Ухвала суду № 27993181, 15.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2012 р. м. Київ К-18691/10

К-18691/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватної фірми «Експериментальне господарство «Агропідйом»

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2010

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2009

у справі № 2н-1/09/2070 (АС-04/294/05) Харківського окружного адміністративного суду

за заявою Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Харківської області від 28.10.2005

за позовом Приватної фірми «Експериментальне господарство «Агропідйом»

до 1. Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області,

2. Відділення Державного казначейства у Вовчанському районі Харківської області

за участю 1. прокурора Харківської області,

2. Приватної фірми «Центр сільськогосподарського інвестування «Аграрій»,

3. Приватної фірми «Центр комп'ютерних технологій «Лавлайс»

про стягнення (відшкодування) з державного бюджету податку на додану вартість за серпень 2003 року в сумі 1765333,00 грн. та процентів за несвоєчасне відшкодування в сумі 75566,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 28.10.2005, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2006, позовні вимоги ПФ «Експериментальне господарство «Агропідйом»задоволено частково: стягнуто (відшкодовано) з Державного бюджету України на користь позивача податок на додану вартість за серпень 2003 року в сумі 1765333,00 грн. та відсотки в сумі 7555,62 грн.

08.01.2009 Вовчанська МДПІ звернулась із заявою про перегляд вказаної постанови за нововиявленими обставинами, посилаючись на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04.06.2008 у справі ТОВ «Агровек»до Нововодолазької МДПІ Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.07.2004 № 265/23-25464309. Цією ухвалою скасовано ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2005 у частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.07.2004 № 265/23-25464309 щодо нарахування податкового зобов`язання у сумі 14939865,00 грн. та залишено в силі рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2005, яким відмовлено у задоволенні позову, змінено пункт 3 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2005, а в іншій частині її залишено без змін.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2010, заяву Вовчанська МДПІ про перегляд постанови від 28.10.2005 за нововиявленими обставинами задоволено: постанову Господарського суду Харківської області від 28.10.2005 скасовано, у задоволенні позову ПФ «Експериментальне господарство «Агропідйом»відмовлено .

Висновок судів про відсутність підстав для задоволення позову вмотивований неправомірністю формування позивачем податкового кредиту у розмірі 1765333,00 грн. за серпень 2003 року, оскільки податкових кредит був сформований за рахунок господарських операцій, які не мали товарного характеру, а були здійснені виключно шляхом обміну документами.

У касаційній скарзі ПФ «Експериментальне господарство «Агропідйом»просить скасувати ухваленні за результатами розгляду заяви судові рішення та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для звернення податкового органу із заявою про перегляд постанови Господарського суду Харківської області від 28.10.2005 стало скасування ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2008 у справі за позовом ТОВ «Агровек» до Нововодолазької МДПІ Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2005 у частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.07.2004 № 265/23-25464309 про нарахування податкового зобов`язання у сумі 14939865,00 грн. та залишення в силі рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2005 про відмову в задоволенні позову в цій частині позовних вимог. Цим рішенням визнано правомірним донарахування ТОВ «Агровек»податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у тому числі з операцій з поставки товару (сільськогосподарської продукції) ПФ «Експериментальне господарство «Агропідйом»у серпні 2003 року.

Частиною 1 ст. 245 КАС передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 вказаної статті підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У судовому процесі встановлено, що позивачем було сформовано від`ємне значення податку на додану вартість за серпень 2003 року в розмірі 1800166,00 грн.

Так, відповідно до договору поставки від 19.08.2003 б/н ПФ «ЦСІ «Аграрій»(покупець) здійснив попередню оплату сільськогосподарської продукції у сумі 10000100,00 грн. (у т.ч. ПДВ -1666683,00 грн.) позивачу (продавець), за наслідками чого останнім було виписано податкову накладну від 21.08.2003 № 31/08. Суму ПДВ у вартості майбутньої поставки ПФ «ЦСІ «Аграрій»включив до складу податкового кредиту за серпень 2003 року.

Також, між позивачем (покупець) та ПФ ЦКТ «Лавлайс»(продавець) було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 19.08.2003 б/н. На виконання його умов позивач здійснив попередню оплату у сумі 10000050,00 грн., а ПФ ЦКТ «Лавлайс»зобов'язався поставити позивачу сільськогосподарську продукцію протягом наступних 15 місяців. За наслідками здійсненої позивачем попередньої оплати ПФ ЦКТ «Лавлайс» виписав податкову накладну від 21.08.2003 № 21-8, а позивач, у свою чергу, включив податок на додану вартість у сумі 1666675,00 грн., сплачений у вартості майбутньої поставки, до складу податкового кредиту в податковому обліку за серпень 2003 року. Враховуючи те, що ПФ ЦКТ «Лавлайс»не є сільськогосподарським товаровиробником, він перерахував отримані грошові кошти ТОВ «Агровек»за сільськогосподарську продукцію врожаю 2004 року.

Між позивачем (комісіонер) та ПФ «ЦСІ «Аграрій»(комітент) був укладений договір комісії на продаж сільськогосподарської продукції від 18.08.2003, на виконання якого позивач від свого імені та за рахунок комітента здійснив попередню оплату ТОВ «Агровек»за сільськогосподарську продукцію врожаю 2004 року у сумі 10000050, 00 грн., за наслідками чого була виписана податкова накладна від 21.08.2003 № 180 на загальну суму 10000050,00 грн. ( у т.ч. ПДВ -1666675,00 грн.). За наслідками вказаних господарських операцій ТОВ «Агровек»включив суму ПДВ за вказаною податковою накладною до спеціальної податкової декларації з ПДВ за серпень 2003 року.

Враховуючи те, що судовим рішенням від 18.08.2005 у справі за позовом ТОВ «Агровек»до Нововодолазької МДПІ Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.07.2004 № 265/23-25464309, яке залишене в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2008, встановлені обставини, що виключають правомірність включення ТОВ «Агровек»до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною від 21.08.2003 № 180, то суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що з прийняттям ухвали ВАС України від 04.06.2008 були виявлені обставини, що є істотними для даної справи і які не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необґрунтованим є посилання позивача на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. 247 КАС України (у редакції до внесення змін Законом України від 20.12.2011 № 4176-VI) щодо порушення місячного строку на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, який починає свій відлік після того, як заявник міг дізнатись про таку обставину.

У судовому процесі встановлено, що Вовчанська МДПІ не приймала участі при розгляді справи за позовом ТОВ «Агровек»до Нововодолазької МДПІ Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.07.2004 № 265/23-25464309, про прийняття ухвали ВАС України від 04.06.2008, постановленої у цій справі, дізналася з листа Нововодолазької МДПІ Харківської області від 18.11.2008 № 1804/7/10-026, який отримано 20.11.2008, а із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Харківської області від 28.10.2005 звернулась 22.12.2008. Враховуючи те, що останній день місячного строку, передбаченого ст. 247 КАС України, спливав 21.12.2008, у суботу, Вовчанська МДПІ у силу норми частини 6 ст. 102 КАС України звернулась у перший після вихідного робочий день -понеділок 22.12.2008, про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті (а.с. 206 т.2).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР, у редакції до внесення у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) ( підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закон № 168/97-ВР у редакції Закону України від 26.09.1997 № 550/97-ВР).

При цьому законодавцем, безумовно, презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на включення сум податку на додану вартість. сплачену у вартості товарів (послуг) до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником -платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Враховуючи встановлені у судовому процесі обставини відсутності у ПФ «ЦСІ «Аграрій», ПФ ЦКТ «Лавлайс»та ТОВ «Агровек»складський приміщень, залишків сільськогосподарської продукції, виробничих та трудових ресурсів, необхідних для вирощування та/або придбання, зберігання сільськогосподарської продукції, які б об'єктивно свідчили про реальність намірів зазначених суб'єктів підприємницької діяльності на здійснення операцій з поставки такої продукції, суди попередніх інстанції зробили правильний висновок, що дії з перерахування цими суб'єктами коштів без фактичного отримання товару та відсутності об'єктивних умов для його поставки не підпадають під визначення операції з поставки та виключають встановлені законом підстави на податковий кредит, не дивлячись на пред'явлену позивачем податкову накладну. Висновок суду про безтоварність поставки за такою податковою накладною зроблений на підставі досліджених у судовому процесі доказів, оцінка яких відповідає правилам статті 86 КАС України.

Оскільки спір стосується виконання позивачем податкового обов'язку, встановленого нормами податкового законодавства, які судами попередніх інстанцій застосовані правильно, доводи касаційної скарги про порушення судом норм Цивільного кодексу України не впливають на правильність вирішення спору.

У силу норми частини 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223,224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватної фірми «Експериментальне господарство «Агропідйом»залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак