Ухвала суду № 27993412, 03.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2012 року м. Київ К-50303/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 року

у справі № 6/387 (22а-30779/08)

за позовом Національного університету харчових технологій Міністерства освіти і науки України

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Національний університет харчових технологій Міністерства освіти і науки України звернувся до суду з позовом про визнання нечинними рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 18.10.2007 року № 0009822305 та № 0009802305.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2008 року в задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових рішень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено та визнано нечинними спірні рішення податкового органу, з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної планової перевірки Національного університету харчових технологій з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, складено акт № 565/1-22-30-02070938 від 08.10.2007 року, в якому встановлені порушення: п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: здійснення розрахункових операцій по продажу товарів за готівкові кошти без застосування РРО на загальну суму 14 629,24 грн.; п. 2.8 гл. 2, п. 3.5 гл. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ 15.12.2004р. за № 637, а саме: перевищення ліміту готівки в касі підприємства.

На підставі результатів вказаної перевірки, 18.10.2007 року відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- № 0009802305 на суму 73 146,20 грн.

- № 0009822305 на суму 4 715,94 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно нарахував штрафні санкції за виявлені в ході перевірки порушення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що реалізація позивачем товару є разовою господарською операцією з продажу основних засобів, тому проведення таких операцій без застосування РРО не є порушенням вимог чинного законодавства, а кошти у сумі 2 355,97 грн., які визначені, як перевищення ліміту готівки в касі, видавалися під звіт відповідальним особам.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»основні фонди -це матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Як було встановлено в судовому порядку, позивач здійснював реалізацію ємності для бензину, дров'яних відходів, автопокришок та екскаватора, що являє собою разові господарські операції з продажу матеріальних цінностей, що віднесені до основних засобів, які оформлені відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому проведення таких операцій без застосування РРО не є порушенням вимог законодавства

Як встановлено матеріалами справи, касові ордери за період з 05.02 по 05.06.2007р. на загальну суму 2 357,97 грн. були видані з каси університету ОСОБА_2 -бухгалтеру університету для здійснення нею виплат по виконавчим листам та розрахунку за відрядження ОСОБА_3, що підтверджується копіями звітів про використання коштів, фіскальними чеками, посвідченням про відрядження, проїзними документами підтверджується факт здійснення виплат по виконавчим документам та витрат на відрядження.

Тобто, на момент перевірки у позивача були відсутні надлишкові кошти в касі, а тому у відповідача були відсутні підстави для застосування п. 2.8 гл. 2, п. 3.5 гл. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний