Рішення № 28005760, 06.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/15327-2012 06.12.12За позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Домофон»;

про стягнення 16 275,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Мороз П. Ю., представник, довіреність № 1850 від 17.10.2012 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/15327-2012; розгляд справи призначено на 20.11.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2012 року відкладено розгляд справи до 06.12.2012 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу по оплаті за користування сервітутом у розмірі 16 275,00 грн., а також 1 701,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Домофон»був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень Господарського суду міста Києва, які знаходяться в матеріалах справи, однак відповідач не направив в судове засідання своїх представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, позовні вимоги по суті не заперечив.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.05.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Домофон»(замовник) та Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Святошинського району міста Києва (підприємство) було укладено договір №16 встановлення сервітуту, відповідно до умов якого предметом його є встановлення сервітуту, зміст якого полягає у надання підприємством замовнику права на розміщення інформаційних стендів замовника загальною кількістю 400 од. розміром 1,5Х0,80 м. на перших поверхах всередині під'їздів житлових будинків, перелік яких наведено в додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.2.3. договору, сервітут є оплатним. Провайдер здійснює оплату за надане підприємством право на умовах, що визначені п. 4.1. договору.

Згідно з п. 4.1. договору, за надання підприємством права на розміщення інформаційних стендів та надання замовнику права безперешкодного доступу на територію, замовник виплачує підприємству винагороду в сумі 5 грн. в місяць за один інформаційний стенд, тобто 2 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 333,33 грн.).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата здійснюється замовником в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства. Платежі здійснюються щомісяця не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі наданого щомісячного акту наданих послуг.

У п. 4.3. договору зазначено, що при затвердженні власником приміщень нових тарифів умови оплати змінюються за листом підприємства.

Термін дії цього договору сервітуту встановлюється до 01.05.2012 року (п. 5.1. договору).

У додатку №1 до договору №16 зазначено, що загальна кількість інформаційних стендів користувача станом на 30.06.2010 року, що розміщені всередині житлових будинків підприємства складає 217 одиниць.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 403 Цивільного кодексу України, особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Отже, позивач зобов'язався надати замовнику права на розміщення інформаційних стендів замовника загальною кількістю 400 од. розміром 1,5Х0,80 м. на перших поверхах всередині під'їздів житлових будинків.

Відповідач зобов'язався у свою чергу, згідно з п. 4.1. договору, за надання підприємством права на розміщення інформаційних стендів та надання замовнику права безперешкодного доступу на територію, виплачувати підприємству винагороду в сумі 5 грн. в місяць за один інформаційний стенд, тобто 2 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 333,33 грн.).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата здійснюється замовником в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства. Платежі здійснюються щомісяця не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі наданого щомісячного акту наданих послуг.

У додатку №1 до договору №16 зазначено, що загальна кількість інформаційних стендів користувача станом на 30.06.2010 року, що розміщені всередині житлових будинків підприємства складає 217 одиниць.

Виходячи із наявної кількості одиниць інформаційних стендів позивач і здійснював розрахунок плати за встановлений сервітут.

В матеріалах справи містяться акти приймання-передачі наданих послуг по договору №16 від 01.05.2012 року за період з липня 2010 року по квітень 2012 року.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданому суду розрахунку заборгованості зазначив, що за період з грудня 2010 року по жовтень 2012 року відповідач повинен був сплатити позивачеві 24 955,00 грн., однак сплатив лише 8 680,00 грн. і заборгованість відповідача становить 16 275,00 грн.

Господарський суд, виходячи з того, що договір, відповідно до п. 5.1., припинив свою дію 01.05.2012 року і в матеріалах справи немає доказів продовження його дії, вважає за можливе стягнути лише кошти, які заборгував відповідач позивачеві за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року включно.

За вказаних 17 місяців відповідач повинен був сплатити позивачеві 18 445,00 грн. за надані останнім послуги з розрахунку 5 грн. за 1 інформаційний стенд в місяць при їх кількості 217.

Позивач зазначив, що відповідачем було сплачено лише 1 085,00 грн. у квітні 2011 року; 3 255,00 грн. у травні 2011 року; 2 170,00 грн. у жовтні 2011 року; 2 170,00 грн. у травні 2012 року, що підтверджується довідкою з відділення №64 Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»№70/64 від 27.11.2012 року.

Тобто, всього відповідачем сплачено 8 680,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №16 становить 9 765,00 грн.

Отже, господарський суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Домофон»(інд. 01601, м. Київ, площа Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 36386821) на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(інд. 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999) 9 765 (дев'ять тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості, 965 (дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(інд. 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999) 91 (дев'яносто одна) грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору. Видати наказ.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. МандриченкоДата складання рішення 13.12.2012 р.