Постанова № 28004239, 28.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2012 року № 2а-14785/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Спортивно-оздоровчий комплекс "Монітор"до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004232250 від 17.10.2012, № 0004202250 від 17.10.2012, № 0004212250 від17.10.2012 та № 0004252250 від 17.10.2012

за участю:

представника позивача -Ричека В.В. (довіреність б/н від 11.10.2012),

представника відповідача -Малишевої Т.В. (довіреність № 5825/9/10 від 10.10.2012),

представника відповідача -Павліченко К. В. (довіреність № 3800/9/10 від 13.08.2012),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28.11.2012 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Спортивно-оздоровчий комплекс "Монітор" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004232250 від 17.10.2012, № 0004202250 від 17.10.2012, № 0004212250 від17.10.2012 та № 0004252250 від 17.10.2012.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012. Підставою для зменшення від'ємного значення та нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток є визнання податковим органом нікчемними фінансово - господарських відносин позивача з контрагентами ТОВ "Медіа-ефект", ТОВ "А-Струм", ТОВ "Богдан - Електротранс", ТОВ "БК "Рідне місто", ТОВ "Продтранссервіс".

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з контрагентами ТОВ "Медіа-ефект", ТОВ "А-Струм", ТОВ "БК "Рідне місто", ТОВ "Продтранссервіс" дійсно було укладено господарські договір, які за твердженням позивача мали реальний характер, та за якими було поставлено товар, виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, та документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства, а до попереднього договору з ТОВ "Богдан - Електротранс" було внесено зміни згідно з яким строк укладання основного договору було продовжено до 28.04.2013.

Щодо встановленого за результатами перевірки заниження позивачем орендної плати за землю державної та комунальної власності, то позивач зазначив про те, що сума орендної плати за землю визначалась та була сплачена ним відповідно до умов укладених договорів оренди земельних ділянок.

У судовому засіданні 28.11.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 21.11.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представниками підчас судових засідань аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 407/22-511/30437959 від 01.10.2012, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представниками відповідача не наведено.

У судовому засіданні 28.11.2012 представники відповідача заперечили проти позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 13.08.2012 по 24.09.2012 Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва відповідно до наказів № 735 від 03.08.2012 та № 960 від 11.09.2012 була проведена документальна планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Спортивно-оздоровчий комплекс «Монітор»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012.

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення:

- пункту 1.32 статті 1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 135.5.4, 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пункту 138.2 статті 138, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 10 953 612 грн. у тому числі за І квартал 2011 року на 10 823 101 грн. та за І півріччя 2012 року на 130 511 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 641 140 грн. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 743 032 грн.;

- пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 296 119,7 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Перевіркою встановлено, що ПрАТ «СОК «Монітор»в лютому 2011 року мало взаємовідносини з ТОВ «Медіа Ефект»за договором про надання рекламних послуг від 13.08.2009

Від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС надійшов акт № 2188/23-09/25830761 від 17.10.2011 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Медіа Ефект»з питань правильності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.02.2011 по 28.02.2012 відповідно до якого на запит податкового органу ТОВ «Медіа Ефект»не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, з огляду на що ним безпідставно сформовано податкові зобов'язання, задекларовані в декларації з ПДВ за лютий 2011 року, за рахунок ПДВ по первинних документах, не наданих до перевірки, згідно виписаних накладних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців, у тому числі ПрАТ «СОК «Монітор».

Зазначеним актом також встановлено, що операції ТОВ «Медіа Ефект»та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, а наслідком діяльності підприємства є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів, з огляду на що усі операції купівлі-продажу ТОВ «Медіа Ефект»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

Також актом № 2188/23-09/25830761 від 17.10.2011 встановлено нікчемність правочинів укладених ТОВ «МедіаЕфект»з контрагентами покупцями, зокрема, ПрАТ «СОК «Монітор».

Перевіркою встановлено, що ПрАТ «СОК «Монітор»в листопаді 2011 року мало взаємовідносини з ТОВ «БК «Рідне місто», а саме, було укладено договір на ремонтні роботи приміщення за адресою - м. Київ, вул. Електриків, 29-А № 17/10/011 від 05.10.2011.

Від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт № 1341/22-9/34729816 від 17.05.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Рідне місто»за період з 01.10.2011 по 30.04.2012 відповідно до якого господарські операції ТОВ «БК «Рідне місто»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Згідно з зазначеним актом в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) ТОВ «БК «Рідне місто»контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Також актом № 1341/22-9/34729816 від 17.05.2012 встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «БК «Рідне місто»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «БК «Рідне місто», з огляду на що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «БК «Рідне місто»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, у зв'язку з чим перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «БК «Рідне місто»за листопад 2011 року, по операціях з продажу товарів, контрагенту - покупцю ПрАТ «СОК «Монітор».

Перевіркою встановлено, що ПрАТ «СОК «Монітор»в жовтні 2011 року мало взаємовідносини з ТОВ «Продтранссервіс».

Від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт № 986/23-02/36656221 від 03.02.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Продтранссервіс»за період з 01.10.2011 по 31.10.2011 відповідно до якого підприємство має стан платника "9" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням та від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва отримано висновок про наявність ознак "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Продтранссервіс", з огляду на що встановлено, що ТОВ «Продтранссервіс»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Також згідно з зазначеним актом перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій продажу товарів, (робіт, послуг) між ТОВ «Продтранссервіс»та контрагентом - покупцем ПрАТ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Монітор».

Перевіркою встановлено, що ПрАТ «СОК «Монітор»в січні, лютому та березні 2012 року мало взаємовідносини з ТОВ "А -Струм" за договором підряду № 0612-1/11 від 06.12.2011, предметом якого є виконання електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті : спортивно - оздоровчий комплекс РП-10кВ за адресою: м. Київ, вул. Електриків 29-А.

Від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС надійшов акт № 537/3-22-30-36644499 від 15.08.2012 про результати, документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «А-Струм»щодо документального оформлення господарських відносин з придбання монтажних, електромонтажних та будівельних робіт у ТОВ «Моноліт Юніон», ТОВ «Техно лайт»як субпідрядних робіт для ПАТ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Монітор»їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 по 31.03.2012, яким було встановлено наступне:

- між ТОВ «Моноліт Юніон»та ТОВ «А-Струм»було укладено договори № 030101 від 03.01.2012 та № 160112 від 16.01.2012 предметом яких є виконання монтажних робіт по вул. Електриків, 29а, м. Київ. Згідно акту № 1606/22-9/37635752 від 31.05.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Юніон»щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01.12.2011 по 31.03.2012, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Моноліт Юніон»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Моноліт Юніон», з огляду на що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Моноліт Юніон»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами;

- між ТОВ «А-Струм»та ТОВ "Техно Лайт" було укладено договір №1601.3 від 16.01.2011. Згідно акту ДПТ у Оболонському р-ні м. Києва № 196/22-6/37047835 від 07.05.2012 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Техно Лайт" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 фінансово-господарська діяльність ТОВ "Техно Лайт" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ "Техно Лайт", з огляду на що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Техно Лайт" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Згідно листа ТОВ «А - Струм»№ 13/08-1 від 13.08.2012, яким було надано відповідь на письмовий запит ДПІ у Голосіївському районі міста Києва № 5253/10/22-308 від 26.07.2012 роботи, що виконувались ТОВ «Моноліт Юніон»та ТОВ «Техно Лайт», виконувались як субпідрядні роботи для ПАТ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Монітор», з яким ТОВ «А - Струм»підписаний договір підряду №0612-1/11 від 06.12.2011 на електромонтажні роботи.

З огляду на зазначене, враховуючи неможливість придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «А - Струм»у постачальників якими є ТОВ «Моноліт Юніон»та ТОВ «Техно Лайт»податковий орган дійшов висновку про неможливість їх продажу в подальшому на користь контрагента - покупця ПАТ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Монітор»та відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «А - Струм»за січень, лютий, березень 2012 року по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) між ТОВ «А - Струм»та контрагентом покупцем ПАТ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Монітор».

Перевіркою встановлено, що ПрАТ «СОК «Монітор»в квітні 2011 року мало взаємовідносини з ТОВ «Богдан-Електротранс», а саме, було укладено попередній договір купівлі-продажу нежилого будинку № 1148 від 28.04.2011 згідно якого сторони попереднього договору зобов'язуються в майбутньому, у строк до 31.12.2011 укласти та підписати договір купівлі - продажу нежилого будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86 (літера "А"), загальною площею 489,20 кв. м.

Основного договору (який повинен бути укладений до 31.12.2011 року) купівлі-продажу нежилого будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86 (літера «А»), загальною площею 489,20 кв. м., до перевірки надано не було.

Загалом по взаємовідносинах з ТОВ «Богдан-Електротранс»ПрАТ «СОК «Монітор»включено до податкового кредиту суму 2 635 000 грн.

Відповідно до акту № 48/23-404/36048382 від 31.01.2012 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Богдан-Електротранс»з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.03.2010 по 30.04.2011 в ході проведеного аналізу встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Богдан-Електротранс»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі -продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, а також порушення частини першої статті 203, частини першої статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Богдан-Електротранс»з постачальниками та покупцями.

Зазначеним актом встановлено, також, що усі операції купівлі-продажу з ТОВ «Богдан-Електротранс»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

Відповідно до договорів оренди земельної ділянки від 30.12.2003 ЗАТ «СОК «Монітор»передано в оренду на 2 роки земельні ділянки за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29-а, розміром 21 868 кв. м. ( нормативна грошова оцінка - 13 485 519,02 грн.) та 225 кв.м. (нормативно грошова оцінка - 138902,43 грн. ) для реконструкції з розширенням, подальшої експлуатації та обслуговування будівлі спортивного комплексу з благоустроєм прилеглої території. Дію зазначених договорів було поновлено з 05.02.2004 договорами про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006 строком на 15 років.

Відповідно до умов зазначених договорів річна орендна плата за земельну ділянку встановлена у розмірі 1,5 % від її нормативної грошової оцінки.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України річна сума орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не може бути нижчою ніж 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

За період з 01.01.2011 по 30.06.2012 ПрАТ «СОК «Монітор»задекларовано орендної плати за землю у сумі 320 570 грн.

З огляду на зазначене податковим органом встановлено заниження ПАТ «СОК «Монітор»орендної плати за землю за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 на загальну суму 296 119,7 грн.

За результатами перевірки складено акт № 407/22-511/30437959 від 01.10.2012 на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №0004232250 від 17.10.2012, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І півріччя 2012 року на 130 511 грн.;

- № 0004202250 від 17.10.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 641 491 грн.

- № 0004212250 від17.10.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення рядка 19 декларації та від'ємного значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість на 743 032 грн.

- № 0004252250 від 17.10.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю на загальну суму 345 530 грн.

Приватне акціонерне товариство "Спортивно-оздоровчий комплекс "Монітор" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями №0004232250 від 17.10.2012, № 0004202250 від 17.10.2012, № 0004212250 від17.10.2012 та № 0004252250 від 17.10.2012 вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно з статті 13 зазначеного Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 19 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату належить до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до пункту 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 в порядку статті 14 Закону України "Про оренду землі", розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Між позивачем та Київською міською радою було укладено договори оренди земельної ділянки за реєстровим № 1201 від 30.12.2003 та за реєстровим № 1202 від 30.12.2003 відповідно до яких передано в оренду на 2 роки земельні ділянки за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29-а, розміром 21 868 кв. м. та 225 кв.м. для реконструкції з розширенням, подальшої експлуатації та обслуговування будівлі спортивного комплексу з благоустроєм прилеглої території.

Відповідно до пункту 2.2 зазначених договорів річна орендна плата за земельну ділянку встановлювалась у розмірі 1,5 % від її нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 2.6 договорів оренди земельної ділянки за реєстровим № 1201 від 30.12.2003 та за реєстровим № 1202 від 30.12.2003 розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до договору.

Відповідно до договір про поновлення договору оренди земельної ділянки за реєстровим № 754 від 14.12.2006 та за реєстровим № 753 від 14.12.2006 поновлено з 05.02.2004 договори оренди земельної ділянки за реєстровим № 1201 від 30.12.2003 та за реєстровим № 1202 від 30.12.2003 строком на 15 років без зміни умов договорів

Отже, в укладених позивачем з Київською міською радою договорах оренди земельної ділянки за реєстровим № 1201 від 30.12.2003 та за реєстровим № 1202 від 30.12.2003 було встановлено річну орендну плату за земельні ділянки у розмірі 1,5 % та визначено, що розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до договору.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Таким чином, Податковим кодексом України передбачено, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, тому саме умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами і орендодавець (відповідна рада) має право вимагати сплати, а орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом такого договору, у визначеному договором розмірі.

При цьому вимоги підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладенні договору або ж при внесенні змін до нього, але ніяк не можуть вважатися зобов'язанням орендаря, встановленим Податкового кодексу України , оскільки у самому Податкового кодексу України вказано, що підставою для нарахування орендної плати є договір, а не кодекс.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, органи державної податкової служби, як контролюючі органи з питань правильності визначення та сплати податків, мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок.

Таким чином, Податковий кодекс України не містить норм, які б зобов'язували орендаря сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди, і сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно розраховувався розмір річної орендної плати відповідно до розміру визначеного в договорах оренди земельної ділянки за реєстровим № 1201 від 30.12.2003 та № 1202 від 30.12.2003, а відповідач необґрунтовано дійшов висновку про заниження позивачем розміру річної орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та контрагентами ТОВ "Медіа-ефект", ТОВ "А-Струм", ТОВ "Богдан - Електротранс", ТОВ "БК "Рідне місто", ТОВ "Продтранссервіс" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаних товарів та отриманих послуг.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з контрагентами ТОВ "Медіа-ефект", ТОВ "А-Струм", ТОВ "Богдан - Електротранс", ТОВ "БК "Рідне місто", ТОВ "Продтранссервіс".

Між позивачем та ТОВ "Медіа Ефект" було укладено договір № 13/08/09 від 13.08.2009, предметом якого є надання рекламних послуг в мережі Інтернет, зокрема, відповідно до додатку № 13 від 10.01.2011 до зазначеного договору мали бути надані послуги з розміщення реклами в мережі Інтернет на сайтах google.com.ua та yandex.ru.

Факт надання послуг за зазначеним договором підтверджується актом № ОУ-0000011 від 28.02.2011 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого були надані послуги з розміщення реклами в мережі Інтернет на сайтах google.com.ua та yandex.ru в період з 13.01.2011 по 28.02.2011 згідно додатку № 13 до договору № 13/08/09 від 13.08.2009 на загальну суму 28 898,62 грн., а факт здійснення оплати за надані послуги підтверджується платіжним дорученням № 16217 від 15.03.2011.

Позивач мав фінансово - господарські відносини з ТОВ "БК "Рідне місто" за договором № _17/10/011 від 25.10.2011 про ремонтні роботи приміщення за адресою м. Київ, вул. Електриків 29А

Факт виконання робіт за зазначеним договором підтверджується підписаними сторонами договірною ціною на ремонт підвального приміщення СОК "Монитор", що здійснюється у 2011 році, актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2011 року, а факт перерахування позивачем коштів за виконані роботи платіжними дорученнями № 18537 від 23.11.2011, № 18563 від 29.11.2011, № 18625 від 01.12.2011.

ТОВ "Продтранссервіс" було здійснено поставку позивачу продукції, а саме, морозива, що підтверджується видатковими накладними № П-1990 від 19.10.2011 та № П-2031 від 25.10.2011 за яке було перераховано кошти платіжним дорученням № 18457 від 14.11.2011.

Між позивачем та ТОВ "А-Струм" було укладено договір підряду № 0612-1/11 від 06.12.2011 предметом якого є виконання електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті замовника, а саме: спортивно - оздоровчий комплекс РП-10кВ по вул. Електриків, 29а, в м. Києві.

Факт виконання робіт за зазначеним договором підтверджується підписаними сторонами, договірними цінами, локальним кошторисом № 4-1-1, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, а факт здійснення опати за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями № 19105 від 19.01.2012, № 19167 від 26.01.2012, № 19180 від 27.01.2012, № 19185 від 30.01.2012, № 19191 від 31.01.2012, № 19322 від 09.02.2012, № 19362 від 14.02.2012, № 19384 від 17.02.2012, № 19395 від 20.02.2012, № 19470 від 24.02.2012, № 19490 від 28.02.2012, № 19509 від 29.02.2012, № 19515 від 01.03.2012, № 19719 від 27.03.2012, № 19728 від 28.03.2012, № 19729 від 28.03.2012, № 19746 від 29.03.2012 та № 19782 від 30.03.2012.

Між позивачем та ТОВ "Богдан - Електротранс" було укладено попередній договір купівлі - продажу нежилого будинку за реєстровим № 1148 від 28.04.2011, відповідно до якого сторони у майбутньому, у строк до 31.12.2011 зобов'язуються укласти та підписати договір купівлі - продажу нежилого будинку, а саме: нежилий будинок (літера А), що розташований в місті Києві по вулиці Володимирській, 86 загальною площею 489,20 кв.м.

Відповідно до умов зазначеного договору на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання основного договору позивач зобов'язується перерахувати ТОВ "Богдан - Електротранс" протягом 6 банківських днів грошові кошти в сумі 15 810 000,00 грн. та зазначена сума розцінюється як аванс.

28.12.2011 між позивачем та ТОВ "Богдан - Електротранс" було підписано додатковий договір до попереднього договору купівлі - продажу нежилого будинку за реєстровим № 1148 від 28.04.2011, відповідно до якого, зокрема внесено зміни до пунктів 1.1 та 2.1, а саме змінено строк до якого може бути укладений та підписаний договір купівлі - продажу нежилого будинку та визначено зазначений строк до 28.04.2012.

Таким чином з урахуванням змін внесених до попереднього договору купівлі - продажу нежилого будинку за реєстровим № 1148 від 28.04.2011 додатковим договором від 28.12.2011 договір купівлі продажу нежилого будинку на момент перевірки мав бути підписаний 28.04.2012, а отже, на момент проведення перевірки строк підписання договору не пройшов.

Позивачем на виконання вимог попереднього договору купівлі - продажу нежилого будинку за реєстровим № 1148 від 28.04.2011 було перераховано ТОВ "Богдан - Електротранс" кошти платіжними дорученнями № 3 від 28.04.2011, № 4 від 28.04.2011, № 5 від 28.04.2011, № 6 від 28.04.2011, № 7 від 28.04.2011, № 8 від 28.04.2011, № 9 від 28.04.2011, № 10 від 28.04.2011, № 11 від 28.04.2011 та № 12 від 28.04.2011.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "Медіа-ефект", ТОВ "А-Струм", ТОВ "Богдан - Електротранс", ТОВ "БК "Рідне місто", ТОВ "Продтранссервіс" не відобразили у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ "Медіа-ефект", ТОВ "А-Струм", ТОВ "Богдан - Електротранс", ТОВ "БК "Рідне місто", ТОВ "Продтранссервіс" не сплачували податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Медіа-ефект", ТОВ "А-Струм", ТОВ "Богдан - Електротранс", ТОВ "БК "Рідне місто", ТОВ "Продтранссервіс".

Необґрунтованість посилань відповідача на акти № 986/23-02/36656221 від 03.02.2012, № 1341/22-9/34729816 від 17.05.2012, № 2188/23-09/35830761 від 17.10.2011, № 537/3-22-30-36644499 від 15.08.2012 та № 48/23-404/36048382 від 31.01.2012, зумовлюється, тим, що як вбачається з зазначених актів, підчас їх складання не досліджувались правовідносини позивача з контрагентами ТОВ "Медіа-ефект", ТОВ "А-Струм", ТОВ "Богдан - Електротранс", ТОВ "БК "Рідне місто", ТОВ "Продтранссервіс".

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження нікчемності договору укладеного позивачем з контрагентами ТОВ "Медіа-ефект", ТОВ "А-Струм", ТОВ "Богдан - Електротранс", ТОВ "БК "Рідне місто", ТОВ "Продтранссервіс" та на спростування реальності та товарності укладених з ним договору відповідачем не надано, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами ТОВ "Медіа-ефект", ТОВ "А-Струм", ТОВ "Богдан - Електротранс", ТОВ "БК "Рідне місто", ТОВ "Продтранссервіс" мали реальний товарний характер, а правочин були безпідставно визнані відповідачем нікчемними.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Медіа-ефект", ТОВ "А-Струм", ТОВ "Богдан - Електротранс", ТОВ "БК "Рідне місто", ТОВ "Продтранссервіс" в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту та валових витрат по операціях з ТОВ "Медіа-ефект", ТОВ "А-Струм", ТОВ "Богдан - Електротранс", ТОВ "БК "Рідне місто", ТОВ "Продтранссервіс".

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДА, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 2146,00 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Спортивно-оздоровчий комплекс "Монітор" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004232250 від 17.10.2012, № 0004202250 від 17.10.2012, № 0004212250 від17.10.2012 та № 0004252250 від 17.10.2012 - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби №0004232250 від 17.10.2012, № 0004202250 від 17.10.2012, № 0004212250 від17.10.2012 та № 0004252250 від 17.10.2012.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства "Спортивно-оздоровчий комплекс "Монітор" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 05.12.2012