Ухвала суду № 28009899, 28.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2012 р. м. Київ К-15984/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-експериментальне підприємство «Інвертор»на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.06.2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 року по справі №2а-2875/09/4/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-експериментальне підприємство «Інвертор»до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-експериментальне підприємство «Інвертор»до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2009 №0000772301/0, згідно із яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 437277,00грн., в тому числі за основним платежем 291518,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 145759,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.06.2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 року, в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 25.03.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 26.03.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.06.2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема: п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №237/23-7/20710258 від 15.01.2009, складеного за результатом планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-експериментального підприємства «Інвертор»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2008, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2009 №0000772301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 437277,00грн., в тому числі за основним платежем 291518,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 145759,00грн.

Підставою для визначення податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. «а» п. 6.5 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість (далі-Закон України №168) внаслідок чого занижено податок на додану вартість в розмірі 291518,00грн., та завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 810,00грн.

Перевiркою, зокрема, встановлено, що згідно із контрактом №3754263 з підприємством es Air Systems SA»(Франція) та актом виконаних робіт №1 позивачем були надані послуги по калібровочним польотам для обладнання, встановленого les Air Systems SA»(Франція) в аеропорту Навої (Узбекистан) на суму 175756 євро (1198938,73 грн.). Згідно із контрактом №070102 від 14.02.2007 з підприємством Promotion S.A.»(Британські Віргінські острови) та актом виконаних робіт №1 від 03.03.2007 позивачем були надані послуги по калібровочним польотам для обладнання, встановленого Promotion S.A.»в аеропорту Навої (Узбекистан) на суму 18162 євро (121293,58грн.). Згідно із контрактом №06.01.28 від 20.01.2006 із ЗАТ «Корпорація систем УВД»(Росія) та актом виконаних робіт від 07.05.2007 позивачем були проведені монтажні та пусконалагоджувальні роботи систем посадки СП-80М в аеропорту м. Батумі (Грузія) на суму 22400 доларів США (124230,00грн.). При цьому в порушення вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 та п.п. «а» п. 6.5 ст. 6 Закону №168 позивач не включив до бази оподаткування податком на додану вартість зазначені операції, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання за березень і травень 2007 року на загальну суму 288892,00грн.

Позивач не згоден із висновками податкового органу про порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 та п.п. «а» п. 6.5 ст. 6 Закону України №168, та вважає що місцем поставки послуг в розумінні Закону України №168 в даному випадку є місце надання послуг згідно із п.п. «в»та «е» п. 6.5 ст. 6 цього Закону, яке знаходиться за межами митної території України і операції з поставки таких послуг не є об'єктами оподаткування ПДВ.

Порядок визначення місця надання послуг з метою оподаткування податком на додану вартість врегульовано п. 6.5 ст. 6 Закону України №168. Згідно із п.п. «а»цього пункту місцем поставки послуг, за винятками, визначеними у підпунктах «в», «д» - «е»цього підпункту, вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента. Відповідно до п.п. «в» та п.п. «е»цього пункту при наданні послуг агентами, посередниками чи іншими учасниками ринку нерухомого майна (нерухомості) (далі - ріелтерами), іншими особами, відповідальними за підготовку, координацію, нагляд та здійснення робіт із будівництва та оздоблення (оснащення) нерухомості (включаючи послуги архітекторів та дизайнерів), інших подібних послуг, пов'язаних з продажем або будівництвом нерухомості, місцем поставки послуг є місце, де така нерухомість розташована або буде розташована, а при наданні послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів місцем поставки послуг є місце надання таких послуг.

Належне застосування вимог Закону України №168 у спірних відносинах залежить від з'ясування питань: хто був споживачем послуг, наданих позивачем, і які саме послуги надавались.

За змістом ст. 35 Повітряного кодексу України єкіпаж повітряного судна - це особи авіаційного персоналу, яким у встановленому порядку доручено виконання певних обов'язків з керування і обслуговування повітряного судна при виконанні польотів (командир, інші особи льотного екіпажу та обслуговуючого персоналу). Член льотного екіпажу повітряного судна - особа авіаційного персоналу, на яку покладено обов'язки, пов'язані з керуванням повітряним судном протягом виконання польотного завдання (п. 2.1.42 Правил видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 07.12.1998 № 486).

Судом встановлено, що предметом контрактів №3754263 з підприємством ATM SA», №070102 від 14.02.07 року з підприємством Promotion S.A.»були послуги по калібровочним польотам для обладнання, введення його в експлуатацію і утримування, що підтверджується матеріалами справи, актами прийому-передачі послуг. За контрактом №06.01.28 від 20.01.2006 надані послуги з проведення монтажу курсового і глісадного радіомаяків на аеродромі, проведена наземна перевірка працездатності радіомаяків, виконані пусконалагоджувальні роботи системи посадки, проведено наземне налаштування цієї системи, проведено введення її в експлуатацію.

З огляду на те, що умови укладених контрактів та фактичний зміст виконаних робіт не передбачали надання послуг зазначених у п.п. «в»та «е»п.6.5 ст. 6 Закону України №168 а стосуються установки радіотехнічного та іншого обладнання в аеропортах, висновок судів попередніх інстанцій про правомірність визначення податковим зобов'язань є таким, що відповідає вимогам Закону.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-експериментальне підприємство «Інвертор»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.06.2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв