався прийняти роботу та оплатити її.

П. 5.1.2 договору передбачено строк виконання робіт за договором -до 30.11.2011 р., вартість робіт за договором складає 4131459,26 грн.

Звертаючись до господарського суду позивач зазначив про те, що на виконання своїх договірних зобов'язань ПрАТ "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" сплатило відповідачу повну вартість робіт за договором у розмірі 4131459,26 грн., проте відповідач роботи за договором не виконав, в зв'язку з чим на підставі п. 8.2 договору відповідачу нарахований штраф в розмірі 1 239437,78 грн., який позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції визнав встановленим факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо оплати вартості робіт в розмірі 4131459,26 грн., а також констатував факт не виконання відповідачем робіт.

На підставі п. 8.2 договору, яким передбачено стягнення штрафу в розмірі 30% від загальної вартості комплексу робіт в разі перевищення строку виконання робіт, вказаного в п. 5.1.2 договору більш ніж на десять календарних днів, а також керуючись ст.ст. 526, 610, 837 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Повторно переглядаючи справу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанція вважає за необхідне зазначити, що відповідно вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р., рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушення вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників процесу перед законом і судом.

Господарські суди повинні дотримуватись передбачені ст.ст. 84, 86 ГПК України структури та послідовності викладення рішення (вступна, описова, мотивувальна та резолютивна частини).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, прийняте рішення цим вимогам не відповідає, оскільки судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме суд не дотримався вимог ст. 84 ГПК України щодо форми та змісту рішення. Так, оскаржуване рішення взагалі не містить мотивувальної частини, не вказано всіх обставин справи, доводів на підставі яких суд відхилив докази та заперечення відповідача, відсутні посилання на докази, на підставі яких позовні вимоги визнані обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Рішення взагалі не містить стислого викладення позиції відповідача, оцінки доводів стосовно правомірності нарахування штрафних санкцій, а також наведених відповідачем доводів на наявність умов для зменшення розміру заявлених до стягнення сум неустойки за прострочення строку виконання робіт до 5 відсотків, що складає 206572,84 грн. Вказане свідчить про не з'ясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, порушення норм процесуального права та основних принципів господарського судочинства, зокрема рівності всіх учасників процесу перед законом і судом.

Вказані обставини є підставою для безумовного скасування рішення господарського суду в зв'язку з порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням, передбачених Цивільним і Господарським кодексами України, засобів захисту.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, згідно договору підряду № 232 від 29.08.2011 р., укладеного між сторонами по справі, підрядник виконує комплекс робіт по монтажу розвантажувальних підстанцій в кількості 8 штук (додаток № 1 договору), а саме: проектні та вишукувальні, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи згідно локального та зведеного кошторису на виконання робіт, виготовлених підрядником (додаток №№ 2, 3, 1 до договору).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору позивач сплатив відповідачу повну вартість робіт за договором в розмірі 4131459,26 грн. що підтверджується платіжними дорученнями № 2392 від 31.08.2011 р. на суму 1000000,00 грн., № 2385 від 31.08.2011 р. на суму 500000,00 грн., № 2397 від 31.08.2011 р. на суму 1600000,00 грн., № 23036 від 28.10.2011 р. на суму 600000,00 грн., № 3762 від 29.12.2011 р. на суму 431459,26 грн.

За умовами п. 6 договору вартість робіт визначається на підставі договірних цін та кошторисів по виконанню комплексу робіт з монтажу розвантажувальних підстанцій в кількості 8 штук, а саме: проектні та вишукувальні, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи.

До матеріалів справи позивачем надано копії зведених кошторисів на проектні та вишукувальні роботи; копія договірної ціни на реконструкцію електромереж, копія договірної ціни на пусконалагоджувальні роботи, які узгоджені між сторонами по справі.

Відповідно до додатку № 1 договору (специфікація) загальна вартість самих розвантажувальних підстанцій складає 4131460,00 грн. (а.с. 11, т. 1)

Матеріали справи також свідчать про те, що договірна ціна визначена сторонами в сумі 3869159,00 грн., яка включає в себе в тому числі і вартість обладнання, що складає 1561500,00 грн. (а.с.37-38, т. 1). Вартість будівельних робіт за договірною ціною складає 236117,20 грн, а вартість монтажних робіт -1000584,37 грн.

П. 5.1.2 договору сторони передбачили строк виконання робіт за договором -до 30.11.2011 р.

В ході судового розгляду судом апеляційної інстанції з'ясовано, що відповідач станом на 30.11.2011 р. виконав роботи за договором частково на загальну суму 258024,93 грн., що визнається самим позивачем та підтверджується підписаними між сторонами актом № 8 виконання проектних робіт за вересень 2011 року на суму 22444,93 грн. та актом прийому виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р. (форма КБ-3) на суму 235580,00 грн. (копії додані позивачем до матеріалів справи).

Після закінчення строку визначених договором, тобто після 30.11.2011 р. відповідачем були виконані роботи на загальну суму 603649,86 грн., що визнається позивачем та підтверджується підписаними між сторонами актами виконаних проектних робіт за грудень 2011 року на загальну суму 67334,79 грн.; актом прийому виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р. (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р. (форма КБ-3) на суму 9655,19 грн.; актом прийому виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р. (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р. (форма КБ-3) на суму 526659,88 грн. (копії додані позивачем до матеріалів справи).

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором з виконання підрядних робіт.

Згідно статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Положеннями ч.І ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За ч. 1 ст. 549. п. З ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

П. 8.2 договору сторони передбачили, що в разі перевищення строку виконання робіт, вказаного у п. 5.1.2 договору, більш ніж на десять календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 30 % від загального комплексу робіт, вказаній у розділі 6 договору.

Позивачем нарахований відповідачу штраф в розмірі 1 239 437,48 грн., за прострочення строку виконання робіт за договором, виходячи із загальної вартості самих розвантажувальних підстанцій, що відповідно до специфікації складає 4131460,00 грн., та в яку, окрім передбачених договором робіт входить також вартість обладнання, про що було зазначено вище.

Відповідач факт прострочення виконання робіт не заперечує, але посилається на наявність умов для зменшення розміру штрафних санкцій до 5 відсотків, що складає 206572,84 грн.. При цьому вказує на фактичну визначену сторонами вартість будівельних та монтажних робіт за договором, яка є значно нижчою, ніж вартість всього комплексу робіт, а також зазначає, що позивачем не надано доказів понесення збитків, а також доказів наявності прямого причинного зв'язку між збитками та порушенням відповідачем зобов'язань за договором. Тому вважає, що в даному випадку співвідношення розміру штрафних санкцій, які позивач просить стягнути з відповідача, не є співрозмірними, а отже, не відповідають ч. 6 ст. 3 ЦК України, згідно якою загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником, що відповідає позиції, викладеній в інформаційному листі ВГСУ від 07.04.2008 №01-8/211

У вирішенні питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, суд апеляційної інстанції, керуючись зазначеними нормами, враховує той факт, що порушення відповідачем зобов'язань за договором не завдало збитків позивачу, в свою чергу останній з вимогою про повернення сплаченої суми грошових коштів в рахунок робіт за договором підряду до відповідача не звертався, як і не звертався з вимогою про зобов'язання відповідача виконати передбачені договором роботи.

Станом на момент розгляду справи відповідачем виконана значна частина робіт на суму 861674,79 грн., що визнається самим позивачем та підтверджується наявними у справі доказами. Також, пояснення позивача свідчать про те, що роботи по іншим об'єктам за договором фактично завершуються відповідачем, проте акти виконаних робіт ще не підписані.

Таким чином, обставини справи безумовно свідчать про те, що нарахований позивачем штраф в розмірі 1 239 437,48 грн. не відповідає наслідкам порушення відповідачем зобов'язання за договором.

Тому, на підставі таких встановлених обставин справи, апеляційний господарський суд вбачає наявність підстав для застосування в даному випадку наведених норм законодавства, в зв'язку з чим дійшов висновку про зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки за прострочення строку виконання робіт до 5 відсотків, що складає 206572,84 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а також покладанням судових витрат на сторони пропорційно задоволеним вимогам згідно ч. 5 т. 49 ГПК України.

.З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 49, 84, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське монтажно-виробниче підприємство "Електропівденмонтаж", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.09.12 у справі № 5023/3755/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське монтажно-виробниче підприємство "Електропівденмонтаж", м. Харків (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 33, код 00121873) на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж „Центральна енергетична компанія" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Кедріна, 28, код 31793056) 206 572,84 грн. штрафу, 4131,45 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж „Центральна енергетична компанія" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Кедріна, 28, код 31793056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське монтажно-виробниче підприємство "Електропівденмонтаж", м. Харків (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 33, код 00121873) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 10328,28 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів..

Повний текст постанови підписано 10 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.