Рішення № 27990290, 06.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2012 р.Справа № 5017/1546/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі Чебан К.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури -Ставська І.С. (посвідчення № 007385 від 03.10.2012р.);

від позивача -Фекліна Л.В. (довіреність № 118/10 від 23.01.2012р.);

від відповідача -Панкратова Г.С. (довіреність б/н від 06.02.2012р.),

Танурков Р.Г. (довіреність б/н від 06.02.2012р.);

від третьої особи -Кушнірук О.С. (довіреність № 85 від 26.12.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство Рисоіл Термінал"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт"

про стягнення 409 572,90 грн.

встановив:

Заступник Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство Рисоіл Термінал" (ТОВ „СП Рисоіл Термінал"), в якій просить стягнути збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, в розмірі 409 572,90 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог заступник прокурора зазначає, що внаслідок забруднення морського середовища соняшниковою олією, яке відбулось на підставі протікання трубопроводу відповідача, відповідно до розрахунку, проведеного Державною екологічною інспекцією згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 за № 389 та зареєстрованої 14.08.2009 в Міністерстві юстиції України за № 767/16783, ТОВ „СП Рисоіл Термінал" спричинило збитки в розмірі 409 572,90грн.

Також, заступник прокурора посилається на:

- ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до якої шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ); особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих (ч. 3);

- п. 1.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням

законодавства про охорону навколишнього природного середовища" із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого господарського суду № 04-5/609 від 31.05.2002, Рекомендаціями Вищого господарського суду № 04-5/1429 від 18.11.2003, згідно якого зазначено, що господарському суду, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Серед іншого, в позовній заяві заступник прокурора просить накласти арешт на майно та розрахункові рахунки відповідача.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву заступника прокурора про накладення арешту на майно та розрахункові рахунки відповідача, викладену у позові, суд дійшов до переконання в тому, що підстав для її задоволення немає: заявником не обґрунтовано причини звернення із такою заявою, не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, не доведено, що майно (в тому числі, грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2012 року порушено провадження по справі № 5017/1546/2012 за даним позовом, розгляд справи призначено на 15.06.2012 року.

Згідно ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 15.06.2012р. оголошено перерву до 22.06.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2012 р. розгляд справи відкладено на 06.07.2012 р. - у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних документів.

06.07.2012 р. у судовому засіданні представником відповідача надано письмове клопотання про зупинення провадження по справі № 5017/1546/2012 відповідно до того, що Одеським окружним адміністративним судом розглядається пов`язана із справою № 5017/1546/2012 справа № 1570/3967/2012 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство Рисоіл Термінал" до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про: визнання противоправними дій по складанню розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи сировини на суму 409 572,90 грн.; визнання противоправним та скасування розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок забруднення речовинами у частому вигляді у складі продукції чи сировини на суму 409 572,90 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.2012 року зупинено провадження по справі № 5017/1546/2012 до розгляду пов'язаної з нею адміністративної справи № 1570/3967/2012.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року по справі № 5017/1546/2012 - ухвалу господарського суду Одеської області від 06.07.2012 року скасовано, справу повернуто до господарського суду Одеської області на розгляд по суті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.08.2012 р. призначено розгляд справи № 5017/1546/2012 на 23.08.2012 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2012 р. зупинено провадження по справі № 5017/1546/2012 до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ „СП Рисоіл Термінал" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року по справі № 5017/1546/2012.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2012 р. - постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року по справі № 5017/1546/2012 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.2012 р. поновлено провадження по справі № 5017/1546/2012 із призначенням розгляду справи на 19.11.2012 р.

З огляду на те, що предметом позову по справі № 5017/1546/2012 є стягнення збитків,

заподіяних внаслідок забруднення вод, яке відбулося в процесі завантаження нерафінованої соняшникової олії на підставі договору про перевантаження експортних і транзитних вантажів навалом № 309/эт від 29.12.2011р., укладеного між державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт" та товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство Рисоіл Термінал", - ухвалою господарського суду Одеської області від 19.11.2012 р. до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - залучено державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт" (ДП „ІМТП").

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 03.12.2012 р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

03.12.2012р. в судовому засіданні оголошено перерву до 06.12.2012р.

