Постанова № 28003979, 04.12.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7004/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі -Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представника позивача - Іванової Л.І.,

представника відповідача - Дмитрук Т.Г.,

прокурора - Щербакової Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадяцький елеватор" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, за участю прокуратури Полтавської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Гадяцький елеватор" (по тексту - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (по тексту - відповідач) про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень № 0000372301/0/65 від 20.08.2008,№ 0000382301/0/66 від 20.08.2008, 0007301701/0/19 від 20.08.2008, № 0000392301/0/67 від 20.08.2008.

В обґрунтування вимог позивач посилався на відсутність порушень вимог податкового зобов'язання з його боку та безпідставність винесення податкових повідомлень -рішень.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2012, внесеною до журналу судового засідання, здійснено заміну позивача з Відкритого акціонерного товариства "Гадяцький елеватор" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадяцький елеватор", а також - відповідача з Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області на Гадяцьку міжрайонну державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність винесення податкових повідомлень - рішень у зв'язку з порушенням позивачем вимог податкового законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор вступив у справу для захисту інтересів держави в особі Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області.

Прокурор заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини

Судом встановлено, що в період з 19.06.2008 по 31.07.2008 Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області (далі по тексту -Гадяцька МДПІ) проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Відкритого акціонерного товариства "Гадяцький елеватор" за період з 01.01.2007 по 31.03.2008.

За результатами перевірки складено акт № 27/23-00955650 від 07.08.2008 (том І а.с. 12-64) (далі - по тексту -Акт перевірки) в якому відображено порушення:

- пункту 4.1. статті 4, пункту 5.1, статті 5, підпункту 5.3.9, пункту 5.3, статті 5, підпункту 11.3.1. пункту 11.3. статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у результаті чого встановлено заниження Відкритим акціонерним товариством "Гадяцький елеватор" (далі по тексту - ВАТ "Гадяцький елеватор") податку на прибуток за 2007 рік та І квартал 2008 року у розмірі 745344,39 грн. у тому числі І квартал 2007 року - 249736,92 грн., ІІ квартал 2007 року -431703,23 грн., ІІІ квартал 2007 року -55088,49 грн., ІV квартал 2007 року - 5186,59 грн., І квартал 2008 року -3629,16 грн.

- статті 3, пункту 4.1., статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3., підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у результаті чого встановлено заниження ВАТ "Гадяцький елеватор" чистої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі по тексту -ПДВ) на загальну суму 1117510,85 грн. у тому числі за січень 2007 року на 65660,62 грн., лютий 2007 року - 174347,48 грн., березень 2007 року - 188312,55 грн., квітень 2007 року -51089,13 грн., травень 2007 року -28377,85 грн., червень 2007 року -292049,72 грн., липень 2007 року - 15623.35 грн., жовтень 2007 року - 107618.61 грн., листопад 2007 року -20358.34 гри., грудень 2007 року - 104466.67 грн., січень 2008 року - 57349,39 грн., березень 2008 року -12257,14 грн., та зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на 7072,49 грн.

- підпункту 3.1.3, пункту 3.1, статті 3, пункту 7.1 статті 7, пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.12.2 пункту 9.12. статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у результаті чого ВАТ "Гадяцький елеватор" неутримано та не перераховано у бюджет суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 19586,70 грн. у тому числі за 2007 року -9115,20 грн., за 2007 року -9115,20 грн., за І квартал 2008 року -10471,50 грн.

На підставі висновків акта перевірки 20.08.2008 Гадяцькою МДПІ прийнято податкові повідомлення -рішення (том І а.с. 80-83):

№0000372301/0/65 яким ВАТ "Гадяцький елеватор" нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 1490688,78 грн. (у тому числі за основним платежем -745344,39 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -745344,39 грн.).

№ 0000382301/0/66, яким ВАТ "Гадяцький елеватор" нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 2235021,70 грн. (у тому числі за основним платежем -1117510,85 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -1117510,85 грн.).

№ 0000392301/0/67 яким ВАТ "Гадяцький елеватор" зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2007 року (від 18.10.2007 вх.№15404) у сумі 7072,49 грн.

№ 0007301701/0/19, яким ВАТ "Гадяцький елеватор" нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 58760,10 грн. (в тому числі за основним платежем -19586,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -39173,40 грн.).

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, а тому оскаржив їх до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Як слідує із Акту перевірки (том І а.с. 40) висновок про порушення позивачем вимог пункту 4.1. статті 4, підпункту 11.3.1. пункту 11.3. статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно не включено до складу валових доходу: у ІІ кварталі 2007 року суми попередніх оплат у розмірі 1458333,34 грн., отриманих від підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Агро" та у І кварталі 2007 року суму попередньої оплати -74708,81 грн. отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Сумський хліб", у результаті чого нараховано податкові зобов'язання із податку на прибуток у сумі -364583,34 грн. та 18677,20 грн., відповідно.

На час формування позивачем валового доходу у І та ІІ кварталах 2007 року діяли норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994, № 334/94-ВР ( у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 4.1. статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно із підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 вказаного Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Щодо взаємовідносин ВАТ "Гадяцький елеватор" з Товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Агро" (код за ЄДРПОУ 33976979) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

03.07.2006 між ВАТ "Гадяцький елеватор" (заготівельник) та ТОВ "СК-Агро" (підприємство) укладено договір №1-15 про надання послуг по сушці, очистці, зберіганню та відвантаженню сільського господарської продукції, згідно із яким в строк дії цього Договору Підприємство передає, а Заготівельник приймає, розташовує по сховищах, доводить до необхідних кондицій, зберігає, відвантажує та переоформляє на інше підприємство зерно зернових культур та олійних культур /пункт 1.1./ Зерно прийметься на зберігання терміном до 01.07.2007 /пункт 3.1./. Розрахунок за надані Заготівельником послуги Підприємство оплачує коштами щомісячно до 1 числа місяця або зерном переданим на зберігання та оціненим за договірними цінами Заготівельника на момент проведення розрахунків /пункт 3.1./ (том ІІІ а.с.27-29).

Як слідує із матеріалів справи та не спростовувалося сторонами 12.06.2007 від ТОВ "СК-Агро" на розрахунковий рахунок ВАТ "Гадяцький елеватор" перераховано грошові кошти у загальному розмірі 1 750 000 грн. (у т.ч. ПДВ 291666,67 грн.) з них згідно платіжного документу № 177 від 12.06.2007 у розмірі 500000,00 грн. призначення платежу: "передоплата за збереження згідно договору у т.ч ПДВ" та згідно платіжного документу №176 від 12.06.2007 у розмірі 1250000,00 грн. призначення платежу: "передоплата за збереження згідно договору в т.ч. ПДВ" (том ІІІ а.с.26).

Перевіркою встановлено, що по бухгалтерському обліку дані операції проведено дебетом рахунку 311 "Поточні рахунки у національній валюті" та кредитом рахунку 361 "Розрахунки з покупцями і замовниками" (том І а.с. 131-132 та том ІІІ а.с.31-33), але ВАТ "Гадяцький елеватор" у ІІ кварталі 2007 року не включено суму попередньої оплати - 1458333,34 грн. (1 750 000 грн. - сума ПДВ 291666,67 грн.) від ТОВ "СК-Агро" до валового доходу.

Натомість у позовній заяві в обґрунтування відсутності порушення вимог пункту 4.1. статті 4, підпункту 11.3.1. пункту 11.3. статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач вказує, що зазначені суми попередньої оплати не повинно було включати до складу валового доходу ІІ кварталу 2007 року, оскільки станом на 12.06.2007 в бухгалтерському обліку підприємства по дебету рахунку 361 рахувалося початкове сальдо 57242,06 грн. та 13.06.2007 платіжним дорученням №874 перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "СК-Агро" суму 1692000,00 грн. у тому числі ПДВ 282000,00 грн. за призначенням платежу "по договору б/н повернення за збереження" (том ІІІ а.с. 30).

Аналізом документів наявних у матеріалах справи судом з`ясовано, що згідно банківської виписки від 15.10.2008 (том ІІ а.с. 19-64) у червні 2007 року на рахунок ВАТ "Гадяцький елеватор" від ТОВ "СК-Агро", зокрема, надійшли грошові кошти:

12.06.2007 згідно платіжного документу №169 у сумі 150000 призначення платежу: "згідно договору №1-15 від 03.07.2006 за послуги по зберіганню в т.ч. ПДВ 25000 грн.";

12.06.2007 згідно платіжного документу №176 у сумі 1250000 грн. призначення платежу: "передоплата за збереження згідно договору в т.ч. ПДВ";

12.06.2007 згідно платіжного документу №177 у сумі 500000 грн. призначення платежу: "передоплата за збереження згідно договору в т.ч. ПДВ";

13.06.2007 згідно платіжного документу №180 у сумі 1000000 грн. призначення платежу: "передоплата за с/г продукцію згідно договору комісії №130607 від 13.06.2007 без ПДВ";

13.06.2007 згідно платіжного документу №182 у сумі 692000 грн. призначення платежу: "передоплата за с/г продукцію згідно договору комісії №КМ13/06/07 від 13.06.2007 без ПДВ".

Згідно платіжного доручення №874 від 13.06.2007 (том І а.с. 134), що відповідає даним банківської виписки від 15.10.2008 (том ІІ а.с. 34) ВАТ "Гадяцький елеватор" на рахунок ТОВ "СК-Агро" перераховані грошові кошти у розмірі 1692000 грн. призначення платежу: "по договору б/н повернення за збереження в т.ч. ПДВ 282000 грн."

Вказані перерахування повністю відповідають даним оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями і замовниками" по ТОВ"СК-Агро" (том І а.с. 131-132),де відображено:

по кредиту рахунку за червень 2007 року оплату на суми: 150000 грн.; 500000 грн.,1250000 грн., 692000 грн., 1000000 грн. та по дебету оплата (повернення суми) 1692000 грн.

У відповідності до "Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999, № 291( зареєстрована у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186) за дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у червні 2007 року позивач отримав від ТОВ "СК-Агро" грошові кошти в оплату, зокрема, у розмірі 1750000 грн. (у тому числі ПДВ 291666,67 грн.) які, у відповідності до вимог пункту 4.1. статті 4, підпункту 11.3.1. пункту 11.3. статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", включаються до складу валового доходу відповідного звітного періоду.

Доводи позивача про повернення 13.06.2007 на рахунок ТОВ "СК-Агро" грошових коштів у розмірі 1692000 грн., суд вважає необґрунтованими, оскільки така ж сума 1692000 грн. (п/д №180 -1000000 грн. та п/д №182 -692000 грн.) 13.06.2007 надійшла на рахунок позивача від ТОВ "СК-Агро", а отже перерахування контрагентами один одному 13.06.2007 суми 1692000 грн. не вплинули на факт перерахування 12.06.2007 оплати у сумі 1750000 грн.

Що ж стосується обставин укладення, наданого позивачем договору комісії №КМ-13/06/07 від 13.06.2007, то слід зазначити, що порушенням стало невключення позивачем до складу валового доходу ІІ кварталу 2007 року суми плати 1458333,34 грн. (1 750 000 грн. - сума ПДВ 291666,67 грн.) не по договору комісії, який в ході перевірки не досліджувався та при визначенні податкових зобов'язань до уваги не приймався.

При цьому, слід зазначити, що невиїзною позаплановою документальною перевіркою ТОВ "СК-Агро" з питань правових відносин з ВАТ "Гадяцький елеватор" за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 (том ІІІ а.с. 82-87) не встановлено факту укладення договору №КМ-13/06/07 від 13.06.2007 між вказаними контрагентами, водночас повністю підтверджено факт перерахування позивачу коштів 12.06.2007 у сумі 1750000 грн.

З огляду на встановлені перевіркою порушення позивачем правил формування валового доходу у ІІ кварталі 2007 року, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідачем правомірно зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 364583,34 грн.

Щодо взаємовідносин ВАТ "Гадяцький елеватор" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сумський хліб" (код за ЄДРПОУ 30134380) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

За висновками акту перевірки позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно не віднесено до складу валового доходу І кварталу 2007 року суми отриманої передоплати від ТОВ "ТД "Сумський Хліб" у розмірі 74708,31 грн.

При цьому, встановлене порушення відповідачем пов'язується з наступним.

У лютому 2007 року ВАТ "Гадяцький елеватор" виписано ТОВ "ТД "Сумський Хліб" податкові накладні на відпуск товару-пшениці під отриману попередню оплату від останнього на суму поставки 163000 грн., а саме: № 174 від 08.02.2007 на загальну суму 114100,56 грн., в тому числі обсяг поставки - 95083,80 грн. та ПДВ - 19016,76 грн. № 184 від 14.02.2007. на загальну суму 81500,40 грн., у тому числі обсяг поставки - 67917 грн. та ПДВ -13583,40 грн.

