Рішення № 28005548, 11.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/105/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.12 Справа № 5009/4458/12

за позовом Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 69032, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69037, АДРЕСА_2)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Романова К.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -довіреність № 1924/27 від 10.04.2012 р.

від відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району звернувся в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 203108 від 01.05.2008 р. в розмірі 5532,29 грн., з яких : 5148,81 грн. сума основного боргу, 233,16грн. сума пені та 150,93 грн. сума 3 % річних.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що згідно договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 203108 від 01.05.2008 р., Концерн «МТМ»постачає теплову енергію відповідачу на приміщення за адресою: АДРЕСА_3, яке належить відповідачу на праві власності. За період з грудня 2010 р. по квітень 2012р. (включно), позивач відпустив відповідачу теплову енергію на суму 5148,81 грн. В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриману теплову енергію не розрахувався. За порушення грошового зобов'язання, на підставі п. 7.2.8 Договору відповідачу нараховано суму 233,16 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано суму 150,93 грн. - 3% річних. Посилаючись на приписи статей 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, умови договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 203108 від 01.05.2008 р., Закон України «Про теплопостачання», Правила користування тепловою енергією, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4458/12, розгляд якої призначено на 11.12.2012 р.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Відповідач -ФОП ОСОБА_1, вимоги суду, щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів, не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвалу господарського суду від 26.11.2012 р. про порушення провадження у справі № 5009/4458/12 та призначення її до розгляду було направлено судом на адресу відповідача: 69032, АДРЕСА_1, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Крім того, ухвала суду направлялась і за місцем знаходження об'єкту, на який, згідно Договору здійснюється теплопостачання (69037, АДРЕСА_2). Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

В судовому засіданні 11.12.2012 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.05.2008 р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 203108 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі -Договір) на об'єкт, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до розділу 1 Договору Теплопостачальна організація зобов'язалась відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно Додатку № 1а до Договору теплове навантаження на потреби опалення складає 0,001811 Гкал/годину.

Відповідно до п. 3.2.6 Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

За умовами п. 3.2.26 Споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені даним Договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом (п. 5.1 Договору).

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що при відсутності приладів комерційного обліку обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 Договору).

Згідно із п. 6.4 Договору Споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 6.7 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримувати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Пунктом 6.7.1 Договору передбачено, що отриманий акт приймання -передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, належним чином оформити і повернути акт прийому-передачі позивачу на протязі п'яти днів з дати отримання.

Згідно із п. 6.7.2 Договору у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, термін встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити із Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1 Договором строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у господарському суді (п. 6.7.2 Договору).

Тарифи на теплову енергію узгоджені сторонами в Додатку № 5 до Договору.

За змістом п. 7.2.8 Договору у разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Як встановлено судом, подача теплової енергії відповідачу підтверджуються актами приймання - передачі теплової енергії: від 31.12.2010 р. на суму 332,56 грн., від 31.01.2011р. на суму 401,94 грн., від 28.02.2011 р. на суму 394,24 грн., від 31.03.2011 р. на суму 333,55 грн., від 30.04.2011 р. на суму 202,98 грн., від 31.05.2011 р. на суму 26,63 грн., від 30.06.2011 р. на суму 26,63 грн., від 31.07.2011 р. на суму 26,63 грн., від 31.08.2011 р. на суму 26,63 грн., від 30.09.2011 р. на суму 26,63 грн., від 31.10.2011 р. на суму 225,28 грн., від 30.11.2011 р. на суму 518,81 грн., від 31.12.2011 р. на суму 529,87 грн., від 31.01.2012 р. на суму 660,78 грн., від 29.02.2012 р. на суму 758,11 грн., від 31.03.2012 р. на суму 570,40грн. та від 30.04.2012 р. на суму 87,14 грн., всього на суму 5148,81 грн., які відповідач, згідно п. 6.7.2 Договору, позивачу зворотно не направив (не повернув); у встановлений Договором строк зауважень на акти не надав.

На оплату поставленої теплової енергії відповідачу були направлені відповідні рахунки.

Надсилання актів та рахунків підтверджується реєстрами відправлення рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за відповідний період.

Неодноразово на адресу відповідача позивач надсилав листи (вих. № 05/335-юр від 17.03.2011 р., № 05/1586-юр від 15.12.2011 р.) з вимогою у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги погасити дебіторську заборгованість.

Проте, відповідач оплату отриманої теплової енергії так і не здійснив.

Позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 203108 від 01.05.2008 р. в розмірі 5532,29 грн., з яких : 5148,81 грн. сума основного боргу, 233,16грн. сума пені та 150,93грн. сума 3 % річних, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як підтверджено матеріалами справи між позивачем та відповідачем укладено договір № 203108 від 01.05.2008 р., за умовами якого позивач відпускає теплову енергію в гарячій воді, а відповідач приймає та сплачує її вартість. Відповідно до п. 10.4. вказаного Договору, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного Договору не заявила про його розірвання.

Розрахунки за Договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (п. 6.1 Договору).

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з грудня 2010 р. по квітень 2012 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 5148,81 грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи реєстри відправлення рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних.

Враховуючи, що у встановлений п. 6.7.1 Договору строк відповідач не повернув Теплопостачальній організації належним чином оформлені Акти приймання-передачі теплової енергії, письмових нормативно обґрунтованих заперечень до Актів на адресу позивача не надходило, Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, в силу умов п. 6.7.2 Договору, вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману протягом вказаного в них періоду теплову енергію.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пунктів 6.3 та 6.4 Договору підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є акт приймання - передачі. Споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав, внаслідок чого, у нього утворилась заборгованість за Договором у спірний період в сумі 5148,81 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманої теплової енергії в гарячій воді, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, позов в частині стягнення основного боргу задовольняється у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів в сумі 5148,81 грн., підтверджено матеріалами справи, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 150,93 грн. (нарахованих за період з 21.01.2011 р. по 18.10.2012 р.) за неналежне виконання грошового зобов'язання є правомірною і обґрунтованою, а тому задовольняється у повному обсязі.

Крім того, відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 7.2.8 Договору сторонами обумовлено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови Договору та норми чинного законодавства, суд вважає, що вимога позивача про стягнення пені за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії, заявлена правомірно.

Розрахунок пені судом перевірено. При цьому, суд відзначає, що розрахунок пені було здійснено позивачем із урахуванням вимог та обмежень, встановлених ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п. 6 ст. 232 ГК України. Вимога про стягнення пені задовольняється у повному обсязі в розмірі 233,16 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за договором № 203108 від 01.05.2008 р.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 69032, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69037, АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1, рахунки в установах банку не відомі) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4, код ЄДР 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) суму 5148 (п'ять тисяч сто сорок вісім) грн. 81 коп. основного боргу, суму 233 (двісті тридцять три) грн. 16 коп. пені, суму 150 (сто п'ятдесят) грн. 93 коп. трьох відсотків річних та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 12.12.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко