Постанова № 28006712, 12.12.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року Справа № 5002-7/1874-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача: Тельнова К.П., довіреність № б/н від 05 січня 2012 року (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради)

відповідача: не з'явився (фізична особа-підприємець Мишинська Тетяна Євгенівна)

розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І. ) від 21 серпня 2012 року у справі № 5002-7/1874-2012

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)

до фізичної особи-підприємця Мишинської Тетяни Євгенівни (1. вул. Чапаєва, буд. 21, кв.30, с. Віліне, Бахчисарайський район, 98433; 2. вул. Шостака, буд. 7, кв. 35, місто Севастополь, 99045)

про стягнення 1970,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2012 року Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця Мишинської Тетяни Євгенівни про стягнення 1970,67 грн. (а.с. 5-6, т. 1).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням фізичною особою-підприємцем Мишинською Тетяною Євгенівною умов договору оренди нерухомого майна № 75-09 від 03 вересня 2009 року щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1261,21 грн. Крім того, позивач просить стягнути 30% річних у розмірі 709,46 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 07 червня 2012 року у справі № 5020-588/2012 матеріали позовної заяви Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, на підставі норм статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, передано за територіальною підсудністю до господарського суду Автономної Республіки Крим (а.с. 3-4, т. 1).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2012 року позовну заяву Фонду комунального майна Севастопольської міської ради прийнято до розгляду з привласненням № 5002-7/1874-2012 (а.с. 1-2, т. 1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року у справі № 5002-7/1874-2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 82-87, т. 1).

Рішення обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджується відсутність заборгованість відповідача перед позивачем. Крім того, позивачем зроблений неправильний розрахунок суми заборгованості відповідача, зокрема неправомірно взято ставку орендної плати за березень 2010 року у сумі 645,33 грн., у травні 2010 року у сумі 651,14 грн., у травні 2010 року у сумі 649,19 грн., у червні 2010 року у сумі 496,16 грн., оскільки додатком №1 до протоколу узгодження змін до спірного договору встановлено що у березні 2010 року підлягає оплаті 86,05 грн., у квітні 2010 року - 86,82 грн., у травні 2010 року - 86,56 грн. та у червні 2010 року - 86,04 грн. Вказана стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1261,21 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 30% річних суд зазначив, що посилання позивача на несвоєчасність внесення відповідачем орендних платежів спростовуються матеріалами справи, зокрема, копіями відповідних квитанцій.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим задовольнити позовні вимоги (а.с. 6-8, т. 3).

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги вимоги пункту 3.2 Договору у редакції протоколу від 23 червня 2010 року узгоджень до договору оренди № 75-09 від 03 вересня 2009 року, яким передбачено, що орендна плата складає 86,04 грн. за місяць оренди та перераховується орендатором (відповідачем) орендодавцю(позивачу) не пізніше 20-го числа поточного місяця. Нарахування орендної плати у розмірі 86,04 грн. починає розраховуватись з дати підписання протоколу узгоджень змін до договору оренди, тобто з 23 червня 2010 року. До змін до договору оренди, орендна плата відповідно до пункту 3.2 договору № 75-09 від 03 вересня 2009 року складає 600,80 грн. Таким чином, орендна плата за березень 2010 року, з урахуванням індексу інфляції, складає 645,33 грн. Враховуючи викладене, за відповідачем виникла заборгованість по орендній платі за період з березня 2010 року по 04 серпня 2010 року у розмірі 1261,21 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2012 року у справі № 5002-7/1874-2012 відновлено Фонду комунального майна Севастопольської міської ради строк на подання апеляційної скарги та її прийнято до провадження (а.с. 2-3, т.3).

19 листопада 2012 року від фізичної особи-підприємця Мишинської Тетяни Євгенівни надійшло клопотання про відкладення слухання справи, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Крім того, фізична особа-підприємець Мишинська Тетяна Євгенівна просить зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради повторно направити на її адресу копію апеляційної скарги, оскільки вона не була отримана (а.с. 15, т. 3).

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 22 листопада 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Видашенко Т.С., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року та на підставі статті 21 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Плут В.М., судді: Балюкова К.Г., Рибіна С.А.(а.с. 17, т. 3).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2012 року у справі № 5002-7/1874-2012 розгляд апеляційної скарги було відкладено. Зобов'язано Фонд комунального майна Севастопольської міської ради повторно направити на адресу фізичної особи-підприємця Мишинської Тетяни Євгенівни копію апеляційної скарги, а також надати суду докази такого направлення.

03 грудня 2012 року від фізичної особи-підприємця Мишинської Тетяни Євгенівни надійшло заперечення, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вважаючи його законним (а.с. 28-29, т. 3).

05 грудня 2012 року від фізичної особи-підприємця Мишинської Тетяни Євгенівни надійшло клопотання про відвід суддів Севастопольського апеляційного господарського суду Плута В.М., Балюкової К.Г., Рибіної С.А. (а.с. 33-34).

Згідно з нормами статті 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі. Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

У судовому засіданні, яке призначено на 12 грудня 2012 року, судова колегія вийшла до нарадчої кімнати з метою вирішення питання про відвід суддів.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2012 року у справі № 5002-7/1874-2012 відмовлено фізичній особі-підприємцю Мишинській Тетяні Євгенівні у задоволенні клопотання про відвід суддів Севастопольського апеляційного господарського суду Плута В.М., Балюкової К.Г., Рибіної С.А.

Таким чином, справа № 5020-7/1874-2012 продовжує розглядатись тим самим складом колегії суддів, а саме, головуючий суддя: Плут В.М., судді: Балюкова К.Г., Рибіна С.А.

07 грудня 2012 року від фізичної особи-підприємця Мишинської Тетяни Євгенівни надійшло клопотання про відкладення слухання справи, яке призначено на 12 грудня 2012 року, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Нормами статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони мають право, у тому числі заявляти клопотання.

Згідно із статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія вирішила відмовити фізичній особі-підприємцю Мишинській Тетяні Євгенівні у задоволенні клопотання про відкладення слухання справи, оскільки останнім не надано жодного доказу (повістка, ухвала, копія розписки) щодо участі її представника у іншому судовому засіданні. Крім того, Господарський процесуальний кодексу України не обмежує коло представників юридичних осіб, які мають право представляти їх інтереси в господарському процесі.

У судовому засіданні, яке призначено на 12 грудня 2012 року, представник Фонду комунального майна Севастопольської міської ради підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Фізична особа-підприємець Мишинська Тетяна Євгенівна явку уповноваженого представника не забезпечила.

З урахуванням норм статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін та їх явка не визнавалась обов'язковою судом апеляційної інстанції, з урахуванням того, що наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення справи, судова колегія вирішила розглянути справу у відсутність представника позивача.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 вересня 2009 року між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради (далі - Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Мишинською Тетяною Євгенівною (далі - Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна за №75-09 (далі - Договір) (а.с. 12-13, т. 1).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 16,4 кв.м., розташовані на першому поверсі житлового дев'ятиповерхового будинку, за адресою: м. Севастополь, вул. Адм. Фадєєва, 13а стоїть на балансі РЕП-6 (далі по тексту - об'єкт оренди), вартість якого становить, згідно незалежної оцінки станом на 30 листопада 2008 року - 42760, грн. (без урахування ПДВ) (Додаток № 1).

Об'єкт оренди, відповідно до пункту 1.2 Договору буде використовуватися під розміщення ветеринарного пункту.

Вступ Орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акту прийому-передачі об'єкта оренди (Додаток №2, пункт 2.5 договору).

На виконання умов Договору, 09 вересня 2009 року сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі орендованого майна за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв вбудовані нежитлові приміщення загальною площею16,4 кв.м., розташовані на першому поверсі житлової дев'ятиповерхової будівлі вартістю станом на 42760,00 грн. (а.с. 14, т. 1).

У пункті 3.1 Договору, сторони узгодили, що розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії міської ради №1617 від 13 березня 2007 року і становить 6414,00 грн. у рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки - 15% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою вартості майна (Додаток № 1).

Розділом 4 Договору сторони узгодили права та обов'язки, зокрема, Орендар зобов'язався своєчасно вносити орендодавцю орендну плату.

Так, орендна плата повинна сплачуватись орендарем щомісячно.

Згідно з пунктом 3.4 Договору сторони зобов'язані переглянути суму орендної плати протягом 90 календарних днів за вимогою однієї з сторін у разі зміни Методики, затвердженої рішенням сесії міської ради №1617 від 13 березня 2007 року, яка передбачає збільшення розміру орендної плати. Сторони зобов'язані переглянути суму орендної плати протягом 90 календарних днів на вимогу однієї із сторін у інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

У випадках перегляду суми орендної плати, визначених пунктом 3.4 Договору, орендна плата визначається виходячи з орендної ставки від вартості об'єкта оренди, визначеної новою незалежною оцінкою вартості майна. При цьому обов'язок оплатити послуги з незалежної оцінки покладається на Орендаря.

Змінений розмір орендної плати вважається початковим при подальших розрахунках сторін.

Передбачені даним пунктом договору зміни суми орендної плати оформляються додатковою угодою (пункт 3.5 Договору).

Вказаний договір у відповідності до пункту 7.1 діє з моменту його підписання до 19 серпня 2010 року. Пунктом 7.3 Договору встановлено, що зміни до договору допускаються тільки за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено договором.

Протоколом від 23 червня 2010 року сторонами Договору були узгоджені зміни до договору оренди №75-09 від 03 вересня 2009 року, яким було внесено зміни в Договір оренди, зокрема узгоджено, що об'єкт оренди буде використовуватися під торговий об'єкт з продажу продовольчих товарів для пільгових категорій громадян (а.с. 16, т. 1).

Розмір орендної плати, відповідно до внесених змін протоколом узгодження, визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії міської Ради №1617 від 13 березня 2007 року і становить 855,20 грн. в рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 2% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою вартості майна (Додаток №1). Амортизаційні відрахування та вартість послуг Орендодавця не включаються в орендну плату.

Орендна плата складає 86,04 грн. за перший місяць оренди (Додаток № 3) і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно.

Вказаний протокол підписаний сторонами та скріплений печаткою орендодавця без зауважень та заперечень. З моменту підписання вказаного протоколу, він становиться невід'ємною частиною договору оренди № 75-09 від 03 вересня 2009 року, всі перелічені зміни та доповнення набирають чинності.

Підставою для звернення до суду з даним позов є те, що відповідачем неналежним чином виконують свої зобов'язання щодо повного та своєчасного внесення орендної плати, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 1261,21 грн. за період з березня 2010 року по 04 серпня 2010 року.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, посилався на те, що позивачем зроблений неправильний розрахунок суми заборгованості відповідача, зокрема неправомірно взято ставку орендної плати за березень 2010 року у сумі 645,33 грн., у травні 2010 року у сумі 651,14 грн., у травні 2010 року у сумі 649,19 грн., у червні 2010 року у сумі 496,16 грн., оскільки додатком №1 до протоколу узгодження змін до спірного договору встановлено що у березні 2010 року підлягає оплаті 86,05 грн., у квітні 2010 року - 86,82 грн., у травні 2010 року - 86,56 грн. та у червні 2010 року - 86,04 грн. Вказана стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1261,21 грн.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами по справі укладено договір оренди нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

09 вересня 2009 року сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі орендованого майна за яким Орендодавець (позивач) передав, а Орендар (відповідач) прийняв вбудовані нежитлові приміщення загальною площею16,4 кв.м., розташовані на першому поверсі житлової дев'ятиповерхової будівлі вартістю станом на 42760,00 грн.

Згідно із нормами статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.1 Договору, сторони узгодили, що розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії міської ради №1617 від 13 березня 2007 року і становить 6414,00 грн. у рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки - 15% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою вартості майна (Додаток № 1).

Сторони у Договорі передбачили право, у випадках необхідності, переглянути суму орендної плати.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що зміна суми орендної плати оформляються додатковою угодою.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Згідно із статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Аналогічні вимоги зазначених норм чинного законодавства щодо зміни умов договору викладенні у договорі №75-09 від 03 вересня 2009 року.

Як зазначалось вище, 23 червня 2010 року між сторонами було складено та підписано протокол узгодження змін до договору оренди №75-09 від 03 вересня 2009 року, яким було внесено зміни в Договір оренди, у тому числі, розмір орендної плати, відповідно до внесених змін протоколом узгодження, визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії міської Ради №1617 від 13 березня 2007 року і становить 855,20 грн. в рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 2% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою вартості майна (Додаток №1). Амортизаційні відрахування та вартість послуг Орендодавця не включаються в орендну плату. Орендна плата складає 86,04 грн. за перший місяць оренди (Додаток № 3) і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Вказаний протокол підписаний сторонами та скріплений печаткою орендодавця без зауважень та заперечень. Крім того, в ньому зазначено, що він з моменту підписання становиться невід'ємною частиною договору оренди № 75-09 від 03 вересня 2009 року та всі перелічені зміни та доповнення набирають чинності.

Таким чином, протокол узгодження змін до договору оренди №75-09 від 03 вересня 2009 року набрав чинності з 23 червня 2012 року та є обов'язковим для сторін.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 серпня 2010 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28 грудня 2010 року, договір №75-09 від 03 вересня 2009 року, укладений між сторонами, було розірвано (а.с. 18-26, т. 1).

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Звертаючись до суду з даним позовом, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради просить стягнути заборгованість з орендної плати за період з 01 березня 2010 року по 04 серпня 2010 року. До позовної заяви надано розрахунок заборгованості з орендної плати, який з 01 березня 2010 року по 22 червня 2010 року зроблений на підставі умов Договору та додатку № 3 до нього, а з 23 червня 2010 року по 04 серпня 2012 року на підставі умов Договору з урахуванням протоколу узгодження змін від 23 червня 2012 року.

