Постанова № 27991008, 06.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2012 р. Справа №2а-396/12/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Слюсарь В.А. довіреність №220/13-13-18 від 28.10.11, представника відповідача- Безверха Ю.А. довіреність №15272 від 21.11.12, адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001521501 від 21.09.2011,

Обставини справи: Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001521501 від 21.09.2011.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статей 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 15.05.1992 проведено державну реєстрацію юридичної особи- Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №641891, ідентифікаційний код 19195199, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Керчі АР Крим .

Позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року по рядку 06.6 від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року, задекларовано сума від'ємного значення, отриманого за наслідками 2010 року у розмірі 22174379,00 грн..

Працівниками відповідача проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" за 2 квартал 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.09.2011 № 913/15-1/19195199, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, в результаті чого за 2 квартал 2011 року встановлено завищення від'ємного значення оподаткування на 22174379,00 грн..

На підставі акту перевірки 21.09.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001521501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на прибуток у розмірі 22174379,00 грн..

Керуючись пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, позивачем подано заперечення на вищезазначене податкове повідомлення-рішення.

Рішенням від 25.10.2011 за №4105/20/25-023 Державна податкова інспекція у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби повідомила про результати розгляду скарги від 04.10.2011 № 197/13-13-18, якими залишає без змін податкове повідомлення-рішення від 21.09.2011 №0001521501 та первинну скаргу позивача не задовольняє.

Рішенням від 24.11.2011 №6140/6/10-2115 Державна податкова служба України повідомила про результати розгляду скарги, якими залишає без змін податкове повідомлення-рішення від 21.09.2011 №0001521501 та скаргу позивача не задовольняє.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На час проведення відповідачем камеральної перевірки набрав чинності Податковий Кодекс України, розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств.

У пункті 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначено, що Розділ ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

В силу викладеного при формуванні податкової звітності по податку на прибуток за 2010 та за 1 квартал 2011 підлягали застосуванню норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств».

У пункті 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

-суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

-суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 4.1. статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду.

Стаття 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлювала, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з пунктом 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року мав від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягала включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснювався з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховувалось 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Проаналізувавши наведені вище положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", можна зробити висновок про те, що у 1 кварталі 2011 року сума збитків, які утворились станом на 01.01.2010 та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включались позивачем до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року правомірно та, відповідно, мали бути визначені як від'ємне значення об'єкту оподаткування платника податку на прибуток у податковій звітності за другий-третій квартали 2011 року.

Суд зазначає, що, як вказано вище, починаючи з II кварталу 2011 року, при розрахунку доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У пункті 150.1. статті 150 Податкового кодексу України зазначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вивчивши зміст наведених вище положень Податкового кодексу України, приймаючи до уваги порядок визначення об'єкту оподаткування податку на прибуток, встановлений у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", який застосовувався до 01.04.2011, суд прийшов до висновку, що при формуванні податкової звітності по податку на прибуток за другий-третій квартал 2011 мали прийматись до уваги показники податкової звітності за перший квартал 2011, в тому числі і від'ємне значення, сформоване за підсумками діяльності в 2010, яке відображене у звітності I кварталу 2011 року, наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зміст пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 збитків, які виникли до 01.01.2011, в наслідок чого такі збитки мають бути врахованими у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Саме така позиція висловлена в листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 N 04-39/10-1160.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач при складанні декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, керуючись наведеними вище положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", включив від'ємне значення об'єкту оподаткування минулого податкового періоду - 1 квартал 2011 року -до складу валових витрат І кварталу 2011 року в стр. 04.9 Декларації на прибуток за І квартал 2011 у сумі 22174 379,00 грн., в наслідок чого розмір валових витрат за вказаний період часу склав 32880463,00 грн. (рядок 06), валових доходів- 8704628 грн. (рядок 03), від'ємне значення об'єкта оподаткування склала склало 24550701 грн. (рядок 08).

Згідно з наданою позивачем декларацією з податку на прибутку за ІІ квартал 2011 до рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду» була також включена сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган вважає, що до складу об'єкта оподатковування другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Наведені висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що на його думку у зв'язку зі вступом 01.04.2011 в силу розділу III Податкового кодексу України та відсутністю в ньому посилання на облік в ІІ кварталі 2011 від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток, визначеного у податковій звітності за І квартал 2011, сформованого в тому числі з урахуванням податкової звітності за 2010, від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010, що відображено у декларації за І квартал 2011 у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включається до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011.

Суд вважає вказану позицію помилковою з причин відсутності, як зазначено вище, у Податкового кодексу України заборони щодо врахування у 2011 збитків, які виникли до 01.01.2011, а навпаки визначено порядок дій платників податків щодо відображення показників та формування складу валових витрат.

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів невірного визначення позивачем показників податкової звітності по податку на прибуток за 2010, 1 квартал 2011 та ІІ квартал 2011, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам закону, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 13.12.2012.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби від 21.09.2011 №0001521501.

3.Стягнути на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" судовий збір у розмірі 28,23 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.