КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1516/5144/2012
Провадження № 2/1516/3522/12
РІШЕННЯ
Іменем України
10.12.2012 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді -Бондаренко Н.В.
при секретарі -Шершун О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовськ Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Котовська лінійна санітарно -епідеміологічна станція на Одеській залізниці»МОЗ України про стягнення заборгованості по заробітній платі,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1, 30.07.2012 року звернулася в суд з позовом до відповідача Державного закладу «Котовська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці», вказуючи, що з 1993 року працює у ДЗ «Котовська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці»МОЗ України на посаді лаборанта бактеріологічної лабораторії. Станом на 01.01.2010 року трудовий стаж позивачки складав 22 роки 8 місяців і згідно Постанови Кабінету Міністрів від 26.09.2009 року «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України», надбавка за вислугу років установлюється посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України залежно від стажу роботи у такому розмірі: понад 20 років -30 % від посадового окладу. З 01.01.2010 року до вересня 2011 року позивачці нараховувалась заробітна плата без урахування 30% надбавки за вислугу років. У зв'язку із цим, заборгованість Державного закладу «Котовська лінійна санітарно -епідеміологічна станція на Одеській залізниці»перед ОСОБА_1 по заробітній платі складає за 2010 рік -963 гривні, за 2011 рік -743 гривні.
Позивач -ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги уточнила, просила суд стягнути з Державного закладу «Котовська лінійна санітарно -епідеміологічна станція на Одеській залізниці»МОЗ України на її користь -1706 гривень заборгованості по заробітній платі.
Представник відповідача -Рязанова Ольга Олександрівна позовні вимоги з урахуванням уточнення визнала.
Згідно з частиною 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці згідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюється зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.
Згідно статті 22 Закону України «Про оплату праці» суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
При цьому відповідно до статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
З огляду на зазначене, спірні виплати, які фактично визнаються роботодавцем -Державний заклад «Котовська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Одеській залізниці»МОЗ України, повинні бути виплачені саме цим відповідачем, так як причини для їх невиплати відсутні.
Суд, згідно із ч.4 ст.174 ЦПК України у зв'язку із визнанням відповідачем позову ухвалює рішення про задоволення позову.
Тому позовна вимога, з урахуванням уточнення підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім цього згідно ст.88 ч.3 ЦПК України на відповідача слід покласти судові витрати в справі у вигляді судового збору у розмірі 214 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст.10,60,88,212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з Державного закладу «Котовська лінійна санітарно -епідеміологічна станція на Одеській залізниці»МОЗ України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за 2010-2011 р.р. у сумі - 1706 гривень.
Стягнути з Державного закладу «Котовська лінійна санітарно -епідеміологічна станція на Одеській залізниці»МОЗ України на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які не були присутніми у судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Н.В. Бондаренко
Судове рішення № 28002540, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області) було прийнято 10.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1516/5144/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: