Ухвала суду № 27990220, 05.12.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2012 р. Справа № 5019/1620/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Глас Декор"

про стягнення в сумі 199837 грн. 66 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача представники: Овчінніков С.О. (довіреність №б/н від 14.09.2012 року);

від відповідача : Андреєв Р.В. (довіреність б/н від 13.10.2012 року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайгер" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Глас Декор" про стягнення боргу та відшкодування збитків в розмірі 199837 грн. 66 коп., з яких: 36000 грн. 00 коп. сума попередньої оплати за непоставлений товар, 4680 грн. 00 коп. пеня за прострочення, 7600 грн. 00 коп. заборгованість за отриманий товар - фарбу TPG 1 у кількості 0,150 кг. та фарбу V38889-64-64 у кількості 0,300 кг., 201 грн. 89 коп. пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних в розмірі 80 грн. 58 коп., 79282 грн. 19 коп. сума збитків, 71993 грн. 00 коп. сума неодержаного прибутку.

У судовому засіданні представники позивача підтримали у повному обсязі вимоги викладені у позовній заяві.

Позовні вимоги позивач мотивує наступним: між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайгер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер Глас Декор" з 03.01.2012 року виникли господарські відносини. Зазначені відносини здійснювались шляхом поставки необхідного товару між сторонами, що оформлювалось рахунками-фактурами для оплати товару. Зокрема, позивачем 17.05.2012 року замовлено у відповідача лак 112 EPRB (далі товар) у кількості 100 кг., на загальну вартість 30000 грн. 00 коп.. Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000025 від 17.05.2012 року позивачем сплачено за товар разом з ПДВ суму, що складає 36000 грн. 00 коп.. Відповідач зобов'язався поставити товар в найкоротші строки. Станом на момент звернення до суду відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання. Позивач не отримав товар (лак 112 EPRB у кількості 100 кг.). Заборгованість складає 36000 грн. 00 коп..

Крім того, відповідачем 25.05.2012 року було замовлено у позивача фарбу TPG 1 у кількості 0.150 кг. та фарбу V 38889-64-64 у кількості 0,300 кг. на загальну суму 6916 грн. 01 коп., що складає разом з ПДВ 8299 грн. 21 коп.. За вищезазначений товар Позивачем 25.05.2012 року надано (направлено) Відповідачу рахунок - фактуру № СФ-000608 від 25.05.2012 року з метою належного розрахунку за товар. Відповідач отримав товар, що підтверджує видаткова накладна №РН-0000430 від 25.05.2012 року, проте Відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 699 грн. 21 коп.. Внаслідок чого борг відповідача перед позивачем складає 7600 грн. 00 коп. За неналежне виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу на суму боргу в розмірі 7600 грн. 00 коп. пеню в розмірі 201 грн. 89 коп., три відсотки річних в розмірі 80 грн. 58 коп., та на суму вартості товару, з якого допущено прострочення 36000 грн. 00 коп. пеню в розмірі 0,1%, що складає 4680 грн. 00 коп..

Позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайгер" та Фізичною особою - підприємцем Атакуловим Юрієм Ташматовичем 15.05.2012 року укладено Договір №530/3 щодо виконання з боку Позивача робіт з декорування скловиробів. Відповідно до умов даного Договору та специфікації Позивач повинен виконати роботу з декорування скловиробів (пляшки) у кількості 50000 штук. Виконання декорування однієї пляшки згідно специфікації складає 5 грн. 20 коп. Тобто, ціна договору складала 260000 грн. 00 коп. На виконання цього Договору Сторони затвердили еталонний зразок пляшки. Для виконання даних робіт, технологічний процес яких полягав в сатінації (матування скла) та нанесенні декору на пляшку, позивачу необхідний був матеріал - лак 112 ЕРRВ. Зазначений лак є ексклюзивним матеріалом, який виробляється всього трьома зарубіжними виробниками. При цьому, на ринку України лак 112 ЕРКВ є рідкісним товаром, тому що він не завозиться в нашу країну для вільної реалізації, а постачається тільки під замовлення. Позивач зазначає, що з інформації відповідача йому стало відомо, що даний матеріал є у нього в наявності. Відповідно до п.1.4. вищезгаданого Договору встановлено, що під час виконання робіт Виконавець (Позивач) використовує власні матеріали, прилади та пристосування. Позивач зазначає, що саме на виконання умов Договору №530/3 від 15.052012 року з декорування скловиробів, ТОВ «Тайгер»замовив у відповідача необхідний матеріал - лак 112 ЕРRВ, який використовується в технологічному процесі сатінації (матування скла) та здійснив 100 відсоткову оплату. Відповідач свого обов'язку щодо поставки товару не виконав. Пунктом 6.3. Договору №530/3 від 15.05.2012 року встановлено, що у разі порушення строків виконання робіт та підготовки пляшки до відвантаження, визначених п.4.6. цього Договору Виконавець виплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленої пляшки за кожний календарний день прострочення, а якщо прострочення складає понад 10 календарних днів. Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 30% від вартості несвоєчасно поставленої продукції. Позивачем сплачено підприємцю Атакулову Ю.Т. пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 1282 грн. 19 коп. та штраф у розмірі 30% від вартості несвоєчасно поставленої продукції в розмірі 78000 грн. 00 коп.. Загальна сума збитків складає 79282 грн. 19 коп..

Позивач вказує, що дії відповідача призвели до розірвання Договору №530/3 від 15.05.2012 року та неодержання прибутку (упущена вигода), який позивач розраховував одержати. Неодержаний прибуток позивача за Договором №530/2 від 15.05.2012 року згідно з доданим розрахунком становить 71993 грн. 67 коп..

Представник відповідача у поданому 20.11.2012 року через канцелярію суду відзиві на позов та у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог у повному обсязі.

Заперечення відповідача, щодо стягнення суми оплати за непоставлений товар - лак EPRB, що складає 36000 грн. 00 коп. мотивовані тим, що відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000025 ТОВ "Тайгер" повинно було здійснити оплату до 17.05.2012 року, тому що до даної дати був дійсний рахунок. Проте позивач згідно платіжного доручення №439 здійснив оплату 18.05.2012 року. Отже, ТОВ "Тайгер" не здійснило оплату в погоджений сторонами час. Стосовно стягнення суми заборгованості за отриманий товар - фарбу TPG та фарбу V 38889-6464 в розмірі 7600 грн. 00 коп., суми пені за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 201 грн. 89 коп. та 3 відсотків річних в розмірі 80 грн. 58 коп. відповідач зазначив наступне: 17.05.2012 року ТОВ "Майстер Глас Декор" замовило у ТОВ "Тайгер" фарбу TPG 1 у кількості 0,150 кг та фарбу V 38889-64-64 у кількості 0,30 кг на загальну вартість разом з ПДВ 8299,21 грн., при цьому відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 699,21 грн.. Окремого Договору купівлі-продажу між сторонами укладено не було, не було також погоджено і строку повної оплати товару.

Вимоги щодо оплати, отриманого згідно видаткової накладної №РН-0000430 від 25.05.2012 року товару від позивача на зареєстровану в законом порядку юридичну адресу ТОВ "Майстер Глас Декор", а саме: 33010, м. Рівне, вул. Вінницька, 60 не надходило. Крім того, позивач не звертався до відповідача щодо поставки товару згідно рахунку-фактури №СФ-0000025 від 17.05.2012 року. Документів, які б підтверджували факт надіслання такої вимоги, позивач суду не надав. Отже, в даному випадку відповідач стверджує про відсутність у позивача на момент його звернення до господарського суду порушеного або оспорюваного права, оскільки строк виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару чи поставки товару не настав.

У поданих позивачем пояснення щодо відзиву відповідача ТОВ «Тайгер»зазначив наступне: купівля-продаж та постачання товарів або послуг можливе без укладення договору в письмовій формі. Моментом досягнення усної домовленості між позивачем та відповідачем щодо поставки товару (лак 112 ЕРКВ) є направлення відповідачем на оплату товару позивачу рахунку-фактури № СФ-0000025 від 17.05.2012 року.

Згідно частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської інформації.

Рахунок-фактура містить реквізити визначені частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, а отже є первинним документом.

Позивачем прийнято пропозицію відповідача щодо укладення усного договору поставки товару, що підтверджується оплатою рахунку-фактури № СФ-0000025 від 17.05.2012 року, а саме: позивачем платіжним дорученням №439 від 18.05.2012 року оплачено товар (лак 112 ЕРКВ). На підтвердження отримання коштів та реальності здійснення вищезазначеної господарської операції, а саме поставки товару, відповідачем надано податкову накладну №20 від 18.05.2012 року.

Частиною 2 статті 206 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Позивач вважає, що надання відповідачем (продавцем) рахунку-фактури,податкової накладної, які є первинними обліковими документами і відповідають вимогам статі 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а отже є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення поставки товару.

Крім того, позивач зазначає, що у відповідності до положень ст.692 ЦК, обов'язок щодо здійснення розрахунків за отриманий товар виник з моменту підписання відповідачем (покупцем) видаткової накладної від 25.05.2012 року № РН-0000430.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

17.05.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайгер" замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Глас Декор" лак 112 EPRB (далі - товар) у кількості 100 кг., на загальну вартість 30000 грн. 00 коп., що стверджується рахунком-фактурою №СФ-0000025 від 17.05.2012 року. Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайгер" згідно платіжного доручення №439 від 18.05.2012 року сплачено за товар кошти в розмірі 36000 грн. 00 коп..

25.05.2012 року ТОВ "Майстер Глас Декор" на підставі видаткової накладної №РН-0000430 від 25.05.2012 року отримало від ТОВ "Тайгер" фарбу TPG 1 у кількості 0,150 кг., та фарбу V38889-64-64 у кількості 0,300 кг., на загальну суму 8299,21 грн., проте відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 699 грн. 21 коп..

Позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо поставки товару: лаку 112 EPRB у кількості 100 кг., та просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 30000,00 грн., а також стягнути з відповідача суму заборгованості за поставлений товар (фарбу TPG 1 у кількості 0,150 кг., та фарбу V38889-64-64 у кількості 0,300 кг.) в розмірі 7600,00 грн..

В силу ч.1 ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч.2 ст.205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 641 ЦК України встановлено, що пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Судом встановлено, та стверджується матеріалами справи, що відповідачем виставлено позивачу Рахунок-фактуру №СФ-0000025 від 17.05.2012 року, а позивачем перераховано відповідачу 30000,00 грн. в якості попередньої оплати за товар -лак 112EPRB, як зазначено у графі платіжного доручення "призначення платежу".

Такі дії в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В силу ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, сторонами не було узгоджено строк виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки попередньо оплаченого товару за рахунком-фактурою №СФ-0000025 від 17.05.2012 року.

Відповідача можна вважати таким, що прострочив лише у тому разі, якщо він не виконав зобов'язання з поставки товару за вимогою позивача, що у свою чергу, надасть останньому право вимагати повернення попередньої оплати (ч.2 ст.693 ЦК України).

Отже, з огляду на вимоги названих статей та дії сторін, у позивача існує право вимагати у відповідача виконання майнового зобов'язання щодо поставки оплаченого товару, і лише у випадку невиконання відповідачем цієї вимоги у семиденний строк від дня її пред'явлення, у позивача виникне право вимагати повернення попередньої оплати.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивач до відповідача з вимогою виконання обов'язку щодо поставки товару на суму попередньої оплати в розмірі 30000,00 грн. а отже позовна вимога про стягнення з відповідача попередньої оплати задоволенню не підлягає.

Щодо виконання грошового зобов'язання оплатити заборгованість за видатковою накладною №РН-0000430 від 25.05.2012 року слід зазначити наступне:

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В інформаційному листі ВГСУ від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зазначено: "Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (Постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 року №5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України

З огляду на вищевказане строк оплати товару отриманого за накладною №РН-0000430 від 25.05.2012 року є таким, що настав, а отже підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 7600,00 грн..

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму заборгованості в розмірі 7600,00 грн. за період з 25.05.2012 року по 30.09.2012 року нараховано 3 проценти річних в розмірі 80,58 грн.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним. Позовні вимоги щодо стягнення в відповідача трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами правочинів щодо забезпечення виконання зобов'язання у письмовій формі, тому необґрунтованою є вимога позивача про стягнення 4680 грн. 00 коп. пені за прострочення повернення оплати за непоставлений товар та 201 грн. 89 коп. пені за прострочення грошового зобов'язання, відтак в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у складі: штрафних санкцій за невиконання умов договору №530/3 від 15.05.2012 року, укладеного між позивачем та ПП Атакуловим Ю.Т., в розмірі 79282,19 грн. та упущеної вигоди в вигляді неодержаного прибутку в розмірі 71993,00 грн., завданих неналежним виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару на суму 30000,00 грн..

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Положеннями ст.22 Цивільного кодексу передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)

В силу вимог цивільного законодавства для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; шкідливий результат такої поведінки (збитків); причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина особи, яка заподіяла збитки.

Оскільки позивачем не доведено суду факту неналежного виконання зобов'язання по поставці товару на суму 30000,00 грн., наявність у діях відповідача протиправної поведінки та його вини у завданих збитках, то в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в розмірі 151275,19 грн. слід відмовити.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Глас Декор»(33010, м.Рівне, вул.Вінницька, буд.60, код ЄДРПОУ 37131057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайгер»(м.Київ, Дніпровський район, вул.Челябінська, буд.5-Б, кв.31, код ЄДРПОУ 32306323) заборгованість за поставлений товар в розмірі 7600,00 грн., 80,58 грн. трьох відсотків річних та витрати на оплату судового збору в розмірі 150,28 грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано "10" грудня 2012 року