Рішення № 27990498, 02.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4080/12 вх. № 4080/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

за участю

позивача - ОСОБА_1 (паспорт)

відповідача - ОСОБА_2 (паспорт)

розглянувши справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків,

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

про стягнення 886015,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФО П ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_2, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором доручення від 07.07.2008р. у сумі 600000,00 грн., інфляційні втрати за період жовтень 2008р. - березень 2012 р. у сумі 216087,14 грн., 3% річних за період з 13.10.2008р. по 30.08.2012 р. у сумі 69928,77 грн.

Ухвалою суду від 12.09.2012р. порушено провадження у справі, справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 26.09.2012р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 25.09.2012р. у зв'язку з хворобою судді Задорожної І.М. призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Яризьку В.О.

В слуханні справи 26.09.2012р. оголошена перерва до 02.10.2012р. о 10:00 год.

У судовому засіданні 26.09.2012р. позивач надав заяву про заміну відповідача, а саме ОСОБА_3 на ОСОБА_2, в якій зазначає, що в позовній заяві допущена помилка в імені відповідача.

Суд розцінює подану заяву як виправлення описки, так всі реквізити по батькові відповідача зазначені вірно, всі дані підтверджуються паспортними даними та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає вірними прізвище, ім'я та по-батькові відповідача - ОСОБА_2.

У судовому засідання позивач повністю підтримує позовні вимоги. Відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме не заперечує проти обставин, що викладені в позовній заяві, підтверджує факт отримання від позивача коштів у сумі 600000,00 грн. на виконання договору доручення від 07.07.08р., які не використав за призначенням та своєчасно не повернув через несприятливе фінансове становище на початку вересня 2008 року. При цьому заперечує проти стягнення втрат від інфляції та 3% річних за весь час прострочення, посилаючись на ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Вислухавши сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

07.07.2008р. між ФО П ОСОБА_1 (позивач, довіритель) та ФО П ОСОБА_2 (відповідач, повірений) укладено договір доручення від 07.07.2008 р., за умовами якого відповідач зобов'язався за дорученням позивача за винагороду здійснити від його імені угоду з придбання нежитлового приміщення цокольного поверху № 1 загальною площею 87,3 кв.м. в житловому будинку літера А-16, що знаходиться за адресою : м. Харків, вул. Короленка, 23, за ціною не вище 600000,00 грн. у строк до 7 жовтня 2008 року (п.1.1 Договору розділу І).

Згідно з пунктом 2 Договору розділу І за виконання послуг за цим договором позивач зобов'язується сплатити відповідачу винагороду у розмірі 3% від кінцевої вартості нежитлового приміщення протягом 5 календарних днів з моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомого об'єкту.

Згідно з пунктом 5 Договору розділу І для виконання доручення за цим Договором довіритель видає повіреному грошові кошти в сумі 600000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ повірений (відповідач) зобов'язався у разі невиконання доручення довірителя у встановлений цим договором строк повернути грошові кошти в сумі 600000,00 грн. на користь довірителя (позивача) протягом 5 календарних днів з моменту спливу строку виконання доручення.

Для виконання доручення за цим Договором позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 600000,00 грн., про що відповідач надав позивачу письмову розписку після отримання грошових коштів, оригінал якої долучений судом до матеріалів справи.

Як підтверджують сторони в судовому засіданні, відповідач не виконала доручення позивача, у зв'язку з чим у неї виникло зобов'язання повернути кошти, що також не було виконано.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Статтею 1001 ЦК України договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання щодо укладення угоди з придбання нежитлового приміщення в строк до 07.10.2008р., у нього виникло зобов'язання повернути отримані грошові кошти в сумі 600000,00 грн. в строк до 13.10.2008 р. Таким чином позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 600000,00 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат за період жовтень 2008р. - березень 2012 р., сума яких склала 216087,14 грн., а також 3% річних за період з 13.10.2008р. по 30.08.2012 р., сума яких склала 69928,77 грн.

Відповідач заперечує проти нарахування інфляційних втрат та 3% річних за зазначені періоди, посилаючись на ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України.

З аналізу зазначених норм витікає, що інфляційні втрати та 3 % річних не є штрафними санкціями, а тому до їх нарахування не застосовуються положення ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Судові витрати покладаються на відповідача, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, сума судового збору стягується до державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 29, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2, АДРЕСА_2) заборгованість у сумі 600000,00 грн.; інфляційні втрати в сумі 216087,14 грн., 3% річних у сумі 69928,77 грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31215206783003) судовий збір у сумі 17720,32 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.10.2012 р.

Суддя Яризько В.О.