Справа № 2035/4488/2012
Провадження №2/2035/1660/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2012 р. м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Дідовець В. А.
при секретарі Бучакчийській К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, третя особа -ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 2348 від 17 січня 2008р. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (згідно зі статутом Публічне акціонерне товариства «Державний ощадний банк України»), звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління заборгованість за договором про іпотечний кредит № 2348 від 17 січня 2008 року в розмірі 721512,07 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700,00 грн.; витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 250,00 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: чотирьохкімнатна квартира № 5 (п'ять), житловою площею 75,0 кв.м, загальною площею 97,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.; реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 102553, яка належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов договору про іпотечний кредит.
Протягом розгляду справи позивач уточнював свої позовні вимоги щодо розміру заборгованості за договором про іпотечний кредит № 2348 від 17 січня 2008 року, яку просить стягнути з відповідача, оскільки відповідач кожного разу перед судовим засіданням сплачував платежі за кредитом, тобто частково погашав кредит. Так згідно з уточнюючим розрахунком заборгованості, поданого позивачем в порядку ст. 27, 31 ЦПК України, загальний розмір заборгованості за договором про іпотечний кредит № 2348 від 17 січня 2008 року станом на 05.12.2012р. становить 697 525,66 гривень, яку просить стягнути позивач.
В обґрунтування позову, який подано у 2009 році, позивач посилається на те, що відповідно до Договору про іпотечний кредит № 2348 від 17 січня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 (далі -Кредитний договір), останній отримав у філії -Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" (далі Банк) грошові кошти у сумі 685000,00 (шістсот вісімдесят п'ять) гривень на придбання квартири № 5 за договором купівлі-продажу від 17.01.2008 року, розташованої за адесою: Хаківська обл., АДРЕСА_1, на строк 16 (шістнадцять) років, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 16 січня 2024 року з зобов'язанням сплачувати 14,5 % відсотків річних за користування кредитом.
Загальна сума заборгованості по кредиту ОСОБА_1, станом на 05.12.2012 року, складає 697 525,66 гривень, з яких: прострочена заборгованість по відсотках - 22 901,94 гривень; прострочена заборгованість по кредиту -667 161,45 гривень; нарахована сума пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків -7 462,27гривень.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала з врахуванням уточнених позовних вимог, просила його задовольнити в повному обсязі та просила звернути стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості та судових витрат за Договором про іпотечний кредит №2348 від 17.01.2008р. станом на 05.12.2012р. у розмірі 697 525,66 гривень.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, позов не визнав, пояснив, що хоча й підписав додаткову угоду до кредитного договору, проте ї\ наслідки не розумів та ніхто йому їх не роз'яснив.
Представник відповідача проти позову заперечувала, пояснила, що вважає незаконним скорочення строку виконання договору до 2009 року.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, причину неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.
Суд, вислухавши пояснення сторін у справі, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України", з урахуванням уточнених , підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовим розглядом було встановлено, що дійсно між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про іпотечний кредит № 2348 від 17 січня 2008 року, згідно якого відповідач отримав у філії -Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" (далі Банк) грошові кошти у сумі 685000,00 (шістсот вісімдесят п'ять) гривень на придбання квартири № 5 за договором купівлі-продажу від 17.01.2008 року, розташованої за адресою: Харківська обл., АДРЕСА_1, на строк 16 (шістнадцять) років, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 16 січня 2024 року з зобов'язанням сплачувати 14,5 % (чотирнадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних за користування кредитом (а.с.15-17).
Уклавши Кредитний договір, згідно п. 1.5. Кредитного договору Позичальник (ОСОБА_1.) зобов'язався здійснювати погашення Кредиту рівними частинами в сумі 3567,71 гривень та сплачувати нараховані проценти до останнього робочого дня кожного місяця наступного за звітним шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань. Останній платіж в рахунок погашення Кредиту здійснити не пізніше 16 січня 2024 року.
Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку, розмірах та строки, визначені в цьому Договорі, зокрема при нарахуванні та сплаті відсотків сторони Кредитного договору виходять із положень пп. 1.5.1.1. -пп. 1.6.1.4. Кредитного договору.
Згідно взятих на себе за Кредитним договором зобов'язань вбачається, що Позичальник ОСОБА_1 згідно п. 4.3. Кредитного договору зобов'язався, зокрема: п. 4.3.1. - належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за цим Договором; п. 4.3.2. -повернути Кредит в сумі 685000,00 (шістсот вісімдесят п'ять тисяч) гривень, своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим Договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому Договору сплатити штрафні санкції, у строки та на умовах, що визначені цим Договором; п. 4.3.3. -у разі порушення умов цього Договору та/або договору іпотеки достроково повернути Кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та штрафних санкцій; п. 4.3.5. -відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов'язаннях, що випливають з цього Договору.
Окрім цього, судом встановлено, що між ВАТ „Ощадбанк" та ОСОБА_4 було укладено додатковий договір №1 від 07.08.2009р. до договору про іпотечний кредит №2348 від 17.01.2008р. (а.с.235), згідно якого сторони домовились перенести термін остаточного погашення кредиту -не пізніше 07.08.2009р. (п.1.2., 1.5.) та домовились виключити п. 5.2. щодо нарахування пені за несвоєчасне повернення суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним та встановив, що з дати вказаної у додатковому договорі №1 вже не нараховувались відсотки за користування кредитом та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, що поліпшувало матеріальне становище Відповідача та погіршувало становище ВАТ „Ощадбанк".
З метою забезпечення повернення отриманого ОСОБА_1 кредиту та процентів за його використання між ним як Іпотекодавцем та Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" як Іпотекодержателем було укладено іпотечний договір № 2931 від 17 січня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 153 (далі -Іпотечний договір) (а.с.21-22). Тоді ж, тим же нотаріусом було накладено заборону відчуження на предмет іпотеки по вказаному договору.
Так, відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з Договору про іпотечний кредит (Договору про іпотечний кредит від 17 січня 2008 року № 2348), передав в іпотеку належний йому на праві власності Предмет іпотеки.
Відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору предметом іпотеки за цим Договором є нерухоме майно, а саме: чотирьохкімнатна квартира № 5 (п'ять), житловою площею 75,0 кв.м, загальною площею 97,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Право власності ОСОБА_1 на предмет іпотеки підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 17.01.2008 р., зареєстрованого в реєстрі за № 147, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого 17.01.2008 р. в Державному реєстрі правочинів за № 2637391. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано КП „Харківське міське БТІ" в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 24.01.2008 р., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17491889 від 24.01.2008. (реєстраційний номер 102553 номер запису: П-9-2732) (а.с.24).
Отже, відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку" та п. 4.1. Іпотечного договору у позивача виникло право іпотеки на нерухоме майно: чотирьохкімнатну квартиру № 5, житловою площею 75,0 кв.м, загальною площею 97,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п.1.4. на період дії цього Договору Предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні Іпотекодавця.
Відповідно до положень п. 4.2. Іпотечного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання Іпотекодавцем зобов'язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках, передбачених цим Договором, Іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим Договором.
Так, на підставі п. 6.1. Іпотечного договору, Іпотекодержатель (Позивач) набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо момент настання строку платежу зобов'язання (а відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь -який час незалежно від настання Строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь -якого з своїх обов'язків, передбачених цим Договором або у випадку невиконання Боржником своїх обов'язків передбачених Договором про іпотечний кредит, а рівно у випадках, якщо будь -яка з гарантій або завірень, наданих Іпотекодавцем у відповідності з цим Договором, виявиться (стане) недійсною.
Згідно п. 3.1.3. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим Договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за Договором про іпотечний кредит та/або цим Договором, в тому числі: невиконання або неналежне виконання боржником зобов'язання за Договором про іпотечний кредит в цілому або в будь-якій його частині, якщо прострочення строку будь-якого з платежів або його частини становить більше 2 (двох) місяців тощо.
Згідно з п. 4.2.2. Кредитного договору банк має право вимагати від Позичальника при виникненні простроченої заборгованості за Кредитом чи процентами, а також в інших випадках, передбачених цим Договором, вимагати дострокового повернення Кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим Договором, та стягнути заборгованості за цим Договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Крім того, позивач відповідно до умов Кредитного договору має право вимагати від Позичальника дострокового повернення суми Кредиту в цілому, або у визначеній Банком частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим Договором у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-яких зобов'язань за цим Договором або за Договором іпотеки, в тому числі, але не виключно, у випадку: затримання сплати частини Кредиту та/або процентів за користування Кредитом, інших платежів за цим Договором на один календарний місяць.
Розрахунками заборгованості за Кредитним договором станом на 22.05.2009 р. (а.с.13-14), на 07.08.2009 р. (а.с.51-53), на 13.06.2012 р. (а.с.232-234) та станом на 05.12.2012 р. (а.с.258-261), які містяться в матеріалах справи, підтверджується наявність простроченої заборгованості за Кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1, більше двох місяців.
Відповідно до ст. 33 „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Отже, на підставі викладеного вище, Позивач ВАТ "Ощадбанк" набув право звернення стягнення на Предмет іпотеки за іпотечним договором та дострокового стягнення суми отриманого кредиту, за Кредитним договором.
Згідно п.5.1. та п.5.2. Кредитного договору, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань по цьому Договору, Сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених в цьому Договорі та чинним законодавством України, крім того, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми Кредиту та своєчасної сплаті відсотків за користування Кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим Договором, Відповідач зобов'язався сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0,04%, від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.
Зважаючи на викладене, загальна сума заборгованості по кредиту ОСОБА_1 з врахуванням уточнення суми заборгованості, станом на 05.12.2012 року, складає 697 525,66 гривень, з яких: прострочена заборгованість по відсотках - 22 901,94 гривень; прострочена заборгованість по кредиту -667 161,45 гривень; нарахована сума пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків -7 462,27гривень.
Також обґрунтовані вимоги Позивача стягнення за рахунок предмета іпотеки судових витрат у справі, тобто витрат пов'язаних з реалізаціє права Позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається зі змісту п. 4.3. Іпотечного договору Позивач вправі задовольнити за рахунок Предмету іпотеки свої позовні вимоги з врахуванням їх уточнень у повному обсязі, який визначений Позивачем. Зміст позовних вимог також відповідає положенням ст. 7 Закону України „Про іпотеку" щодо вимог, які забезпечуються іпотекою.
Згідно п.8.1 Кредитного договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому Договору. Таким чином, Іпотечний договір є чинним на момент винесення рішення судом.
Крім того, Позивач направив Відповідачу письмове попередження № 11/1-21-1676 від 16.10.2008 р.; № 11/1-21-422 від 17.02.2009 р.; № 11/1-21-8511 від 16.01.2009 р.; № 11/1-21-518 від 06.03.2009 р.; № 11/1-21-955 від 28.04.2009 р.; про намір стягнути заборгованість у судовому порядку у випадку непогашення її позичальником добровільно. Відповідачем отримані вказані повідомлення про вручення поштового відправлення, але заборгованість за Кредитним договором ним не була погашена.
На підставі наявних доказів в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, судом, встановлено факт невиконання ОСОБА_1 обов'язків, встановлених договором про іпотечний кредит № 2448 від 17 січня 2008 року та іпотечним договором № 2931 від 17 січня 2008 року. Та, виходячи зі змісту ст. 7 та ст. 33 Закону України „Про іпотеку" та умов іпотечного договору № 2931 від 17 січня 2008 року, позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачу на праві власності: чотирьохкімнатна квартира № 5 (п'ять), житловою площею 75,0 кв.м, загальною площею 97,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, направлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, обранні контрагенту та визначенні умов договору з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту та вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін узгоджені ними, та умови, що є обов'язковими у відповідності з актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору. А ст. 1049 ЦК України встановлює зобов'язання позикодавця повернути грошові кошти у такій самій сумі.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ст. 1050 ЦК України регламентує, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України.
Відповідно до ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника достроково повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, а саме позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів вищезазначений.
Ст. 7 Закону України „Про іпотеку" регламентує, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про іпотеку", у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Зважаючи на положення ст. 39 ЗУ „Про іпотеку" в рішенні про звернення стягнення на предмет іпотеки суд повинен зазначити, зокрема спосіб реалізації предмета іпотеки та початкову ціну продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Також слід зазначити, відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗУ „Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Отже, за загальним правилом реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження.
Постановою № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин" роз'яснено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Згідно платіжного доручення № 23135 від 26.05.2009 року, позивачем при пред'явленні позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1700,00 гривень (а.с.1).
Згідно платіжного доручення № 22517 від 26.05.2009 року, позивачем були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 250,00 гривень (а.с.2).
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, суд задовольняє в повному обсязі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України".
Окрім цього, відповідно до Закону України „Про акціонерні товариства" тип товариства ВАТ „Ощадбанк" було приведено у відповідність до чинного законодавства та у зв'язку з чим проведено державну реєстрацію змін до Статуту банку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2011 року №502 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 року №261", які стосуються, в тому числі, найменування банку.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 527, 610, 611, 626, 627, 628, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. 3, 7, 33 Закону України „Про іпотеку", ЗУ „Про банки і банківську діяльність", Постанови № 5 від 30.03.2012р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин", суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - задовольнити в повному обсязі.
Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 2931 від 17 січня 2008 року нерухоме майно, а саме: чотирьохкімнатна квартира № 5 (п'ять), житловою площею 75,0 кв.м, загальною площею 97,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.; реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно: реєстраційний номер 102553, яка належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії -Харківське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, р/р 37390005) для погашення:
1) заборгованості за Договором про іпотечний кредит № 2448 від 17.01.2008. у розмірі 697 525,66 (шістсот дев'яносто сім тисяч п'ятсот двадцять п'ять) гривень 66 копійок, з яких:
- прострочена заборгованість по кредиту - 667 161,45 гривень;
- прострочена заборгованість по відсотках - 22 901,94 гривень;
- нарахована сума пені за прострочення
терміну повернення кредиту та відсотків -7 462,27 гривень.
2) судових витрат понесені позивачем по справі у зв'язку зі звернення стягнення на предмет іпотеки:
- витрати за сплату державного мита - 1700,00 гривень;
- Витрати за сплату інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу в розмірі - 250,00 грн.
шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подання в десятиденний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження через Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Суддя В. А. Дідовець
Судове рішення № 28001050, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 05.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2035/4488/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: