Постанова № 27990860, 06.12.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.12 Справа № 16/38/5022-593/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 19.10.2012 за №31/10-6225

на рішення господарського суду Тернопільської області

від 10.10.2012р. у справі № 16/38/5022-593/2012

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль

про стягнення 1166800 грн. 30 коп.

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р. у склад колегії замість судді Новосад Д.Ф. введено суддю Краєвську М.В. (а.с. 154).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.10.2012 року у справі №16/38/5022-593/2012 (суддя Хома С.О.) позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") задоволено частково; стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (надалі -ПАТ "Тернопільміськгаз") на користь позивача 1166800,30 грн. боргу за поставлений природний газ, 44080,55 грн. пені в розмірі 50% від заявленої суми, 64054,28 грн. інфляційних нарахувань, 54489,89 грн. 3% річних, 26589,36 грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат; в решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено основний борг відповідача в розмірі 1166800,30 грн. за поставлений позивачем природний газ згідно договору №06/10-2036 від 20.12.2010 р., а також вірно розраховано суми інфляційних нарахувань та 3% річних. Відтак суд вважав, що вказані суми підлягали до стягнення з врахуванням положень ст.ст. 509, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 230 ГК України. На підставі ч. 3 ст. 83 ГПК України суд зменшив заявлену до стягнення пеню в розмірі 88161,10 грн. на 50 %, присудивши до стягнення 44080,55 грн., у зв'язку з чим судові витрати поклав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дане рішення оскаржив позивач; вважає, що місцевий господарський суд порушив норми процесуального права та безпідставно поклав на нього сплату судового збору в частині 881,64 грн.; просить частково змінити рішення, виклавши його резолютивну частину стосовно розподілу судових витрат у наступній редакції: «стягнути з відповідача на користь ДК "Газ України" 27471,00 грн. судових витрат за розгляд позовної заяви», в решті -рішення залишити без змін. Як на підставу для зміни рішення скаржник посилається на ст.ст. 49, 83 ГПК України та на постанову Пленуму ВГС України від 26.12.2011 р. № 18.

Відповідач вимог ухвали суду від 08.11.2012 р. не виконав, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Сторони явки представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення адресатам ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 р. (а.с. 111, 112).

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, за відсутності клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

20.12.2010 р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Тернопільміськгаз" було укладено договір №06/10-2036 про закупівлю природного газу за державні кошти (надалі -договір, а.с. 11-12). В подальшому на підставі додаткових угод № 1 від 28.01.2011 р., № 2 від 04.04.2011 р., №4 від 14.06.2011 р. сторонами вносились зміни до договору (а.с. 14, 17). Додатковою угодою № 3 від 12.04.2011 р. умови договору викладено у новій редакції (а.с. 15-16).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати покупцеві в 2011 році природний газ виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору. Договір набуває чинності з дати його укладення і діє в частині реалізації газу з 01.01.2011 р. до 31.12.2011 р., в частині розрахунків за газ -до повного погашення заборгованості (п. 11.1 договору).

За умовами договору, враховуючи подальші зміни, ціна за 1000 куб. м. природного газу становить: з 01.01.2011 р. - 2738,40 грн. (з ПДВ), з 01.04.2011 р. - 3063,84 грн. (з ПДВ), без врахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідно до п.п. 3.3, 3.4. договору, приймання-передача газу здійснюється на підставі актів приймання-передачі газу, які повністю оформляються сторонами до 8-го числа місяця, наступного за місяцем купівлі-продажу газу, та є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.4 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу; загальна сума вартості природного газу за цим договором складає 19810167,44 грн. (з ПДВ). Згідно пунктів 6.1., 6.2. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа наступного за місяцем поставки газу з поточних рахунків покупця.

На виконання умов договору, в період з січня 2011 року по вересень 2011 року позивач здійснив поставку природного газу відповідачу у кількості 4456,28 тис. куб. м. на загальну 12543343,67 грн., що зафіксовано сторонами в актах передачі-приймання природного газу, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками (а.с. 17-21).

Відповідач прийняті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, оплату за поставлений йому природний газ в повному обсязі не здійснив та допустив заборгованість по оплаті за поставлений природний газ в розмірі 1166800,30 грн. Розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи (а.с. 74, 75, 76-100) та визнаний відповідачем.

Судова колегія, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Пунктом 7.2 договору визначено, що в разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору, він зобов'язується крім суми заборгованості, сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Пунктом 3.17.4 постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 р. № 18 передбачено, що господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

В позовній заяві ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надало розрахунок пені, яка підлягала стягненню з відповідача за п. 7.2. договору та становила 88161,10 грн.

Зменшуючи розмір пені в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, місцевий господарський суд виходив з наступних обставин: відповідач є підприємством, основним видом діяльності якого є транспортування та постачання природного газу за регульованим тарифом за встановленими НКРЕ України цінами; інших джерел прибутку, крім дольового відщеплення за надані послуги з транспортування газу не має; існує високий ступінь виконання основного зобов'язання перед позивачем за договором поставки природного газу (поставлено газу на суму 12543343,67 грн., оплачено відповідачем газ на суму 11376543,37 грн.); згідно даних балансу відповідача станом на 30.06.2012 р. дебіторська заборгованість становить на кінець звітного періоду 109007 тис. грн., нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на кінець звітного періоду становить 8292 тис. грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про винятковість випадку та підставність зменшення розміру пені із заявленого розміру до 44080,55 грн.

Проте, зменшивши розмір пені та поклавши судові витрати на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що судовий збір слід покласти на відповідача повністю. Зважаючи на це, рішення господарського суду Тернопільської області від 10.10.2012 р. у справі № 16/38/5022-593/2012 в частині стягнення з ПАТ "Тернопільміськгаз" 26589,36 грн. судового збору колегія суддів вважає прийнятим за неправильного застосування норм процесуального права, що є підставою для його зміни відповідно до ст. 104 ГПК України. Вимогу скаржника про покладення на відповідача судового збору в розмірі 27471,00 грн. суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованою.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши рішення суду першої інстанції щодо стягнення основного боргу за поставлений природний газ в розмірі 1166800,30 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 64054,28 грн. та 3% річних в розмірі 54489,89 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його законність і обґрунтованість в цій частині.

Факт надання послуг за договором №06/10-2036 від 20.12.2010 р. належним чином підтверджується матеріалами справи, сума боргу, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних належним чином розраховані та документально обґрунтовані. Відповідачем не подано доказів погашення заборгованості та визнано суму основного боргу.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про те, що оскаржуване рішення в частині стягнення основного боргу, пені, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних є обґрунтованим та таким, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права. В частині розподілу судових витрат, рішення необхідно змінити, поклавши сплату судового збору, відповідно до ст.49 ГПК України, на відповідача.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на відповідача -ПАТ "Тернопільміськгаз".

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 19.10.2012 р. за №31/10-6225 задоволити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 10.10.2012 р. у справі №16/38/5022-593/2012 змінити в частині стягнення судового збору, стягнувши з відповідача на користь позивача 27471,00 грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (код ЄДРПОУ 21155959, м. Тернопіль, вул. Чернівецька, 54А) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) 805,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Тернопільської області видати накази на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.12.2012р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.