Ухвала суду № 28003168, 12.12.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Заводян К. І.

Суддів: Винту Ю.М., Лисака І.Н.

Секретаря: Ковальчук Н.О.

З участю: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 у своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5, до ОСОБА_1, треті особи Чернівецька міська рада, служба у справах дітей Чернівецької міської ради, Чернівецький прикордонний загін, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31 жовтня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року ОСОБА_4, у своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5, подала позов до ОСОБА_1, треті особи Чернівецька міська рада, служба у справах дітей Чернівецької міської ради, Чернівецький прикордонний загін, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення.

Посилалась на те, що 25 лютого 1999 року між нею та ОСОБА_1 було укладено шлюб, зареєстрований Хмельницьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану. Від шлюбу є донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.10.2006 року №446/11, ОСОБА_1 17 жовтня 2006 року отримав ордер №44 серія МВК на службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 19,5 кв.м, на сім'ю із трьох осіб.

__________________ Провад. №22ц- 1515/2012 р. Головуючий у першій інстанції Іщенко І. В.

Категорія:41 Доповідач: Заводян К.І.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.12.2006 року №666/16 житловий будинок АДРЕСА_1, передано у комунальну власність територіальної громади м. Чернівців, а квартира №51 перебуває в оперативному управлінні Чернівецького прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

05 жовтня 2006 року № 257 між Чернівецьким прикордонним загоном Державної прикордонної служби України та її чоловіком -ОСОБА_1 укладено договір найму службового житлового приміщення та складено акт приймання-передавання службової житлової площі.

Вона та їх донька ОСОБА_5 зареєстровані у службовій квартирі.

29 липня 2012 року між нею та її чоловіком ОСОБА_1 виник особистий конфлікт. Скориставшись своєю відпусткою та літніми шкільними канікулами, вона з донькою на деякий час поїхала до батьків у с. Ружичанка, Хмельницького району, Хмельницької області. Після повернення додому, 30 серпня 2012 року, вона з донькою не змогли потрапити до квартири, оскільки чоловік поміняв замки до вхідних дверей квартири і в м.Чернівці був відсутній.

З цього приводу 13 вересня 2012 року складено акт комісією в складі працівників КЖРЕПу №11.

На її телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідав. Вона змушена була орендувати іншу квартиру.

Просила суд зобов'язати ОСОБА_1 не чинити їй та їх малолітній дитині ОСОБА_5 перешкод у користуванні квартирою, за адресою АДРЕСА_2, передати ключі від вхідних дверей квартири та вселити її з донькою у спірну квартиру.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31 жовтня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_4 та їх малолітній дитині ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1, передати ключі від вхідних дверей квартири. ОСОБА_4 та їх малолітню дитину ОСОБА_5 вселено у спірну квартиру.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_4 в позові відмовити.

Вважає, що воно постановлене з порушенням норм процесуального і матеріального права. Суд неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Суд безпідставно відхилив його доводи про те, що він ніколи не чинив перешкод в користуванні спірною квартирою ні ОСОБА_4, ні їх спільній доньці ОСОБА_5 В липні 2012 року ОСОБА_4 сама, у зв'язку з погіршенням стосунків між ними та скориставшись його відсутністю вдома, залишила спірну квартиру разом з дитиною, вивезла з квартири речі, придбані ними спільно в період шлюбу, та переїхала до с. Ружичанка, Хмельницької області. Ключі від спільної квартири, ОСОБА_4 повернула його матері, пояснивши їй своє небажання надалі проживати з ним в одній квартирі.

Суд безпідставно взяв до уваги як доказ наявності перешкод у користуванні житлом, акт комісії в складі працівників КЖРЕПу №11 від 13.09.2012 року, Головний інженер КЖРЕПу №11 акт не підписував. Його підписала невідома особа. Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які підписали акта, не були допитані в суді першої інстанції. Вказаний документ не є належним доказом.

13 вересня 2012 року він перебував у відрядженні в м. Хмельницький, що підтверджується відпускним квитком з відміткою про взяття на облік. Суд безпідставно відмовив йому у прийнятті даного доказу.

ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечує, рішення суду вважає законним і обґрунтованим.

ОСОБА_1 змінив замки від вхідних дверей, що і є перешкодою в користуванні квартирою.

Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_2, передачу ключів від вхідних дверей квартири та вселення у спірну квартиру, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Судом встановлено і це підтверджується доказами, що є в матеріалах справи, що квартира АДРЕСА_3 є службовою, перебуває в оперативному управлінні Чернівецького прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

ОСОБА_4 та її донька ОСОБА_5 були включені до ордера на житло, як члени сім'ї ОСОБА_9, зареєстровані у спірній квартирі.

Відповідно до ст.123 Житлового кодексу України порядок користування житловими приміщеннями встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених ст.73-76,79-83,85,90, ч.6 ст.101, ст.103-106 цього Кодексу.

29 липня 2012 року між ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_1 виник особистий конфлікт. Скориставшись своєю відпусткою та літніми шкільними канікулами, вона з донькою на деякий час поїхала до батьків у с. Ружичанка, Хмельницької області. Після повернення додому, 30 серпня 2012 року, вона з донькою не змогла потрапити до квартири, оскільки були змінені замки у вхідних дверях квартири. На її телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідав. Вона з донькою була змушена проживати в орендованій квартирі.

Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

ОСОБА_4 з донькою були відсутні у спірній квартирі трохи більше одного місяця. З позовом до них про визнання такими, що втратили право користування житлом ніхто не звертався.

Те, що право ОСОБА_4 та її доньки на користування службовою квартирою було порушене через неможливість потрапити до неї у зв'язку із зміною замків у вхідних дверях, підтверджується актом, складеним працівниками КЖРЕП №11 13 вересня 2012 року(а.с.51). Доводи ОСОБА_1 про те, що цей акт головний інженер КЖРЕП №11 не підписувала, що сусіди, які підписали акт, як свідки допитані не були, не спростовують доводи позивачки про неможливість потрапити до квартири. У суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_10 не надав ключ від квартири ні ОСОБА_4, ні доньці ОСОБА_5, хоча мав таку можливість.

Не спростовують факту неможливості позивачки з дитиною потрапити до квартири і доводи ОСОБА_1 про те, що у період з 12 вересня по 26 жовтня 2012 року він перебував у відпустці. Перебування у відпустці не звільняє батьків від піклування про дитину.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про охорону дитинства", держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

З'ясувавши обставини справи, суд дійшов обґрунтованого висновку, що право

ОСОБА_4 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_5 на користування квартирою АДРЕСА_2 було порушене, суд обґрунтовано задовольнив її позовні вимоги.

Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не убачається.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: