Рішення № 28005528, 28.11.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/71/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.12 Справа № 5009/2572/12

м. Запоріжжя

за позовом: концерну «Міські теплові мережі»в особі філії концерну «МТМ»Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091 м. Запоріжжя , бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4

до відповідача 1: комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1»(69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, б. 64

до відповідача 2: міське комунальне підприємство «Основаніє» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29А)

про стягнення 486 698,53 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Ковальська Я.М., довіреність від 03.01.2012р. № 27/27

від відповідача 1: Прокопенко І.Г., довіреність від 12.11.2012р. № 4655/07

від відповідача 2: Прокопенко І.Г., довіреність від 27.08.2012р. № 39

СУТЬ СПОРУ:

Розглядаються позовні вимоги концерну "Міські теплові мережі" в особі філії концерну "МТМ" Орджонікідзевського району м. Запоріжжя про стягнення з комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання № 1" вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з червня 2009 року по травень 2012 року в сумі 486 698,53 грн.

Ухвалою суду від 06.07.2012р. порушено провадження у справі № 5009/2572/12, судове засідання призначено до розгляду на 23.07.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 23.07.2012р., відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, прийнято та залишено без задоволення, через безпідставність, клопотання відповідача про зупинення провадження по справі 5009/2572/11 до закінчення процедури приєднання КП "ВРЕЖО № 1" до МКП "Основаніє". Розгляд справи відкладений на 05.09.2012р.

В судовому засіданні 05.09.2012р. оголошено перерву до 07.09.2012р.

Ухвалою від 07.09.2012р. залучено в якості іншого відповідача по справі відповідно до положень ст. 24 ГПК України - Міське комунальне підприємство "Основаніє" (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 13, код ЄДРПОУ 20485152). Розгляд справи відкладений на 24.10.2012р.

Судом задоволено письмове клопотання сторін про продовження терміну вирішення спору в порядку статті 69 ГПК України .

Ухвалою від 24.10.2012р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 21.11.2012р.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 23.11.2012р., до 28.11.2012р.

Розгляд справи 28.11.2012р. здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 28.11.2012р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях та зазначив, що між позивачем та КП «ВРЕЖО № 1»існує діючий договір від 01.01.2007р. № 200707 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Об'єкти теплопостачання за даним договором визначені додатком 1-Б до договору. Крім того, теплопостачання до цілого ряду приміщень здійснюється поза умовами зазначеного договору, тобто безпідставно (перелік приміщень наведено). Нарахування щодо вказаних об'єктів здійснювались відповідачу 1 на особовий рахунок № 200709, про що зазначається в рахунках, актах приймання-передачі теплової енергії та в розрахунку основного боргу. За період з червня 2009 року по травень 2012 року позивачем було відпущено теплової енергії на суму 486 698,53 гри., що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період. Однак, відповідач 1 не виконував свої обов'язки по оплаті спожитої теплової енергії, у зв'язку з чим 22.06.2012р. позивач направив вимогу щодо погашення безпідставно набутої теплової енергії в сумі 486 698,53 грн. на підставі ст. 530 ЦК України в семиденний термін з дня пред'явлення. В вимозі позивач зазначив про необхідність розгляду, підписання та повернення погодженого акта приймання-передачі теплової енергії на адресу позивача. Однак, погоджені акти приймання-передачі позивачу не повернуті, вартість безпідставно набутої теплової енергії не оплачено. В обґрунтування вимог позивач посилається на ст. ст. 1212, 1213 ЦК України та вважає, що відповідач 1 зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість безпідставно набутої теплової енергії в сумі 486 698,53 грн. Також, позивач звернув увагу, що тривалий час відповідач 1 ухилявся від укладання додаткової угоди до діючого між сторонами договору з приводу теплопостачання до спірних за даним позовом приміщень. Однак, 02.11.2012р. між відповідачем 2, який є правонаступником відповідача 1, було укладено додаткову угоду № 42 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200707 від 01.01.2007р, в якій включили спірні об'єкти теплопостачання до вказаного договору. Підписання між сторонами додаткової угоди № 42 від 02.11.2012р. на теплопостачання до спірних приміщень підтверджує факт наявності теплопостачання в зазначених приміщеннях й за більш ранній період, в тому числі й спірний. Враховуючи викладене, просить суд позов задовольнити.

