Рішення № 28006249, 10.12.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2012 р.Справа № 16/64/5022-953/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за позовом Фермерського господарства "Агрофірма "Базис", вул. Леніна, 53, с. Кочубіївка, Уманський район, Черкаська область.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Об"їздна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область.

За участю представників сторін: 10.12.2012 року о 11 год. 30 хв.

позивача: Музика Т.І., - представник, довіреність № б/н від 29.11.2012 року.

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 10.12.2012 року оголошувалась перерва до 10.12.2012 року до 17 год. 00 хв.

Після перерви представники сторін:

позивача: не з'явився.

відповідача: не з'явився.

Суть справи.

Ухвалою суду від 30.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 10.12.2012 року на 11 год. 30 хв., керуючись п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.

Фермерське господарство "Агрофірма "Базис", вул. Леніна, 53, с. Кочубіївка, Уманський район, Черкаська область, звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Об"їздна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, про cтягнення 440200грн. суми основного боргу за отриманий товар; 102027 грн. 60 коп. штрафних санкцій за несвоєчасний розрахунок; 20008 грн. - 3% річних, 11244 грн. 71 коп. судового збору.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобов'язань щодо оплати за поставлений товар згідно договору поставки № 27/04/11 від 27.04.2011 року.

В судове засідання представник позивача з'явився. Представник позивача до матеріалів справи подав позовну заяву (уточнююча) № без номера, без дати (вх. № 17863 (с) від 10.12.2012 року згідно журналу вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області), з якої вбачається, зокрема, що позивач зменшив свої позовні вимоги: просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу за отриманий товар 440200 грн., пеню за несвоєчасний розрахунок в розмірі 72 492 грн. 08 коп., 3% річних від простроченої суми 13 206 грн., а також 11244 грн. 71 коп. судового збору.

Суд вважає, що дана позовна заява (уточнююча), подана у відповідності до ст. 22 ГПК України, дії позивача не порушують прав і охоронюваних законом інтересів відповідача, не суперечать законодавству, а тому справа розглядається з врахуванням поданої представником позивача заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві позивачем адресою відповідача: вул. Об"їздна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область ухвалу від 19.11.2012 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду 30.11.2012 року і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відправленого 19.11.2012 року з відміткою про вручення його відповідачу 23.11.2012 року (повідомлення знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач проінформований про розгляд справи № 16/64/5022-953/2012 в господарському суді Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи представнику позивача було роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

В судовому засіданні 10.12.2012 року оголошувалась перерва до 10.12.2012 року до 17 год. 00 хв.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

27 квітня 2011 року між Фермерським господарством "Агрофірма "Базис", в подальшому "Постачальник", з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" , в подальшому "Покупець", з другої сторони, був укладений договір поставки № 27/04/11, згідно п. 1.1. р. 1 якого "Постачальник" зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність "Покупцеві" товар, визначений у п. 1.2 цього договору (надалі іменується "товар"), а "Покупець" зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити цей товар.

Згідно п. 1.2 р. 1 договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються специфікацією (надалі іменується "специфікація"), що є додатком № 1 до цього договору.

У відповідності до п. 2.2 р. 2 договору "Покупець" бере на себе обов'язок прийняти товар від "Постачальника" і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбачені цим договором.

Як визначається в п. 4.1 р. 4 договору "Покупець" оплачує поставлений "Постачальником" товар за ціною, передбаченою у специфікації за кожну одиницю товару.

Згідно п. 4.2 р. 4 договору загальна ціна товару становить один мільйон сімсот шістнадцять тисяч гривень.

У відповідності до п. 4.4 р. 4 договору оплата товарів "Покупцем" здійснюється не пізніше 100 передоплата шляхом перерахування грошей на поточний рахунок "Продавця" (варіанти: передоплата всієї вартості товарів, часткова передоплата з наступним повним розрахунком, відстрочка чи розстрочка платежу в певних часових межах).

Пунктом 7.1 р. 7 договору поставки № 27/04/11 від 27.04.2011 року передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторогнами та його скріплення печатками Сторін.

У відповідності до п. 7.2 р. 7 даного договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання взятих зобов'язань поставив відповідачеві товар згідно накладних:

- № 37/1 від 27.04.2011 року на суму 380200 грн.;

- № 42 від 04.05.2011 року на суму 140000 грн. (належним чином засвідчені копії накладних знаходяться в матеріалах справи).

Всього на загальну суму 520200 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом його повноважного представника на вказаних накладних, а також довіреностями: № 30 від 19.04.2011 року, № 50 від 04.05.2011 року, на підставі яких представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" - Гаврилюк О.С. отримував товар.

Будь-яких заперечень щодо отриманого товару від відповідача не поступило.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було оплачено за отриманий товар лише частково:

- 27.04.2011 року - 50000 грн.;

- 10.02.2012 року - 30000 грн. (всього 80000 грн.), що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (належним чином засвідчені копії банківських виписок знаходяться в матеріалах справи).

Між Сторонами було складено Акт звірки взаєморозрахунків станом на 17.02.2012 року, підписаний повноважними представниками Сторін, згідно якого заборгованість відповідача станом на 17.02.2012 року становила 440200 грн. (належним чином засвідчена копія Акту звірки взаєморозрахунків станом на 17.02.2012 року знаходиться в матеріалах справи).

21.08.2012 року позивачем направлялась відповідачу претензія № без номера, без дати, з вимогою в 10-денний термін отримання претензії сплатити 440200 грн. боргу (що підтверджується фіскальним чеком № 1508 від 21.08.2012 року).

Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" порушило господарське зобов'язання та оплату повної вартості поставленого йому товару за договором поставки № 27/04/11 від 27.04.2011 року не здійснило. Відтак, борг відповідача по справі за поставлений йому товар становить 440200 грн.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з відповідача 440200 грн. боргу за переданий йому позивачем товар.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін", а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, як встановлено судом, у договорі поставки № 27/04/11 від 27.04.2011 року Сторони не передбачили такого виду відповідальності, як стягнення пені за порушення "Покупцем" строків сплати вартості переданого товару, а, відтак, суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 72492 грн. 08 коп. пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 13206 грн. -3% річних, нарахованих на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати за товар за період з 04.05.2011 року по 04.05.2012 року (розрахунок 3% річних знаходиться в матеріалах справи).

Перерахувавши суму 3% річних, судом встановлено, що сума 3% річних за зазначений позивачем в розрахунку період становить 13278 грн. 36 коп. Позивач заявив до стягнення 13206 грн., що є його правом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 13206 грн. -3% річних, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем (розрахунок, проведений судом доданий до матеріалів справи).

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивачем в ході розгляду справи було зменшено розмір позовних вимог шляхом подання позовної заяви (уточнююча) № без номера, без дати (вх. № 17863 (с) від 10.12.2012 року згідно журналу вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач зменшив позовні вимоги на загальну суму 36337 грн. 52 коп. (562235 грн. 60 коп. (первісна сума) -525898 грн. 08 коп. (уточнена сума)).

З огляду на наведене, суд вважає, що слід повернути із Державного бюджету Фермерському господарству "Агрофірма "Базис", вул. Леніна, 53, с. Кочубіївка, Уманський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 00857048 судовий збір в сумі 726 грн. 74 коп., сплачений згідно платіжного доручення №1256 від 06.11.2012 року. Платіжне доручення № 1256 від 06.11.2012 року на суму 11244 грн. 71 коп. залишити в справі.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Об"їздна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 34042038 на користь Фермерського господарства "Агрофірма "Базис", вул. Леніна, 53, с. Кочубіївка, Уманський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 00857048 - 440200 грн. основного боргу, 13206 грн. -3% річних та 9068 грн. 12 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути із Державного бюджету України Фермерському господарству "Агрофірма "Базис", вул. Леніна, 53, с. Кочубіївка, Уманський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 00857048 судовий збір в сумі 726 грн. 74 коп., сплачений згідно платіжного доручення №1256 від 06.11.2012 року. Платіжне доручення № 1256 від 06.11.2012 року на суму 11244 грн. 71 коп. залишити в справі.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 13 грудня 2012 року.

Суддя С.О. Хома