Постанова № 27991352, 26.11.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року 2а-4963/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

представника позивача - Мицкана Д.П.,

представника відповідача - Оверченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Лейн"

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст Лейн" з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2012 № 0001360223/1645, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у розмірі 52084,00 грн., з яких: 41667,00 грн. - за основним платежем; 10417,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту позивача - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лігал- Едвайзинг" у складі ціни за надані послуги. На думку посадових осіб податкового органу, ніякі послуги контрагентом фактично не надавались, позивач не мав не меті отримання послуг у дійсності, а договір уклав з метою мінімізації податкових зобов'язань. Податковий орган стверджує, що укладений між позивачем та його контрагентом договір є нікчемним і таким, що порушує інтереси держави та суспільства, тому формування податкового кредиту здійснено позивачем неправомірно і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладений договір мав реальний характер - послуги надано контрагентом у повному обсязі та оплачено позивачем, ці факти підтверджується документально. Позивач стверджував, що він правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, тому просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним. У судовому засіданні представник податкового органу заперечення проти позову підтримав, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст Лейн" є юридичною особою, що зареєстрована 23.11.2010 Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача є консультування з питань інформатизації, професійно-технічна освіта, комп'ютерне програмування.

У червні 2012 року посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг" за період з 01.11.2011 по 30.11.2011 (акт перевірки від 13.06.2012 № 1467/22-3/37381913/99).

У наслідок перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем:

статей 202, 203, 207, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, що виявилось в недодержанні вимог зазначених норм у момент вчинення правочинів, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними;

абзаців першого та другого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 41667,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються із здійсненням позивачем господарського зобов'язання, яке виникло на підставі договору від 01.11.2011 № 01/11/11, укладеного між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг", щодо надання послуг у сфері інформатизації.

На думку посадових осіб податкового органу, які здійснювали перевірку, ніякі послуги контрагентом фактично не надавались, оскільки за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України встановлено розбіжність у податковій звітності позивача по взаємовідносинам з його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг". Крім того, за даними Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (акт перевірки від 22.05.2012 № 1431/22-8/37883181) Товариство з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг" не надало документального підтвердження даним податкової декларації та господарських операцій операцій, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за листопад 2011 року.

За твердженнями податкового органу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг" не займається діяльністю з надання інформаційних послуг і не має для цього адміністративно-господарських можливостей.

За результатами перевірки Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2012 № 0001360223/1645, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у розмірі 52084,00 грн., з яких: 41667,00 грн. - за основним платежем; 10417,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, однак за результатами розгляду скарг, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

У подальшому позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішенням до суду.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд ухвалою від 31.10.2012 витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт отримання послуг та оплату їх вартості.

На підставі наданих документів та інших зібраних по справі матеріалів судом встановлено наступне.

У листопаді 2011 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг" (виконавець) укладено договір від 01.11.2011 № 01/11/11, згідно з яким виконавець узяв на себе зобов'язання за плату надати замовнику послуги у сфері інформатизації (розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних; надання консультацій з питань інформатизації; надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Загальна вартість послуг у сфері інформатизації на підставі вказаного договору становить суму 250000,00 грн., у тому числі ПДВ - 41666,67 грн.

В акті наданих послуг від 30.11.2011, складеному уповноваженими представниками сторін договору, відображено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг" у листопаді 2011 року надало позивачу консультаційні послуги з питань інформатизації та розроблення стандартного програмного забезпечення на теми:

- Interconnectihg Cisco Networking Devices Part 1 - 21250.00 грн. (сума без ПДВ);

- Interconnectihg Cisco Networking Devices Part 2 - 7916,67 грн. (сума без ПДВ);

- Oracle 10g: Основи SQL (adapted for SimCorp) - 17666.67 грн. (сума без ПДВ);

- Oracle Database 11g: Основи SQL - 7500,00 грн. (сума без ПДВ);

- Автоматизація адміністрування за допомогою Windows PowerShell 2.0 - 6083.33 грн. (сума без ПДВ);

- Адміністрування і розробка в середовищі ODI - 20000,00 грн. (сума без ПДВ);

- Основи ITIL v3. Принципи організації ІТ підрозділу компанії (ITIL v3) - 11250,00 грн. (сума без ПДВ).

Дослідивши акт, суд установив, що в ньому відсутня інформація про зміст послуг (це програмне забезпечення, що встановлювалось на комп'ютерну техніку, або семінари з питань інформаційних технологій), кількісні та якісні показники, технічні одиниці, місце надання послуг, осіб - отримувачів послуг тощо.

Не зважаючи на вимогу суду, викладену в ухвалі від 31.20.2012, позивач не надав суду жодних документів чи матеріальних носіїв, які б документували, підтверджували або відтворювали факт надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг"

Під час судового розгляду представник позивача не зміг розкрити та пояснити суду суть послуг, що надавались Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг", але зазначив, що послуги надавались за місцезнаходженням позивача (у місті Білій Церкві).

На вимогу суду позивач надав копію платіжного доручення від 23.11.2011 № 172 про перерахування коштів у сумі 250000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 41666,67 грн., на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг".

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни послуг сум податку на додану вартість за вказаною господарською операцією позивач представив суду податкову накладну від 23.11.2011 № 508 на суму 250000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 41666,67 грн., одержану від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг".

З приводу контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг" судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг" є юридичною особою, що зареєстрована 28.09.2011 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради Запорізької області, знаходиться у м. Запоріжжя. Основними видами діяльності вказаної юридичної особи є: нотаріальна та інша юридична діяльність; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки; діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту; рекламна діяльність; консультування з питань комерційної діяльності та управління; надання секретарських послуг та послуг з перекладу. Дана юридична особа перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спір між сторонами пов'язується з правовою оцінкою рішення податкового органу, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на підставі висновків про неправомірне формування платником податків податкового кредиту.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Однак, це право платника податків обмежується положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно з якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податку на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вже зазначалось, рішення про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість прийнято податковим органом у зв'язку з висновками про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю в нього первинних фінансово-господарських документів, які б підтверджували факт отримання послуг.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведення суду факту надання послуг та наявності у позивача документального підтвердження цьому.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив відсутність факту надання позивачу послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігал-Едвайзинг" на підставі договору від 01.11.2011 № 01/11/11 про надання послуг у сфері інформатизації.

Надані позивачем копії документів: договору, акту прийому-передачі послуг, платіжного доручення, штатного розпису позивача та податкової накладної, формально оформлюють господарську операцію, але зміст цих документів не дозволяє встановити факт реальності господарської операції.

Таким чином, твердження податкового органу про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 41667,00 грн. у судовому засіданні позивачем спростовані не були.

Це означає, що висновки податкового органу про заниження позивачем зобов'язань грошових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 41667,00 грн. є правильними, а податкове повідомлення-рішення від 25.06.2012 № 0001360223/1645, - правомірним.

Таким чином, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 листопада 2012 р.