Позивач - Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря повністю підтримує позовну заяву заступника прокурора та зазначає, що, відповідно до п. 19 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 29.02.1996 за № 269 (у редакції Постанови Кабінету міністрів України від 29.03.2002 за № 431), продуктопроводи є об'єктами, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, позивач зазначає, що факт спричинення збитків навколишньому природному середовищу України підтверджується актом обстеження підконтрольної території від 19.02.2012 року, схемою забруднення акваторії ДП "ІМТП"від 19.02.2012 року, протоколом про адміністративне правопорушення від 19.02.2012 року за № 100712, постановою про накладання адміністративного стягнення від 19.02.2012 року за № 100711, актом відомчого розслідування факту виявлення маслянистої плями на акваторії порту біля причалу № 12 ДП "ІМТП"від 20.12.2012 року.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог заступника прокурора, у відзиві на позов та письмових поясненнях посилається на такі факти:

- розлив соняшникової олії відбувся не з вини відповідача, а в результаті протиправних дій третіх осіб - механічного пошкодження трубопроводу (висвердлення отвору), що зафіксовано у постанові Іллічівським МВ ГУМВС України в Одеській області № 57/1-2029/1 від 24.02.2012 року, при цьому, у березні 2012р. Одеською міжрайонною природоохоронною прокуратурою Одеської області розглянуто матеріали за фактом розливу олії, та не встановлено порушень з боку посадових осіб ТОВ „СП Рисоіл Термінал";

- висновок заступника прокурора та позивача стосовно підвищеної екологічної небезпеки трубопроводу є безпідставним та необґрунтованим: відповідно до класифікації за ДК 018-2000 "Державний класіфікатор будівель та споруд", затв. наказом Держстандарту України від 17.08.2000р. за № 507, трубопровід відноситься до 3 групи відповідальності екологічної небезпеки (безпечне виробництво);

- розрахунок позивача щодо розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (морські води) внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи сировини, на підставі якого заявлено позовні вимоги, містить невірні вихідні данні, а саме: масу скинутої забруднюючої речовини та показник відносної небезпечності забруднюючої речовини.

Третя особа - ДП "ІМТП", зазначивши, що потрапляння соняшникової олії у акваторію порту відбулось внаслідок розгерметизації олієпроводу та не пов'язано із технологічним процесом завантаження судна, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 06.12.2012р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив таке.

Згідно Положення, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.12.2011р., Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря (далі -Інспекція) -є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, діє у складі

Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.

Згідно п. 4.2 Положення Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, в т.ч.: законодавства про екологічну безпеку, серед іншого, під час здійснення діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки; законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо: наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; якості та кількості скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин; використання, відтворення і охорони морського середовища і природних ресурсів внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України та континентального шельфу України, додержання норм екологічної безпеки.

19.02.2012 р. Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря було здійснено перевірку підконтрольної території в районі причалу № 12 ДП „ІМТП" у місці стоянки т/х „Аlbo" та виявлено забруднення морського середовища нерафінованою соняшниковою олією (3 метри -ширина плями, 5 метрів - довжина) внаслідок „заповнення вантажної магістралі соняшниковою олією та прориву магістралі", що підтверджується актом обстеження території № 166 від 19.02.2012р. та схемою забруднення акваторії ДП „ІМТП" від 19.02.2012р.

За фактом забруднення Інспекцією складено протокол про порушення вимог природоохоронного законодавства № 100712 від 19.02.2012р., за результатом розгляду якого державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря визнано винним старшого стивідора ТОВ „СП Рисоіл Термінал" Фірсова А.М. у вчиненні адміністративного правопорушення та відносно нього прийняті заходи адміністративного впливу.

При цьому, 19.02.2012р. Інспекцією, за результатами проведеної перевірки підконтрольної території в районі причалу № 12 ДП „ІМТП", внесено припис №168 ДП „ІМТП" про: вжиття заходів щодо локалізації, призупинення та повної ліквідації забруднення водної акваторії будь-якими речовинами, проведення відомчого службового розслідування щодо причин забруднення.

В ході з'ясування обставин забруднення морського середовища олією було встановлено, що завантаження судна здійснювалось робітниками ДП „ІМТП" на підставі договору про перевантаження експортних і транзитних вантажів навалом № 309/эт від 29.12.2011р., укладеного між державним підприємством „ІМТП" та товариством з обмеженою відповідальністю „СП Рисоіл Термінал".

