Постанова № 27991187, 29.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2012 р. Справа №2а-12906/12/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Коробкова М.О довіреність №01-02-14/8752 від 19.07.12, представника відповідача- Белущенко К.С. довіреність №21/10-0 від 06.09.12, адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства " Кримський ТИТАН"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012 №0000874010,

Обставини справи: Приватне акціонерне товариство " Кримський ТИТАН" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012 №0000874010.

Під час судового засідання представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Кримський титан" зареєстроване Виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим 31.08.2004. Ідентифікаційний код 32785994, що підтверджується Свідоцтвом про держану реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 439803, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 31.08.2004, є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Кримський титан" з питань взаємовідносин з ТОВ «Укрпромтехмаш» (ін..33265587) у лютому, березні 2011 року. За результатами перевірки відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем підпункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України, а саме:

завищено суму від'ємного значення з ПДВ за лютий 2011 року у сумі 291431,00 грн., за березень 2011 року у сумі 332670,00 грн., всього у сумі 624101,00 грн.;

завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011 року у сумі 291431,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 332670,00 грн., всього у сумі 624101,00 грн.

Відповідно до пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пункт 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачає, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.(пункт 58.2 статті 58 Податкового кодексу України).

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 123.1. статті 123 Податкового Кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

СДПІ по роботі з великими платниками податків 31.10.2012 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000874010 про зменшення суми бюджетного відшкодування за 3 місяць 2011 року на 291431,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1,00 грн., за 4 міс. 2011 року на 332670,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 1,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій ПАТ «Кримський титан»», суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Податковому кодексі від 02.12.2010 №2755-УІ (далі - ПК України).

Суд зазначає, згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Позивачем 20.02.2012 до СДПІ ВПП м.Сімферополі спрямована в електронному вигляді податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2012 року, в якій за рядком 25.1. визначена суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 18191307,00 грн.

До декларації додана довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду від 21.03.2011, в який зазначено, що суми залишку від'ємного значення виникла у грудні 2010 року у розмірі 7737,00 грн., у січні 2011 року у сумі 25854450,00 грн. спрямовані на зменшення суми податкового кредиту наступного податкового періоду, та відповідають визначенню графи 24 основної декларації.

Також надані розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 18191307,00 грн.

З наведеного вбачається, що сума бюджетного відшкодування лютого 2011 року сформована за рахунок суми податкового кредиту податку на додану вартість за січень 2011 року.

За рядком 25.1. податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року визначена суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 24519358,00 грн.

До декларації додана довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду від 20.04.2011, в який зазначено, що суми залишку від'ємного значення виникла у січні 2011 року у розмірі 7657600,00 грн., у лютому 2011 року у сумі 16861758,00 грн. спрямовані на зменшення суми податкового кредиту наступного податкового періоду, та відповідають визначенню графи 24 основної декларації.

Також надані розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 24519358,00 грн.

З наведеного вбачається, що сума бюджетного відшкодування березня 2011 року сформована за рахунок суми податкового кредиту податку на додану вартість за січень, лютий 2011 року.

За відомостями рядку 23.1. податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року визначена суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 29886661,00 грн.

До декларації додана довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду від 20.04.2011, в який зазначено, що суми залишку від'ємного значення виникла у січні 2011 року у розмірі 7737,00 грн., у березні 2011 року у сумі 29886661,00 грн. спрямовані на зменшення суми податкового кредиту наступного податкового періоду, та відповідають визначенню графи 22 основної декларації.

Також надані розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 29886661,00 грн.

З наведеного вбачається, що сума бюджетного відшкодування квітня 2011 року сформована за рахунок суми податкового кредиту податку на додану вартість за березень 2011 року.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах цієї норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг, які відносяться до господарської діяльності позивача.

Таким чином стає зрозумілим, що сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати ним податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Враховуючи зазначене, вимога щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року позивачем задекларований податковий кредит у сумі 29478632,00 грн. (рядок 17) та розмір ПДВ за придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) які підлягають оподаткуванню за основною ставною та нульовою ставкою у сумі 31261025,00 грн.

За додатком 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» Д5, позивачем надані відомості про наявні податкові накладні, що приймали участь у формуванні суми податкового кредиту лютого 2011 року, у тому числі за рядком 605 за платником ТОВ «Укропмтехмаш» (інн. ПДВ 352763609153) в обсягу постачання 1457155,74 грн., суми ПДВ 291431,15 грн.

За березень 2011 позивачем подана податкова декларація з ПДВ від 20.04.2011, в який визначена за рядком 17 у розмірі 44619536,00 грн., у тому числі за придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставною та нульовою ставкою у сумі 40992947,00 грн.

За додатком 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» Д5, позивачем надані відомості про наявні податкові накладні, що приймали участь у формуванні суми податкового кредиту березня 2011 року, у тому числі за рядком 331 за платником ТОВ «Укропмтехмаш» (інн. ПДВ 352763609153) в обсягу постачання 1663350,84 грн., суми ПДВ 332670,17 грн.

За підпунктом 14.1.181. статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності.

Судом встановлено, що позивач здійснюю таки види господарської діяльності - діяльність у сфері геології та геологорозвідування, добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва мінеральних добрив, виробництво основних неорганічних речовин, виробництво барвників та пігментів. Позивачу наданий спеціальний дозвіл на користування надрами з терміном дії з 05.12.2007 по 05.12.2012 АВ №147587, що не заперечується сторонами.

У складі ПАТ «Кримський титан» знаходиться структурний підрозділ без статусу юридичної особи - філія «Вільногірський гірнично-металургійний комбінат», який проводить діяльність у сфері геології та геологорозвідування, видобування та збагачення титанової руди. Для забезпечення проведення господарської діяльності позивач має екскаватор KU-800, 1989 року введення в експлуатацію та будівлю складу 1962 року введення в експлуатацію.

05.02.2007 між філією «Вільногірський гірнично-металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський титан» та ТОВ «Укрпромтехмаш» був укладений договір №89/в з постачання запасних частин, монтажу кабельної продукції, електрообладнання. 18.09.2008 сторонами складена специфікація №10 з постачання роторного колеса екскаватору KU-800 креслення О-RK03741 загальною вартістю 4160000,00 грн., у тому числі ПДВ 693333,34 грн. Відповідно до умов договору постачання здійснюється автотранспортом покупця на умах DDP ст.Вільногірськ Приднепровської з/д. Оплата за товар проводиться на умовах 50% передоплату, 50% по факту постачання.

10.10.2008 між тими ж сторонами був укладений договір постачання №614/13 канатів сталевих. 02.09.2010 сторонами підписана специфікація №1 на канат противаги GSN EN 12385-4 02.4374.51 вартістю 495000,00 грн., у тому числі ПДВ 82500,00 грн.

Зазначений договір та додатки до нього є діючими, недійсними або нечинними у судовому порядку не визнані, відповідають вимогам Цивільного кодексу України до господарських угод купівлі-продажу та поставки, фіксують дійсний намір сторін, що їх уклали.

З наведеного встановлено, що сторони узгодили постачання товарно-матеріальних цінностей, яки застосовуються у всіх підіймальних механізмах і складних системах приводів загального призначення, для відбувається відділення породи.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у пунктах 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 у відповідності з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

На виконання умов договору позивачем були отримані витратні накладні від 23.02.2011 №У-00000002 з постачання канату противаги у кількості 600 м.п. на загальну суму 544586,88 грн., від 25.03.2011 №У-0000003 з постачання роторного колеса загальною вартістю 6156021,00 грн.

Згідно товарно-транспортних накладних від 23.02.2011 №23/02-1, від 25.03.2011 №25/03-1, №25/03-2 відбулося перевезення канату та розібраного роторного колеса від м.Алчевськ, Луганської обл. до м.Вільногірськ Дніпропетровської обл. автотранспортом МПП «Промтехресурс».

