Справа № 2212/764/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.12.2012
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі : головуючої - судді Шуригіної О.В.,
при секретарі - Фурман Г.П.,
розглянувши у судовому засіданні в смт. Нова Ушиця справу за позовом Моторного(транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування,-
ВСТАНОВИВ:
Моторне(транспортне) страхове бюро України(далі «МТСБУ) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування. В обґрунтування вимог позивач вказує, що 31 серпня 2009 року близько 14 год. 50 хв. у м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області сталося зіткнення автомобілів «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував відповідач та «Опель», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить гр. ОСОБА_2. ДТП сталася з вини відповідача, про що свідчить постанова Новоушицького районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2009 року. В результаті ДТП власнику автомобіля «Опель»ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди на суму 48159,32 грн. Винуватцем ДТП шкода потерпілій особі не відшкодована.
На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Цивільно-правова відповідальність потерпілого в ДТП ОСОБА_2 була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним з ЗАТ СК «Провідна»(поліс № ВВ /6887737).
ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування та йому МТСБУ відшкодовано 25 500 гривень.
Після проведення 11 грудня 2009 року виплати ОСОБА_2 у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 та листом від 21.10.2010 року МТСБУ зверталось до останнього про компенсацію витрат в добровільному порядку, які ним були залишені без відповіді. Позивач просить суд прийняти рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ кошти в розмірі понесених витрат: 25500 грн. - розмір виплати проведеної МТСБУ; 2653,23 грн. -інфляційних витрат; 1618,03 грн.- 3% річних; 297,71 грн. - судовий збір; 2000 грн. - витрат на правову допомогу, а всього 32068,97 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи без його участі.
Відповідач та його представник ОСОБА_3 в судових засіданнях 14.08.2012 року , 28.08.2012 року, 12.09.2012 року позов не визнали та пояснили , що відповідачем добровільно відшкодована шкода ОСОБА_2 в сумі дві тисячі доларів США ще у 2010 році , що підтверджується розпискою. Інфляційні витрати та три відсотка річних не підлягають відшкодуванню, оскільки немає правових підстав для їх стягнення. Витрати на правову допомогу також не підлягають стягненню, оскільки не підтвердженні належними доказами.
14.12.2012 року позивач та його представник ОСОБА_3 подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі в якій також вказали, що позивачу на підставі п. 4 ст. 26 Закону України «Про страхування», перед виплатою страхового відшкодування необхідно було встановити чи відшкодована шкода відповідачем і в яких розмірах.
Третя особа -ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, у відповідності до ч. 8 ст. 76 ЦПК України, вважається таким, що повідомлений про час і місце судових засідань належним чином, про що свідчить лист , який повернувся на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою Новоушицького районного суду від 19 жовтня 2009 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 31 серпня 2009 року о 14 годині 50 хвилин в м. Кам'янець-Подільський , Хмельницької області , внаслідок якої він, керуючи транспортним засобом «Мерседес Бенц», д.н. НОМЕР_1 порушив правила проїзду перехрестя, що призвело до зіткнення з транспортним засобом «Опель», д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно висновку про вартість матеріального збитку завданого власнику об'єкту оцінки від 28.10.2009 року, розмір матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Опель Астра», державний реєстраційний № НОМЕР_2 складає 48159,32 грн. за пошкоджений транспортний засіб.
Автомобіль «Опель Астра», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , був застрахований в ЗАТ СК „Провідна", згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/6887737 з терміном дії - 20.03.2009 р. - 19.03.2010 р. Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, копії яких приєднані до матеріалів справи.
Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
МТСБУ за рахунок коштів фонду 11 грудня 2009 року здійснило виплату відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 25 500 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 4772 від 11.12.2009 р., яке приєднане до матеріалів справи.
Згідно вимог статті 993 ЦК України і ст.. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація).
Після проведення виплати ОСОБА_2 у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 Претензія МТСБУ до відповідача від 20.01.2010 року про компенсацію витрат в добровільному порядку ним була залишена без відповіді.
Суд, вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що ним в повному обсязі була відшкодована шкода ОСОБА_2, оскільки згідно висновку від 28.10.2009 року вартість матеріального збитку, завданого власнику об'єкту оцінки ОСОБА_2, становить 48159,32 грн. за пошкоджений транспортний засіб. Відповідач ОСОБА_1 відшкодував ОСОБА_2 дві тисячі доларів США, що еквівалентно на час виплати 15880 гривень. У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику. В той же час , згідно вимог ст.. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність , у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Посилання позивача на п. 4 ст. 26 Закону України «про страхування», суд не бере до уваги, оскільки норми даного пункту регулюють відносини, пов'язані із відшкодуванням страховиком шкоди страхувальнику внаслідок страхового випадку.
З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку суброгації витрат, понесених як страхове відшкодування в сумі 25 500 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення із відповідача інфляційних витрат, трьох відсотків річних за період прострочення зобов'язання та витрат за надання правової допомоги , суд прийшов до наступного.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три відсотка річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.
В матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 є боржником за грошовими зобов'язаннями, який зобов'язався сплатити страхове відшкодування у сумі 25500 грн. та прострочив виконання грошового зобов'язання.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування ч.2 ст. 625 ЦК України.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Виходячи із змісту ст. ст. 56, 84 ЦПК України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь в розгляді справи.
Частина перша статті 56 ЦПК України при цьому визначає, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Будь-які документи, які б підтверджували, що товариство з обмеженою відповідальністю „ВМ", з яким позивач уклав контракт про надання правової допомоги , має право надавати правову допомогу і на яких правових підставах у матеріалах справи відсутні.
Відсутні у справі дані і про те, яку саме правову допомогу було надано товариством з обмеженою відповідальністю „ВМ" Моторному (транспортному) страховому бюро України у даній справі та не вбачається кількість затраченого робочого часу для підготовки позовної заяви, збору необхідних до неї матеріалів та інших дій виконавця необхідних в зв'язку із розглядом цієї справи, що суперечить вимогам ст.1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», де зазначено, що розмір компенсації не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розрізі за годину участі особи , яка надавала правову допомогу, у судовому засідані, під час проведення та вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Участі у судовому засіданні представник позивача не брав, оскільки у позовній заяві вказав про розгляд справи без участі представника, а згодом подав заяву про розгляд справи без його участі.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у позові у частині про стягнення витрат на правову допомогу.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, суд, згідно ст..88 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду і документально підтверджений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 993, 1188, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 60, 61, 79, 81, 84, 88, 213-215, 218, 226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, поточний рахунок 2600202284871 в Укрексімбанку м. Київ, МФО 322313, код 21647131 , 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот ) гривень витрат , сплачених як страхове відшкодування та 249,98 грн. судового збору.
В іншій частині вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Новоушицького районного суду О.В.Шуригіна
Судове рішення № 27998728, Новоушицький районний суд Хмельницької області було прийнято 14.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2212/764/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: