Постанова № 27990752, 10.12.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.12 Справа № 5015/3270/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Кузя В.Л.

суддів Желіка М.Б.

Малех І.Б.

За участю представників:

від позивача: Станько Т.Р. -представник;

від відповідача: Максимишин І.Б. -представник;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: Брегей І.С. -представник.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу за вих. № 31-241 від 17.09.12 Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська лізингова компанія», м. Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2012 року

у справі № 5015/3270/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра», с. Доброгостів, Дрогобицький район, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська лізингова компанія», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравари Оксани Романівни, м.Пустомити, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м. Київ

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Присутнім представникам сторін та третій особі - 2 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.09.12 у справі № 5015/3270/12 (Матвіїв Р.) позов задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №358, вчинений 31.03.10 Шараварою О.Р., приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, яким запропоновано повернути від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра»(надалі ТОВ «Агрофірма «Ватра»), місцезнаходження: 82176, Львівська область, Дрогобицький район, село Доброгостів, вулиця 1 травня, 8, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30484438, п/р 26008301376 в Дрогобицькому відділенні ОБ № 6307, МФО 385093, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Лізингова Компанія»(надалі ТОВ «Львівська лізингова Компанія»), місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34559260, п/р № 2650040003764/980 у ЛФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 385468, майно: причіп марки МАЗ, модель 83781, 2008 року випуску, шасі № УЗМ83781080011092, реєстраційний номер ВС0490ХТ, колір сірий, загальною вартістю 74400 грн., що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором № 2902, укладеним «27»лютого 2008 року в м. Львові між ТОВ «Львівська Лізингова компанія»та ТОВ «Агрофірма «Ватра», за невиплачену в строк з 01 травня 2009 року по 01 лютого 2010 року заборгованість у розмірі 19546,39 грн., а також послуги по стягненню виконавчого напису 2400 грн., що становить загальну суму заборгованості 21946,39 грн. Стягнуто з ТОВ «Львівська Лізингова компанія»(місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34559260) на користь ТОВ «Агрофірма «Ватра»(місцезнаходження: 82176, Львівська область, Дрогобицький район, село Доброгостів, вулиця 1 травня, 8, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30484438 грн.) 1073 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Скасовано вжитий ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.08.12 у справі № 5015/3270/12 захід до забезпечення позову у спосіб: до вирішення справи по суті зупинити виконавче провадження ВП № 19717924 з виконання виконавчого напису нотаріуса № 358 від 31.03.10 про повернення від ТОВ «Агрофірма «Ватра», місцезнаходження: 82176, Львівська область, Дрогобицький район, село Доброгостів, вулиця 1 травня, 8, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30484438, п/р 26008301376 в Дрогобицькому відділенні ОБ № 6307, МФО 385093, на користь ТОВ «Львівська Лізингова Компанія», місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34559260, п/р № 2650040003764/980 у ЛФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 385468, майно: причіп марки МАЗ, модель 83781, 2008 року випуску, шасі № УЗМ83781080011092, реєстраційний номер ВС0490ХТ, колір сірий, загальною вартістю 74 400 грн., що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за Договором № 2902, укладеним «27»лютого 2008 року в м. Львові між ТОВ «Львівська Лізингова Компанія»та ТОВ «Агрофірма «Ватра», за невиплачену в строк з 01 травня 2009 року по 01 лютого 2010 року заборгованість у розмірі 19546,39 грн., а також послуги по стягненню виконавчого напису 2400 грн., що становить загальну суму заборгованості 21946,39 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Львівська лізингова компанія»оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт в апеляційній скарзі та в поданих суду доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно яких звернення стягнення ПАТ «ВіЕйБі Банк»на об'єкт лізингу не реєструвалось, оскаржуваний виконавчий напис вчинено не на користь обтяжувала (ПАТ «ВіЕйБі Банк»), а на користь лізингодавця (ТОВ «Львівська лізингова компанія»).

