Рішення № 28010270, 07.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/15311-2012 07.12.12За позовом Приватного підприємства «Інтекс Ком»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімеойл»

про стягнення 757 821,72 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Лактіонова Т.М. за дов. № б\н від 03.01.2012 р.

від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімеойл»про стягнення заборгованості 757 821,72 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 року порушено провадження по справі № 5011-19/15311-2012, розгляд справи призначено на 16.11.2012 року.

16.11.2012 року представником позивача подано до відділу діловодства суду клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 07.12.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2012 року заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні повністю, підтримав клопотання про забезпечення позову.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, 03.12.2012 року представником відповідача подано до відділу діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 07.12.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2012 року відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову у вигляді накладення арешту.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.12.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.02 2012 року між Приватним підприємством «Інтекс Ком (постачальник) та ТОВ «Дімеойл»(покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № Б-12.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Згідно п. 2.2.2 Договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату товару, а також якщо це передбачено відповідними умовами поставки -витрати, пов'язані з перевезенням товару.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товару на підставі виставленого постачальником рахунку протягом трьох календарних днів з моменту поставки товару, згідно підписаних товарно-супровідних та\або накладних документів.(4.2 Договору)

Відповідно до видаткових накладних РН-0003983 від 31.08.2012 року, РН-0003984 від 31.08.2012 року, РН-0004052 від 04.09.2012 року, РН-0004097 від 05.09.2012 року, РН-0004129 від 07.09.2012; РН- 0004398 від 21.09.2012 року, РН-0004424 від 24.09.2012 року відповідачем були отримані нафтопродукти на загальну суму 1 209 700,55 грн..

Відповідачем оплата проведена частково в розмірі 470 155,75 грн., решта суми не сплачена.

Таким чином, на день розгляду спору основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 739 544,80 грн., пеня - 15 230,72 грн., 3% річних від простроченої суми -3 046,20 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем виконано взяті на себе зобов'язання з поставки відповідачу нафтопродуктів належним чином, відповідачем порушено умови Договору та не в повному обсязі та несвоєчасно проведено оплату за поставлені нафтопродукти.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення 3% річних від простроченої суми та пені, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивачем правомірно нараховані 3% річних від прострочений період за зазначений період в сумі 3 046,20 грн.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.3 Договору. У випадку прострочення строків оплати за товар передбачених умовами договору, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості.

Позивачем правомірно нарахована пеня за зазначений період у розмірі 15 230,72 грн.

Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526, 655,692,712 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімеойл»(юридична адреса: 04053, м. Київ, вул.. Смірнова-Ласточкина, 3\5, код ЄДРПОУ 37270318) на користь Приватного підприємства «Інтекс КОМ» (04074, м. м. Київ, вул.. Замковецька, 5, код ЄДРПОУ 33404266), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, борг в сумі 739 544 (сімсот тридцять дев'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн.. 80 коп., пеня в сумі 15 230 (п'ятнадцять тисяч двісті тридцять) грн.. 72 коп., 3% річних в сумі 3 046 (три тисячі сорок шість) грн.. 20 коп., судовий збір в розмірі 15 156 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятнадцять шість) грн.. 43 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення: 12.12.12 р.

Суддя Є.Ю. Шаптала