Відповідно до акту ДП „ІМТП" № 3/22.2 від 20.02.2012р. вага зібраної з водної поверховості олії становить 61,2кг.

Згідно акту відомчого розслідування ДП „ІМТП" від 20.02.2012р. встановлено, що:

- біля причалу №12 ДП „ІМТП" отшвартований 19.02.2012 р. о 10:00 год. т/х „АLВО", порт прописки - Таганрог, під завантаженням -олія соняшникова. Вантажні операції було розпочато о 12:30 год. Перед початком вантажних робіт на причалі № 12 проводились випробування системи (олієпроводу), тиском 4кг/см кв.;

- навантаження т/х „Аlbo" олією здійснювалось силами порту, але порушень технології з боку працівників порту не виявлено;

- 19.02.2012р. о 13:40 год. слюсарем СКПНГ - Столожан І.Н. було зафіксовано протікання трубопроводу з потраплянням вантажу (олія соняшникова) в акваторію на льод;

- потрапляння олії у акваторію порту відбулось внаслідок розгерметизації олієпроводу між 11 та 12 швартовими тумбами на причалі № 12;

- олію зібрано та зважено, про що складено відповідний акт;

- олієпровід, з якого відбулось витікання соняшникової олії, належить ТОВ „СП Рисоіл Термінал".

П.п. 3.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 за № 767/16783 (далі - Методика) встановлено, що факт забруднення водного об'єкта встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю або на основі візуальних спостережень.

При визначенні забруднення водного об'єкта забруднюючими речовинами у чистому вигляді у складі продукції, сировини та відходами можуть застосовуватися: розрахункові методи, методи експертних оцінок та аерофотозйомки.

Згідно Методики держінспекцією проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські воді) внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи сировини. Розрахунок здійснено за формулою відповідно до п. 8.2 Методики:

З = Кс х Кц х Кя х Кб х Кд х кз [(Мі1 х уi1) + (Мі2 х уі2) + ... (Міm х уіm)],

де Кс = 3 - коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді;

Кц - коефіцієнт, що враховує цінність морської акваторії, який визначається згідно з додатком 4;

Кя - коефіцієнт, що враховує якісну різнорідність морських вод, який визначається згідно з додатком 5;

Кб - коефіцієнт, що враховує фактор батиметричних умов району забруднення, який визначається згідно з додатком 6;

Кд - коефіцієнт, що враховує вплив гідродинамічного фактору, який визначається згідно з додатком 7;

Кз = 3 - коефіцієнт ураженості морського середовища;

Мі - маса скинутої і-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт у складі продукції чи сировини, т;

m - кількість забруднюючих речовин у складі продукції чи сировини;

уі - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою:

уі = у х Аі,

де у - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою:

у = уп х І/100,

де уп - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т;

І - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, %;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою:

Аі = 1/ГДКі ,

де ГДКі - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК забруднюючої речовини у воді водного об'єкта відповідної категорії.

Для речовин, за якими відсутня величина граничнодопустимої концентраті показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500, а при ГДК "відсутність" - 10000.

Проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів (у) у 2011 році становить 766,96 грн/т.

Так як для соняшникової олії ГДК у морській воді відсутня, Аі = 500,

у = 766,96 грн/т * 104,6/100 = 802,24016 грн/т

уі = 802,24016 * 500 = 401120,08 грн/т

3 = 3* 1,30* 1,24* 1 * 1,15* 3*0,0612* 401120,08 = 409 572,90 грн.

Вищезазначені події і стали підставою для звернення заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря з позовом до ТОВ „СП Рисоіл Термінал" про стягнення 409 572,90 грн.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновків про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Ст. 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом. Право звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачено п.6 ст.20, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру".

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадян або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Ст. 37 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. у справі про представництво інтересів держави в арбітражному (господарському) судочинстві прокурор або його заступник, який звертається до суду, у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, заступник Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора представляє в цій справі інтереси держави в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, оскільки саме ця Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, тощо.

Згідно ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Відповідно до п.1.2. роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 р. № 02-5/744 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Відповідно до п. 1.6 Роз'яснень, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу.

На підставі матеріалів справи суд вважає доведеним, та не запереченим сторонами, факт забруднення акваторії ДП „ІМТП" в районі причалу № 12 у місці стоянки т/х „Аlbo" 19.02.2012р. олією з трубопроводу, що належить ТОВ „СП Рисоіл Термінал".

Твердження ТОВ „СП Рисоіл Термінал" про те, що трубопровід не є об`єктом підвищеної екологічної небезпеки спростовується п. 19 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 29.02.1996 за № 269 (у редакції Постанови Кабінету міністрів України від 29.03.2002 за № 431), де зазначено, що продуктопроводи є об'єктами, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Заподіяна шкода навколишньому природному середовищу підтверджується представленими позивачем доказами по справі: актом обстеження підконтрольної території від 19.02.2012 року, схемою забруднення акваторії ДП „ІМТП" від 19.02.2012 року, протоколом про адміністративне правопорушення від 19.02.2012 року №100712, постановою про накладання адмін. стягнення від 19.02.2012 року №100711, актом відомчого розслідування факту виявлення маслянистої плями в акваторії порту біля причалу №12 ДП „ІМТП" від 20.02.2012р. та іншими матеріалами.

Що стосується посилання третьої особи на те, що в акті оперативної перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства № 3/22.2 від 20.02.2012р. було допущено помилку: замість „вага водомасляної суспензії -66кг" зазначено „вага олії брутто -66кг", суд зазначає, що даний акт підписано, як представниками ДП „ІМТП", так і представником Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, тому твердження лише ДП „ІМТП" про допущення помилки у зазначеному акті не може братися до уваги. Також, суд вважає за доцільне відзначити, що акт оперативної перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства № 3/22.2 від 20.02.2012р. є чинним та не оскаржений у встановленому законом порядку.

Перевіривши розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (морські води) внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи сировини, на підставі якого заступником прокурора заявлені позовні вимоги, господарський суд вважає, що розрахунок здійснений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 за № 767/16783, та вимог діючого законодавства.

Згідно викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на відповідача обов`язку щодо відшкодування заподіяних державі збитків у сумі 409 572,90грн.

Що стосується посилань відповідача на безпідставність заявлених позовних вимог заступника прокурора, з огляду на відсутність вини ТОВ „СП Рисоіл Термінал" у розливі соняшникової олії, то вони не приймаються судом до уваги, відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, якою визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

При цьому, твердження відповідача про відсутність повноважень Фірсова А.М. на підписання акту обстеження підконтрольної території № 166 від 19.02.2012р. в якості старшого

стивідора ТОВ „СП Рисоіл Термінал", (оскільки 19.02.2012р. Фірсов А.М. не знаходився у

трудових відносинах з ТОВ „СП Рисоіл Термінал") - не спростовують самого факту розгерметизації трубопроводу, який, в свою чергу, не заперечується сторонами.

Також, не приймаються до уваги посилання відповідача на застосування у розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (морські води) внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи сировини, - невірних вихідних даних, а саме: маси скинутої забруднюючої речовини та показника відносної небезпечності забруднюючої речовини, з огляду на те, що:

- масу олії встановлено зваженням, що зафіксовано в акті оперативної перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства від 20.02.2012р.,

- показник відносної небезпечності забруднюючої речовини для речовин, за якими

відсутня величина граничнодопустимої концентрації, приймається рівним 500, -

відповідно до п. 1.7 Методики, до якого відсилає п. 8.2 Методики, - як і зазначено в

розрахунку.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство Рисоіл Термінал" (68001, м. Іллічівськ, вул. Корабельна, 4/1-Н, код ЄДРПОУ 31786337) на користь Держави (Управління державної казначейської служби України у м. Іллічівську, код ЄДРПОУ 37914041, р/р 33115331700015, банк одержувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 24062100, код платежу 101) 409 572 (чотириста дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 90 коп. - збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство Рисоіл Термінал" (68001, м. Іллічівськ, вул. Корабельна, 4/1-Н, код ЄДРПОУ 31786337) на користь Державного бюджету України (Головне Управління державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р 31210206783008, банк одержувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001) -судовий збір в сумі 8 191 (восьми тисяч ста дев'яносто одної) грн. 46 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 11.12.2012р.

Суддя Мостепаненко Ю.І.