Ухвала суду № 28005003, 11.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 року м. Київ К-16108/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Торезі Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2008 року

у справі № 2-а-3146/2008 (№ 22-а-7966/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат"

до Державної податкової інспекції у місті Торезі Донецької області

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Донбаський збагачувальний комбінат") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Торезі Донецької області (далі по тексту -відповідач, ДПІ) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2008 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Донбаський збагачувальний комбінат", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань, за результатами якої складено акт від 06.12.2007року № 1267/15-0/32131749.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року, а саме: порушено граничні строки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.12.2007 року № 0003111510/0 та № 0003101510/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 11916 грн. 24 коп. та 393 грн. 68 коп.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Підпунктом 17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 наведеного Закону і становлять десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" (далі - Закон) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 3 ст.9 цього Закону передбачено, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно до п.20.1 ст.20, п.21.1 ст.21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за N 377/8976 встановлено, що реквізит Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач свої зобов'язання щодо сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2007 року виконав в повному обсязі, що засвідчується платіжним дорученням №771 від 01.10.2007 року на суму 63518 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що оспореними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем застосовані штрафні санкції при сплаті позивачем податкових зобов'язань за зовсім інші податкові періоди, податкові зобов'язання яких визначені іншими податковими деклараціями.

Також, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано дійшли висновку, що Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року -не встановлено право чи обов'язок саме податкового органу змінювати податкові зобов'язання в рахунок сплати яких платник спрямував кошти.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2008 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2008 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Торезі Донецької області відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2008 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов