Рішення № 28010246, 06.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р.Справа № 5023/4301/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків до 1. Корпорації "Співдружність Комп", с. Комунар , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Альянс плюс", м. Київ , 3. Іноземного підприємства "Делекспо-Груп", м. Кременчук 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Людмила Ігорівна, м.Київ 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Глуховцева Наталія Володимирівна, м.Київ 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Черкаське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" про застосування наслідків недійсності правочину за участю :

Представник позивача - Юрченко С.О., довіреність № б/н від 18.01.12р.

Представник першого відповідача - Севостьянов Є.В., постанова про призначення ліквідатором арбітражного керуючого;

Представник другого відповідача - не з"явився;

Представник третього відповідача - Мележик Л.Г., довіреність № б/н від 26.11.12р.

Представник 3-ї особи (приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Людмила Ігорівна) - не з"явився

Представник 3-ї особи (приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Глуховцева Наталія Володимирівна) - не з"явився

Представник 3-ї особи (Комунальне підприємство "Черкаське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації")- не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ "УкрСиббанк" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій, з урахуванням прийнятих у судовому засіданні 06.12.12р. уточнень (вх.№19238 від 21.11.12р.), просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину до договору купівлі-продажу від 17.07.10р., укладеного між Корпорацією "Співдружність КОМП" (перший відповідач) та ТОВ "Гранд Альянс Плюс" (другий відповідач), посвідченого 17.07.10р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І. (третя особа), зареєстрованого в реєстрі за №1576, поновивши право власності на нерухомість: нежитлові будівлі - пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів літ. "О-І" загальною площею 1301,1 кв.м., адміністративну будівлю літ. "С-І, С"-І" загальною площею 206,4 кв.м., відкритий склад ІІІ, розташовані в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2, за Корпорацією "Співдружність КОМП" (код ЄДРПОУ 30712903); скасувати в державному реєстрі прав на нерухоме майно існуючий запис про реєстрацію права власності на нерухомість: нежитлові будівлі - пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів літ. "О-І" загальною площею 1301,1 кв.м., адміністративну будівлю літ. "С-І, С"-І" загальною площею 206,4 кв.м., відкритий склад ІІІ, розташовані в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2 та зареєстрований в реєстрі за реєстраційним номером 14468128 та поновити в державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на вказаний об»єкт за Корпорацією "Співдружність КОМП" (код ЄДРПОУ 30712903).

Позовні вимоги мотивовані нікчемністю вказаного договору купівлі-продажу, у зв"язку з укладанням його без згоди позивача як іпотекодержателя нерухомого майна, що було відчужено за цим договором, у відповідності до ч.3 ст.12 Закону України "Про іпотеку".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.09.12р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голій Людмилу Ігорівну; Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Глуховцеву Н.В.; Комунальне підприємство "Черкаське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації".

25.09.12р. позивач звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно - пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів літ. "О-І" загальною площею 1301,1 кв.м., адміністративну будівлю літ. "С-І, С"-І" загальною площею 206,4 кв.м., відкритий склад ІІІ, розташовані в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2, шляхом заборони Корпорації «Співдружність КОМП», ТОВ «Гранд Альянс Плюс», Іноземному підприємству «Делекспо-Груп» та іншим особам вчиняти дії, направлені на відчуження вказаного нерухомого майна, а також шляхом заборони КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» видавати витяги з реєстру прав на нерухоме майно на об»єкт нерухомого майна - пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів літ. "О-І" загальною площею 1301,1 кв.м., адміністративну будівлю літ. "С-І, С"-І" загальною площею 206,4 кв.м., відкритий склад ІІІ, розташовані в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2.

Вказана заява мотивована тим, що відповідачі по справі можуть в подальшому, протягом розгляду судом справи, вчиняти дії, спрямовані на подальше відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, та спрямовані на ухилення від виконання рішення суду або унеможливлення чи утруднення його виконання.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Однак, у наданій заяві позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів по забезпеченню позову; чому саме такий вид забезпечення позову належить застосувати; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову (вх.№4301/12 від 25.09.12р.).