Згідно платіжних документів позивачем отримано від ТОВ "ТД Сумський Хліб" оплату за поставку пшениці на суму 136751,40 грн. та оплату за послуги по переробці в сумі 65578,86 грн. у тому числі за платіжними дорученнями: № 123 від 08.02.2007 на суму 55251,00 грн.; № 128 від 12.02.2007 на суму 24500,00 грн.; № 156 від 14.02.2007 на суму 15000,00 грн.; № 147 від 14.02.2007 на суму 81500,00 грн.; № 159 від 15.02.2007 на суму 26078,86 грн.

У березні 2007 року ВАТ "Гадяцький елеватор" відвантажено продукції ТОВ "ТД Сумський Хліб" на суму поставки 88291,99 грн. за видатковими накладними №ГЄ-0000273 від 15.03.2007 на суму поставки 21529,92 грн. та ПДВ 4305,98 грн., № ГЄ-000275 від 15.03.2007 на суму поставки -66762,09 грн. та ПДВ -13352,42 грн.,

Оскільки позивачем суми ПДВ по вказаним вище податковим накладним включено до декларації із ПДВ за лютий 2007 року, то це, за висновками перевіряючих, підтверджує факт отримання передоплати на суму поставки 163000 грн., водночас у І кварталі позивачем до складу валового доходу віднесено дохід лише на суму поставки 88291 грн. по видатковим накладним.

Відповідно до положень пункту 1.7 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.052005 №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Гадяцька ОДПІ в акті перевірки в обґрунтування висновків про заниження скоригованого валового доходу у розмірі 74708,31 грн. посилається на те, що факт отримання передоплати підтверджується видачею податкових накладних та декларуванням сум податкових зобов'язань з ПДВ.

Разом із тим, згідно, із наявними у справі доказами, взаємовідносини ВАТ "Гадяцький елеватор" та ТОВ "ТД "Сумський Хліб", зокрема, у лютому та березні 2007 року відбувалися на підставі договору на переробку зерна на борошно № п-15 від 15.01.2007, договору на переробку зерна на борошно № п-16 від 01.03.2007, договору купівлі-продажу № КП-07/20/06 від 20.12.2006, договору купівлі-продажу № КП-02/02/07 від 02.02.2007, договору купівлі-продажу №КП-09/02/07 від 09.02.2007 (том ІІ а.с.7-16).

У відповідності до акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2007 між ТОВ "ТД Сумський Хліб" та позивачем у першому кварталі 2007 року існували кредиторська та дебіторські заборгованості по зазначеним вище договорам продажу та надання послуг, а саме по даним позивача сальдо на 01.01.2007 по кредиту складає 375404,16 грн., по даним ТОВ "ТД Сумський Хліб" сальдо на 01.01.2007 по дебету 375853,49 грн., а станом на 31.03.2007 (на кінець І квартал 2007 року) заборгованість ТОВ "ТД Сумський Хліб" перед позивачем становить 200149,04 грн., а позивача перед "ТД Сумський Хліб" -215610,74 грн. (том ІІ а.с.17-18).

Таким чином, у перевіряємому періоді між вказаними контрагентами окрім сум попередніх оплат та поставок товарів було здійснено ряд інших поставок товару та оплат, які не були враховані перевіряючими в ході перевірки, як і не досліджено склад валового доходу за І квартал 2007 року саме по контрагенту ТОВ "ТД Сумський Хліб" враховуючи існування кредиторської та дебіторські заборгованості.

Отже, враховуючі вказане, суд дійшов висновку, що бухгалтерські записи щодо отримання вказаної попередньої оплат або про зарахування коштів на рахунок позивача чи в касу перевіркою не встановлено, тобто, факт отримання позивачем попередньої оплати у розмірі 163000 грн. чи у розмірі 74708,31 грн. саме по зазначеним вище податковим накладним, не є достовірно встановленим фактом, а є припущенням перевіряючих, тому що здійснений не на підставі суцільного в сукупності дослідження первинних бухгалтерських та податкових документів, бухгалтерських проводок по операцій позивача із ТОВ "ТД Сумський Хліб", а на підставі вибіркової перевірки двох податкових та видаткових накладних, декількох платіжних доручень та даних зворотно-сальдової відомості позивача.

При цьому, слід зазначити, що у акті перевірки (стор. 57 акту, том І а.с.40 зворот) зазначено, що в ході перевірки, даного порушення посадовими особами надані всі наявні документи для проведення перевірки.

За наведених обставин, висновок відповідача про заниження позивачем валового доходу у І кварталі 2007 року на 74708,81 грн. не підтверджений належними і допустимими доказами, а тому визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 18677,07 грн. є безпідставним.

Перевіркою правильності визначення валових витрат ВАТ "Гадяцький елеватор" за перевіряємий період (том І а.с. 41-45) встановлено його завищення на суму 1448335,39 грн. у зв'язку із встановленими, за висновками перевірячих, порушеннями позивачем пункту 5.1, статті 5, підпункту 5.3.9, пункту 5.3, статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підставою такого для висновку стало дослідження податковим органом у перевіряємому періоді господарських відносин позивача із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_1), фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (код НОМЕР_2), фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (код НОМЕР_3), внаслідок чого позивачу донараховано суми податкового зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 362083,85 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994, № 334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

А господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коди безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (пункт 1.32 статті 1 цього ж Закону).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Одночасно згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В ході розгляду справи судом встановлено, що до складу валових витрат І-ІV кварталу 2007 року та у І кварталі 2008 року позивач включив витрати у розмірі 1448335,39 грн. за результатами фінансово-господарських операцій із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_1), фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (код НОМЕР_2), фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (код НОМЕР_3).

Щодо взаємовідносин ВАТ "Гадяцький елеватор" із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) (далі по тексту ФОП ОСОБА_4) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

У перевіряємому періоді задекларовано валові витрати придбання товару ВАТ "Гадяцький елеватор" у ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 1211501,84 грн. у тому числі: у І кварталі 2007 року -924238,85 грн., у ІІ кварталі 2007 року - 268479,58 грн., у ІІІ кварталі -2007 року -18783,41 грн.

Згідно із договором купівлі -продажу № КП-15/01/07 від 15.01.2007 (том ІІ а.с.235-236) ФОП ОСОБА_4 (продавець) зобов'язується по даному Договору продати ВАТ "Гадяцький елеватор" (покупець) сільськогосподарську продукцію врожаю 2006-2007 років, а ВАТ "Гадяцький елеватор" прийняти та оплатити його на умовах даного Договору. Умови, строки ціна продажу сільгосппродукції визначаються додатковими угодами.

В підтвердження виконання операції позивачем представлено суду видаткові накладні (том ІІ а.с. 76-81) та податкові накладні (том І а.с. 84-105) згідно із якими ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) постачався позивачу ( вул. Леніна,25, м. Гадяч, Полтавської області) товар: гречка, пшениця 3,4,6 класу, ячмінь.

Згідно пункту 2.1. вказаного Договору якість продукції, яка поставляється Продавцем повинна відповідати встановленим на даний товар ГОСТам, сертифікату якості, паспорту або якісному посвідченню.

В ході розгляду справи позивачем не представлено суду сертифікату якості, паспорту або якісному посвідченню, як то обумовлено договором.

Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

До матеріалів справи не долучено товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, які б вказували на факт транспортування сільгосппродуктів всього згідно видатковими накладними в кількості 1108,682 тонн (1 108 682 кг) із смт. Коломак Харківської області до м. Гадяч Полтавської області.

Крім того, акти приймання-передачі товару, довіреності на отримання товару та документи на оприбуткування та відвантаження товарів у складському обліку які б свідчили про фактичне виконання господарської операції між ВАТ "Гадяцький елеватор" та ФОП ОСОБА_4 та слугували б підставою для бухгалтерського обліку таких операцій, позивачем не надано.

Представлені ВАТ "Гадяцький елеватор" складські квитанції на зерно про прийняття на зберігання від ФОП ОСОБА_4 сільгосппродукції (том VІ а.с.71-117) датовані 2006 роком та не відповідають даним видаткових накладних та умовам договору купівлі - продажу.

Судом також прийнято до уваги, що первинний документ, в розумінні статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", це - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Також, згідно підпунктом 1.1.,2.1.,2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704:

Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, \бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (пункт 2.4. Положення).

Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів на обчислювальних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію (пункт 2.5.Положення)

У поясненнях від 25.07.2008 начальнику УПМ ДПА у Полтавській області від ОСОБА_4, якому роз'яснення положення статті 63 Конституції України, останній повідомив, зокрема, що підприємницькою діяльністю не займався, не розуміє правила бухгалтерського та податкового обліку (том ІІІ а.с. 36-38)

Згідно із наявним у справі (том ІІІ а.с. 39-44) висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Полтавській області підписи біля запису ОСОБА_4 у наданих податкових накладних виконані не гр. ОСОБА_4, а іншою особою.

Викладене вказує на ненадання позивачем для перевірки та суду належних первинних бухгалтерських документів, які б вказували на фактичне отримання товару від ФОП ОСОБА_4 , що свідчить про правильність висновків відповідача щодо завищення ВАТ "Гадяцький елеватор" валових витрат.

Щодо взаємовідносин ВАТ "Гадяцький елеватор" із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (код НОМЕР_2) (далі по тексту ФОП ОСОБА_5.) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ВАТ "Гадяцький елеватор" задекларовано валові витрати з придбання товару у ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 35236 грн. у тому числі у ІV кварталі 2007 року - 20764,35 грн., у І кварталі -2008 року -14516,65 грн. (том І а.с.42-44).

Так, згідно видаткової накладної від 13.12.2007 № ДЧ0000025 (том V а.с.68) на суму поставки 20746,45 грн. та ПДВ 4149,29 грн. за усною домовленістю ВАТ "Гадяцький елеватор" придбавався у ФОП ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) пшениця 3 кл.-5,094 тонн, пшениця 4 класу -11,271 тонн. та гречиха -2,854 тонн.

Згідно із наявним у справі договору купівлі-продажу № КП-04/03 ФОП ОСОБА_5 (продавець) зобов'язується продати ВАТ "Гадяцький елеватор" (покупець) продукцію, а останній зобов'язується прийняти та оплатити її на умовах договору.

Згідно видаткової накладної від 04.03.2008 №ДЧ-0000018 (том V а.с.69) на суму поставки 14516,65 грн. та ПДВ 2903,33 грн. позивачем придбано товар: соняшник 1,355 тонн, відповідно.

Інших доказів які б свідчили про фактичне виконання господарської операції між позивачем та ФОП ОСОБА_5 та слугували б підставою для бухгалтерського обліку такої операції, зокрема, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару, документів на оприбуткування, відвантаження товарів у складському обліку та подальшого використання позивачем не надано.

Також суд, звертає увагу, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (том VІ а.с.20-21) видами діяльності ФОП ОСОБА_5 визначено: оптова торгівля будівельними матеріалами та діяльність таксі (основна).

Отже, придбання позивачем у ФОП ОСОБА_5 пшениці, грачихи та соняшника не згоджується з видами господарської діяльності контрагента.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати, зокрема, такий обов'язків реквізит, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження здійснення господарської операції.

Отже, підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичну силу, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення податкових наслідків за фактично здійсненою операцією.

У разі підписання первинного документу не уповноваженою особою, такий документ не створює будь-яких правових наслідків у бухгалтерському, а отже і у податковому обліку (у вигляді виникнення права на податковий кредит та віднесення витрат до складу валових), як і документ на якому імітовано підпис уповноваженої особи.

Згідно із поясненнями наданими 25.07.2008 начальнику УПМ ДПА у Полтавській області ОСОБА_5 зокрема, пояснив що фактично фінансово-господарською діяльністю не займався, ніякого відношення до діяльності ФОП ОСОБА_5 не мав, ніколи не підписував договорів, угод від імені ФОП ОСОБА_5 (том ІІІ а.с. 45-48).

Згідно із наявним у справі (том ІІІ а.с. 4952) висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Полтавській області питання стосовно виконання підписів біля прізвища "Давидович" у наданих накладних гр. ОСОБА_5 не вирішувалося у зв'язку із повною транскрипційною розбіжністю досліджуваних підписів та зразків підписів відповідної особи та відсутності відповідних експериментальних зразків.