Так, позивачем у розрахунку зазначено, що відповідачу за період з 01 березня 2010 року по 04 серпня 2010 року нараховано орендну плату у розмірі 2538,56 грн., яка останнім сплачена частково у розмірі 1277,35 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість складає 1261,21 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, які свідчать про відсутність заборгованості по договору оренди №75-09 від 03 вересня 2009 року.

Таким чином, судова колегія перевіривши розрахунок позивача щодо розрахунку заборгованості по орендній платі встановила, що він є вірним, а тому позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про стягнення 1261,21 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем зроблений неправильний розрахунок суми заборгованості відповідача, є неправомірним, виходячи з наступного.

Так, суд посилається на додаток № 1 до протоколу узгодження змін до договору №75-09 від 03 вересня 2009 року, яким встановлено, що у березні 2010 року орендна плата підлягає оплаті у розмірі 86,05 грн., у квітні 2010 року - 86,82 грн., у травні 2010 року - 86,56 грн. та у червні 2010 року - 86,04 грн.

Проте, умовами протоколу узгодження від 23 червня 2010 року встановлено, що він діє з моменту підписання вказаного протоколу і є невід'ємною частиною договору, а тому його дія не поширюється на правовідносини сторін, які виникли до його підписання (23 червня 2010 року).

Таким чином, орендна плата до 22 червня 2010 року повинна розраховуватись на підставі додатку № 3 до Договору (а.с. 15, т. 1), а з 23 червня 2010 року на підставі додатку № 1 до протоколу узгодження змін до договору №75-09 від 03 вересня 2009 року.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Посилання суду першої інстанції на надані відповідачем квитанції (а.с. 45-48, т. 1), як на підставу відсутності заборгованості перед позивачем є необґрунтованими, оскільки з їх змісту не можна дійти висновку, що вони направленні саме на виконання умов договору оренди нерухомого майна №75-09 від 03 вересня 2009 року.

Позивач також, просить стягнути з відповідача 30% річних у розмірі 709,46 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов договору орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Пунктом 8.6 Договору встановлено, що у випадку, якщо прострочення строків внесення орендної плати буде продовжуватись більше ніж 30 календарних днів, Орендодавець (відповідач) в праві вимагати, а Орендатор зобов'язаний сплатити на користь Орендодавця понад збитки 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Позивачем до позовної заяви надано розрахунок 30% річних за неналежне виконання зобов'язань.

Судова колегія перевіривши розрахунок 30% річних, який наданий позивачем, встановила його правомірність, а тому з урахуванням того, що судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язань по договору оренди вирішила задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 30% річних у розмірі 709,46 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 103 господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Фонду комунального майна Севастопольської міської ради підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасування з прийняттям нового.

Нормами статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Таким чином, судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1609,50 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 804,75 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 22, 49, 101, 103 (пункту 2 частини 1), 104 (пункт 4 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року у справі № 5002-7/1874-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

„Позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Мишинської Тетяни Євгенівни (вул. Чапаєва, буд. 21, кв.30, с. Віліне, Бахчисарайський район, 98433; реєстраційний номер фізичної особи-підприємця: 20026218043, банківські реквізити невідомі) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011; р/р місцевого бюджету м. Севастополя № 33213870700001 у ГУ ГКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38022717, код платежу № 22080400) заборгованість з орендної плати у розмірі 1261,21 грн. та 709,46 грн. - 30% річних.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Мишинської Тетяни Євгенівни (вул. Чапаєва, буд. 21, кв.30, с. Віліне, Бахчисарайський район, 98433; реєстраційний номер фізичної особи-підприємця: 20026218043, банківські реквізити невідомі) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011; р/р місцевого бюджету м. Севастополя № 33213870700001 у ГУ ГКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38022717, код платежу № 22080400) судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Мишинської Тетяни Євгенівни (вул. Чапаєва, буд. 21, кв.30, с. Віліне, Бахчисарайський район, 98433; реєстраційний номер фізичної особи-підприємця: 20026218043, банківські реквізити невідомі) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011; р/р місцевого бюджету м. Севастополя № 33213870700001 у ГУ ГКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38022717, код платежу № 22080400) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 804,75 грн.

Повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011; р/р місцевого бюджету м. Севастополя № 33213870700001 у ГУ ГКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38022717, код платежу № 22080400) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 180,60 грн.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді К.Г. Балюкова

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)

2. Фізичній особі-підприємцю Мишинській Тетяні Євгенівні (вул. Чапаєва, буд. 21, кв.30, с. Віліне, Бахчисарайський район, 98433)

3. Фізичній особі-підприємцю Мишинській Тетяні Євгенівні (вул. Шостака, буд. 7, кв. 35, місто Севастополь, 99045)

4. до господарського суду Автономної Республіки Крим