12.11.12р. позивач звернувся до суду із клопотанням (вх.№18661 від 12.11.12р.) про залучення до участі у справі в якості відповідачів ТОВ «Автомазсервіс» та ТОВ «Авто-Тех-комплект», посилаючись на те, що дані особи є новими власниками нерухомого майна, розташованого в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2, на підставі договорів купівлі-продажу від 11.10.12р., а тому дане рішення може вплинути на їх права та обов»язки.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно ч.2 ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч.4 ст.334 ЦК України).

Однак, позивач, посилаючись на набуття ТОВ «Автомазсервіс» та ТОВ «Авто-Тех-комплект» права власності на нерухоме майно, розташоване в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2 на підставі договорів купівлі-продажу від 11.10.12р., не надав доказів здійснення державної реєстрації права власності за ТОВ «Автомазсервіс» та ТОВ «Авто-Тех-комплект». Натомість, в матеріалах справи містяться рішення КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації»(№70827РСЮ та №70828РСЮ від 24.10.12р., арк..с. 7, т.3) про відмову в державній реєстрації права власності на вказане майно за ТОВ «Автомазсервіс» та ТОВ «Авто-Тех-комплект».

Згідно ч.1 ст..24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Дана норма не зобов'язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача.

З огляду на наведене, суд не вбачає достатніх підстав для залучення до участі у справі в якості відповідачів ТОВ «Автомазсервіс» та ТОВ «Авто-Тех-комплект», а отже і задоволення відповідного клопотання.

У разі якщо заява (клопотання) про залучення іншого відповідача або про заміну відповідача залишається судом без задоволення, то ухвала з цього приводу не виноситься, а про відхилення відповідної заяви (клопотання) зазначається в описовій частині рішення суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи (1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р.).

12.11.12р. позивач звернувся до господарського суду із клопотанням про витребування доказів (вх.№18660 від 12.11.12р.), в якому просить витребувати у відповідачів - Корпорації «Співдружність КОМП», ТОВ «Гранд Альянс Плюс», Іноземного підприємства «Делекспо-Груп» докази виконання даними особами обов»язків щодо здійснення розрахунків за договорами купівлі-продажу нерухомості, розташованої в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2 у вигляді виписок за банківськими рахунками вказаних осіб, а також 15.11.12р. з клопотанням (вх.№18687 від 15.11.12р.) про витребування у КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» копії інвентаризаційної справи об»єкта нерухомості, розташованого в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2

Згідно ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Однак, надані позивачем клопотання про витребування доказів не відповідають вимогам ст.38 ГПК України, зокрема, позивачем не обґрунтовано та не визначено обставин, що перешкоджають наданню доказів, а також обставини, які даний доказ може підтвердити.

З огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотань позивача про витребування доказів.

21.11.12р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розпорядника майна ТОВ «Гранд Альянс Плюс» Косякевича Сергія Олексійовича.

Згідно ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Гранд Альянс Плюс» як юридична особа є третім відповідачем у даній справі.

Судом не вбачається, а позивачем, всупереч положень ст.ст.4-3, 32, 33 ГПК України, не обґрунтовано належними та допустимими доказами того, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов»язки Косякевича Сергія Олексійовича щодо однієї з сторін, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи.

06.12.12р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв"язку із наміром надати до суду відповідь на звернення позивача до правоохоронних органів з приводу скоєння злочину - неправомірного відчуження на підставі під пробних документів, яке подано 18.09.12р.

Відповідно до ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів.

Згідно ст.69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду від 21.11.12р. за клопотанням позивача продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 10.12.12р.

У справі відбулося шість судових засідань (ухвалами суду від 22.10.12р., 15.11.12р. та 21.11.12р. розгляд справи неодноразово відкладався, у судових засіданнях оголошувалися перерви).

Враховуючи, що встановлений ст.69 ГПК України, строк вирішення спору вичерпано та позивачем належним чином не обґрунтовано, а судом також не вбачається того, яке значення має для вирішення даної справи факти, що перевіряються в ході кримінального провадження за заявою позивача про скоєння злочину, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Крім того, 06.12.12р. представник позивача звернувся до суду зі заявою про призначення колегіального розгляду даної справи, посилаючись її складність.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних.

Статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином, питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Однак, позивачем не обґрунтовано в чому полягає складність даної справи; суд також не вбачає передбачених ст.4-6 ГПК України підстав для призначення колегіального розгляду даної справи.

Крім того, подачу представником позивача клопотань щодо відкладення розгляду справи та призначення колегіального розгляду справи наприкінці встановленого ст.69 ГПК України процесуального строку, за умови неодноразового відкладення судових засідань (ухвали суду від 22.10.12р., 15.11.12р. та 21.11.12р.), наявної можливості реалізації позивачем права щодо заявлення клопотання про колегіальний розгляд справи впродовж всього строку розгляду справи, суд розцінює як зловживання учасником судового процесу - ПАТ "УкрСиббанк" своїми процесуальними правами та як спробу затягнути вирішення спору господарським судом.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про призначення колегіального розгляду справи.

Представник першого відповідача (ліквідатор Корпорації "Співдружність КОМП") у судових засіданнях та відзиві на позовну заяву, наданому через канцелярію суду (вх.№18689) повідомив суд, що у нього відсутні документи, які б підтверджували або спростовували вимоги, викладені позивачем у позовній заяві та просив вирішити спір у справі на розсуд суду на підставі наявних у справі документів.

Представник відповідача (ІП «Делекспо Груп») у судових засіданнях та відзиві на позовну заяву (вх.№17167 від 22.10.12р.) проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що спірний договір купівлі-продажу укладений в порядку, передбаченому нормами чинного законодавства України, він нотаріально посвідчений та пройшов державну реєстрацію. Також представник третього відповідача зазначає, що ТОВ «Делекспо-Груп» є добросовісним набувачем нерухомого майна, воно набуте ним за відплатним договором, а тому вимоги про скасування існуючого запису у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно є незаконними та безпідставними. Крім того, представник третього відповідача посилається на пропущення позивачем строку позовної давності, що відповідно до ст..267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Представники другого відповідача та третіх осіб у судове засідання не з"являлися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Про належне повідомлення другого відповідача (ТОВ «Гранд Альянс Плюс») про час та місце розгляду справи свідчить наступне.

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 27.09.12р., яка надсилалася на адресу другого відповідача зазначену у позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - м.Київ, вул..Ревуцького, 19, повернута до господарського суду з відміткою поштового відділення "організація вибула".

Згідно ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що другий відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Про належне повідомлення третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Глуховцевої Наталії Володимирівни про час та місце розгляду справи свідчать відмітки на ухвалах господарського суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, а також телефонограма від 05.12.12р. та телеграма від 05.12.12р., прийняті особисто приватним нотаріусом Глуховцевою Наталією Володимирівною.

Представники третіх осіб - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голій Людмила Ігорівна та КП "Черкаське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" у судові засідання не з»являлися, однак, через канцелярію суду від КП "Черкаське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" надійшли витребувані судом пояснення по справі та документи, зокрема, рішення КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» (№70827РСЮ та №70828РСЮ від 24.10.12р., арк..с. 7, т.3) про відмову в державній реєстрації права власності на вказане майно за ТОВ «Автомазсервіс» та ТОВ «Авто-Тех-комплект», а приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Людмила Ігорівна надала через канцелярію суду письмові пояснення (вх.№4091 від 19.11.12р.), в яких зазначила, що при посвідченні нею договорів купівлі-продажу нерухомого майна, станом на 17.07.10р., згідно Витягів з реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна, інформація щодо наявності заборон, арешту відсутня, а також у заяві (вх.№4096 від 19.11.12р.) просила розглядати справу без її участі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

