Рішення № 27989737, 03.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/15944-2012 03.12.12

За позовом комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст»

До відповідача державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

Про стягнення 57604,62 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Гуцул В.О. (за дов.)

від відповідача Солов'янчук В.М. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду звернулося з позовом комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст»до державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення з останнього за договором № 301 на прибирання від 27.12.2010 р. 57604,62 грн., а саме: 44768,39 грн. основного боргу, 8192,62 грн. пені, 3133,78 грн. штрафу, 1151,71 грн. три проценти річних, 358,15 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за виконані позивачем роботи.

Ухвалою суду від 12.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/15944-2012.

Відповідач у поданих суду письмових поясненнях зазначив, що за договором № 301 від 27.12.2010 р. у нього відсутня заборгованість, на підтвердження чого подав копії платіжних доручень № 87 від 23.02.2011 р. на суму 22942,14 грн., № 202 від 18.04.2011 р. на суму 23380,44 грн., № 397 від 08.11.2012 р. на суму 44768,39 грн..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

27.12.2010 р. між комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст»(виконавцем) та державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця»(замовником) укладено договір на прибирання № 301 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) його предметом є зимове прибирання виконавцем автомобільної частини мостового переходу через р. Дніпро в місті Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський-Дарниця.

Строк надання послуг з грудня 2010 року по квітень 2011 року (п. 1.3 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 28.04.2011 р. сторони встановили строк з грудня 2010 р. по грудень 2011 року.

У розділі 2 Договору визначено, що вартість робіт по даному Договору складає 99900 грн.. Замовник здійснює розрахунок на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 3 календарних днів з моменту їх підписання.

Згідно з актом № 1236 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, позивачем виконано, а відповідачем прийнято робіт на загальну суму 44768,39 грн..

Однак, відповідачем у передбачений умовами Договору триденний строк роботи не оплачені.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, подавши 09.11.2012 р. позовну заяву до суду, заявив до стягнення 44768,39 грн. заборгованості. Проте, вказану заборгованість відповідачем погашено 08.11.2012 р., тобто до звернення з позовом до суду. Таким чином, вимоги про стягнення 44768,39 грн. заборгованості необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

У той же час, суд погоджується з доводами позивача, що зобов'язання відповідачем є простроченим з 01.01.2012 р. по 08.11.2012 р..

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Позивач заявив до стягнення 8192,62 грн. пені та 3133,78 грн. штрафу, посилаючись на норми ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки, на йому думку, відповідач належить до державного сектору економіки.

Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Перелік суб'єктів господарювання, що належить до державного сектора економіки, визначає Кабінет Міністрів України (п. 4 ч. 3 Прикінцевих положень Господарського кодексу України). Таким чином, відповідно до Господарського кодексу України, виключно до повноважень Кабінету Міністрів України належить визначення суб'єктів господарювання державного сектору економіки виходячи з критеріїв, наведених у ст. 22 даного Кодексу.

У матеріалах справи відсутні відповідні докази того, що державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»є суб'єктом господарювання державного сектору економіки.

З огляду на викладене вимоги про стягнення 3133,78 грн. штрафу задоволенню не підлягають.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996, № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення44768.3901.01.2012 - 22.03.2012827.7500 %0.042 %*1554.6644768.3923.03.2012 - 08.11.20122317.5000 %0.041 %*4238.32За розрахунком суду до стягнення підлягає 5792,98 грн. пені. У стягненні 2399,64 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 1151,71 грн. трьох процентів річних.

У період з 01.01.2012 р. по 08.11.2012 р. показник індексу інфляції був від'ємним, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 358,15 грн. інфляційних задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 5792,98 грн. пені, 1151,71 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) на користь комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст»(01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 2, код 03359018) 5792,98 грн. пені, 1151,71 грн. трьох процентів річних, 194,04 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 12.12.2012 р.

Суддя С. А. Ковтун