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернуто увагу судів, на те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, відсутності документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо було б встановити зміст та обсяги продажу товарів, позивач не підтвердив правомірність віднесення до складу валових витрат видатків за перевіряємий період за товар від ФОП ОСОБА_5

Щодо взаємовідносин ВАТ "Гадяцький елеватор" із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 (код НОМЕР_3) (далі по тексту ФОП ОСОБА_7) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ВАТ "Гадяцький елеватор" задекларовано валові витрати з придбання товару у ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 201570,55 грн. у тому числі у ІІІ кварталі 2007 року -201570,55 грн., (том І а.с.44-45).

Згідно із представленим позивачем договором купівлі-продажу с/г продукції №КП-07/08 від 07.08.2007, ФОП ОСОБА_7 (продавець) зобов'язується передати у власність ВАТ "Гадяцький елеватор" (покупець) с/г продукцію, а останній прийняти і оплатити товар (том ІІ а.с.241-242).

Найменування, кількість поставленого товару, його характеристика, ціна за одиницю виміру та загальна сума з урахуванням ПДВ визначається окремим Додатком (Специфікацією), який являється невід'ємною частиною даного Договору (пункт 2.1. ).

Згідно із пунктами 3.2 ат 4.1. вказаного Договору постачання товару виконується згідно Правил Інкотермс -90, здача-прийом товару по кількості та якості здійснюється з відповідними супроводжувальними документами та товаровиробничими документами

Позивачем не представлено суду специфікацій із найменуванням, кількістю поставленого товару, його характеристикою, ціною за одиницю виміру та загальною сума з урахуванням ПДВ, як то обумовлено договором №КП-07/08 від 07.08.2007.

У видаткових накладних від 08.08.2007 № БВ-000001 та №БВ-000003 (том ІІ а.с.243,244) зазначено, що ФОП ОСОБА_7 продано позивачу товар (пшеницю 4 класу -35,949 тонн, пшеницю 6 кл. 200 тонн, ячмінь 12,884 тонни) всього загальною вартістю -201570,55 грн. та ПДВ 40314,11 грн.

Окрім перелічених, документів по операції з поставки товару позивач суду не представив, зокрема, суду не надано доказів транспортування товару від продавця до покупця, доказів розвантаження товару, складського обліку, копій довіреностей на одержання цінностей, журналу реєстрації довіреностей, враховуючі, що під час судового розгляду справи у позивача була реальна можливість представити всі докази на підтвердження вмотивованості позовних вимог.

Не надано також, доказів використання придбаного у ФОП ОСОБА_7 товару у власній господарській діяльності позивача.

Також, суд вказує, що первинні документи повинні бути складені та видаватися продавцем в момент вчинення господарських операцій, а для визнання, зокрема, видаткової накладної належною підставою для віднесення зазначених в ній сум до валових витрат не достатньо лише простої механічної наявності всіх реквізитів, оскільки складення первинних документів саме уповноваженими посадовими особами підприємства являється волевиявленням на здійснення господарської операції та їх відповідальністю за здійснення таких операції.

Згідно із протоколом допиту свідка від 30.07.2008 у справі №08028004 стосовно комерційного директора ВАТ "Гадяцький елеватор" ОСОБА_8 (том ІІІ а.с.53-55) свідок ОСОБА_7, зокрема, показав, що ніяких договорів, бухгалтерських та інших документів від імені ФОП ОСОБА_7 не складав, на представлених до огляду податкових ат видаткових накиданих підпис не ставив.

Вироком Київського районного суду від 30.08.2010 по справі № 1-9/2010, який залишено без змін в частини вставлених фактичних обставин справи, ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14.01.2011 по справі № 11-103/150, ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні злочинів передбачених частиною третьої статті 190, частинами другою та третьою статті 358, частиною першою статті 357 Кримінального кодексу України (том VІ а.с. 129-147).

Вироком суду встановлено, що, ОСОБА_8 з метою заволодіння грошовими коштами ВАТ "Гадяцький елеватор", не маючи відповідного доручення, отриманого у встановленому чинним законодавством України, будучи не уповноваженою особою, від імені фізичної особи підприємця ОСОБА_7 підробив офіційні документи бухгалтерського та податкового обліку в період з 25.07.2007 по 02.04.2008. Зокрема, з метою подальшого заволодіння коштами ВАТ "Гадяцький елеватор" ОСОБА_8 підроблено п'ять видаткових накладних від імені ФОП ОСОБА_7 на відпуск пшениці на загальну суму 496201,69 грн. в які внесені неправдиві відомості про сплату ФОП ОСОБА_7 до державного бюджету ПДВ в сумі 82700,28 грн. . Всього ж у зазначений період часу, з метою заволодіння грошовими коштами ВАТ "Гадяцький елеватор ОСОБА_8 без відому ОСОБА_7 від імені останнього підробив та використав такі офіційні документи: сімнадцять договорів купівлі-продажу; двадцять платіжних доручень; сто накладних; одинадцять видаткових накладних; одинадцять податкових накладних; вісім рахунків-фактур; дванадцять довіреностей; дванадцять аваль здачі-прийняття робіт; тридцять два грошових чеки. 27.07.2007 ОСОБА_8 шляхом обману потерпілого заволодів печаткою фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 В період з 25.07.2007 по 02.04.2008, ОСОБА_8 з використанням підроблених офіційних документів від імені ФОП ОСОБА_7, які надав до бухгалтерії ВАТ "Гадяцький елеватор"та до ПОД ВАТ "Райфайзен банк Аваль" шляхом використання підроблених чеків від мені ОСОБА_7 та чекової книжки ОСОБА_7 заволодів грошовими коштами ВАТ "Гадяцький елеватор" в сумі 82700,28 грн., які були перераховані на розрахунковий рахунок ОСОБА_7 як ПДВ та підлягали сплаті до бюджету. Вказані грошові кошти ОСОБА_8 до бюджету не перерахував, а розпорядився ними на власний розсуд. З метою приховування своєї незаконної діяльності, ОСОБА_8 в квітні 2008 року видав, підписавши від імені ФОП ОСОБА_7 та використав, надавши його до Гадяцького відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ "Райфайзен банк Аваль", завідомо підроблений офіційний документ копію доручення ФОП ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_8 датований 24.07.2007 про право представлення інтересів перед усіма установами та організаціями, адміністративними органами, банками, судами, господарськими судами, правоохоронними органами, юридичними та фізичними особами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснення операції із придбання товару у ФОП ОСОБА_7 не підтверджено належними документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового облік, оскільки витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору (правочину).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що надання позивачем належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо не встановлено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі.

Таким чином, правові наслідки платника податку у вигляді валових витрат можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку правочинах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Суд вважає, що надані позивачем до суду первинні бухгалтерські документи не підтверджують фактичне отримання товарів ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 та їх використання у господарській діяльності, а тому це свідчить про правильність висновків податкового органу щодо заниження податку на прибуток у розмірі 362083,85 грн.

Окрім того, перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість (том І а.с. 46-56) встановлено порушення ВАТ "Гадяцький елеватор" статті 3, пункту 4.1., статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3., підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у результаті чого встановлено заниження чистої суми податкових зобов'язань з ПДВ за період з січень-липень 2007 року, жовтень-грудень 2007 року, січень, березень 2008 року по на загальну суму 1117510,85 грн. та завищення бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на суму 7072,19 грн.

Як наслідок податковою інспекцією позивачу донараховано податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем всього у розмірі 1117510,85 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1117510,85 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на суму 7072,19 грн.

Визначення спірних сум податкового зобов'язання та зменшення бюджетного відшкодування, в даному випадку, відповідачем пов'язується з включенням ВАТ "Гадяцький елеватор" до складу податкового кредиту сум ПДВ, що пов'язано із придбанням у вказаному періоді товарів (робіт, послуг) у контрагентів: Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Агро", фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, фізичної особи - підприємця ОСОБА_10

На час формування позивачем податкового кредиту діяли норми Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР)

Так, пунктом 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Враховуючі, встановлені судом вище обставини, щодо відсутності належних доказів про понесені відповідачем витрати, реальності отриманих товарів від ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, то валові витрати та відповідно право на податковий кредит у ВАТ "Гадяцький елеватор" не виникає.

В даному випадку, хоча податкова накладна є водночас звітним податковим і розрахунковим документом, який, при умові його належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару, а первинні документи відповідно є підставою для включення вказаних у них сум до валових витрат, проте надані позивачем докази не є вичерпними, оскільки предметом доказування у цій справі не є обставини наявності чи відсутності належним чином оформлених податкових накладних чи первинних документів, а обставини фактичного продажу товарів ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 за цими податковими накладними та первинними документами.

До того ж, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит та валові витрати можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

А відтак, суд приходить до висновку, що порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин із ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 знайшло своє належне підтвердження в ході судового розгляду справи.

Окрім зазначеного, Гадяцька МДПІ, в ході перевірки позивача, дійшла висновку про неправомірне віднесення до складу податкового кредиту вартість отриманих субпідрядних робіт від фізичної особи -підприємця ОСОБА_10, що стало підставою для визначення ВАТ "Гадяцький елеватор" податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 21683,34 грн. та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2007 року на суму 7072,49 грн.

В свою чергу судом, щодо взаємовідносин ВАТ "Гадяцький елеватор" із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_10 (далі по тексту ФОП ОСОБА_10) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

У перевіряємому періоді між ВАТ "Гадяцький елеватор" (замовник) та ФОП ОСОБА_10 (виконавець) укладено ряд договорів №1 від 26.06.2007, № 2 від 27.07.2007, № 3 від 27.07.2007 № 4 від 07.09.2007, № 5 від 08.09.2007, № 5а від 20.09.2007, № 6 від 22.09.2007, № 7 без дати, № 8 від 07.09.2007, № 9 від 20.09.2007(том І а.с. 115-124).

За умовами зазначених договорів, за дорученням Замовника Виконавець зобов'язується на власний ризик виконати роботу:

- будівництво фундаментів піднорійну вишку НЦ-175; виготовлення норійної вишки НЦ-175 висотою 22м; монтаж норії НЦ-175; виготовлення транспортера довжиною 48 м, шириною650мм; монтаж транспортера довжиною 48 м, шириною 650 мм; ремонт норії НЦ-100; монтаж норії НЦ-100;обв'язка обладнання самотечним трубопроводом

- монтаж бункера СМВК 73.08.К45;

- будівництво фундаменту під зерносушарку;

- будівництво фундаменту під КТП;

- виготовлення і монтаж норійної вишки, монтаж норії НЦ100 будівництво, фундаментів під норійну вишку;

- монтаж обладнання робочої башти і обв'язка обладнання продуктопроводами;

- монтаж реверсного транспортера від зерносушарки до складу;

- демонтаж норії НЦ 100, конвеєра ТБ-65;

- демонтаж дерев'яної башти;

- демонтаж транспортера, а Замовник зобов'язується прийняти зазначену роботу та оплатити її.

Всього вартість перелічених вище робіт склала 212535 грн. у тому числі 35422,50 грн.

Фактичне виконання договору позивач підтверджує актами № 1 без дати, № 2 без дати, № 3 без дати, № 4 без дати, № 5 без дати, локальними кошторисами (том І а.с.129-141), актом виконаних робіт 01.12.2007 (том І а.с. 145).

Суд вважає доцільним зазначити, що порядок укладання та виконання договорів на будівельні та будівельно-монтажні роботи регулюються Цивільним кодексом України від 16.01.2003, № 435-IV, де встановлено, що (стаття 875) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У статті 877 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Спільним Наказом Державного Комітету Статистики України та Державного комітету України з будівництва та Архітектури № 237/5 від 21.06.02 р. "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", затверджені типові форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт". Дані типові форми розповсюджуються на будівельні організації, будівельні структурні підрозділи підприємств всіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні та монтажні роботи, роботи по капітальному та поточному ремонту споруд та будівель та інші підрядні роботи незалежно від форм власності даного підприємства.

Акти Форми № КБ-2в є актами приймання виконаних підрядних робіт підрядчиком та в яких відображаються всі витрати підрядника: прямі (вартість матеріалів, виробів та конструкцій, заробітна плата, вартість експлуатації машин), загальновиробничі витрати, додаткові витрати, тощо, а також акти Форми №КБ-3, які складаються для визначення вартості виконаних об'ємів будівельних робіт і відображаються понесені витрати підрядника по будові, тобто акти, які підтверджували фактичні обсяги виконаних робіт, на підприємстві відсутні, а ті, що є, не відповідають вимогам наведеного наказу та не містять інформації про витрати, понесені тим чи іншим підрядником при виконанні будівельно-монтажних робіт, перелік використаних матеріально-технічних ресурсів, тощо, відповідачем був зроблений висновок про відсутність доказів їх пов'язаності з господарською діяльністю підприємства, а тому фактичне отримання позивачем будівельних робіт від зазначених СПДФО не підтверджено належним чином оформленими первинними та іншими документами.

