Рішення № 28010672, 04.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.Справа № 5023/4777/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ВАТ "Київмедпрепарат" м. Київ до ТОВ "ВКФ Енерджи", м. Харків про повернення коштів за участю представників сторін:

позивача - Зима І.П., дов. б/н від 16.12.11 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Київмедпрепарат" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енерджи" (далі - відповідач), з урахуванням уточнень позовних вимог від 04.12.12 р., які були прийняті судом, суму боргу у розмірі 656 700,96 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 13 134,02 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з введення в експлуатацію обладнання поставленого за договором № 2-ТП-2010-ЭН від 20.04.10 р.

Позивач в судовому засіданні 04.12.12 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, письмовий відзив та докази в його обґрунтування не надав, поштовим відділенням повернено суду ухвалу про порушення провадження у даній справі від 23.10.12 р., яка була направлена на адресу відповідача, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згадану ухвалу було направлено на адресу відповідача: вул. Монюшка, 3, кв. 901, м. Харків, 61105, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на 04.12.12 р., наданого на електронний запит суду, за місцезнаходженням відповідача.

Отже, судом вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Між сторонами був укладений договір № 2-ТП-2010-ЭН від 20.04.10 р. на поставку обладнання (а.с. 21-26), відповідно до умов якого (п. 2.1), продавець (відповідач) зобов'язався поставити покупцю (позивачу) обладнання - таблетковий прес модель GZPT-26, а також здійснити монтаж та запуск поставленого обладнання, а покупець (позивач) зобов'язався прийняти та оплатити обладнання на умовах договору (п. 2.2).

Загальна вартість обладнання, що поставляється за вищезазначеним договором становить еквівалент 134 040,00 доларів США. Оплата здійснюється в гривні за курсом МВБ (міжбанківська валютна біржа) на дату проведення оплати (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору, датою поставки обладнання буде вважатись дата акту прийому-передачі обладнання.

Перехід ризиків до позивача відбувається в момент підписання акту виконаних робіт по монтажу та пуско-наладці, обома сторонами (п. 3.3 договору).

На виконання умов вказаного договору (пункти 4.1.1 - 4.1.4) позивач перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 951 277,44 грн.

- 30 % вартості обладнання (40 212,00 доларів США), як визначено п. 4.1.1 вказаного Договору, позивач повинен був перерахувати протягом 5 банківських днів від дати підписання договору, тобто до 26.04.2010.

ВАТ "Київмедпрепарат" перерахував грошові кошти у сумі 318 479,04 грн., що склало 30 % вартості обладнання (курс долара США на МВБ станом на 28.04.2010 р. та 29.04.2010 р. склав 7,92 грн. за 1 долар США, що підтверджується листом банку АТ "Фінанси і кредит" (а.с. 120), такими платежами:

28.04.2010 р. суму у розмірі 70 000,00 грн. (платіжне доручення № 8907, а.с. 15);

29.04.2010 р. суму у розмірі 248 479,04 грн. (платіжне доручення № 8988, а.с. 16).

- 35 % вартості обладнання (46 914,00 доларів США), як визначено п. 4.1.2 вказаного договору, позивач повинен сплатити протягом 5 банківських днів після підписання сторонами протоколів проведення інспекції і апробації готового обладнання на заводі виробника в Китаї, які були підписані 12.06.2010 року. ВАТ "Київмедпрепарат" перерахував 17.06.2010 р. грошові кошти у розмірі 371 558, 88 грн. (платіжне доручення № 118, а.с. 17), що склало 35 % вартості обладнання (курс долара США на МВБ станом на 17.06.2010 р. складав 7,92 грн. за один долар США, що підтверджується листом банку АТ "Фінанси і кредит".

- 15 % вартості обладнання (20 106,00 доларів США) позивач зобовязався перерахувати (п. 4.1.4 договору) на поточний рахунок відповідача протягом 3 банківських днів з дня письмового повідомлення відповідача про прибуття обладнання на територію України і направлення копії коносаменту с печаткою Української митниці про поставку обладнання на митний контроль. На виконання цього положення ВАТ "Київмедпрепарат" перерахував 11.08.2010 р. на поточний рахунок продавця суму у розмірі 159 239,52 грн. (платіжне доручення № 12843, а.с. 18), що склало 15 % вартості обладнання. Курс долара США на МВБ станом на 11.08.2010 складав 7,92 грн. за 1 долар США, що підтверджується листом банку АТ "Фінанси і кредит".

- 20 % вартості обладнання (п. 4.1.4 договору), що складає 26 808,00 доларів США позивач перераховує на поточний рахунок відповідача протягом 3 банківських днів з дня підписання сторонами акта виконаних робіт по монтажу і пуско-наладці, але не пізніше 20 календарних днів від дати поставки товару на склад позивача. Обладнання було поставлене на склад ВАТ "Київмедпрепарат" 05 вересня 2010 року (накладна № 5 від 05.09.2010 року, а.с. 119), Акт виконаних робіт по монтажу і пуско-наладці таблетпресу сторонами не складався.

Проте ВАТ "Київмедпрепарат" перерахувало грошові кошти в сумі 102 000,00 грн., що складає 9,5 % вартості обладнання, такими платежами:

17.12.2010 р. суму у розмірі 50 000,00 грн. (платіжне доручення № 18183, а.с 19);

21.12.2010 р. суму у розмірі 52 000,00 грн. (платіжне доручення № 18237, а.с. 20).

Курс долара США станом на 21.12.2010 р. складав 8 грн. за 1 долар США, що підтверджується листом банку АТ "Фінанси і кредит".

Таким чином, на виконання умов вищезазначеного договру позивач перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 951 277,44 грн.

Згодом, в результаті переговорів і домовленостей між собою ВАТ "Київмедпрепарат" та ТОВ "ВКФ ЕНЕРЕДЖИ" уклали угоду від 12.01.2012 про зарахування частини грошових коштів, а саме 298 479,04 грн., що були сплачені за таблетковий прес, за інше обладнання, яке було поставлене ТОВ "ВКФ ЕНЕРДЖИ" для ВАТ "Київмедпрепарат" за договором № 1-МП-2010-ЗН 02.04.2010 та договором № 3-ММФ-2010-ЄН від 08.04.2010 р.

При цьому, у зв'язку з неможливістю використання таблетпресу моделі GZРТ-26 за його цільовим призначенням та неможливості заміни ВАТ "Киїмедпрепарат" та ТОВ "ВКФ ЕНЕРЖДИ" домовилися про зменшення ціни таблеткового пресу і встановили її у розмірі 656 700,96 (шістсот п'ятдесят шість тисяч сімсот грн. 96 коп.) (еквівалент 82 916,79 доларів США по курсу 7,92 грн. за 1 долар), уклавши додаткову угоду № 1 від 12.01.12 р. до договору № 2-ТП-2010-ЭН від 20.04.2010 р. (а.с. 29) та акт про зміну вартості обладнання до вказаної додаткової угоди (а.с. 30).

20.09.2010 р. ТОВ "ВКФ ЕНЕРЖДИ" доставило на адресу ВАТ "Киїмедпрепарат" обладнання, що підтверджується видатковою накладною № 5 від 20.09.10 р. (а.с. 119), проте, всупереч п. 3.2 вказаного договору, сторонами не був складений акт приймання-передачі обладнання.

Згідно з п. 7.3 вказаного договору, про всі випадки встановлення, підчас приймання обладнання та/або робіт, фактів нестачі, недоукомлектованості та/або неякісності обладнання та/або робіт, позивач повинен негайно повідомити відповідача.

Відповідно до п. 7.2 договору № 2-ТП-2010-ЭН від 20.04.2010 р., передача-приймання робіт по монтажу та запуску здійснюється за місцезнаходженням позивача і оформлюється актом виконаних робіт, який підписується обома сторонами.

Проте, всупереч вимог пунктів 7.2, 7.3 договору, сторонами акт складений не був.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина друга статті 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються, у відповідних частинах, положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку що договір № 2-ТП-2010-ЭН від 20.04.2010 р. має ознаки договору поставки та договору підряду, оскільки даний договір породжує зобов'язання для кожної із сторін, що підпорядковуються різним інститутам цивільного права.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач, в обґрунтування своєї правової позиції, посилається на те що, обладнання не відповідає технічним характеристикам, визначеним у договорі, що унеможливлює його використання за цільовим призначенням у виробництві таблеток, що підтверджується протоколами про проведення приймального тестування нового обладнання від 25, 26, 27, 28 січня 2011 року та 02 лютого 2011 і звітом про проведення приймального тестування обладнання від 14.03.11 р., які складені за участю представника відповідача.

Суд, не приймає вищезазначений протоколи та звіт, як належні докази того, що обладнання не відповідає технічним характеристикам, з наступних підстав.

Сторонами а ні в договорі, а ні в додаткових угодах до нього не встановлений особливий порядок приймання продукції.

Згідно з п. 1 Інструкції № П-7 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", затверджений постановою Держарбітражом при Радою міністрів СРСР від 25.04.66 р., яка на теперішній час є чинною та застосовується коли стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено особливий порядок приймання продукції.

Відповідно до п. 16 Інструкції № П-7 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника відправника.

Згідно з п. 29 вищезазначеної інструкції, за результатами приймання продукції по якості і комплектності за участю представників, вказаних в п.п. 19, 20 інструкції № П-7, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений у день закінчення приймання продукції по якості і комплектності. У цьому акті повинно бути вказано:

а) найменування отримувача продукції та його адреса;

б) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку і закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, зазначених у Інструкції, зроблена з порушенням встановлених строків приймання, в акті мають бути вказані причини затримки приймання, час їх виникнення та усунення;

в) прізвища, ініціали людей, які брали участь у прийманні продукції за якістю і в складанні акту, місце їх роботи, займані ними посади, дата і номер документа про повноваження представника на участь у перевірці продукції за якістю і комплектності, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;

г) назви та адреси виробника (відправника) та постачальника;

д) дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виготовлювача (відправника) або відмітка про те, що виклик виготовлювача (відправника) Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором не передбачений;

е) номери і дати договору на поставку продукції, рахунку-фактури транспортної накладної (коносамента) і документа, що засвідчує якість продукції...

... п) кількість некомплектної продукції і перелік відсутніх частин, вузлів та деталей і вартість їх...

ф) висновок про характер виявлених дефектів у продукції і причина їх виникнення.

Надані позивачем протоколи про проведення приймального тестування нового обладнання від 25, 26, 27, 28 січня 2011 року та 02 лютого 2011 і звіт про проведення приймального тестування обладнання від 14.03.11 р., які складені за участю представника відповідача, вищевказаним вимогам не відповідають.

Окрім того, суд зазначає, що факт визнання відповідача таким, що передав неякісне обладнання може бути встановлений лише після монтажу та запуску обладнання останнім та складання акту виконаних робіт, після чого, у разі встановлення невідповідності технічним характеристикам договору, мав бути складений акт про передачу неякісного обладнання, відповідно до Інструкції № П-7.

Сторони ніяких актів, які б підтвердили будь-яку невідповідність обладнання умовам договору не склали, отже посилання позивача на невідповідність обладнання технічним характеристикам договору є безпідставними та позбавленими фактичного обґрунтування.

Крім того, відповідно до умов договору № 2-ТП-2010-ЭН від 20.04.2010 р., відповідач зобов'язався виконати роботи по монтажу та запуску обладнання.

Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Позивач в своїй позовній заяві да додаткових поясненнях вказує, що відповідач не виконав своїх зобов'язань в частині введення в експлуатацію обладнання, чим порушив умови договору.

Суд не погоджується з вищезазначеними твердженнями позивача, виходячи з наступного.

Сторони в договорі № 2-ТП-2010-ЭН від 20.04.2010 р. домовились (пункт 7.2), що передача-приймання робіт по монтажу та запуску здійснюється за місцезнаходженням позивача і оформлюється актом виконаних робіт, який підписується обома сторонами.

Тобто, факт виконання відповідачем всіх необхідних робіт з монтажу та запуску обладнання має підтверджуватись складеним актом виконаних робіт, який підписується сторонами.

Не складання акту виконаних робіт, свідчить про те, що відповідач ще не виконав всіх необхідних дій з монтажу та запуску обладнання, та в зв'язку з чинністю договору на час слухання справи (строк дії договору не обмежений), така можливість не втрачена, що в свою чергу позбавляє позивача права визнати відповідача таким, що не виконав своїх зобов'язань в частині введення в експлуатацію обладнання та вимагати повернення коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Позивач роботу відповідача не прийняв, оскільки акт виконаних робіт сторони не склали, чим порушили умови вищезазначеного договору.

Сторонами також не були складені акти, які б підтверджували недоліки, зазначені позивачем у позовній заяві та наданих протоколах.

За таких підстав вимоги позивача є позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, що порушує умови ст. 33 ЦК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві вказує на розірвання договору № 2-ТП-2010-ЭН від 20.04.2010 р. в односторонньому порядку на підставі пункту 9.3 договору, відповідно до якого, у випадку грубого порушення відповідачем обов'язків за даним договором, позивач має право в односторонньому порядку розірвати договір. Під "грубим порушенням" розуміється, зокрема, затримка запуску обладнання більше ніж на 10 днів, а також поставка обладнання неналежної якості, яка виключає можливість використання обладнання за його цільовим призначенням.

Сторони в договорі встановили (п. 3.5), що обладнання має бути змонтовано та запущене протягом 10 календарних днів від дати отримання відповідачем від позивача письмового повідомлення про готовність місця для монтажу та запуску обладнання.

Позивачем не надано доказів письмового повідомлення відповідача про готовність місця для монтажу та запуску обладнання не направлялось, отже перебіг строку протягом якого відповідач має змонтувати та запустити обладнання ще не розпочався.

Відповідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи те, що суд не визнав відповідача таким, що істотно порушив умови вищезазначеного договору, у позивача відсутні підстави для його одностороннього розірвання.

Таким чином договір № 2-ТП-2010-ЭН від 20.04.2010 р., відповідно до пункту 12.2, набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до виконання сторонами взятих зобов'язань.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В зв'язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, сплачені судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись Інструкцією № П-7 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", ст. cт. 11, 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 626, 628, ст. 629, 651, 712, 837, 853 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 10.12.2012 р.

Суддя Інте Т.В.