Рішення № 27990257, 03.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2012 р.Справа № 5017/2790/2012

за позовом Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт"

до відповідача Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря

про стягнення 75,24 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Барбін В.В. за довіреністю від 10.02.2012р. №09/13

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ДП „Миколаївський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря 75,24 грн., з яких 15,84 грн. - основний борг за послуги, що надані позивачем на підставі договору про надання послуг електрозв'язку № 129 -Б від 08.12.2004р. та 59,40 грн. -пеня, що нарахована відповідачу за порушення строків оплати наданих позивачем послуг.

Окрім того, під час розгляду справи позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог від 28.11.2012р. за вх.№36136/2012, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 59,40 грн., з посиланням при цьому на те, що 13.09.2012р. відповідач оплатив позивачу основний борг в сумі 15,84 грн., що підтверджується випискою банку з рахунку позивача.

Під час розгляду справи судом задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі правонаступника відповідача Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря, про що 19.11.2012р. винесено відповідну ухвалу, в якій розгляд справи відкладений на 03.12.2012р. Також судом проводжений строк вирішення спору у даній справі на 15 днів до 12.12.2012р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача, про що 19.11.2012р. винесено відповідну ухвалу. Вказані ухвали суду відправлені Державній екологічній інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря 21.11.2012р. та отримані останньою 26.11.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Між тим, виходячи з того, що про час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

08.12.2004р. між ДП „Миколаївський морський торговельний порт" (позивач, порт) і Державною екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря (споживач), правонаступником якої є Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря (відповідач), укладений договір про надання послуг електрозв'язку № 129-Б, предметом якого є установка та надання відповідачу телефонних номерів, проводних пар або телефонного каналу тональної частоти, місцевого, міжнародного телефонного зв'язку та інших послуг зв'язку.

Відповідно до умов п. 2.1.1. договору позивач зобов'язаний забезпечувати безперебійне і якісне надання вказаних послуг зв'язку, а відповідач зобов'язаний вчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські і міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми й інші послуги зв'язку (п. 3.2.8. договору).

Згідно з умовами п. 4.5. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводиться відповідачем протягом десятьох днів із дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, що наступає за розрахунковим.

Умовами п. 5.8. договору передбачено, що у випадку несплати за надані послуги електрозв'язку більш установленого терміна (з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду), відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, відповідно до чинного законодавства.

У п. 7.1., п.7.2. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років. Якщо за місяць до закінчення терміна дії договору жодна із сторін не повідомила по його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.

29.12.2006р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 129-Б від 08.12.2004р., умовами якої внесені зміни у розділ 8 договору щодо юридичних адрес і реквізитів сторін.

07.02.2008р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2, умовами якої внесені зміни у п.7.1. договору щодо набрання чинності договору з 08.12.2004р. і його дії до 08.12.2009р.

23.04.2009р. між сторонами укладено додаткову угоду № 3, умовами якої розділ 7 договору доповнений п.7.6. наступного змісту: „Зміна податкових, розрахункових банківських (додаткових) реквізитів сторін, які наведені у розділі 8 цього договору, відображатимуться в розрахункових документах або повідомляються письмово листом, який вважатиметься невід'ємною частиною договору. Інші зміни умов договору мають силу тільки у випадку, якщо вони оформлюються у письмовому виді, підписані обома сторонами і скріплені печатками". Розділ 8 договору доповнений банківськими реквізитами порту.

11.03.2011р. між сторонами укладено додаткову угоду №3, умовами якої розділ 4 договору доповнено пунктом 4.13. наступного змісту: „Загальна сума договору на 2011рік складає 3000 грн. з урахуванням ПДВ"; пунктом 4.14. наступного змісту: „Порт підтверджує, що він є платником податку на прибуток згідно п. 151.1. Податкового кодексу України з урахуванням вимог пункту 10 розділу ХХ „Перехідні положення" цього кодексу. Споживач підтверджує, що він є неприбутковою організацією". Пункт 7.1. розділу 7 договору викладено в новій редакції: „Цей договір набирає чинності з 08.12.2004р. і діє по 31.12.2011р."

Поряд з цим, господарським судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 774,47 грн., що підтверджується актами наданих послуг (виконаних робіт) № 46410515 від 31.08.2011р. на суму 199,76 грн., № 57290515 за жовтень 2011р. на суму 178,42 грн., № 63030515 від 30.11.2011р. на суму 198,70 грн., № 69150515 за грудень 2011р. на суму 197,59 грн., які підписані відповідачем та засвідчені печаткою останнього.

Також позивач виставив відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, а саме: рахунок № 46410515 від 31.08.2011р. на суму 199,76 грн., який оплачений відповідачем 29.08.2012р., що підтверджується платіжним дорученням № U1336377. Рахунок № 57290515 від 31.10.2011р. на суму 178,42 грн., який оплачений відповідачем 29.08.2912р., що підтверджується платіжним дорученням № U1336376. Рахунок № 63030515 від 30.11.2011р. на суму 198,70 грн., який оплачений відповідачем 30.08.2012р., що підтверджується платіжним дорученням № U1339440. Рахунок № 69150515 від 31.12.2011р. на суму 197,59 грн., який оплачений відповідачем частково в сумі 181,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням № U1339441 від 30.08.2012р.

Оскільки надані позивачем послуги відповідач оплатив частково та з порушенням строків оплати встановлених умовами договору, позивач нарахував відповідачу пеню та звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15,84 грн. та пені в сумі 59,40 грн.

Під час розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву від 28.11.2012р. за вх.№36136/2012, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 59,40 грн., з посиланням при цьому на те, що 13.09.2012р. відповідач оплатив позивачу основний борг в сумі 15,84 грн., що підтверджується випискою банку з рахунку позивача.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір про надання послуг електрозв'язку, згідно з яким позивач зобов'язався встановити та надати відповідачу телефонні номери, проводні пари або телефонні канали тональної частоти, місцевого, міжміського, міжнародного телефонного зв'язку та інші послуги зв'язку, а відповідач зобов'язався розрахуватися за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку шляхом оплати цих послуг за кожний попередній місяць протягом десятьох днів із дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, що наступає за розрахунковим.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що послуги, які надані позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору в сумі 774,47 грн., оплачувалися відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що у випадку несплати за надані послуги електрозв'язку більш установленого терміна (з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду), відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, відповідно до чинного законодавства.

Згідно з розрахунком пені, який здійснений позивачем у позовній заяві, розмір нарахованої відповідачу пені становить 59,40 грн. Вказаний розрахунок перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, а також вимогам ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з якою розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та вимогам ч.6 ст.232 ГК України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже їх задоволення.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт" задовольнити.

2.Стягнути з Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (65114, м. Одеса, Київський район, 12-А лінія 6-ї ст. Люстдорфської дороги, буд. 22, р/р № 35213001003232 ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 38016986) на користь Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт" (54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, р/р № 26005129800284 в МФ ВАТ „Кредит промбанк", МФО 326007, код ЄДРПОУ 01125608) пеню в сумі 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 40 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 07 грудня 2012 року.

Суддя Смелянець Г.Є.