Рішення № 27990061, 25.05.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2012 р. Справа № 5016/785/2012(10/12)

м. Миколаїв

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН", 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 1.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія", 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої Революції, 283.

про стягнення коштів у сумі 57610 грн. 05 коп.

Суддя Алексєєв А.П.

За участю представників:

Від позивача -представник не з'явився.

Від відповідача -за довіреністю№357 від 28.12.2011 року Грінченко В.В.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (далі -позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія" (далі -відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 57610 грн. 05 коп., з яких: 52942 грн. 06 коп. -основний борг за договором купівлі -продажу № 1/1 від 18.01.2011 року; 3013 грн. 46 коп. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання; 1654 грн. 53 коп. -3% річних, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп.

Про час і місце розгляду справи сторін повідомлено належним чином, проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, надав відзив на позовну заяву, згідно якого він не погоджується із обрахунком пені та 3 % річних. Розмір основної суми боргу не заперечував.

Представник позивача позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.01.2011 року між сторонами укладено договір купівлі -продажу поголів'я великої рогатої худоби №1/1 (далі - договір). За умовами договору позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити вартість товару, яка зазначатиметься у додаткових угодах, котрі є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору та додаткових угод № 1, 2, 3 від 14.03.2011 року позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 68214 грн. 06 коп., що підтверджується накладною № 117 від 04.03.2011 року та приймальними квитанціями №№ 000229, 000230 та 000231 від 04.03.2011 року.

Розділом 4 договору встановлено порядок розрахунків, а саме розрахунки проводяться безготівковою формою шляхом перерахування покупцем грошових коштів на банківський рахунок продавця, наведеного у п. 1.2 цього договору. Датою платежу вважається дата фактичного зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Відповідно до умов оплати, визначених у п. 4.3 договору, відповідач повинен був оплатити товар протягом 5 банківських днів з моменту отримання ним матеріалів ветеринарних досліджень Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини щодо губчатої енцефалопатії (звіт був отриманий відповідачем 20.04.2011 року, про що свідчить відповідна відмітка на звіті від 14.04.2011 року за № 754), тобто - до 28.04.2011 року включно.

Зобов'язання щодо оплати товару відповідач виконав частково: 16.06.2011 року та 17.06.2011 року перерахував позивачу 10272 грн. та 5000 грн., решта боргу -52942 грн. 06 коп. залишається несплаченою.

Відтак, згідно з договором відповідач був зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок з позивачем в термін до 28.04.2011 року включно, перерахувавши останньому 68214 грн. 06 коп., однак на дату пред'явлення позову вказану суму не сплатив, чим порушив право позивача, умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України та вимоги ст. 193 ГК України. За вказаними нормами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально-господарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені у сумі 3013 грн. 46 коп., суд виходить з такого: згідно зі ст. 546, 549 ЦК України пеня, як різновид неустойки, є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати пунктом 6.2, 6.3 договору сторони встановили відповідальність покупця у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день виконання зобов'язань, обчисленому від несплаченої в строк суми за кожний банківський день прострочення.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських правовідносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Порядок нарахування штрафних санкцій встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки зобов'язання щодо виконання грошового зобов'язання відповідач повинен був виконати в термін до 29.04.2011 року, то з цієї дати його слід вважати таким, що прострочив, і саме з 29.04.2011 року по 29.10.2011 року мають нараховуватися штрафні санкції (пеня) відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином розмір пені становить (згідно таблиці):

Період прострочення грошового зобов'язання відповідачем Сума боргу, грн. Облікова ставка НБУ Кількість банківських днів прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за п. 4.3 договору за період з 29.04.2011 року по 29.10.2011 року включно Пеня, грн. розмірПеріод дії облікової ставки НБУ з 29.04.2011 р. по 16.06.2011 р.68214,06 7,75%з 10.08.2010р. (постанова НБУ від 09.08.2010р.№ 337)30898,00з 17.06.2011 р. по 18.06.2011 р.57942,06 124,61з 18.06.2011 р. по 29.10.2011 р.57942,06 932090,85 Загальна сума пені, грн.3013,46

Таким чином, сума пені дорівнює 3013 грн. 46 коп.

За неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання додатково до суми боргу позивач просить стягнути 1654 грн. 53 коп. -три проценти річних, які він нарахував відповідно до ст. 625 ЦК України. Згідно з частиною 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду сума трьох процентів річних складає не 1654 грн. 53 коп.

Враховуючи, що відповідач дійсно порушив свої договірні зобов'язання позивач цілком правомірно вимагає стягнути на свою користь 52942 грн. 06 коп. основного боргу; 3013 грн. 46 коп. пені, а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1654 грн. 53 коп.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, - вони підлягають задоволенню в частині, що не суперечить чинному законодавству.

Судові витрати повністю покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі ст. ст. 526, 546, 549, 610, 612, 526, 629 ЦК України, ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. 83 ГПК України, керуючись ст. ст. 44, 47, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія" (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої Революції, 283; ідентифікаційний код 24781924) на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1; ідентифікаційний код 14291113) грошові кошти у сумі: 52942 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот сорок дві) грн. 06 коп. основного боргу; 3013 (три тисячі тринадцять) грн. 46 коп. пені; 1654 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири) грн. 53 коп. три проценти річних; 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судові витрати.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25 травня 2012 року.

Суддя А.П.Алексєєв