Рішення № 28005755, 11.12.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.12 Справа № 27/5014/2975/2012

Суддя Лазненко Л.Л, за участю секретаря судового засідання Дрожанової О. В., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства «Укрстандарт-2009», м. Єнакієве

до Державного підприємства «Донбасантрацит», м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 107678 грн. 19 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача: Яценко Ю.А., довіреність № 11/12-1 від 11.12.2012;

від відповідача: Тевоторосян Є.С., довіреність № 1-1/2504 від 14.11.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 39601 грн. 85 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 68076 грн. 34 коп.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін по справі.

Представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Письмовим відзивом № 1-7/2245 від 10.12.2012, наданим у судовому засіданні, відповідач фактично визнав позовні вимоги та у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства просив не стягувати з нього суму позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх у судовому засіданні під час судового розгляду справи повноважних представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.08.2007 по справі № 5/410 позовні вимоги ПП «Укрстандарт»до ДВАТ «Підприємство з реалізації та поставок продукції»ДП ДХК «Донбасантрацит»про стягнення 441988,04 грн. задоволено повністю, з ДВАТ «Підприємство з реалізації та поставок продукції»ДП ДХК «Донбасантрацит» на користь ПП «Укрстандарт»стягнуто заборгованість в сумі 441988,04 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 4419,88 грн. і 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

24.10.2007 на виконання вказаного рішення виданий наказ № 5/410 від 20.08.2007, який пред'явлений позивачем до виконання.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.04.2010 здійснено заміну позивача у справі № 5/410 (стягувача у виконавчому провадженні) Приватного підприємства «Укрстандарт»на його правонаступника -Приватне підприємство «Укрстандарт-2009».

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.11.2012 здійснено заміну відповідача у справі № 5/410 (боржника у виконавчому провадженні) Державне відкрите акціонерне товариство «Підприємство з реалізації та поставок продукції»Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Донбасантрацит»на його правонаступника - Державне підприємства «Донбасантрацит».

Оскільки виконання наказу господарського суду Луганської області № 5/410 від 20.08.2007 боржником (відповідачем) не здійснювалось позивач звернувся до суду із відповідним позовом про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.11.2009 по справі № 7/259 позовні вимоги ПП «Укрстандарт»до ДВАТ «Підприємство з реалізації та поставок продукції»ДП ДХК «Донбасантрацит»про стягнення 28197 грн. 58 коп. задоволено частково, з ДВАТ «Підприємство з реалізації та поставок продукції»ДП ДХК «Донбасантрацит»на користь ПП «Укрстандарт» стягнуто інфляційні нарахування в сумі 218297,89 грн., 3 % річних у сумі 30261,04 грн., державне мито в сумі 2485,59 грн. та 235 грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

30.11.2009 на виконання вказаного рішення виданий наказ № 7/259 від 21.11.2009, який пред'явлений позивачем до виконання.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.06.2010 здійснено заміну позивача у справі № 7/259 (стягувача у виконавчому провадженні) Приватного підприємства «Укрстандарт»на його правонаступника -Приватне підприємство «Укрстандарт-2009».

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.11.2012 здійснено заміну відповідача у справі № 7/259 (боржника у виконавчому провадженні) Державне відкрите акціонерне товариство «Підприємство з реалізації та поставок продукції»Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Донбасантрацит»на його правонаступника - Державне підприємства «Донбасантрацит».

На час розгляду даної справи стягнуті вказаними вище рішеннями суду грошові суми не сплачені, що не спростовано відповідачем під час розгляду справи, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом, яким просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні нарахування в сумі 68076 грн. 34 коп. та 3 % річних у сумі 39601 грн. 85 коп. за період з 21.11.2009 по 15.11.2012.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими для виконання на усій території України.

Згідно з приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Луганської області від 02.08.2007 по справі № 5/410 позивачем в рамках вказаної справи заявлялася вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 441988,04 грн.

Оскільки вказана сума відповідачем не сплачена, позивачем в рамках даного позову нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування в сумі 68076 грн. 34 коп. та 3 % річних у сумі 39601 грн. 85 коп. за період з 21.11.2009 по 15.11.2012.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної норми кодексу свідчить, що законодавством не встановлено заборони щодо звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних нарахувань, річних після задоволення вимоги про стягнення боргу.

Доказів часткової або повної сплати суми заборгованості відповідачем під час судового розгляду справи не надано.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Такі підстави передбачені, зокрема, частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань на суму невиконаних за рішеннями господарського суду Луганської області грошових зобов'язань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, розмір заявлених до стягнення вимог є обґрунтованим та підтверджений наданим до матеріалів справи розрахунком суми позовних вимог.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит», м. Красний Луч Луганської області, вул. Косіора, 10, код 32446546, на користь Приватного підприємства «Укрстандарт-2009», м. Єнакієве Донецької області, вул. Марата, 1, код 36887080, інфляційні нарахування в сумі 68076 грн. 34 коп., 3 % річних у сумі 39601 грн. 85 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2153 грн. 56 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.12.2012.

Суддя Л.Л. Лазненко