Отримання товару оформлено позивачем прибутковим ордером від 25.02.2011 №000613 на канат EN 12385-4, від 30.03.2012 №001356 на колесо роторне О-RK03741.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Заперечення щодо невідповідності перелічених документів вимогам, що передбачені для первинних документів бухгалтерського обліку відповідачем не наведено, судом не встановлено.

Відповідно до частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 статті 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Оплата за товар проведена безготівковим шляхом 01.02.2011 платіжним дорученням №РМТ000499 на суму 800000,00 грн., 09.03.2011 №РТМ001274 на суму 800000,00 грн., від 09.03.2011 №РМТ001334 на суму 148586,88 грн., від 16.03.2011 №РМТ001552 на суму 800000,00 грн.

Отже матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій позивачем з контрагентами, вказаними акті перевірки, зокрема постачання, оприбуткування та сплату позивачем товарів по укладених угодах з контрагентами.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отримані від ТОВ «Укрпромтехмаш» товарно-матеріальні цінності були використані згідно актів списання від 30.03.2011 №001047, від 21.07.2011 №002900.

Згідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Згідно пункту 201.1 статті 200 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ТОВ «Укрпромтехмаш» є платником податку на додану вартість з 01.06.2006, номер свідоцтва 4961028, що підтверджується відомостями з офіційного сайту ДПА України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search).

На адресу позивача були спрямовані податкові накладні від 01.02.2011 №4 на суму ПДВ 1333333,33 грн., 10.02.2011 №5 на 133333,33 грн. ПДВ, від 23.02.2011 №10 на суму 24764,48 грн. ПДВ, від 09.03.2011 №11 на 133333,33 грн. ПДВ, від 16.03.2011 №12 на суму 1333333,33 грн., від 25.03.2011 №13 на 66003,50 грн. ПДВ.

Таким чином формування податкового кредиту підтверджено податковими накладними, виданими платником ПДВ, що відповідає вимогам законодавства.

Перевіряючи господарським стосунки позивача з контрагентом СДПІ вказує, що у лютому, березні 2011 року ТОВ «Укропромтехмаш» сформовано податковий кредит за операціями з ТОВ «Промтехресурс». Проте за дослідженими документами вбачається безтоварність проведених операцій, а тому відомості про податковий кредит за лютий, березень 2011 року ТОВ «Укропромтехмаш» не є дійсними. За наслідком податкове зобов'язання за лютий, березень 2011 року ТОВ «Укропромтехмаш» є завищеним, зокрема за лютий 2011 року у сумі 306431,14 грн., за березень 2011 року у сумі 332670,17 грн.

Вказаний висновок слугував єдиною підставою для зменшення позивачу розміру суми бюджетного відшкодування за березень, квітень 2011 року.

Однак, податковим органом не було враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому відповідач, який не наділений правом встановлювати ознаки фіктивності операцій свого контрагента з іншими контрагентами, не може нести відповідальність за їх можливі протиправні дії.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні засновується на принципах, у відповідності з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування фактичної відсутності надмірної сплати податку на додану вартість та ненадходження до Державного бюджету України сум податку на додану вартість покладається саме на суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Застосовуючи зазначені принципи суд робить висновок про порушення відповідачем адміністративної процедури у податковому повідомленні-рішенні від 31.10.2012 №0000874010.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між учасниками попередніх поставок товарів, робіт та послуг (тобто між ТОВ «Укрпромтехмаш» та його контрагентами) не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «Укрпромтехмаш», як його безпосереднім постачальником.

Судом також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Відповідно правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Частиною 2 статті 8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії"(заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

На підставі зазначеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 29.11.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 06.12.2012.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 31.10.2012 №0000874010.

3.Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства " Кримський ТИТАН" судовий збір у розмірі 2146,00 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.