Ухвала суду № 27994970, 04.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року справа №2а/1270/7511/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Васильєвої І. А., Казначеєва Е. Г., секретар судового засідання Балакай І. Л., за участі представників позивача Паримської О. О. за дов., відповідача Трубчанінова Д. В. за дов., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року у справі № 2а/1270/7511/2012 (суддя Чернявська Т. І.) за позовом комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис» до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання нечинними та протиправними пунктів 2 та 3 рішення від 31 липня 2012 року № 01-24/159, -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2012 року комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервис» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 3-8) до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання з дня їх ухвалення нечинними та протиправними другого та третього пунктів резолютивної частини рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» від 31 липня 2012 року № 01-24/159 згідно з якими дії позивача з нарахування з 12 серпня 2011 року плати споживачам (населенню) за послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за частиною 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку та на позивача накладено штраф у розмірі 9000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог частини 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стосовно належного повідомлення споживачів (населення) про зміну тарифів є хибними, оскільки відповідачем не були враховані вимоги законодавства у діючій на час введення тарифів редакції вказаної норми та тарифи були введені рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, яке є обов'язковим для виконання позивачем.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2012 року (арк. спр. 22-23) адміністративний позов КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» було залишено без руху з наданням п'ятиденного строку для виправлення недоліків, а саме: надання належним чином оформлених документів про сплату судового збору, клопотання про залучення до участі третьої особи з обґрунтуванням того, яким чином спірне рішення впливає на вказану позивачем третю особу, копії спірного рішення Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

На виконання вказаної ухвали позивачем 4 жовтня 2012 року були надані платіжні доручення про сплату судового збору, клопотання про залучення Сєвєродонецької міської ради в якості третьої особи та копії оскаржуваного рішення.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2012 року було відкрито провадження у справі (арк. спр. 1).

Позивач в клопотанні (арк. спр. 27-28) зазначив про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Сєвєродонецької міської ради, в чому йому було відмовлено ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року (арк. спр. 97-98).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року (арк. спр. 108-111) у задоволенні адміністративного позову КП «Сєвєродонецьккомунсервис» відмовив.

Суд першої інстанції при відмові в задоволенні позову виходив з того, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а вимоги позивача є необґрунтованими.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, направив до суду першої інстанції апеляційну скаргу (арк. спр. 118-121), в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- тарифи запроваджені рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 984 від 9 серпня 2011 року, яке в судовому порядку не скасоване, тому санкції за не попередження про введення нових тарифів повинна нести рада, а не позивач;

- частиною 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, яка діяла станом на серпень-вересень 2011 року, не передбачена вимога про повідомлення споживачів про зміну тарифів після прийняття рішення органом місцевого самоврядування з відповідним посиланням на нього;

- проект рішення виконкому про зміну тарифів було надруковано в газеті «Сєвєродонецькі вісті» № 49 від 24 червня 2011 року, тобто за 30 днів до введення нових тарифів, як того вимагає частина 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», додатково позивач розмістив змінені тарифи на послуги з вивозу та захоронення твердих побутових відходів на оголошеннях стендів біля під'їздів будинків, тобто, на думку позивача, вчинені ним дії є достатніми для повідомлення населення про зміну тарифів без посиланням на номер рішення та його дату, й раніше діюче законодавство не вимагало повідомлення після прийняття радою рішення.

Представник позивача підтримав в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомуненерго» є юридичною особою, яка діє на підставі свідоцтва, статуту та включене до ЄДРПОУ за № 03327983 з посиланням на основні види діяльності: прибирання сміття, боротьбу з забрудненням, збирання та знищення відходів та інші (арк. спр. 9-10).

Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 984 від 9 серпня 2011 року (арк. спр. 84) було встановлено тариф на послуги з перевезення та захоронення 1 м3 твердих побутових відходів від населення в розмірі 42 грн. 28 коп. без ПДВ та розмір плати за послуги з перевезення та захоронення твердих побутових відходів від населення на одного проживаючого в місяць в залежності від видів благоустрою. Пунктом 4 вказаного рішення передбачено, що воно набуває законної сили з дня його офіційного оприлюднення. Зазначене рішення ради було оприлюднено 12 серпня 2011 року у газеті «Сєвєродонецькі Вісті» № 63 (арк. спр. 85).

30 травня 2012 року відповідач направив позивачу вимогу № 06-32/401, яка була ним отримана 1 червня 2012 року (арк. спр. 88) про надання установчих документів, документів, підтверджуючих визначення позивача виконавцем послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, обґрунтування введення в дію тарифу за послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів у розмірі 7 грн. 76 коп., дати введення вказаного тарифу, зразків типових договорів зі споживачами, документів, підтверджуючих фактичне нарахування плати за вивезення та захоронення твердих побутових відходів. На виконання вимоги відповідача позивач надав витребувані документи 11 червня 2012 року, про що свідчить супровідний лист (арк. спр. 80).