Подані позивачем акти за формою та змістом не є актами Форми № КБ-2в, які являються актом приймання виконаних підрядних робіт підрядчиком, також у них відсутні необхідні реквізити, зокрема, не має посилання на договір, на виконання якого проводились відповідні роботи, дати їх складення.

Оскільки спеціальним нормативним документом для уніфікації звітних документів була затверджена форма акту Форми № КБ-2в, то позивач та його контрагент повинні були дотримуватися порядку оформлення звітної документації по виконанню договорів будівельного підряду (підряду).

Суд також вважає за потрібне відзначити, що фактично, згідно наданих позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити фактичні трудові ресурси необхідні для виконання перелічених у них робіт, кількість обладнання та матеріалів враховуючі при цьому, що перевіркою встановлено відсутність у ФОП ОСОБА_10 найманих працівників, відсутність укладених у 2007 році трудових угод із найманими працівниками, відсутність основних засобів.

Також, суд враховує, що частиною третьої статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Згідно із інформацією Інспекції державного архітектурного контролю у Полтавській області (том ІV а.с. 79) ФОП ОСОБА_10 на протязі 2008-2010 років до Інспекції із заявою та іншими документами для отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, не звертався. У відповідності до актів прийому-передачі діючих реєстраційних справ з будівельної діяльності від управління містобудування та архітектури Полтавської облдержадміністрації за № 11 від 09.07.2009 та за № 18 31.07.2008 ліцензійна справа по вищевказаному суб'єкту господарювання до інспекції не передавалась.

Крім того, позивач, ні під час перевірки, ні під час розгляду справи судом, не довів, що понесені ним витрати мають зв'язок із господарською діяльністю позивача або використовувалися ним з метою здійснення такої діяльності.

Слід зазначити, що при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результат таких виконаних робіт, втім докази, що свідчать про фактичне проведення робіт (надання послуг) позивачем не надані.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, відсутності документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо було б встановити зміст та обсяги надання послуг, позивач не підтвердив реальність господарської операції із ФОП ОСОБА_10 яка може бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Також, правомірним на думку суду, є і донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 291666,67 грн. у зв'язку із отриманням передоплати від ТОВ "СК-Агро" з огляду на встановлені в ході судового розгляду справи обставини та з урахуванням слідуючого.

Пунктом 4.1. статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Як зазначено вище, наявними у справі доказами підтверджено, що у червні 2007 року позивач отримав від ТОВ "СК-Агро" грошові кошти в оплату, зокрема, у розмірі 1750000 грн. (у тому числі ПДВ 291666,67 грн.)

Підпунктом 7.3. пункту 7.3. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, на дату надходження коштів (12.06.2007) на банківський рахунок позивача, тобто здійснення покупцем попередньої оплати постачальнику послуг (товарів) у позивача виникають податкові зобов'язання з ПДВ по зазначеній операції.

Отже, вказані обставини свідчать про правомірність нарахування ВАТ "Гадяцький елеватор" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в цій частині.

Крім викладеного, за висновками Акту перевірки (том І а.с.60- 61) встановлено порушення ВАТ "Гадяцький елеватор" підпункту 3.1.3, пункту 3.1, статті 3, пункту 7.1 статті 7, пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.12.2 пункту 9.12. статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" а саме неутримання та не перерахування в бюджет суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 19586,70 грн. з виплачених доходів фізичній особі - підприємцю ОСОБА_11 та фізичній особі -підприємцю ОСОБА_12 за здійснення видів діяльності не зазначених в свідоцтві про сплату єдиного податку.

Так, пунктом 3.1.3 пункту 3.1. статті 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003, № 889-IV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є: доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Згідно із підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 вказаного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до положень підпунктів 9.12.1 та 9.12.2 пункту 9.12. статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Із матеріалів справи слідує, що фізична особа -підприємець ОСОБА_11, зареєстрований 04.02.2006 Гадяцькою районною державною адміністрацією (том ІІІ а.с. 218-219). Згідно свідоцтва серії Д №579090 від 19.12.2006 ФОП ОСОБА_11 був платником єдиного податку у 2007-2008 роках, види діяльності якого ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної і офісної техніки ( том ІІ а.с.181).

У перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_11 надано позивачу послуги: ремонт автоматики дозаторів вагових; ремонт філонера аспірації млина; монтаж пневматики привалу; ревізія та ремонт датчиків рівня привалу, ревізія електрообладнання привалу наладка автоматики привалу ремонт та наладка газової автоматики; ремонт автоматики сушили; ремонт газової автоматики сушилки ДСМ; ремонт газової автоматики котельні, ревізія електрообладнання млина; ревізія електрообладнання млина впровадження АСУ млина на загальну суму 129138 грн.

Також, судом встановлено, що фізична особа -підприємець ОСОБА_12, зареєстрований 03.10.2006 Виконавчим комітетом Харківської міської ради (том ІІ а.с. 95). Згідно свідоцтва серії НОМЕР_4 від 01.01.2007 ФОП ОСОБА_12 був платником єдиного податку у 2007 році, види діяльностіякого ремонт і технічне обслуговування техніки, орг. техніки, бухгалтерські, юридичні послуги, консультації, рекламні, маркетингові та інші інформаційні послуги; послуги ксерокопіювання (том ІІ а.с.94).

Відповідно акту здачі-прийняття виконаних послуг № ОУ-0000018 від 30.03.2007 (том ІІ а.с.96) ФОП ОСОБА_12 надано ВАТ "Гадяцький елеватор" послуги: семінар -тренінг за програмою "Проект підвищення компетенції керівника вищого ланцюга керівництва" на суму 1200 грн.

Вказані вище обставини сторонами не оспорюються.

Разом із тим, на думку податкового органу, оскільки ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_12 надані послуги, які не зазначені у свідоцтвах про сплату єдиного податку, то позивач є податковим агентом та повинен був утримати та перерахувати із сум, отриманого доходу перерахувати податок з доходів фізичних осіб.

Згідно із абзацом третім пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998, № 727/98 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 зазначеного Указу доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Абзацом другим пункту 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.

Згідно із Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 599 від 29.10.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 752/4045 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для видачі свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до зазначеного Порядку. У рядку 2 вказаної заяви зазначається вид (види) діяльності, яким суб'єкт підприємницької діяльності передбачає займатися. Зазначені суб'єктом малого підприємництва види діяльності записуються податковим органом у свідоцтві про сплату єдиного податку.

У той же час відповідно до вичерпного переліку умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлених пунктом 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва не обмежується у виборі здійснюваних ним видів діяльності лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі, а обмеження у застосуванні спрощеної системи оподаткування встановлюються тільки щодо певних видів діяльності, а саме відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" з 01.07.2005 до прийняття Закону України "Про спрощену систему оподаткування" Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на: суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти; суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів; суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку, що Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не передбачено обов'язку суб'єкта малого підприємництва, який бажає перейти на спрощену систему оподаткування, обирати вичерпний перелік видів підприємницької діяльності, якими він планує займатися, натомість про наявність такого обмеження можна зробити висновок зі змісту підзаконного нормативного акта, яким є Порядок видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до статті 1 "Про систему оподаткування" механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не може встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Отже оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи одержані, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони, а наявність певного рядка в заяві суб'єкта малого підприємництва про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку та зміст самого свідоцтва не можуть слугувати такими обмеженнями, а тому Гадяцька МДПІ помилково дійшла висновку про те, що позивачем допущено порушення підпункту 3.1.3, пункту 3.1, статті 3, пункту 7.1 статті 7, пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.12.2 пункту 9.12. статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оскільки доходи отримані ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_12 охоплювались режимом оподаткування єдиним податком.

Аналогічна позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України № 1275/10/13-09 від 28.09.2010.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що нарахування ВАТ "Гадяцький елеватор" податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" у розмірі 19586,70 грн. є безпідставним.

Щодо стосується розміру штрафних (фінансових) санкцій, застосованих відповідачем спірними податковими повідомленнями-рішеннями суд враховує наступне.

Підпунктом б підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (чинного на момент нарахування штрафних (фінансових) санкцій) встановлено , що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

А згідно із підпунктом 17.1.3. пункту17.1. статті 17 вказаного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Крім того, згідно із підпунктом 17.1.6. пункту17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III, у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

В свою чергу, стаття 212 Кримінального кодексу України від 05.04.2001, № 2341-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Порядок застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначений підпунктом 6.1.6 пункту 6.1 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 № 110 (чинного на момент нарахування штрафних (фінансових) санкцій), згідно якого цей штраф застосовується у разі, якщо загальна сума у такий спосіб донарахованого податкового зобов'язання (з конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) за актом перевірки (сукупно із врахуванням недоплат в одних періодах та завищення сум податкових зобов'язань в інших періодах) дорівнює або перевищує законодавчо визначені великі розміри.

Згідно пункту 22.5 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).

Розмір податкової соціальної пільги установлений пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" і у 2008 році складав 50 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

А відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 зазначеного Закону розмір податкової соціальної пільги, встановленої цим підпунктом, дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

При цьому, стаття 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007, № 107-VI встановлює, що з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати становить 515 гривень на місяць.

Враховуючи викладене, для цілей визначення великого розміру коштів згідно статті 212 КК України розмір податкової соціальної пільги обчислюється наступним чином: 515 грн. х 50% = 257,50 грн.

Таким чином, під великим розміром коштів на дату прийняття податкових повідомлень-рішень слід розуміти 772500 грн. /257,50грн х 3000/.

При цьому, суд наголошує, що саме на дату прийняття податкових повідомлень-рішень, а не на дату виявлення порушень, як вказує відповідач, оскільки частиною другою статті 11 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991, № 1251-XII фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Порівнявши обчислений великий розмір /772500 грн./ з сумою донарахованого позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість /1117510,85 грн./, суд приходить до висновку про правильність застосування Гадяцькою МДПІ підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Разом із тим, при порівнянні обчисленого великого розміру /772500 грн./ з сумою донарахованого позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток /745344,39 грн./ суд вважає безпідставним застосування Гадяцькою МДПІ, у даному випадку, підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті податкового повідомлення -рішення від 20.08.2008 №0000372301/0/65 у частині нарахування позивачу податкового зобов'язання "за платежем податок на прибуток" у розмірі 18677,07 грн. у та за штрафними (фінансовими) санкціями - 382010,73 грн. та податкового повідомлення-рішення від 20.08.2008 № 0007301701/0/19, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 58760,10 грн. (в тому числі за основним платежем -19586,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -39173,40 грн.). відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення, а саме, визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької МДПІ від 20.08.2008 №0000372301/0/65 у частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 400688 грн. у тому числі за основним платежем 18677,07 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -382010,73 грн. та податкове повідомлення-рішення Гадяцької МДПІ від 20.08.2008 № 0007301701/0/19.

Враховуючи недоведеність позиції позивача, суд дійшов висновку про те, податкове повідомлення -рішення від 20.08.2008 №0000372301/0/65 у частині нарахування позивачу податкового зобов'язання "за платежем податок на прибуток" у розмірі 726667,32 грн. у та за штрафними (фінансовими) санкціями -363333,66 грн., податкове повідомлення -рішення від 20.08.2008 № 0000382301/0/66, яким ВАТ "Гадяцький елеватор" нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 2235021,70 грн. (у тому числі за основним платежем -1117510,85 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -1117510,85 грн.) та податкове повідомлення -рішення від 20.08.2008 № 0000392301/0/67 яким ВАТ "Гадяцький елеватор" зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2007 року (від 18.10.2007 вх.№15404) у сумі 7072,49 грн. Гадяцькою МДПІ прийняті у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не вбачає підстав для їх скасування

Таким чином, позовні вимоги в цій частині не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є такими, що задоволенню не підлягають

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Підпунктами 1, 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому для державного мита; розмір судового збору визначається згідно з підпунктом "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та становив 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 грн. 40 коп.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути з Держбюджету України на користь позивача судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 1,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадяцький елеватор" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, за участю прокуратури Полтавської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000372301/0/65 від 20 серпня 2008 року у частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 400688 грн. у тому числі за основним платежем 18677,07 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -382010,73 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0007301701/0/19 від 20 серпня 2008 року.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадяцький елеватор" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2012 року.

Суддя С.О. Удовіченко