Рішення № 28010044, 11.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.12 р. Справа № 5006/4/185/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 27.11.2012р.,

від відповідача - не явитвся,

за позовом - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 с. Лозоватка

Дніпропетровської області

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Амвросіївська птахофабрика»

м. Амвросіївка Донецької області

про стягнення 24782,92грн. заборгованості, 3% річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 24782,92грн., з яких: 20000,00грн. - заборгованість, 363,26грн. - 3% річних, які нараховані за періоди з 23.04.2012р. по 22.10.2012р., з 22.05.2012р. по 22.10.2012р., 4419,66грн. - пеня, яка нарахована за періоди з 23.04.2012р. по 22.10.2012р., з 22.05.2012р. по 22.10.2012р. по кожній накладній окремо відповідно до п. 6.3 договору.

В підтвердження позову, з урахуванням зміни підстав, яким позивач обґрунтовує підставу позову, якою є договір поставки № 090112-И від 09.01.2012р. з специфікацією, видаткові накладні № Б-00000083 від 30.01.2012р. на суму 11550,00грн., № Б-00000214 від 23.02.2012р. на суму 12262,50грн., № Б-00000411 від 23.03.2012р. на суму 12800,00грн., № Б-00000612 від 20.04.2012р. на суму 14119,98грн., № Б-00000831 від 19.05.2012р. на суму 11919,98грн., підписаний сторонами без зауважень та заперечень акт звірки, лист відповідача № 54 від 18.07.2012р. з гарантією оплати отриманого товару.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судове засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений, про що свідчать підписи на повідомленнях про вручення поштового відправлення, відзив на позовну заяву не надав.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки 090112-И від 09.01.2012р. але не сплачений товар, а також 3% річних, пені, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За своїм змістом та правовою природою договір 090112-И від 09.01.2012р. на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

2

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, сторонами підписаний договір поставки № 090112-И від 09.01.2012р. відповідно до пунктів 1.1, 4.3 якого постачальник (позивач) передає у власність покупця (відповідача) товар - вапняк фракції 1-3 мм в кількості 40тон загальною вартістю 15000,00грн. протягом 7 днів з моменту замовлення, а покупець приймає товар та оплачує його протягом 5-х банківських днів згідно виставленого рахунку. У випадку невиконання (неналежного виконання) покупцем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості не оплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобов'язання (п. 6.3 договору) Пунктом 8.1 договору встановлений строк його дії - до 31.12.2012р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по накладним № Б-00000083 від 30.01.2012р. на суму 11550,00грн., № Б-00000214 від 23.02.2012р. на суму 12262,50грн., № Б-00000411 від 23.03.2012р. на суму 12800,00грн., № Б-00000612 від 20.04.2012р. на суму 14119,98грн., № Б-00000831 від 19.05.2012р. на суму 11919,98грн., позивач передав, а уповноважена особа відповідача отримала товар на загальну суму 62652,46грн.

Як вбачається з наданих накладних, вони містять безпосередньо посилання на спірний договір, який є підставою позову - 090112-И від 09.01.2012р. Оскільки накладні, надані позивачем в підтвердження позовних вимог, містять посилання на виставленні позивачем рахунки, господарський суд вважає, що вони були виставлені для оплати, як передбачають умови договору.

Оскільки доведено матеріалами справи і підтверджено відповідачем, який підписав акт звірки розрахунків, що останнім приймався товар за накладними, які вказані у позові і несплачений в сумі 20000,00грн. Відповідач надіслав продавцю (позивачу) лист від 18.07.2012р., в якому зобов»язався сплатити борг в продовж 10 днів. Свої зобов»язання не виконав. Борг в сумі 20000,00грн. залишився несплаченим, тому господарський суд вважає доведеним позовні вимоги щодо стягнення боргу і задовольняє їх у повному обсязі.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та пені, господарський суд також відмовляє у їх задоволенні через недоведеність прострочення грошового зобов'язання за договором поставки № 090112-И від 09.01.2012р.

Враховуючи те, що відповідач не в повному обсязі та з порушенням строків оплатив отриманий товар, позивач просить стягнути з нього 363,26грн. 3% річних, які нараховані за періоди з 23.04.2012р. по 22.10.2012р., з 22.05.2012р. по 22.10.2012р.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар сплачений лише частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 363,26грн. 3% річних задовольняє ці вимоги у повному обсязіё вважаючи їх доведеними.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 4419,66грн. пені, яка нарахована за періоди з 23.04.2012р. по 22.10.2012р., з 22.05.2012р. по 22.10.2012р. по кожній накладній окремо відповідно до п. 6.3 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо

3

стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 6.3 договору, відповідно до якого, у випадку невиконання (неналежного виконання) покупцем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості не оплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки сторонами договором: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 4.3 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (п. 6.3 договору - пеня); в) розмір пені (п. 6.3 договору), а також доведено факт прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок пені, розрахований з урахуванням ставки 0,1%, задовольняє вимоги частково, в сумі 1811,33грн., з урахуванням подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі пропорційно задоволеної суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549-551,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України та, керуючись статтями 7549,82,84,81-1,85 Господарського процесуального України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 с. Лозо- ватка Царичанського району Дніпропетровської області про стягнення 24782,92грн. заборгованості, 3% річних, пені з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амвросіївська птахофабрика» частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амвросіївська птахофабрика» м. Амвросіївка Донецької області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 с. Лозо- ватка Царичанського району Дніпропетровської області 20000,00грн. заборгованості, 363,26грн.3% річних, 1811,33грн.пені 1440,10грн. судового збору. В решті вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.