Розгляд справи № 935 за скаргою громадянина ОСОБА_4 (арк. спр. 89-90) про наявність у діях КП «Сєвєродонецьккомуненерго» ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції було розпочато відповідно до розпорядження адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення від 14 червня 2012 року № 01-23/129, про що було повідомлено позивача листом від 15 червня 2012 року № 06-07/1709 (арк. спр. 77-79).

В поданні № 510 від 10 липня 2012 року (арк. спр. 75-76), складеному посадовою особою відповідача за наслідками перевірки, викладеного в заяві громадянина ОСОБА_4, вказані наступні пропозиції: 1) визнати, що КП «Сєвєродонецьккомуненерго» на ринку послуг з перевезення та захоронення твердих побутових відходів у територіальних межах району обслуговування м. Сєвєродонецьк за період з 2007 по 2012 роки з часткою 100 відсотків; 2) визнати дії КП «Сєвєродонецьккомуненерго» з нарахування з 12 серпня 2011 року плати споживачам (населенню) за послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, без дотримання вимог частини 5 статті 32 Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо належного повідомлення споживачів (населення) про зміну тарифів порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за частиною 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; 3) за порушення, вказане у пункті 2 подання, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на КП «Сєвєродонецьккомуненерго» може бути накладено штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) цього суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2011 рік, тобто до 836,3 тис. грн. Копія подання була направлена відповідачем позивачу 11 липня 2012 року.

У відповідь на подання відповідача позивач направив лист № 1248 від 23 липня 2012 року (арк. спр. 13-14) про невизнання вказаного у поданні порушення.

26 липня 2012 року відповідач направив позивачу телефонограму (арк. спр. 63) про те, що 31 липня 2012 року відбудеться засідання з питання порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції. Телефонограма була прийнята секретарем позивача Москвичевою Л. А. 26 липня 2012 року. Тобто, позивач був обізнаний заздалегідь про дату розгляду питання про притягнення до відповідальності.

31 липня 2012 року Луганським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 01-24/159 у справі № 935 (арк. спр. 31, 16) про застосування відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до КП «Сєвєродонецьккомуненерго» штрафу у розмірі 9000 грн. за порушення вимог пункту 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Копія спірного рішення була направлена позивачу поштою з супровідним листом від 1 серпня 2012 року № 06-07/2180 (арк. спр. 15) та отримана ним 7 серпня 2012 року, про що свідчить реєстраційний штамп на листі та поштове повідомлення (арк. спр. 61), а позов було подано до суду першої інстанції 27 вересня 2012 року, що на думку відповідача свідчить про порушення позивачем встановленого частиною 5 статті 99 КАС України місячного строку. При цьому відповідач вказав, що позивач поважні причини пропуску строку звернення до суду не зазначив та не просив суд першої інстанції його поновити.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За частиною 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України, та не зловживання ними.

Частиною 5 статті 99 КАС України, яка діє з 30 липня 2012 року, передбачений спеціальний скорочений строк звернення до суду - місячний строк у разі оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Наслідком не виконання позивачем у добровільному порядку спірного рішення Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про накладення штрафу є стягнення грошових коштів з позивача, тому приписи частини 5 статті 99 КАС України щодо місячного строку розповсюджуються на дані правовідносини.

Колегією суддів встановлено, що про існування рішення відповідача № 01-24/159 у справі № 935 від 31 липня 2012 року позивачу стало відомо 7 серпня 2012 року, що ним не заперечується, але позов було подано до суду 27 вересня 2012 року при строку до 8 вересня 2012 року. Докази направлення позову поштою в справі відсутні, заява про поновлення строку апеляційного оскарження не подавалася. В судовому засіданні позивач документально поважність причин пропуску строку не доводив, оскільки вважав, що на оскарження рішення відповідача розповсюджується шестимісячний строку передбачений частиною 2 статті 99 КАС України.

За частиною 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до частини 3 статті 162 КАС України якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Частиною 1 статті 203 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного в даній ухвалі, апеляційна скарга позивача задовольняється частково, постанова суду першої інстанції скасовується з залишенням позову без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 155, 162, 203, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року скасувати.

Залишити без розгляду адміністративний позов комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис» до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання з дня їх ухвалення нечинними та протиправними другого та третього пунктів резолютивної частини рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» від 31 липня 2012 року № 01-24/159 згідно з якими дії позивача з нарахування з 12 серпня 2011 року плати споживачам (населенню) за послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за частиною 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку та на позивача накладено штраф у розмірі 9000 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 5 грудня 2012 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва