Ухвала суду № 28006840, 23.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 р.Справа № 2а-4706/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2012р. по справі № 2а-4706/12/2070

за позовом Державного підприємства - Харківський обласний радіотелевізійний центр

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство - Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд: податкове повідомлення-рішення від 4 квітня 2012 року № 0003292305 ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова (форма "Р"), яким ДП - ХОРТПЦ визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31193,75 грн., де 24955 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем, 6238,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції, визнати нечинним; акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 248/2201/01188827 від 16 03.2012 р. про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки Державного підприємства Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр (код ЄДРПОУ 01188827) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків "Вега"Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 22607926) їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2009 року - вересень 2011 року, скасувати. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі акту перевірки №248/2201/01188827 від 16.03.2012 р. "Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки Державного підприємства - Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр (код ЄДРПОУ 01188827) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Науково-виробничого комплексу "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 22607926) їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2009 - вересень 2011 року" відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0003292305 від 04.04.2012 р. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказане податкове повідомлення - рішення №0003292305 від 04.04.2012 р. таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2012 року адміністративний позов задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 04.04.2012 р. № 0003292305 ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (форма "Р"), яким Державному підприємству - Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31193,75 грн., де 24955,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем, 6238,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2012 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, доведеними, а акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ч.2 ст.17 КАС України, оскільки не породжує ніяких правових наслідків для позивача, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач Державне підприємство - Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.02.1992 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, має ідентифікаційний код 01188827 (а.с.43), є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Державного підприємства - Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр (код ЄДРПОУ 01188827) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Науково-виробничого комплексу "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 22607926) їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2009 - вересень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №248/2201/01188827 від 16.03.2012 р.(а.с.11-20). В акті зазначено про порушення: п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 24955,00 грн., в тому числі: вересень 2010 року - 14553,00 грн., листопад 2010 року - 10402,00 грн.(а.с.19).

На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0003292305 від 04.04.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 31193,75 грн., де 24955 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем, 6238,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.21).

Колегія суддів зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок ДПІ у Зміївському районі Харківської області про порушення контрагентом позивача НВК "Вега" ТОВ своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

В основу висновку ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було покладено відомості акту від 13.01.2012 р. №26/23/22607926 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки НВК "Вега" ТОВ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2011 р.", яким було встановлено наступне. На адресу ДПІ у Зміївському районі надійшов з ДПІ у Жовтневому районі акт про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецтех" (код за ЄДРПОУ 34689962) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2007 р. по 30.09.2010 р.(акт від 23.11.2010 р. №3058/23-03-05/34689962).

За результатами проведених заходів ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова стосовно ТОВ "Електроспецтех" встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за вересень місяць 2010 р., що свідчить про укладення угоди №106/09-10 від 06.09.2010 р. між НВК "Вега" ТОВ та ТОВ „Електроспецтех" без мети настання реальних наслідків. ТОВ „Електроспецтех" (код 34689962), на думку ДПІ, порушувало приписи цивільного і господарського законодавства. Таким чином, перевіркою встановлено відсутність у НВК „Вега" ТОВ об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), в результаті чого НВК „Вега" ТОВ завищено податкові зобов'язання з реалізації робіт за вересень 2010 року, а також за листопад 2010 року, внаслідок визнання відсутності факту реального вчинення господарських операцій між НВК „Вега" ТОВ та ТОВ „Електроспецтех" .

Отже, відповідач дійшов висновку щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій позивача із НВК „Вега" ТОВ у вересні, листопаді 2010 року.

Встановлено, що в перевіряємому періоді між позивачем, ДП - Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр (замовник) та НВК „Вега" ТОВ (підрядник) було укладено договір підряду №21/09-10, предметом якого є виконання наступних робіт: капітальний ремонт покрівлі технічної будівлі Радіостанції №3 за адресою: м.Харків, вул.Балканська, 13А, склад та обсяг робіт визначені локальним кошторисом (а.с. 22-25, 27-32).

Виконання вказаного договору підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт №21/09-10 за листопад 2011 року на загальну суму 149730,00 грн.(а.с.38-40).

НВК „Вега" ТОВ була виписана податкова накладна №127 від 24.09.2010 р. та податкова накладна №180 від 30.11.2010 р.(а.с.41, 42).

Крім того, за виконані роботи позивач розраховувався шляхом перерахування коштів на поточні рахунки НВК „Вега" ТОВ.

Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача, що правочин між ДП - Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр та НВК „Вега" ТОВ здійснено без мети настання реальних наслідків є необґрунтованим з огляду на наступне.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином, первинні документи по відображенню господарчих операцій, є основою для податкового обліку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР). Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 вказаного Закону № 168/97-ВР, об'єктом оподаткування є операції платників податку, окрім іншого, з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Згідно п.п.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.7.1 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При цьому, відповідно до п.п.7.5.1 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно з п.п.7.4.1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ДП - Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр) права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт, отриманих послуг) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, встановлено, що ДП - Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні робіт, виконаних контрагентом НВК „Вега" ТОВ, який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши позивачу належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення додаткового законодавства контрагентами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладеного між ДП - Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр та НВК „Вега" ТОВ договору, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Належних доказів на спростування зазначеного податковим органом не надано.

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їх виконання. Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто договори між позивачем і контрагентами мали реальний характер.

Факти, які б свідчили, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним не встановлені.

Отримані позивачем від контрагента зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88), що спричиняють втрату нею статусу первинного документа.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, то правочини відповідають положенням чинного законодавства України. З огляду на викладене, доводи та посилання відповідача на нікчемність угоди є безпідставними.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0003292305 від 04.04.2012 р. не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Щодо вимог позивача скасувати акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 248/2201/01188827 від 16 03.2012 р. про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки Державного підприємства Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр (код ЄДРПОУ 01188827) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 22607926) їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2009 року - вересень 2011 року, колегія суддів зазначає, що пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 р. за № 925/11205, визначено, що акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення.

За таких обставин, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ч.2 ст.17 КАС України, оскільки не породжує ніяких правових наслідків для позивача, а отже, не підлягає окремому оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

В цій частині постанова позивачем не оскаржена, доводи щодо її неправильності в апеляційній скарзі відсутні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2012р. по справі № 2а-4706/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.