Постанова № 28006614, 13.12.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2012 р. Справа№ 5011-54/11378-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Руденко М.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Дєтінкін Є.В. - дов. № 2922/26 від 19.12.2011р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на рішення господарського суду м.Києва від 05.10.2012р.

у справі № 5011-54/11378-2012 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська

страхова компанія "Гарант-авто" в особі Київської

філії "Центр страхових технологій"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова

компанія "АХА Страхування" (відповідач)

про стягнення 22 042, 72 грн.

В судовому засіданні 13.12.2012р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.10.2012р. у справі №5011-54/11378-2012 позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-авто" в особі Київської філії "Центр страхових технологій" 20 600, 14 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1609, 50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду м. Києва, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 05.10.2012р. скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, оскільки, на думку відповідача, неповно досліджено обставини справи, не прийнято до уваги телеграму відповідача з клопотанням про відкладення розгляду справи та інформацією про наявність зарахування зустрічних однорідних вимог, що потягло за собою прийняття необґрунтованого рішення.

Розпорядженням В.о.Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2012р. для розгляду справи № 5011-54/11378-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2012р., в зазначеному складі колегії суддів прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження та призначено до розгляду на 29.11.2012р.

В судовому засіданні 29.11.2012р. Розгляд справи було відкладено у відповідності до ст.77 ГПК України на 13.12.2012р., зобов'язано відповідача подати текст телеграми від 05.10.2012р., надісланої у даній справі на адресу місцевого суду 05.10.2012р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.12.2012р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 13.12.2012р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки явка в судове засідання представника позивача обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2008р. позивачем на підставі Полісу № 19-0152941 добровільного страхування транспортного засобу застраховані майнові інтереси Мельниченко Т.В., пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля "Кіа", д.н. АА 2001 СЕ. Вигодонабувачем за зазначеним договором є ПАТ "Альфабанк".

11.11.2008р. о 15 год. 30 хв. в м. Києві по просп. Московському трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Дачіа", д.н. АІ 8361 ВА, який належить Відоменку Ю.Т. та під його керуванням, та автомобіля "Кіа", д.н. АА 2001 СЕ, під керуванням Мельниченко Т.В., внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується довідкою ВДАІ.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2008 р. встановлено порушення Відоменком Ю.Т. п. 13.1. Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно з Рахунком № 00000003103 від 15 травня 2009 р. ТОВ "Авто-Мотив", вартість відновлювального ремонту автомобіля "Кіа", д.н. АА 2001 СЕ, становить 21 110,14 грн.

Страховим актом №55583 від 21.05.2009р., пошкодження автомобіля "Кіа", д.н. АА 2001 СЕ, внаслідок ДТП, яка сталася 11.11.2008р. о 15 год. 30 хв. в м. Києві по просп. Московському, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати своєму страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 21 110,14 грн., яке виплачено згідно платіжного доручення № 5234 від 05.06.2009р. (належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна відповідальність власника автомобіля "Дачія", д.н.АІ 8361 ВА, Відоменка Ю.Т., була застрахована відповідачем згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9418672, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою МТСБУ.

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 51 000, 00 грн., за шкоду, заподіяну майну 25 500,00 грн. та франшиза 510,00 грн.

Оскільки зазначений поліс відноситься до 1-го типу, то за ним у відповідності до п.15.1 ст.15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, будь-якою особою, яка керує транспортним засобом на законних підставах.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 130950 серії АТК від 16.09.2007р., перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008 року у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ "Страхова компанія "Крона" до АТ "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 4 526, 80 грн.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.12.2011р. на виплату в порядку регресу 21110,14 грн. страхового відшкодування, яка була отримана відповідачем 29.12.2011р.

Листом від 24.01.2012р. вих. 500/124В відповідач визнав заборгованість в розмірі 20 600,14 грн.

У відповідності до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач просив стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 20 600, 14 грн. та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, яка прийнята місцевим господарським судом до розгляду, просив також стягнути 320, 01 грн. 3% річних за період з 29.03.2012р. по 03.10.2012р. за 189 днів.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки цивільно-правова відповідальність особи, винної у вчиненні ДТП, застрахована відповідачем згідно з Полісом № ВВ/9418672, отже відповідач зобов'язаний в порядку регресу сплатити на користь позивача 20 600, 14 грн. виплаченого останнім на користь свого страхувальника страхового відшкодування, а також 3% річних з простроченої суми в розмірі 320, 01 грн.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2012р. судом було відкладено розгляд справи на 05.10.2012р. на 11 год. 20 хв.

Відповідач в судове засідання 05.10.2012р. не з'явився, але направив на адресу суду дві телеграми, зокрема №194034 від 04.10.2012р. про відкладення розгляду справи, яка була отримана судом 05.10.2012р. о 09 год. 33 хв., та № 105002 від 05.10.2012р., яка була отримана судом 05.10.2012р. о 10 год. 50 хв.

При цьому матеріали справи не містять тексту телеграми № 105002 від 05.10.2012р., яка була отримана судом 05.10.2012р. о 10 год. 50 хв., за півгодини до початку розгляду справи.

Так, з тексту телеграми № 105002 від 05.10.2012р, отриманої судом до початку розгляду справи, вбачається, що заявлені грошові вимоги позивача ("Українська страхова компанія "Гарант-Авто") були виконані відповідачем (Страхова компанія "АХА Страхування") шляхом укладення договору про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 27.04.2012р, що підписаний та скріплений печатками сторін. Просили прийняти викладене та зобов'язати позивача надати суду власний примірник згаданого договору.

Не зважаючи на те, що 25.09.2012р. судом було відкладено розгляд справи на 05.10.2012р. на 11 год. 20 хв., судове засідання 05.10.2012р. було розпочато об 11 год. 00 хв. та закінчено об 11 год. 10 хв., що вбачається з протоколу судового засідання від 05.10.2012р., що міститься в матеріалах справи.

Отже, колегія суддів вимушена констатувати, що місцевим господарським судом розгляд справи 05.10.2012р. відбувся не у призначений час, без повідомлення сторін про інший час розгляду справи, а отже відповідач не був належним чином повідомлений про місце (час) засідання суду, що у відповідності до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

В результаті зазначених процесуальних порушень, судом не було прийнято до уваги зміст телеграми № 105002 від 05.10.2012р., і як наслідок неповно досліджено обставини, що мають значення для справи.

Так, відповідно до договору про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 27.04.2012р., підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками підприємств, наданого суду апеляційної інстанції, вбачається зарахування у відповідності до ст.601 ЦК України грошових вимог за регресними зобов'язаннями щодо заборгованостей сторін по виплаті страхових відшкодувань на суму 98 397, 91 грн., зокрема відповідно до додатку №1 до даного договору по страховому випадку, що мав місце 11.11.2008р. (страхувальник позивача Мельниченко Т.В., страхувальник відповідача Відоменко Ю.Т.), сума визнана боржником (відповідачем) складає 20 600, 14 грн.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви, зобов'язання відповідачем було виконано належним чином, шляхом укладення 27.04.2012р. Договору про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, у зв'язку з чим підстав для стягнення з відповідача в порядку регресу 20 600, 14 грн. виплаченого страхового відшкодування у місцевого господарського суду не було.

Що стосується заявлених позивачем вимог в частині стягнення 320,01 грн. 3% річних, нарахованих за період з 29.03.2012р. по 03.10.2012р. включно колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відтак, у відповідача виник обов'язок повернути сплачені позивачем кошти безпосередньо на підставі цивільного законодавства, зокрема статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 цього кодексу встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що зобов'язання було виконано відповідачем належним чином 27.04.2012р. шляхом укладення Договору про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, у зв'язку з чим відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання лише з 29.03.2012р. по 27.04.2012р.

Таким чином стягнення трьох процентів річних від простроченої суми є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань. При цьому стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, носить компенсаційний характер для позивача.

З огляду на зазначене, враховуючи прострочення відповідача щодо виконання грошового зобов'язання лише з 29.03.2012р. по 27.04.2012р. (29 днів), колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 48, 97 грн. 3% річних з простроченої суми 20 600, 14 грн. виходячи з наступного розрахунку: 20 600, 14 грн. *3%/100%/366днів*29 днів = 48, 97 грн.

Згідно зі ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду м.Києва від 31.10.2012р. у справі №5011-54/11378-2012, прийняте із невірним застосуванням норм матеріального права, неповним дослідженням усіх обставин справи, порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на рішення господарського суду м.Києва від 05.10.2012р. у справі № 5011-54/11378-2012 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду м. Києва від 05.10.2012р. у справі №5011-54/11378-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код 20474912) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-авто" в особі Київської філії "Центр страхових технологій" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 43-А, оф. 2, код 26501231) 48, 97 грн. 3% річних з простроченої суми, 3,86 грн. судового збору.

5. В решті позову відмовити.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-авто" в особі Київської філії "Центр страхових технологій" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 43-А, оф. 2, код 26501231) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код 20474912) 802, 82 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити господарському суду м. Києва видати накази.

8. Матеріали справи № 5011-54/11378-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

9. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 14.12.2012р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Руденко М.А.