Відповідач 1 проти позову заперечує та вказує, що КП «ВРЕЖО «1»як споживач теплової енергії на власні потреби підприємства уклало з позивачем договір № 200707 від 01.01.2007р. купівлі - продажу теплової в гарячій воді. Додатком № 16 до дійсного договору визначено перелік об'єктів КП «ВРЕЖО № 1»постачання теплової енергії на власні потреби підприємства, та за які приміщення здійснюються розрахунки. Інших угод щодо постачання теплової енергії на інші об'єкти (орендовані/у користуванні та вільні нежитлові приміщення, квартири, житлові будинки) сторони не укладали, у зв'язку з чим підстави для оплати теплової енергії відсутні. Акти приймання-передачі теплової енергії відповідач 1 не підписував, оскільки теплову енергію поза межами договору не споживав. Також позивач не надав належних доказів про кількість теплової енергії, яка визначена відповідно до Правил. Позивачем не надано документів про межу балансової належності, показань приладів обліку у кожному конкретному приміщенні за кожен розрахунковий місяць або узгодженого сторонами теплового навантаження та показників середньомісячної температури повітря, також не надано цін на теплову енергію для опалення та на гарячу воду та тарифів, затверджених в порядку, встановленому Законами України «Про житлово-комунальні послуги»та «Про теплопостачання». З наданих позивачем документів не вбачається як саме визначався обсяг начебто спожитої гарячої води у вільних нежитлових приміщеннях, в яких ніхто не міг користуватися гарячою водою та яким чином відповідач безпідставно набув теплову енергію для опалення в межопалювальний період (травень-жовтень). Здебільш нежитлові приміщення, які визначені в рахунках та актах приймання -передачі позивача у спірний період перебували в оренді/користування або власності інших юридичних та фізичних осіб, які є самостійними споживачами як і населення житлових будинків. До того ж відповідач вказує, що в акті № 200709 від 30.04.2012р. за червень 2009 року зазначено «нарахування за теплову енергію за період листопад 2007р. -травень 2009р.», тобто фактично донарахована плата за період, яких знаходиться поза межами строку позовної давності. Відповідно до ст. 267 ЦК України відповідач просить застосувати строк позовної давності. На підставі викладеного, просить суд в позові відмовити.

Відповідач 2 із заявленими позовними вимогами не згоден з наступних підстав. МКП «Основаніє»є повним правонаступником КП «ВРЕЖО №1», до якого переходять все майно, майнові та немайнові права та обов'язки. У зв'язку з чим МКП «Основаніє»листом № 3862/02 від 10.09.2012р. повідомило позивача про заміну сторони в зобов'язані за договором № 200707 від 01.01.2007р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді на власні потреби підприємства, який був укладений між позивачем та КП «ВРЕЖО №1». Додатком №16 до цього договору визначено перелік об'єктів КП «ВРЕЖО №1»(нежитлових приміщень), в які постачається теплова енергія на власні потреби підприємства, та за які здійснюються розрахунки. Ніяких інших угод стосовно постачання теплової енергії на інші об'єкти (орендовані/у користуванні та вільні нежитлові приміщення, квартири, житлові будинки) сторони не укладали. Отже, підстав для оплати теплової енергії не має. Акти приймання-передачі теплової енергії КП «ВРЕЖО №1»не підписувало, бо теплову енергію поза межами договору №200707 не споживало, у зв'язку з чим до МКП «Основаніє»не переходило ніяких зобов'язань по оплаті начебто безпідставно спожитої КП «ВРЕЖО №1»теплової енергії. Позивачем не надано документів про межу балансової належності, показань приладів обліку у кожному конкретному приміщенні за кожен розрахунковий місяць або узгодженого сторонами теплового навантаження та показників середньомісячної температури повітря, також не надано цін на теплову енергію для опалення та на гарячу воду та тарифів, затверджених в порядку, встановленому Законами України «Про житлово-комунальні послуги»та «Про теплопостачання». Всі рахунки позивача від 30.04.2012р. складаються з вартості теплової енергії та гарячої води у орендованих або вільних нежитлових приміщенням без належних доказів отримання теплової енергії, її обсягів та вартості. Також період постачання у деяких рахунках знаходиться поза межами строку позовної давності. Крім того, деякі приміщення перебували у оренді/користуванні або власності інших юридичних та фізичних осіб, які є самостійними споживачами, як і населення житлових будинків, та самостійно укладають договори з позивачем на постачання теплової енергії та самостійно розраховуються відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання». Просить в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" створено на підставі рішенням тридцять четвертої сесії двадцять третього скликання Запорізької міської ради від 11.01.2002р. № 17 "Про створення Комунальних підприємств теплових мереж".

Згідно п. 2.1 Статуту Концерну "Міські теплові мережі", основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради № 5 від 27.04.2012р. КП «ВРЕЖО № 1 (код ЄДРПОУ 05465152), яке створено відповідно до розпорядження Запорізького міського голови від 13.08.2001р. № 1156р. припинено шляхом приєднання до міського комунального підприємства «Основаніє»(код ЄДРПОУ 20485152), яке створено на підставі розпорядження міського голови від 18.06.2007р. № 580.

Рішенням позачергової сесії шостого скликання Запорізької міської ради від 25.07.2012р. № 6 затверджено передавальні акти майна, майнових, немайнових прав та обов'язків КП «ВРЕЖО №1»до МКП «Основаніє».

Пунктом зазначеного рішення встановлено, що МКП «Основаніє»є повним правонаступником, зокрема, КП "ВРЕЖО № 1", так як правонаступник є виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд і при будинкових територій.

Позивач, звертаючись з позовною заявою про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії посилався на ті обставини, що між концерном «Міські теплові мережі»та КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1»існує діючий договір від 01.01.2007р. № 200707 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Об'єкти теплопостачання за даним договором визначені Додатком 1-Б до договору. Теплопостачання до ряду приміщень здійснюється поза умовами зазначеного договору, тобто безпідставно.

Позивачем надано перелік приміщень, до яких теплова енергія постачається безпідставно.

Як зазначає позивач, концерном "Міські теплові мережі" відповідачу було відпущено теплової енергії за період з червня 2019 року по травень 2012 року на загальну суму 489 698,53 грн., що підтверджується актами приймання - передачі теплової енергії та рахунками.

Позивач наполягає на тому, що у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків щодо сплати спожитої теплової енергії за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 486 698,53 грн.

Позивач з посиланням на ст. 530 ЦК України 22.06.2012р. направив на адресу відповідача вимогу щодо погашення безпідставно набутої теплової енергії в сумі 486 698,53 грн. в семиденний термін з дня пред'явлення. Разом з вимогою надав відповідачу також рахунки про поставлену в спірному періоді теплову енергію та акти-приймання-передачі теплової енергії за спірний період, а також розрахунок та акти звірки взаємних розрахунків за спірний період, про що свідчить опис вкладення у цінний лист. Рахунки оформлені наступним чином: один рахунок за звітний період місяць - загальний, тобто з сумою нарахувань по всім об'єктам теплопостачання та окремо рахунок на кожний з об'єктів теплопостачання, тобто з сумою нарахувань виключно по кожному об'єкту окремо. Акти приймання-передачі теплової енергії були направлені відповідачу в двох примірниках кожен. В вимозі позивач зазначив про необхідність розгляду, підписання та повернення погодженого акта приймання-передачі теплової енергії на адресу позивача. Однак, відповідач не повернув на адресу позивача погоджені акти приймання-передачі теплової енергії за період з червня 2009 року по травень 2012 року, належним чином оформлений зі свого боку акт звірки взаємних розрахунків та не оплатив вартість безпідставно набутої теплової енергії.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з вимогою до відповідача 1 про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з червня 2009 року по травень 2012р. в сумі 486 698,53 грн., з посиланням на ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

Проаналізувавши та дослідивши наявні матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Цим Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (п.4 ст.19 Закону).

Основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (ст. 24 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Стаття 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачає, що відносини між учасниками договірних відношень у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних началах.

Правила користування тепловою енергією, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (далі - Правила).

Пунктом 3 цих Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією (п. 4 Правил).

Відповідно до частини 1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ст. 179 Господарського кодексу України, визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбаченим законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, ст. 1, п. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007р. № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

До обов'язків споживача теплової енергії, зокрема, належить вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил ( абз.6 п. 40 Правил)

Таким чином, наявність договірних відносин між сторонами у даному випадку є обов'язковою умовою, яка передбачена Законом.

Як встановлено судом, 01.01.2007р. КП «ВРЕЖО №1», як споживач теплової енергії на власні потреби підприємство, укладено з концерном «МТМ»договір № 200707 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді, додатком № 1б якого визначено перелік об'єктів КП «ВРЕЖО №1»на які постачається теплова енергії на власні потреби підприємства, та за які приміщення здійснюються розрахунки.

Оскільки МКП «Основаніє»є повним правонаступником КП «ВРЕЖО №1», до якого перейшло все майно, майнові та немайнові права та обов'язки, МКП «Основаніє»листом від 10.09.2012р. № 3862/02 повідомило позивача про заміну сторони в зобов'язані за договором № 200707 від 01.01.2007р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді на власні потреби підприємства, яким був укладений між позивачем та КП «ВРЕЖО №1».

Доказів укладання інших угод стосовно постачання теплової енергії на інші об'єкти (орендовані /у користуванні та вільні нежитлові приміщення, квартири, житлові будинки) сторони не надали. Отже, у відповідачів відсутні підстави для оплати теплової енергії. Акти приймання-передачі теплової енергії КП «ВРЕЖО №1»не підписувало, оскільки теплову енергію поза межами договору №200707 не споживало, у зв'язку з чим до МКП «Основаніє»не переходило зобов'язань по оплаті начебто безпідставно спожитої КП «ВРЕЖО №1»теплової енергії.

