Ухвала суду № 28010231, 11.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

11.12.12 р. Справа № 5006/19/95/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма», м. Київ

до відповідачів:

1. Приватного підприємства «Портланд», м. Краматорськ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дірол Кедбері», м. Донецьк

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Киїрівеньторг», м. Київ

про солідарне стягнення заборгованості в сумі 7 109 722,05 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідачів: не з’явились.

Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Портланд», м. Краматорськ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дірол Кедбері», м. Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю «Киїрівеньторг», м. Київ про солідарне стягнення заборгованості в сумі 7 109 722,05 грн. Ухвалою суду від 19.10.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/95/2012 та відстрочено позивачу сплату судового збору в сумі 64 380,00 грн. до ухвалення рішення по справі.

13 листопада 2012р. від позивача надійшла заява №1099 від 06.11.2012о., в якій він підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд розглянути справу №5006/19/95/2012 без його участі у зв’язку з відсутністю грошових коштів на накопичувальному рахунку банку, який наразі перебуває в стані ліквідації.

Ухвалами суду від 19.10.2012р., 14.11.2012р. та 27.11.2012р. позивача зобов’язано надати довіреність на представника або інший документ, що підтверджує повноваження представника та відповідає вимогам чинного законодавства України; документ, що посвідчує особу представника; оригінали документів, доданих до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні; надати первинні документи бухгалтерського обліку, які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність спірної заборгованості станом на дату розгляду справи (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України) за підписом керівника та головного бухгалтера; письмово обґрунтувати правові підстави нарахування заявлених до стягнення штрафів.

Як встановлено судом, відповідачі-1, 3 наразі перебувають у стані припинення підприємницької діяльності у зв’язку з порушенням щодо них справ про банкрутство №5/122б та 28/151б відповідно. У зв’язку з вищевикладеним, ухвалами суду від 14.11.2012р., 27.11.2012р. позивачу запропоновано висловити позицію по суті позовних вимог з урахуванням банкрутства відповідачів -1, 3. Цими же ухвалами суду позивача зобов’язано надати договір застави товарів в обороті №14/01/980KL/166-З/1 від 16.10.2007р., (копію в матеріали справи, оригінал для огляду в судове засідання).

Зазначені процесуальні документи були вчасно отримані позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями№№12592545, 12591468, 12518779 про вручення поштового відправлення, проте вищевказані вимоги суду залишились позивачем не виконані, доказів наявності поважних підстав невиконання вимог суду позивачем не надано.

В судове засідання 11.12.2012р. представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили, витребувані судом документи не надали.

Відповідно до п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач без поважних причин не подав витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд залишає позов без розгляду.

Згідно з п.4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Як встановлено судом, за правовою природою позовні вимоги про стягнення 7 109 722,05 грн. полягають у стягненні заборгованості за кредитним договором №14/01/980-КL/166 від 31.08.2006р. та штрафних санкцій за неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань з повернення кредитних коштів та зі сплати відсотків за користування ними. Водночас, банком притягуються до солідарної відповідальності з позичальником його майнові поручителі – відповідачі-2, 3.

31 серпня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» (далі - банк) та Приватним підприємством «Портланд» (далі – позичальник) укладений кредитний договір №14/01/980-КL/166, у відповідності до п.1.1 якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 4 950 000,00 грн., з 05.09.2006р. максимальний ліміт встановлюється на рівні 4 850 000,00 грн. Кредитні кошти надаються строком по 13.04.2009р. (п.1.2 кредитного договору в редакції додаткової угоди №9 від 13.10.2008р.).

Згідно з п.1.3 кредитного договору, за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 26% річних. За управління кредитною заборгованістю позичальник в день підписання цього договору самостійно сплачує банку комісію в розмірі 9% річних від суми фактичної заборгованості на рахунок №35783030 від ДФ ТОВ КБ «Арма», код банку 377379, код ЄДРПОУ 34663567, щомісячно, не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитним коштами (п.2.9 кредитного договору в редакції додаткової угоди №9 від 13.10.2008р.)

За умовами п.п.4.1, 4.5 кредитного договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2%, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення та штраф у розмірі 20% від суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк посилається на неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань з повернення кредитних коштів в сумі 4 850 000,00 грн., сплати відсотків в сумі 566 678,75 грн. та комісійної винагороди в сумі 25 839,57 грн.

За приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідними доказами, що мають відповідати вимогам належності та допустимості, встановленим ст.34 ГПК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Виходячи зі змісту зазначеної статті кредитний договір є консенсуальним правочином, який вважається укладеним з моменту досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору. Але, за контекстним аналізом приписів § 2 гл. 71 ЦК , ст.ст. 202, 510 ЦК України та умов кредитного договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №4/2/980-МК/2, зазначений договір є двостороннім, за яким кожна із сторін виступає одночасно боржником та кредитором. Статус боржника , заявлений позивачем відповідач, в зазначеному кредитному договорі набуває після виконання Банком обов’язків щодо надання кредитних коштів. Передбачене ст. 1056 ЦУК України право позичальника відмовитися від надання кредиту, зобов’язує суд при прийнятті рішення щодо стягнення з нього заборгованості перевірити виконання позивачем зобов’язань щодо надання кредитних коштів на користь відповідача та, як наслідок, встановлення наявності обов’язку у відповідача по поверненню кредиту та сплаті інших передбачених договором виплат.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості та підтверджують виконання банком власних зобов’язань , можуть бути виключно документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” , бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

