Ухвала суду № 28006912, 12.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/4227/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Зеленського В.В. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2012р. по справі № 2а-1670/4227/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеня,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" (далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби (далі -відповідач), в якому просив суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0009352301/793 від 11.06.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2012 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0009352301/793 від 11 червня 2012 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 20 серпня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року; валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010рік, про що був складений акт від 23.05.2012 року №1367/22-209/21074215.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні, зокрема, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 853 897,00 грн. , в тому числі:

січень 2011 року - 6667 грн.;

лютий 2011 року - 5333 грн.;

квітень 2011 року - 442 грн.;

травень 2011 року - 1736,00 грн.;

червень 2011 року - 25377 грн.;

липень 2011 року - 25000грн.;

серпень 2011 року - 93 грн.;

вересень 2011 року - 320688,00 грн.;

жовтень 2011 року - 37 622,00 грн.;

листопад 2011 року - 53751,00 грн.;

грудень 2011 року - 36522,00 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 11.06.2011 року № 0009352301/793, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі - 1 255236,00 грн., із них за основним платежем - 853 897,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 401 339,00 грн.

Задовольняючи позов, суд виходив із приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На підставі п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

На підставі п.198.2 ст.198 ПК України, зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди починали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платника податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи непідтверджені митними деклараціями (іншими подібними документів згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податковий орган ставить під сумнів реальний характер господарських операцій між позивачем та ПП "Фірма Влан", ТОВ "Інтертрейдинг", ТОВ "Юг і К Контакт", ПП "Грандбуд-К", ТОВ "Трубокомплект-Кремечук", ТОВ "Центр-4" та правильність формування податкового кредиту за результатами господарських операцій.

В ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з Пп "Фірма"Влан" з яким був укладений договір субпідряду №1/2 виконання комплексу будівельно-монтажних робіт; з ТОВ "Інтертрейдинг" з яким був укладений договір поставки №81/1 від 29.06.2011 року матеріалів необхідних для облаштування внутрішніх мереж водопроводу фонтану в рамках виконання роботи, визначеної в проекті "Реконструкція скверу "Жовтневий" в м.Кременчуці П черга; з ТОВ "Юг і К Контакт" з яким був укладений договір від 22.08.2011 року №107/2 про виконання загальнобудівельних робіт з улаштування зовнішніх тепломереж на об"єкті будівництва дитячого садка-школи в мікрорайоні 278 м. Кременчука; та договір про виконання робіт №180/2 від 01.11.2011 року про встановлення вузлів обліку водопостачання на об"єкті Реконструкція скверу "Жовтневий" в м.Кременчуці П черга; з ПП "Грандбуд-К" з яким був укладений договір №100/4 від 30.08.2011 року про виконання робіт №100/4 про виконання загальнобудівельних робіт з улаштування внутрішніх інженерних мереж на об"єкті будівництва дитячого садка-школи в мікрорайоні 278 м. Кремечука; з ТОВ "Трубокомплект-Кременчук" з яким був укладений договір про виконання робіт №99/4 від 30.08.2011 року; з ТОВ "Центр-4" від 04.05.2011 року з яким був укладений договір №76/2 про виконання ремонтно-будівельних робіт, ремонт та устаткування доріг, ремонт, монтаж та накладки електрообладнання, ремонт та технічне обслуговування електротехнічної та електронної частини установок на об"єктах ПАТ "Укртанафта".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно доводів суду апеляційної скарги про результати перевірок контрагентів позивача податковим органом, якими встановлені порушення податкового законодавства, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що позивачем фактично дані господарській операції були вчинені, оскільки відбувся фактичний рух активів, зміни у його зобов"язаннях платника податку тощо.

Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення кримінальної справи у відношенні посадових осіб ПП "Влан" по факту умисного ухилення від сплати податків за ч.3 ст.212 КК України, то колегія суддів зазначає наступне.

Частина 4 статті 72 КАС України, каже, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов"язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Матеріали справи не містять посилань про наявність вироку суду, що набрав чинності, тому колегія суддів вважає, що даний довод слід оцінювати наряду з іншими доказами по справі, та вважати таким, що не спростовує висновків суду.

Крім цього, колегія суддів зауважує про те, що невиконання контрагентами позивача своїх податкових зобов"язань несе негативні наслідки саме для контрагентів.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п. 1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2012р. по справі № 2а-1670/4227/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Зеленський В.В. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 16.11.2012 р.