Рішення № 28005982, 11.12.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.12 Справа № 27/5014/2978/2012

Суддя Лазненко Л.Л, за участю секретаря судового засідання Дрожанової О. В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Центр», м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікос», м. Луганськ

про стягнення 75000 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача: Островська В.Г., довіреність б/н від 10.12.2012;

від відповідача: директор - Пешиков В.М., наказ № 5 ок від 22.12.2005.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 50000,00 грн. та штрафу у розмірі 25000,00 грн. за невиконання умов укладеного між сторонами договору зворотної фінансової допомоги від 23.02.2012.

При зверненні до господарського суду Луганської області з даним позовом ТОВ «Авто-Центр»одночасно подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Мікос».

Платіжний документ у підтвердження здійсненої оплати заяви про забезпечення позовних вимог, у встановлених Законом України «Про судовий збір»порядку та розмірі, позивачем суду не подано.

За таких обставин, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову залишається без розгляду.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін по справі.

Представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Письмовий відзив по суті даного спору та інші витребувані господарським судом документи відповідачем не надані, у зв'язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх у судовому засіданні під час судового розгляду справи повноважних представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

23.02.2012 між сторонами у справі укладено договір зворотної фінансової допомоги (далі за текстом -договір) (а.с. 7), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Позичкодавець (позивач у справі) зобов'язався передати шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Користувача (відповідача у справі) у безоплатне користування на строк до 01.07.2012 суму грошових коштів 50000,00 (п'ятдесят тисяч) грн., яку останній, в свою чергу, зобов'язався повернути позивачеві після закінчення строку, встановленого договором.

На виконання умов даного договору позивачем 27.02.2012 перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у сумі 50000,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 277 від 27.02.2012 (а.с. 8).

Пунктом 2.1.2 договору сторони узгодили, що повернення фінансової допомоги здійснюється відповідачем у встановлений договором термін.

Відповідно до пункту 4.2 договору останнім днем строку користування об'єктом позички вважається 01.07.2012.

Станом на 16.10.2012 зобов'язання за договором щодо повернення грошових коштів у сумі 50000,00 грн. відповідачем не виконано, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно пункту 5.3 договору в разі неповернення Користувачем об'єкту позички, останній сплачує крім суми заборгованості штраф у розмірі 50% від суми позички.

На підставі викладеного позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 25000,00 грн.

Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу за договором відповідачем надано не було.

Письмових заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, факт наявності заборгованості відповідачем не спростовано.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджений факт передачі позивачем відповідачеві грошових коштів за договором зворотної фінансової допомоги від 23.02.2012, а також наявності заборгованості відповідача в сумі 50000,00 грн.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 25000,00 грн.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікос», м. Луганськ, вул. Монтажна, 28, код 21811406, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Центр», м. Донецьк, пр. Ленінський, 55г, код 30584204, борг в сумі 50000,00 грн., штраф у розмірі 25000,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.12.2012.

Суддя Л.Л. Лазненко