Рішення № 28010117, 10.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/14501-2012 10.12.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»доЖитлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-12»простягнення 315 519,32 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Гаркавенко С.В., Іващенко О.В.від відповідача:Сторожкова О.Ф.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(надалі -ПАТ «Київенерго») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-12»(надалі -«Кооператив») про стягнення 315 519,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1420087 від 01.11.1999 р. позивач поставив теплову енергію, а відповідач грошові зобов'язання по оплаті поставленої енергії належним чином не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 277 847,02 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 12 791,87 грн., інфляційних у розмірі 10 977,66 грн. та 3% річних у розмірі 13 902,77 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.11.2012 р.

В судових засіданнях 08.11.2012 р. та 03.12.2012 р. судом оголошувались перерви до 03.12.2012 р. та 10.12.2012 р. відповідно.

03.12.2012 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на недоведеність позивачем обсягів користування тепловою енергією. Крім того, відповідач надав платіжні доручення в якості доказів часткового погашення заборгованості.

В судове засідання 10.12.2012 р. представники позивача з'явилися, вимоги ухвали суду виконали, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, проти задоволення позовних вимог заперечувала з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву підстави.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалося фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.1999 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якого є ПАТ «Київенерго», (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Обчислювач-12» (абонент) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1420087 (з урахуванням змін, внесених листом від 14.03.2002 р. №Д07/2-34-459) (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.2.1 Договору постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком №1 до цього договору.

Абонент відповідно до пунктів 2.3.1 та 2.3.2 Договору зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії та виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до договору.

Додатком №4 до Договору сторони погодили, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3 додатку).

Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з 01.10.2010 р. по 01.09.2012 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.09.2012 р. становить

277 847,02 грн.

Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором по сплаті спожитої теплової енергії.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Додатком №4 до Договору сторони погодили, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. З додатку).

Однак в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за використану теплову енергію, внаслідок чого за період з

01.10.2010 р. по 01.09.2012 р. у відповідача виникла заборгованість у розмірі 277 847,02 грн.

03.12.2012 р. представником відповідача подано докази часткового погашення заборгованості перед ПАТ «Київенерго», а саме: платіжні доручення №102 від 04.09.2012 р. на суму 55 000,00 грн., №118 від 23.10.2012 р. на суму 30 000,00 грн., №122 від 31.10.2012 р. на суму 40 000,00 грн. та №121 від 30.10.2012 р. на суму 60 000,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву №048/71/11892 від 21.09.2012 р. позивачем було подано до суду 16.10.2012 р., що підтверджується відміткою канцелярії господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011 р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першоїстатті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки основний борг у розмірі 55 000,00 грн. відповідачем сплачений згідно платіжного доручення №102 04.09.2012 р., тобто до моменту звернення позивача із позовом до суду (16.10.2012 р.), у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Відповідач оплатив 130 000,00 грн. згідно платіжних доручень №118 від 23.10.2012 р., №122 від 31.10.2012 р. та №121 від 30.10.2012 р., тобто після подання позовної заяви.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 130 000,00 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Заборгованість Кооперативу перед ПАТ «Київенерго»у розмірі 92 847,02 грн.

(277 847,02 грн. -55 000,00 грн. -130 000,00 грн.) підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 92 847,02 грн. правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 12 791,87 грн., інфляційних у розмірі 10 977,66 грн. та 3% річних у розмірі 13 902,77 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з листопада 2010 року по вересень 2012 року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до п. 3.5 Додатку №4 до Договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та, враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 12 791,87 грн. та інфляційних у розмірі 10 977,66 грн.

За перерахунком суду, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 13 481,36 грн. В іншій частині (421,41 грн.) 3% річних обраховані невірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «Київзовніштранс»на користь Кооперативу заборгованості у розмірі 92 847,02 грн., пені у розмірі 12 791,87 грн., інфляційних у розмірі 10 977,66 грн. та 3% річних у розмірі 13 481,36 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 421,41 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-12» (03179, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 49; ідентифікаційний код 24367917) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) заборгованість у розмірі 92 847 (дев'яносто дві тисячі вісімсот сорок сім) грн. 02 коп., пеню у розмірі 12 791 (дванадцять тисяч сімсот дев'яносто одна) грн. 87 коп., інфляційні у розмірі 10 977 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 66 коп., 3% річних у розмірі 13 481 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 36 коп. та судовий збір у розмірі 2 601 (дві тисячі шістсот одна) грн. 96 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.12.2012 р.

Суддя В.П. Босий