Пунктом 7 Правил передбачено, що усі системи теплопостачання і теплоспоживання повинні бути забезпечені вузлами обліку відповідно до затверджених технічних умов і проектів.

Відповідно до п.23 Правил, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.».

Позивачем не надано документів про межу балансової належності, показань приладів обліку у кожному конкретному приміщенні за кожен розрахунковий місяць або узгодженого сторонами теплового навантаження та показників середньомісячної температури повітря, також не надано цін на теплову енергію для опалення та на гарячу воду та тарифів, затверджених в порядку, встановленому Законами України «Про житлово-комунальні послуги»та «Про теплопостачання».

Так, в актах і рахунках від 30.04.2012р. вартість безпідставно набутої теплової енергії складається з: плати за одиницю приєднання теплового навантаження опалення; опалення; плати за одиницю приєднання теплового навантаження підігрів; холодна вода комбит; стік комбит.

Згідно рахунків позивача теплову енергію поставлено: у вільні нежитлові приміщення - на загальну суму 277 758,58 грн. (гаряча вода -12 637,72 грн., опалення -255 721,68 грн., приєднання тепл. навантаження опалення, у т.ч. в міжопалювальний період -9 399,18 грн.; у нежитлові приміщення, які знаходяться в оренді -на загальну суму 208 939,95 грн. (гаряча вода -308,08 грн., опалення -196 467,89 грн. приєднання тепл. навантаження, у т.ч. в міжопалювальний період -12 163,98 грн. (детальний розрахунок нарахувань плати за теплову енергію, зроблений відповідачем на підставі рахунків позивача міститься в матеріалах справи).

З наданих до позову документів не вбачається як визначався обсяг начебто спожитої гарячої води у вільних нежитлових приміщеннях та яким чином відповідач безпідставно набув теплову енергію для опалення у межопалювальний період (травень-жовтень). В актах та рахунках позивача ця позиція зазначена як «плата один. приєдн. теплов. навантаж опалення»Теплова енергія постачається у житлові будинки лише в опалювальний період з жовтня по квітень, проте рахунки та акти позивач надає за весь період протягом року.

Крім того, деякі приміщення перебували у оренді/користуванні або власності інших юридичних та фізичних осіб, які є самостійними споживачами, як і населення житлових будинків, та самостійно укладають договори з позивачем на постачання теплової енергії та самостійно розраховуються відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання».

Відповідачів не стосуються взаємовідносини постачальника теплової енергії зі своїми споживачами, тому відповідачі не повинні нести відповідальність по оплаті теплової енергії, спожитої іншими суб'єктами господарювання.

До того ж, деяких актах містяться донарахування плати за попередні періоди, зокрема, в акті та рахунках від 30.04.2012р. за березень 2011р. містить нарахування за теплову енергію за період травень 2010р. -січень 2011р.

- платник Запорізька міська громадська організація Вознесенівка -23177,85 грн.;

- платник ЗОГО Інвалідів «Надія»- 10 651,32 грн.

Фізична особа Скрипник М.М. взагалі є власником нежитлового приміщення площею 147, 8 кв. м. за адресою: м. Запоріжжя, вул.. 40 років Радянської України, 78 на підставі договору купівлі -продажу від 05.10.2007р. Проте, плату за теплову енергію в сумі 565,59 грн. позивач вимагає з КП «ВРЕЖО №1».

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

В матеріалах справи відсутні будь-які угоди стосовно постачання теплової енергії на інші об'єкти (орендовані /у користуванні та вільні нежитлові приміщення, квартири, житлові будинки), більш того позовні вимоги про оплату безпідставно набутої теплової енергії обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

Слід зазначити, що ст. ст. 1212, 1213 відносяться до глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" Підрозділу 2 "Позадоговірні зобов'язання".

Таким чином , судом встановлена відсутність у сторін обов'язкового договору щодо об'єктів , перелік яких визначений в позовній заяві ( за спірний період) та недоведеність позивачем факту підключення спірних приміщень відповідача -1 до опалення , режиму і обсягів споживання теплової енергії , а також вартості спожитої енергії .

Таким чином, при наявності даних обставин, відсутності укладеного в установленому порядку за спірний період договору на подачу теплової енергії на інші об'єкти, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Позивачем не підтверджено належними доказами факт отримання саме відповідачем 1 теплової енергії, її кількість та вартість, також не визначено правових підстав, за якими саме відповідачі набули спірну теплову енергію та повинні її оплатити.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з червня 2009 року по травень 2012 року в сумі 486 698,53 грн. недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 07.12.2012р.