Також апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки витягу № 37593164 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Договору фінансового лізингу № 2902 від 27.02.08, укладеного між ТОВ «Львівська лізингова компанія»та ТОВ «Агрофірма «Ватра», Акту прийому-передачі від 11.03.08 до Договору фінансового лізингу № 2902 від 27.02.08, відмові №13/10 від 01.02.10 ТОВ «Львівська лізингова компанія»від договору фінансового лізингу № 2902 від 27.02.08.

Окрім цього, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не витребувано у позивача належних доказів на підтвердження відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за несплату лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № 2902 від 27.02.08. Також, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд хибно трактує практику Верховного Суду України.

Позивач подав суду додаткові пояснення, в яких просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

05 листопада 2012 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшла заява від третьої особи-1 про розгляд справи без її участі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.12 строк розгляду апеляційної скарги було продовжено.

Представники сторін та представник третьої особи-2 у судовому засіданні навели свої доводи та міркування, викладені відповідно в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 10.12.12 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Львівської області від 03.09.12 у справі № 5015/3270/12, з огляду на наступне:

14 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(надалі ВАТ «ВіЕйБі Банк») (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк») (надалі ПАТ «ВіЕйБі Банк», кредитодавець) та ТОВ «Львівська лізингова компанія»(позичальник) укладено Кредитний договір №49/07 (надалі Кредитний договір).

28 березня 2008 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» (заставодержатель) та ТОВ «Львівська лізингова компанія»(заставодавець) укладено договір застави №VZ7242 (надалі Договір застави), відповідно до якого в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором заставодавець надає заставодержателю в заставу належний йому транспортний засіб (МАЗ-83781), вартістю 74400 грн.

27 лютого 2008 року між ТОВ «Львівська лізингова компанія»(лізингодавець) та ТОВ «Агрофірма «Ватра»(лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 2902 (надалі Договір фінансового лізингу), відповідно до якого Лізингодавець зобов'язується придбати у власність у продавця майно (об'єкт лізингу) та передати його в платне користування лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу, що визначаються цим Договором та законодавством України (п. 1.1 договору фінансового лізингу).

Відповідно до п. 2.1 договору фінансового лізингу загальна вартість об'єкта лізингу складає 74400 грн.

Пунктом 3.1 договору фінансового лізингу передбачено, що лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем згідно графіку сплати лізингових платежів.

31 березня 2010 року Приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Шараварою О.Р. здійснено виконавчий напис щодо повернення від ТОВ «Агрофірма «Ватра»на користь ТОВ «Львівська лізингова компанія»причіпа марки МАЗ-83781, 2008 року випуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 4 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який набув чинності 1 січня 2004 року, визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 2 Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач - уповноважений орган при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням; власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, яка здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора. За умовами договору фінансового лізингу № 2902 від 27.02.08 (п. 1.1), позивач у справі є власником рухомого майна, яке передано в користування (й відповідно -у володіння) відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»(в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (в редакції, яка діяла на момент вчинення виконавчого напису) визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Отже, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, положеннями ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»не передбачалося можливості стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до цього Переліку у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу здійснюється на підставі договорів лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу.

Як вбачається з матеріалів справи, договором фінансового лізингу № 2902 від 27.02.08 не передбачено умови щодо повернення предмета лізингу у безспірному порядку, а тому повернення предмета лізингу за виконавчим написом є таким, що не відповідає закону і умовам договору між сторонами.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не ініціювала звернення стягнення на предмет обтяження, а тому реєстрація цього в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна й не могла здійснюватись. Проте, перебування спірного за виконавчим написом рухомого майна в іпотеці банку та в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є безумовними фактами, які встановлені судом.

Посилання суду першої інстанції на положення Закону України «Про заставу»не вплинуло на правильність вирішення спору по суті.

Доводи скаржника, викладені в доповненнях до апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними висновками суду та не можуть слугувати підставою для його зміни чи скасування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 03.09.12 у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відтак, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська лізингова компанія»залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.12 у справі № 5015/3270/12 залишити без змін.

3. Судові витрати за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний тест постанови складено 12.12.12

Головуючий - суддя Кузь В.Л.

судді Желік М.Б.

Малех І.Б.