Рішення № 28006183, 04.12.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2012 Справа № 18/1804/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество", вул. Петренка, 18, м. Херсон, 73000 (поштова адреса : вул. Павлівська, 29, м. Київ, 01135)

до Публічного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод", вул. Маршала Бірюзова, 27, м. Полтава, 36007

про стягнення 58 597,63 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники

від позивача: Берікул Ю.В., довіреність № б/н від 23.05.2012 р.;

від відповідача: Гурін Г.О., довіреність № 60/771 від 14.11 12 р., Боровик Ю.Є., довіреність № 60/770 від 14.11.2012 р..

04.12.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" 58 597,63 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 15.12.2011 р. договору № 477/ДГ-12 на постачання природного газу, з яких 43 835,14 грн. основний борг за період лютий - липень 2012 року, 13 929,60 грн. штраф, 832,89 грн. три проценти річних за період з 02.04.2012 р. по 31.08.2012 р..

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви та заперечення на відзив № 3-08/973 від 10.11.2012 р. (вх. № 15274д від 15.11.2012 р.).

Відповідач проти позову заперечує частково за мотивами відзиву № 60/666 від 27.09.2012 р. (вх. № 13310д від 09.10.2012 р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

15.12.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (постачальник) та Публічного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" (споживач) було укладено Договір № 477/ДГ-12 на постачання природного газу (далі-Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити споживачу природний газ, а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити його вартість (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- ціна за 1000 куб.м. газу згідно з постановою НКРЕ України від 29.09.2011 р. № 1648 становить 4 139,57 грн. (в. т.ч. ПДВ -758,468 грн.), яка складається з : 3 382,00 грн. - ціна на газ, крім того ПДВ -689,93 грн.; 67,64 грн. - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2% (п. 4.1 Договору);

- акти приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків між постачальником та споживачем. Фактом поставки є акт приймання-передачі (п. 4.2 Договору);

- розрахунки за газ проводяться споживачем шляхом перерахування грошових коштів, на поточний рахунок постачальника в гривнях в порядку визначеному додатковими угодами, що є невід'ємною частиною цього договору. Датою оплати за газ є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.3 та п. 4.4 Договору);

- у разі порушення споживачем строків оплати споживач сплачує штраф у розмірі 10% від суми невиконаних зобов'язань (п. 6.1 Договору);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами всіх обов'язків по цьому договору (п. 9.1 Договору).

15.12.2011 р. до Договору сторонами був складений, підписаний та скріплений їх печатками Додаток № 1, в якому останні визначили умови постачання газу.

15.12.2011 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до вказаного Договору, згідно якої сторони узгодили, зокрема, наступне :

- постачальник зобов'язується в період дії Договору забезпечити постачання газу споживачу, а споживач зобов'язується сплатити вартість послуг, що визначається як добуток фактично поставленого обсягу газу відповідного місяця поставки та тарифу на постачання (п.2 даної додаткової угоди), на умовах визначених у даній Додатковій угоді (п. 1 Додаткової угоди № 1);

- тариф на постачання за кожну 1000 куб.м. газу, у місяці поставки, та строки, розрахунків за Договором визначаються у наступному порядку: 55,00 грн., крім того ПДВ 20% - 11,00 грн. Всього з ПДВ за 1000 куб.м. складає - 66,00 грн. (шістдесят шість) гривень, при оплаті вартості відповідної частини фактично поставленого обсягу газу та вартості послуг, до 20 (двадцятого) числа місяця, що передує місяцю поставки; 195,05 грн., крім того ПДВ 20% - 39,01 грн. Всього з ПДВ за 1 000 куб.м. складає - 234,06 грн. (двісті тридцять чотири грн. 06 коп.), при оплаті вартості відповідної частини фактично поставленого обсягу газу та вартості послуг, до останнього числа місяця поставки; 293,70 грн., крім того ПДВ 20% - 58,74 грн. Всього з ПДВ за 1 000 куб.м. складає -352,44 грн. (триста п'ятдесят дві грн. 44 коп.) гривень, при оплаті вартості відповідної частини фактично поставленого обсягу газу та вартості послуг, до 10 числа місяця наступного за місяцем поставки; 316,70 грн., крім того ПДВ 20% - 63,34 грн. Всього з ПДВ за 1 000 куб.м. складає -380,04 грн. (триста вісімдесят грн. 04 коп.) гривень, при оплаті відповідної частини фактично поставленого обсягу газу та вартості послуг, згідно Актів приймання-передачі до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки і до останнього числа місяця, наступного за місяцем поставки (п. 2 Додаткової угоди № 1);

- споживач зобов'язаний по закінченню кожного місяця поставки до 10 (десятого) числа місяця наступного за місяцем поставки оформити, підписати та передати постачальнику Акти приймання-передачі (п. 4 Додаткової угоди № 1);

- при порушенні споживачем строків оплати (визначених у п. 2 Даної додаткової угоди) споживач сплачує штраф у розмірі 10% від суми невиконаних зобов'язань (п. 9 Додаткової угоди № 1).

28.12.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до вказаного Договору, згідно якої сторони, зокрема, внесли зміни до п. 4.1 Договору та узгодили, що з 01.02.2012 р. загальна ціна за 1 000 куб.м. газу становить 4 295,02 грн..

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару (послуг) споживачу та факт отримання останнім товару (послуг) за період з лютого 2012 року по липень 2012 року в обсязі 45,532 тис.куб.м. на загальну суму 195 560,66 грн. та послуг з постачання природного газу в обсязі 45,532 тис.куб.м. на загальну суму 17 303,98 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання - передачі природного газу та послуг, а саме : № 1966/Г та № 1966/П від 28.02.2012 р., № 3179/Г та № 3179/П від 30.03.2012 р., № 4278/Г та № 4278/П від 29.04.2012 р., № 4754/Г та № 4754/П від 30.05.2012 р., № 5193/Г та № 5193/П від 29.06.2012 р., № 5721/Г та № 5721/П від 30.07.2012 р.. Зазначені акти підписані сторонами та скріплені їх печатками. Крім того, позивачем виставлялись відповідачу рахунки -фактури, а саме : № 1263/ПГ від 31.01.2012 р., № 2383/ПГ від 29.02.2012 р., № 3280/ПГ від 30.03.2012 р., № 4061/ПГ від 30.04.2012 р., № 4389/ПГ від 30.05.2012 р., № 4673/ПГ від 29.06.2012 р. та № 5008/ПГ від 30.07.2012 р..

В порушення умов Договорів відповідач несвоєчасно оплачував вартість отриманого газу та послуг з його постачання, здійснив лише часткову оплату за отриманий товар та послуги в розмірі 169 029,50 грн., на момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача складала 43 835,14 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 58 597,63 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 15.12.2011 р. договору № 477/ДГ-12 на постачання природного газу, з яких 43 835,14 грн. основний борг за період лютий - липень 2012 року, 13 929,60 грн. штраф, 832,89 грн. три проценти річних за період з 02.04.2012 р. по 31.08.2012 р..

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки природного газу. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього станом на 05.09.2012 р. складала 43 835,14 грн.. Дана обставина відповідачем визнається.

Відповідно до матеріалів справи відповідач 06.09.2012 р. згідно платіжного доручення № 2522 (а.с. 60) сплатив на рахунок позивача 5 000,00 грн. з призначенням платежу "за природний газ згідно рахунку № 2383/ПГ від 29.02.2012 р." Тобто, вищезазначена оплата була здійснена відповідачем до звернення позивачем з даним позовом до суду. Дана обставина позивачем не заперечується.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

В процесі розгляду даної справи відповідачем було проведено часткове погашення основного боргу за отримані ним послуги по Договору в сумі 10 000,00 грн.. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 3368 від 03.12.2012 р..

Вищевикладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10 000,00 грн., між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 28 835,14 грн. вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

При укладені Договору (п. 6.1 Договору та п. 9 Додаткової угоди № 1 до Договору) сторони дійшли згоди, що у разі порушення відповідачем строків оплати останній сплачує штраф у розмірі 10% від суми невиконаних зобов'язань. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 13 929,60 грн. штрафу (з урахуванням часткової сплати в розмірі 5 412,92 грн.), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 6.1 Договору та п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з презумпції правомірності правочину, що встановлена ст. 204 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача у відзиві на позов на сплату ним штрафу в сумі 5 412,92 грн. відповідно до претензії № 12 від 17.05.2012 р. (а.с. 58) не спростовують наведеного, оскільки дана сплата була врахована позивачем при визначенні ціни позову у даній справі у бік зменшення розміру штрафу, а розрахунок штрафних санкцій судом перевірено, визнано таким, що є арифметично вірним, відповідним умовам укладеного між сторонами договору та нормам чинного законодавства.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 832,89 грн. трьох процентів річних за період з 02.04.2012 р. по 31.08.2012 р., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору в частині розміру пред'явленої до стягнення суми штрафу відповідач суду не надав, в іншій частині відповідач позовні вимоги визнав.

За викладеного, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача 10 000,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в частині стягнення з відповідача 28 835,14 грн. основного боргу, 832,89 грн. 3% річних та 13 929,60 грн. штрафу позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем частково визнані, частково - не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача 5 000,00 грн. основного боргу у позові слід відмовити.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 78, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" (вул. Маршала Бірюзова, 27, м. Полтава, 36007), п/р 26003161 в ПАТ "Полтава-Банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 14307417 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (вул. Петренко, 18, м. Херсон, 73000), код ЄДРПОУ 14121018, п/р 260090169190 в ХФ ПАТ "Укрексімбанк", МФО 352639 - 28 835,14 грн. основного боргу, 13 929,60 грн. штрафу та 832,89 грн. трьох процентів річних.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині стягнення з відповідача 10 000,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України

4. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5 000,00 грн. основного боргу відмовити.

Повне рішення складене 07.12.2012 р..

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.