Постанова № 27994307, 14.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 р. Справа № 2а-7981/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Спаскін О.А..,

Суддів: Сіренко О.І., Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Зливко І.М.

представника позивача Слюсар С.С.,

представника відповідача Озацької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 року по справі № 2а-7981/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРГУС"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Наргус» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомленнь-рішеннь задоволено в повному обсязі.

Скасовано в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000170044 від 27.04.2012 та № 0000160044 від 27.04.2012р.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вимоги ст.138, 140, 141 Податкового Кодексу України та положення ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 05.04.2012р. по 09.04.2012р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Наргус"(ідентифікаційний код -22628517) по взаємовідносинам з ТОВ "Промислова група ДФМ"(ідентифікаційний код -30661533) за період лютий -березень 2011р.

Результати перевірки оформлені актом від 11.04.2012 року № 33/44-011/22628517.

27.04.2012р. з посиланням на даний акт СДПІ по РВПП у м. Харкові ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення №0000170044, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у загальному розмірі 56.777,00 грн. (основний платіж - 56.776,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -1,00 грн.), та податкове повідомленням-рішенням № 0000160044, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 46.972,00 грн. (основний платіж -46.971,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -1,00 грн.)

Фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображене в акті від 11.04.2012р. № 33/44-011/22628517 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ "Наргус"п.3.1. ст.3., п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.1 ст.138, п.138.8 ст.138, п.198.1 ст.198, Податкового кодексу України, а саме: зайве віднесення на розрахунки з державою по податку на прибуток та податку на додану вартість показників первинних документів, складених у межах нікчемного правочину з ТОВ "Промислова група ДФМ".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем, ТОВ "Наргус"(в якості покупця), та ТОВ "Промислова група ДФМ"(в якості постачальника) було укладено договір купівлі -продажу нафтопродуктів № 22 від 04.02.2011 р., предметом якого є купівля-продаж парафіну нафтового твердого марки П-2 (згідно специфікації).

Вказаний договір суд першої інстанції визнавв належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, суд першої інстанції послався на подані позивачем до матеріалів справи виписані ТОВ "Промислова група ДФМ"податкові накладні №16 від 10.02.2011 р. на суму 50.516, 50 грн. (у тому числі ПДВ -8.419, 42 грн.), №30 від 28.02.2011р. на суму 115.020, 00 грн. (у тому числі ПДВ -19.170, 00 грн.), №57 від 29.03.2011р. на суму 116.291,00 грн. (у тому числі ПДВ -19.381, 83 грн.) та видаткові накладні №29 від 10.02.2011р. на суму 50.516, 50 грн (у т.ч. ПДВ -8.419, 42 грн.), №40 від 28.02.2011р. на суму 115.020, 00 грн (у т.ч. ПДВ -19.170, 00грн.), №97 від 29.03.2011 р. на суму 116.291, 00 грн. (у т.ч. ПДВ -19.381, 83грн.), платіжні доручення, товаротранспортні накладні.

Судом першої інстанції зазначено, що надані до матеріалів справи первинні бухгалтерській документи складено відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відповідно до ч.2 ст. 9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприйняті судом першої інстанції як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи предметом договору куплі-продажу позивача та його контрагента є парафін нафтовий твердої марки П-2, тобто нафтопродукти матеріали.

Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, (надалі -Інструкція № 281/171/578/155).

Зазначений порядок є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Пунктом 5.4.1 Інструкції № 281/171/578/155 встановлено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Згідно п. 6.1 Інструкції на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Відповідно до умов Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363.

Типовою формою єдиної первинної транспортної документації є товарно-транспортна накладна, затверджена спільним наказом № 488/346 Міністерства транспорту України та Мінстату України від 29.12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля". Відповідно до п.2 даного наказу ведення типових форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Згідно статті 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом № 363 Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 із змінами та доповненнями (далі Правила перевезення) визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Підпунктом 11.5. Правил перевезення передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник 4 засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Підпунктом 11.7. Правил перевезення передбачено, що перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземплярі-засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом передається Перевізнику.

Крім того, підпунктом 10.5. Правил перевезення передбачено, що місце фактичної здачі приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні на перевезення парафіну не є належним доказом в підтвердження перевезення нафтопродукту, оскільки єдиною первинною транспортною документацією є товарно-транспортна накладна, затверджена спільним наказом № 488/346 Міністерства транспорту України та Мінстату України від 29.12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля". Відповідно до п.2 даного наказу ведення типових форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Позивачем не надано не під час перевірки, ні в судовому засіданні товаротранспортних накладних відповідної форми щодо перевезення нафтопродуктів в підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивача з його контрагентом.

З огляду на наведене колегія суддів приходить до висновку, що відповідач під час проведення перевірки позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, прийняв податкові повідомлення-рішення обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які були встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.

За таких обставин колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції не були дотримані положення ст. 7 та ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.4ч.1 ст.202, 205, ст. 207, ст.209, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 року по справі № 2а-7981/12/2070 -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Наргус»відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.

Повний текст постанови виготовлений 19.11.2012 р.