Ухвала суду № 28005837, 10.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 59/23271 10.12.12

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий обрій"

До 1) Державної митної служби України

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-книготорговельна

компанія "АСТ - Україна"

Про вжиття запобіжних заходів

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від заявника Соловей Л.В. -керівник від заінтересованої особи 1 від заінтересованої особи 2Майко А.В. -представник (дов. № 11.1/1-14/6416 від 07.06.2012 р.) Рибченко О.Г. -представник (дов. № б/н від 28.09.2012 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Відповідно до ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

ТОВ "Новий обрій" (надалі -заявник) в порядку ст.ст. 43-1, 43-2, 43-3 ГПК України звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про вжиття запобіжних заходів б/н від 28.11.2012 р. до Державної митної служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-книготорговельна компанія "АСТ-Україна" (надалі -заява).

Відповідно до вищевказаної заяви заявник просить суд розглянути дану заяву у встановлений законом строк та вжити запобіжні заходи, а саме:

- заборонити Державній митній службі України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11; ідентифікаційний код 00033005) митне оформлення товарів, що містять знак для товарів та послуг "аст";

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавничо-книготорговельна компанія "АСТ-Україна" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, будинок 6; ідентифікаційний код 33397081), або будь-яким іншим суб'єктам господарювання переміщувати через митний кордон України товари, що містять знак для товарів та послуг "аст";

- накласти арешт на всю продукцію, яка буде ввозитись на митну територію України під знаком для товарів і послуг "аст" до моменту вирішення спору.

Ухвалою господарського суду міста Києва № 59/23271 від 30.11.2012р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий обрій" про вжиття запобіжних заходів залишено без руху та надано заявнику строк для виправлення недоліків до 18.12.2012 р.

06.12.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий обрій" через відділ діловодства суду надало пояснення до заяви про вжиття запобіжних заходів та ухвали господарського суду міста Києва № 59/23271 від 30.11.2012р.

В даних поясненнях заявник надав доповнення та додаткові обґрунтування до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий обрій" № б/н від 28.11.2012 р. про вжиття запобіжних заходів та просить невідкладно прийняти рішення щодо вжиття запобіжних заходів згідно поданої заяви.

Ухвалою суду від 07.12.2012р. призначено до розгляду заяву ТОВ "Новий обрій" про вжиття запобіжних заходів № б/н від № б/н від 28.11.2012 р. на 10.12.2012р.

В судовому засіданні 10.12.2012р. представник заявника підтримав подану ним заяву та просив суд задовольнити дану заяву з підстав викладених у заяві б/н від 28.11.2012р. та додаткових поясненнях б/н та б/д до заяви про вжиття запобіжних заходів.

Представники заінтересованих осіб 1 та 2 висловили заперечення проти задоволення заяви про вжиття запобіжних заходів.

За розглядом заяви про вжиття запобіжних заходів та доданих до неї матеріалів, суд не вбачає підстав для вжиття запобіжних заходів та задоволення викладених в даній заяві вимог щодо заборони вчиняти дії та накладення арешту з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

За змістом статті 43-1 вказаного Кодексу, підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому, заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.

Відповідно до ст. 43-2 ГПК України запобіжні заходи включають:

1) витребування доказів;

2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав;

3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Як зазначено у п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" підстави для вжиття запобіжних заходів заявник повинен обґрунтувати поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 43-4 ГПК України господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.

Як зазначено у п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;

- наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 433;

- імовірності настання обставин, зазначених у статті 431;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

В поданій заяві заявник зазначає, що згідно Договору про передачу права власності на знак для товарів і послуг відносно всіх зазначених у свідоцтві товарів і послуг від 17.08.2011р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничо-книготорговельна компанія "АСТ-Україна" (власник свідоцтва) та товариством з обмеженою відповідальністю "Новий обрій" (правонаступник) право власності на знак для товарів і послуг № 59471 (ACT) відчужено на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Новий обрій".

На дату 10.09.2012р. зазначений договір зареєстровано в Державній службі інтелектуальної власності України.

