Рішення № 2799596, 21.01.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.09р.

Справа № 41/177-08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Дніпротехсервіс", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Топаз-96", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 58469,91 грн.

Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Кудлай Р.К., довіреність № 29юр від 11.04.08 року

Мельников А.О., довіреність № 493 від 21.05.07 року

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача боргу по оплаті отриманої продукції в розмірі 38559,68 грн., боргу по оплаті залізничного тарифу –5786,40 грн., пені –14123,83 грн., всього –58469,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за умовами укладеного між сторонами договору поставки № 18/02-М від 18.02.05 року.

Відповідач в судові засідання не з’явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому процесі не забезпечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином (а.с. 42).

Нез’явлення відповідача на виклик суду не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справа, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті в судових засіданнях, відповідають копіям, долученим до позовної заяви.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Дніпротехсервіс" та відповідачем –приватним підприємством «Топаз-96» укладений договір поставки № 18/02-М від 18.02.05 року (далі –договір), за умовами якого постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов’язання передати у власність покупця (відповідача у справі) брухт та відходи чорних металів (далі – продукція), номенклатура, кількість та ціна якої визначені в специфікаціях, доданих к договору, які є його невід’ємними частинами, та покупець, відповідно, зобов’язання прийняти вказану продукцію та її сплатити.

Відповідно до п. 7.1. договору поставка продукції здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA ст. Синельникове-1 у відповідності з Правилами Інкотермс в редакції 2000 року, за реквізитами, вказаними в специфікаціях.

На виконання умов договору (специфікації № 17 від 15.03.07 року, № 18 від 24.05.07 року № 19 від 29.05.07 року к договору № 18/02-М від 18.02.05 року) позивачем поставлено на адресу вантажоотримувача (відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»), як це узгоджено сторонами в договорі, продукцію, що підтверджує приймально-здавальними актами № 1108 від 26.03.07 року - у кількості 44,473 т, №2728В від 01.06.07 року - у кількості 39,870 т, № 2889 від 06.06.07 року-у кількості 51,506 т., всього на загальну суму 157159,68 грн.

Розрахунки між сторонами здійснюються, згідно п. 4.1 договор, відповідно до специфікацій к договору.

Пунктом 2 названих специфікацій к договору передбачено, що оплата товару здійснюється відповідачем у наступному порядку: 80 % від вартості відвантаженої продукції протягом 1 дня з моменту її відвантаження; остаточна оплата –протягом 2 днів з моменту підписання сторонами приймально-здавальних актів ф. 69.

Крім того, пунктом 4 названих специфікацій к договору сторонами узгоджено, що покупець здійснює оплату залізничного тарифу по залізничній накладній до станції призначення.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару та залізничного тарифу.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов’язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Позивач посилається на часткову оплату відповідачем отриманої продукції та залізничного тарифу, до стягнення ним пред’явлено заборгованість: по сплаті вартості поставленої продукції в розмірі 38559,68 грн., по сплаті залізничного тарифу –5786,40 грн., всього –44346,08 грн.

У встановлений договором термін відповідач оплату товару та залізничного тарифу в повному обсязі не здійснив. Відсутність заборгованості, що є предметом позову, ним не доведена.

За таких обставин суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 44346,08 грн.

Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання, у відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 9.3. договору, у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику штрафну санкцію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який нараховується пеня, від суми несплати за кожен день прострочення.

Нарахована позивачем сума пені становить 14123,83 грн.

Вимогу позивача щодо стягнення неустойки суд вважає обґрунтованою, але підлягаючою задоволенню частково, в розмірі 3991,10 грн., оскільки розрахунок неустойки здійснений позивачем без додержання вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яким передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та

керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Топаз-96»- 51921, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Братська,12/3, код ЄДРПОУ 24237155 на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Дніпротехсервіс», 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, б. 21/615, код ЄДРПОУ 19305558 заборгованості- 44346,08 грн.(сорок чотири тисячі триста сорок шість грн.. 08 коп.), пені - 3991,10 грн. (три тисячі дев’ятсот дев’яносто одна грн. 10 коп.), витрат по сплаті держмита –483,37 грн. (чотириста вісімдесят три грн.. 37 коп.), та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –97,55 грн. (дев’яносто сім грн.. 55 коп.).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 21.01.09 року