З урахуванням приписів вказаного закону, ст. 41 Закону України „Про Національній банк України”, Постанови Правління Національного банку України № 280 від 17.06.2004р. „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України”, інформація бухгалтерського обліку в банківських установах накопичується та зберігається на відповідних рахунках, повний перелік яких встановлений Планом рахунків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність підтвердження документами первинного бухгалтерського обліку (виписками з відповідних рахунків, відкритих для обліку наданих кредитів, нарахованих та несплачених відсотків, нарахованих та несплачених комісійних та інших операційних доходів (штрафів, пені тощо)) наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором №14/01/980-КL/166 від 31.08.2006р. від , у зв’язку з чим витребував у позивача вищевказані документи.

Як зазначалось вище, викладені в ухвалах від 19.10.2012р., 14.11.2012р. та 27.11.2012р. залишились позивачем не виконані з невідомих підстав, витребувані судом документи до матеріалів справи №5006/19/95/2012 не надані.

За змістом ст.549 ЦК України та виходячи з умов п.п.4.1, 4.5 кредитного договору, розмір неустойки (пені, штрафу) обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання, тому неможливість перевірити обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотками у визначених позовних сумах унеможливлює й перевірку судом наданого розрахунку заявленої до стягнення пені за несвоєчасну сплату кредитних коштів в сумі 465 600,00 грн., пені за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків в сумі 118 251,98 грн., штрафу за несвоєчасну сплату кредитних коштів в сумі 970 000,00 грн., штрафу за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків в сумі 113 351,75 грн. та визначення обґрунтованості та правомірності позовних вимог в цій частині.

Обґрунтовуючи вимоги про солідарне стягнення з відповідача-2 заборгованості за кредитним договором №14/01/980-КL/166 від 31.08.2006р., позивач посилається на договір застави товарів в обороті №14/01/980-KL/166-З/2, яким забезпечено виконання Приватним підприємством «Портланд» кредитних зобов'язань, розмір яких визначається на момент задоволення та включає сплату банку основної суми боргу за кредитним договором, відсоткової ставки за користування кредитом, сплату пені у розмірі передбаченому умовами кредитного договору, у разі порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплату штрафу та винагород у розмірі та у випадках, передбачених умовами кредитного та цього договору.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про неможливість визначення правомірності притягнення відповідача-2 до солідарної з позичальником відповідальності зі сплати заборгованості за кредитним договором №14/01/980-КL/166 від 31.08.2006р. загальною сумою 7 109 722,05 грн. в умовах відсутності в матеріалах справи №5006/19/95/2012 належних доказів наявності кредитної заборгованості у вказаній сумі, які всупереч вимогам суду, позивачем не надані.

Крім того, за змістом позовної заяви, вимоги до відповідача-3 про солідарне стягнення з нього заборгованості за кредитним договором №14/01/980-КL/166 від 31.08.2006р. ґрунтуються на договорі застави товарів в обороті №14/01/980KL/166-З/1 від 16.10.2007р., копію якого позивачем до матеріалів справи не надано, незважаючи на її неодноразово витребування судом ухвалами від 14.11.2012р. та 27.11.2012р.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2010р. господарським судом м. Києва щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Киїрівеньторг» порушено справу про банкрутство №28/151б, 21.10.2009р. господарським судом Донецької області порушено справу №5/122б про банкрутство ПП «Портланд».

Суд неодноразово вимагав від позивача надати інформацію про статус його вимог в справі про банкрутство зазначених відповідачів.

Відсутність інформації про визнання вимог позивачі в справі про банкрутство відповідачів 2, 3 унеможливлює прийняття законного рішення без врахування обставин справ про банкрутство.

Згідно з п. 8.13 Рекомендацій Вищого господарського суду від 04.06.2004 р. №04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п.1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена в п. 54 Постанови Верховного Суду від 18.12.2009 № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство”.

З огляду на наведені обставини, в межах позовного провадження, предметом якого є стягнення заборгованості з осіб, які перебувають у стані банкрутство, судом має бути досліджено звернення кредитора з відповідними вимогами до боржників в порядку, визначеному Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», наявність або відсутність якого зумовлює процесуальні наслідки у вигляді припинення провадження по справі згідно з п.2 ст.80 ГПК України або відмови у задоволення позову. З урахуванням вищевикладеного, ненадання позивачем жодних пояснень щодо по суті позовних вимог з урахуванням банкрутства відповідачів -1, 3 істотно перешкоджає об’єктивному, повному та всебічному розгляду справи №5006/19/95/2012.

За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Разом з цим, згідно з ч.4 ст.81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду у загальному порядку.

Згідно з п.4 ст.7 Закону України сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Беручи до уваги, що позивачеві відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі №5006/19/95/2012 та залишення його позову без розгляду зумовлено ненаданням ним витребуваних документів, суд робить висновок про відсутність законних підстав як для стягнення судового збору з позивача, так і для його повернення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, п.5 ст.81, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд, -

Ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма», м. Київ до Приватного підприємства «Портланд», м. Краматорськ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дірол Кедбері», м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю «Киїрівеньторг», м. Київ про солідарне стягнення заборгованості в сумі 7 109 722,05 грн. - залишити без розгляду.

Суддя Демідова П.В.