Рішення № 28006207, 04.12.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року справа № 5020-509/2012-1175/2012

За позовом Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Потьомкінська, 41, м. Миколаїв, 54030)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд»

(вул. Музики, 58, кв. 72, м. Севастополь, 99007)

про стягнення 1 275,00 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника відповідача -Теряєва К.В., довіреність № 26 від 20.07.2011

представник позивача -не з'явився

Суть спору:

Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд»(Відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті пені у розмірі 17 000,00 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статтю 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»обґрунтовані тим, що Відповідач несвоєчасно сплатив штраф, накладений рішенням Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.05.2011 №23-ріш, внаслідок чого за період з 08.08.2012 по 26.03.2012 йому була нарахована пеня у розмірі 17000 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.06.2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд»до Державного бюджету Ленінського району м. Севастополя пеню у розмірі 17 000,00 грн, а також стягнуто в дохід Державного бюджету м. Севастополя судовий збір у розмірі

1609,50 грн. Зазначене рішення було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2012.

02.10.2012 постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд»задоволено частково. Рішення господарського суду міста Севастополя від 21.06.2012 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 зі справи № 5020-509/2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

16.10.2012 справа надійшла до господарського суду міста Севастополя та згідно до автоматичного розподілу справ передана для розгляду судді Плієвій Н.Г.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.10.2012 справу було прийнято до провадження з присвоєнням їй номеру 5020-509/2012-1175/2012.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

01.11.2012 Позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 1 275,00 грн, нараховану за несвоєчасну сплату штрафу, за період з 22.03.2012 по 26.03.2012.

Враховуючи приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України

(далі -ГПК України), вказана заява Позивача прийнята судом до розгляду.

Також від позивача надійшла заява з проханням розглянути справу за відсутності його представника.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними в ній доказами.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надав письмові запереченнях на зменшені позовні вимоги, просить суд у позові відмовити, зокрема, з наступних підстав:

- ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 21.07.2011 у справі № 2а-2234/11/2770 було зупинено дію пункту 3 рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №23-ріш від 31.05.2011 в частині накладення на Відповідача штрафу у розмірі 17 000 грн, що означає зупинення не лише обов'язку Відповідача сплачувати цей штраф протягом усього періоду дії цього зупинення, а і зупинення течії терміну на добровільну сплату цього штрафу;

- судове рішення в адміністративній справі №2а-2234/11/2770 набрало чинності 21.03.2012, отже з цього моменту течія передбаченого Законом України «Про захист економічної конкуренції»терміну на добровільну сплату штрафу поновилась, та відповідно, граничний термін добровільної сплати штрафу спливав лише 07.04.2012, тому сплативши 27.03.2012 штраф у повному обсязі, Відповідачем не був пропущений двомісячний строк за порушення якого нараховується пеня.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.05.2011 №23-ріш (далі -рішення №23-ріш) визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд», які полягають у неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Миколаївського обласного територіального відділення від 23.03.2011 №2-292/80-458 у встановлений ним строк, порушенням вимог законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

За вказане порушення на Відповідача накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Супровідним листом від 31.05.2011 №2-292/80-748 рішення №23-ріш було надіслано на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд»та отримано останнім 06.06.2011, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач оскаржив до окружного адміністративного суду міста Севастополя рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.05.2011 №23-ріш.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Севастополя від 21.07.2011 у справі №2а-2234/11/2770, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012, дію пункту 3 резолютивної частини рішення

№23-ріш зупинено у зв'язку із задоволенням клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд»про забезпечення адміністративного позову.

Постановою окружного адміністративного суму міста Севастополя від 30.08.2011 у справі №2а-2234/11/2770, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд»про визнання протиправним та скасування рішення № 23-ріш відмовлено.

27.03.2012 Відповідач сплатив нараховану в рішенні №23-ріш суму штрафу у розмірі 17 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №330.

Несвоєчасне виконання Відповідачем рішення №23-ріш і стало підставою для звернення Позивача до суду з вимогою про стягнення з Відповідача суми пені, нарахованої за прострочення сплати суми застосованого штрафу.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України встановлено статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»№2210-III від 11.01.2001, згідно з частиною першою якої рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною п'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

За змістом статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Чинним законодавством про захист економічної конкуренції не передбачено підстав зупинення та поновлення двохмісячного строку для сплати штрафу, встановленого частиною третьою статті 56 цього Закону.

Згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною четвертою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

Наявні у справі акти судів адміністративної юрисдикції свідчать про те, що вжиті заходи забезпечення адміністративного позову у справі №2а-2234/11/2770 зберігалися

до 21.03.2012.

Таким чином, період нарахування пені за прострочення виконання Відповідачем рішення №23-ріш має визначатися з урахуванням часу зупинення виконання цього рішення з 21.07.2011 до 21.03.2012.

З огляду на викладене, враховуючи факт набрання законної сили постанови окружного адміністративного суму міста Севастополя від 30.08.2011 у справі

№2а-2234/11/2770 про відмову в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд»про визнання протиправним та скасування рішення № 23-ріш - 21.03.2012, суд дійшов до висновку, що Позивачем вірно визначений період нарахування пені з 22.03.2012 по 26.03.2012 та про наявність підстав для задоволення позову в даній справі.

Позивачем була нарахована Відповідачу пеня за період з 22.03.2012 по 26.03.2012 у розмірі 1 275,00 грн (0,015*17000,00 грн.*5 днів).

Суд, перевіривши розрахунок, наданий Позивачем, визнав його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства про захист економічної конкуренції.

Таким чином, з Відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі

1 275,00 грн.

Відповідно до частин дев'ятої статті 56 Закону «Про захист економічної конкуренції»суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Розглянувши заяву Відповідача про стягнення з Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд»судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги у сумі 1931,40 грн, суд зазначає наступне.

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно підпункту 6.4 пункту 6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(із наступними змінами та доповненнями, діючими на цей час) у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку або перегляд його за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Беручи до уваги той факт, що передача справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, питання про розподіл судових витрат вирішуються за результатами нового розгляду справи, відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються судом на Відповідача.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд» (99007, м. Севастополь, вул. Музики, 58, кв.72, ідентифікаційний код 32398409) в доход державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району м. Севастополя, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в місті Севастополі,

МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 21081100) заборгованість зі сплати пені у розмірі 1 275,00 грн (одна тисяча двісті сімдесят п'ять гривень).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд»(99007, м. Севастополь, вул. Музики, 58, кв.72, ідентифікаційний код 32398409) в доход державного бюджету міста Севастополя (код ЕДРПОУ 38022717, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31210206700001, код класифікації доходів бюджету -22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України)»судовий збір у розмірі 1 609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн, 50 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 10.12.2012

Суддя підпис Н.Г. Плієва