31.05.07р. між АКІБ «УкрСиббанк» (організаційно-правову форму якого в подальшому було змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» - позивач у справі) - Іпотекодержатель та Корпорацією «АІС» (назву якої в подальшому було змінено на Корпорація «Співдружність КОМП») - Іпотекодавець було укладено договір іпотеки нерухомого майна - пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів літ. "О-І" загальною площею 1301,1 кв.м., адміністративну будівлю літ. "С-І, С"-І" загальною площею 206,4 кв.м., відкритий склад ІІІ, розташовані в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2, відповідно до умов якого, Іпотекодавець з метою забезпечення виконання усіх грошових зобов»язань ТОВ «Автосервіс-Т» за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150697000 від 03.10.07р.; виконання усіх грошових зобов»язань ТОВ «Авто-Холдінг» за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150611000 від 03.05.07р.; виконання усіх грошових зобов»язань ТОВ «Інтер-Авто» за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150701000 від 03.05.07р.; виконання усіх грошових зобов»язань ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод» за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150751000 від 03.05.07р.

У відповідності до положень ст..4 Закону України «Про іпотеку», 01.06.07р. до Державного реєстру іпотек було внесено запис №5060969 щодо обтяження нерухомого майна - пункту передпродажного сервісного обслуговування автомобілів літ. "О-І" загальною площею 1301,1 кв.м., адміністративної будівлі літ. "С-І, С"-І" загальною площею 206,4 кв.м., відкритого складу ІІІ, розташовані в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2, іпотекою, що підтверджується Витягом з Державного реєстру іпотек №36987445 від 19.07.12р. (арк..с.39, т.1).

Позивач зазначає, що станом на момент його звернення з позовом до суду, зобов»язання за вказаними вище кредитними договорами не виконані. Постановою господарського суду Харківської області від 14.05.2012 року першого відповідача - Корпорацію "Співдружність КОМП" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Як вказує позивач, при ознайомленні з матеріалами справи про банкрутство першого відповідача, йому стало відомо, що предмет іпотеки за договором іпотеки від 31.05.07р. - нерухоме майно - пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів літ. "О-І" загальною площею 1301,1 кв.м., адміністративну будівлю літ. "С-І, С"-І" загальною площею 206,4 кв.м., відкритий склад ІІІ, розташовані в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2, було відчужено його власником - Корпорацією "Співдружність КОМП" на користь ТОВ «Гранд Альянс Плюс» (другий відповідач у справі) на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І., реєстровий №1576.

В подальшому ТОВ «Гранд Альянс Плюс» також було відчужене вказане нерухоме майно на користь Іноземного підприємства "ДЕЛЕКСПО-ГРУП" (третій відповідач у справі) на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левінець В.Ю.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до матеріалів справи Витяг з Державного реєстру правочинів №11591929 від 19.07.12р.

При цьому позивач вказує, що згідно Витягу з Державного реєстру іпотек №36987445 від 19.07.12р. запис щодо обтяження нерухомого майна - предмета договору іпотеки від 31.05.07р. є чинним та був чинним станом на момент укладання договору купівлі-продажу від 17.07.10р., а позивач, як іпотекодержатель не надавав згоди першому відповідачеві - іпотекодавцю на відчуження предмету іпотеки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст..215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За приписами ч.3 ст.9 Закону України «Про іпотеку», відчужувати предмет іпотеки Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (ч.3 ст.12 Закону України «Про іпотеку»).

Як вказує позивач та не спростовано відповідачами, позивач, як іпотекодержатель не надав згоди першому відповідачеві - іпотекодавцю на відчуження предмету іпотеки - нерухомого майна - пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів літ. "О-І" загальною площею 1301,1 кв.м., адміністративну будівлю літ. "С-І, С"-І" загальною площею 206,4 кв.м., відкритий склад ІІІ, розташовані в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2.

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Судам необхідно враховувати, що в силу частини другої статті 215 ЦК України норми закону щодо підстав нікчемності правочинів є імперативними (п. 4, 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

З огляду на наведене, враховуючи, що Корпорацією "Співдружність КОМП" (першим відповідачем) не надано доказів отримання згоди іпотекодержателя (позивача) на відчуження предмета іпотеки - нерухомого майна - пункту передпродажного сервісного обслуговування автомобілів літ. "О-І" загальною площею 1301,1 кв.м., адміністративної будівлі літ. "С-І, С"-І" загальною площею 206,4 кв.м., відкритого складу ІІІ, розташованих в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2, договір купівлі-продажу від 17.10.11р., за яким іпотекодержатель - Корпорація "Співдружність КОМП" здійснила відчудження ТОВ «Гранд Альянс Плюс» вказаного предмета іпотеки, є нікчемним на підставі ст.9, 12 Закону України «Про іпотеку» та ст..215 ЦК України.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ст..216 ЦК України).

Вказаною нормою передбачено повернення обох сторін правочину у первісний стан, який мав місце до виконання правочину сторонами. Майнові наслідки недійсності правочину йменуються двосторонньою реституцією - це повернення або відновлення матеріальних цінностей в натурі, поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, якою заподіяно шкоди.

В даному випадку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору купівлі-продажу від 17.10.11р., укладеного між Корпорацією "Співдружність КОМП" та ТОВ «Гранд Альянс Плюс», про що просить позивач, означає повернення сторін даного договору - Продавця та Покупця у стан, який існував до моменту укладення цього договору, тобто Покупець має повернути Продавцю майно, отримане за договором (пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів літ. "О-І" загальною площею 1301,1 кв.м., адміністративну будівлю літ. "С-І, С"-І" загальною площею 206,4 кв.м., відкритий склад ІІІ, розташовані в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2), а останній, в свою чергу, повернути Покупцеві сплачені за це майно грошові кошти.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, предмет іпотеки за договором іпотеки від 31.05.07р. - вказане нерухоме майно, було відчужено його власником - Корпорацією "Співдружність КОМП" на користь ТОВ «Гранд Альянс Плюс» (другий відповідач у справі), яке в подальшому здійснило відчудження нерухомого майна на користь Іноземного підприємства "ДЕЛЕКСПО-ГРУП" (третій відповідач у справі) на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левінець В.Ю.

Таким чином, на момент розгляду даної справи нерухоме майно, яке було передане іпотекодавцем (Корпорація "Співдружність "КОМП") у власність ТОВ «Гранд Альянс Плюс» на підставі правочину, вимога про застосування наслідків недійсності якого заявлена позивачем, відсутнє у Корпорації "Співдружність" КОМП".

Відсутність у Корпорації "Співдружність КОМП" нерухомого майна, відчуженого за договором купівлі-продажу, на нікчемність якого посилається позивач, унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину в порядку, встановленому статтею 216 ЦК України, якою передбачено обов»язок сторін недійсного правочину повернути одержане за таким правочином майно внатурі.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просить захистити своє право саме шляхом застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору купівлі-продажу від 17.07.10р.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Норми статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України розкривають зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту повинен відповідати правовідносинам, що склалися між сторонами та призводити до відновлення порушеного права, оскільки саме відновлення порушеного права є метою судового захисту та його призначенням.

Обраний позивачем спосіб захисту права - застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору купівлі-продажу від 17.07.10р. не призведе до відновлення права позивача, яке він вважає порушеним, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення позову про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору купівлі-продажу від 17.07.10р. Вказана позиція підтримується й Вищим господарським судом України, зокрема, у постановах від 06.04.11р. по справі № 26/112(10), від 14.07.11р. по справі №5015/833/11 та від 13.12.11р. №7/77пд.

Враховуючи, що позовні вимоги про поновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно - пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів літ. "О-І" загальною площею 1301,1 кв.м., адміністративну будівлю літ. "С-І, С"-І" загальною площею 206,4 кв.м., відкритий склад ІІІ, розташовані в місті Черкаси по вул.Чигиринській (вул.60-річчя СРСР), буд.60/2, договір купівлі-продажу від 17.10.11р., за Корпорацією "Співдружність КОМП", та відповідно, скасування запису про реєстрацію права власності за ТОВ "Делекспо - Груп", є похідними від вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, в задоволенні яких відмовлено, суд не вбачає підстав і для задоволення вимог про поновлення та скасування записів про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 210, 215, 216, 655 ЦК України, ст.ст.9, 12 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 1, 4-3, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 11.12.2012 р.

Суддя Суярко Т.Д.