Заявник вказує, що за наявною інформацією товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничо-книготорговельна компанія "АСТ-Україна" було подано до Державної митної служби України для реєстрації в Митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності Державної митної служби України знак для товарів за свідоцтвом №79600.

У додаткових поясненнях заявник зазначає, що позначення, що охороняється свідоцтвом на знак для товарів і послуг №59471, є словесним та складається з напису », виконаного крупними кириличними буквами простого академічного шрифту газетного типу прямого симетричного виконання. Позначення, що охороняється свідоцтвом на знак для товарів і послуг №79600, є комбінованим та складається з стилізованого шрифту «ас»горизонтально орієнтованого та стилізованого зображення букви «Т»у вигляді кактуса.

Однак, фактично в Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності Державної митної служби України внесено знак для товарів і послуг "аст", хоча насправді таким не є, і фактично повторює знак для товарів і послуг "ACT", який на підставі свідоцтва №59471 належить ТОВ "Новий обрій".

Зважаючи на це, заявник просить суд заборонити Державній митній службі України митне оформлення товарів, що містять знак для товарів та послуг "аст", заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавничо-книготорговельна компанія "АСТ-Україна", або будь-яким іншим суб'єктам господарювання переміщувати через митний кордон України товари, що містять знак для товарів та послуг "аст", також, накласти арешт на всю продукцію, яка буде ввозитись на митну територію України під знаком для товарів і послуг "аст" до моменту вирішення спору.

Обставини викладені заявником у заяві про вжиття запобіжних заходів, не підтверджені жодним доказом, та жодним чином не свідчать про порушення або загрозу порушення прав заявника. Викладене заявником у заяві не є доказами в розумінні положень ГПК України, які свідчать про порушення прав заявника та не свідчать про необхідність накладення арешту на всю продукцію, яка буде ввозитись на митну територію України під знаком для товарів і послуг "аст".

Крім того, заявником не конкретизовано майно на яке він просить накласти арешт, особу, щодо якої заявник просить вжити запобіжних заходів, шляхом накладення арешту на належне їй майно, та у кого воно знаходиться і на яких правових підставах.

Враховуючи викладене вище суд визнає, що заявником не доведено необхідність застосування заявлених запобіжних заходів, в тому числі з урахуванням зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, а додані до заяви документи не підтверджують наявності вказаних обставин.

Заявником ні в заяві, ні на вимогу суду викладену в ухвалі від 30.11.2012 р. не наведено достатніх обставин, які б могли дати підстави побоюватись, що невжиття запобіжних заходів зробить неможливим звернення заявника до суду з відповідним позовом, чи значно ускладнить процес доказування.

За таких обставин, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, заявником не доведено підстав для вжиття запобіжних заходів до подання позову шляхом накладення арешту на майно, у зв'язку з чим, вимоги, викладені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий обрій", задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 43-4 ГПК України у разі відсутності підстав, передбачених ст. 43-1 ГПК України, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

В силу положень ч. 6 ст. 43-4 ГПК України у разі відсутності підстав, встановлених статтею 431 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Крім того, стосовно вимог заявника щодо заборонити Державній митній службі України митне оформлення товарів, що містять знак для товарів та послуг "аст" та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавничо-книготорговельна компанія "АСТ-Україна", або будь-яким іншим суб'єктам господарювання переміщувати через митний кордон України товари, що містять знак для товарів та послуг "аст", суд зазначає наступне.

Згідно статті 43-3 ГПК України, де міститься вичерпний перелік видів запобіжних заходів, зокрема, витребування доказів, огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав та накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб, господарському суду не надано повноважень щодо зобов'язання будь-яких осіб вчиняти чи забороняти особам вчиняти певні дії.

В силу положень ч. 6 ст. 43-4 ГПК України у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Керуючись ст.ст. 43-4, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий обрій" про вжиття запобіжних заходів № б/н від 28.11.2012 р. відмовити.

2. Дану ухвалу може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Ю.В. Картавцева