Рішення № 27989645, 03.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/135/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.12 Справа № 5009/3990/12

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії концерну "Міські теплові мережі" Заводського району, 69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Ушакова, 251

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, 69000, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2

про стягнення 3 407,87 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Павлик І.С., представник дов. № 17/27 від 03.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2 від30.01.1997р.

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії концерну "Міські теплові мережі" Заводського району до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 3 407,87 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.10.2012р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 22.11.2012р. Розгляд справи відкладався. В судовому засіданні оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 03.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді відповідачу поставлено теплову енергію у період з березня 2011 року по вересень 2011 року на загальну суму 3 051,82 грн. Відповідач отриману теплову енергію не оплатив. Позивач просить стягнути 3051,82 грн. основного боргу, 9,71 грн. інфляційних втрат, 108,87 грн. 3% річних та 237,47 грн. пені.

Відповідач проти позову заперечив, письмово відзиву не надав. Зазначив, що систему опалення в приміщенні опломбовано, постачання теплової енергії не здійснювалось на підставі заяви відповідача.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

01.10.2009р. між Концерном «МТМ»в особі філії концерну «МТМ»Заводського району -Теплопостачальна організація та Приватним підприємцем ОСОБА_2 - Споживач укладено договір №704307 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п. 1.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити Споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5 договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі в національній грошовій одиниці, відповідно до встановлених тарифів (цін).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При наявності приладів комерційного обліку обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

У період часу з березня 2011 року по вересень 2011 року відповідачу поставлено теплову енергію на суму 3051,82 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії (наявні у матеріалах справи).

Відповідачем були отримані акти приймання-передачі теплової енергії за період за який виникла заборгованість.

Щодо актів приймання -передачі теплової енергії необхідно зазначити наступне:

В актах за період з березня 2011 року по вересень 2011 року підпис відповідача відсутній.

Пунктами 6.6., 6.6.1., 6.6.2 та 6.7 договору сторони узгодили, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну. Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

З урахуванням викладених положень договору № 704307 від 01.10.2009 вказані акти приймання-передачі теплової енергії вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Будь-які заперечення щодо даних, зазначених в Актах приймання-передачі відповідачем позивачу не надавались.

На день вирішення спору заборгованість за поставлену теплову енергію становить 3051,82 грн.

Також необхідно зазначити наступне. В рахунках та актах приймання -передачі теплової енергії, які виставлялись відповідачу зазначено про відпуск відповідачу теплової енергії згідно документу №704307 від 01.10.2009р. та найменування теплової енергії визначено як: оплата за одиницю приєднання теплового навантаження та оплата за одиницю приєднання теплового навантаження підігрів.

Механізм формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води визначений Порядком формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україн6и від 10.07.2006р. №955 в редакції із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №231 від 02.02.2010р.

Відповідно до п. 2, 9 вказаного Порядку підприємства застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку.

Тарифи на теплову енергію - грошовий вираз витрат з виробництва, транспортування (включаючи витрати з транспортування через мережі, що належать іншим споживачам, до балансового розмежування мереж), постачання 1 Гкал теплової енергії з урахуванням інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно з методиками, розробленими Мінбудом.

Двоставковий тариф - це тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, який складається з річної абонентської плати (вартості обслуговування одиниці теплового навантаження об'єкта теплоспоживання), яка компенсує умовно-постійну частину тарифу, та вартості одиниці реалізованої теплової енергії, послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, яка компенсує умовно-змінну частину тарифу.

Перший вид витрат називається умовно-змінним, тобто такими, розмір якого залежить від обсягів теплової енергії, що вироблена та надана споживачам.

Другий вид витрат не залежить від обсягів теплової енергії, що вироблена та надана споживачам, тому називається умовно-постійним. Проте обсяг цих витрат залежить від кількості і якості технологічного обладнання, яке виробляє та транспортує теплову енергію споживачам.

Двохставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише палива, електроенергії та покупної теплової енергії. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал).

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов'язані з виробленням, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуги з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і якості технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам, яке в свою чергу визначається виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн./Гкал/год). Споживач сплачує за цією ставкою в незалежності від кількості спожитої теплової енергії, оскільки ця ставка компенсує підприємству ті витрати, які не пов'язані з обсягом виробленої теплової енергії.

18.08.2011 - Порядок втратив чинність на підставі Постанови КМУ від 01.06.2011 року № 869 (869-2011-п), однак на час спірного періоду з березня 2011 року по травень 2011 року був чинним.

За період з червня 2011 року по вересень 2011 року механізм формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання було врегульовано Постановою КМУ від 01.06.2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги»та «Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»(далі - Порядок).

Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води (п.1. Порядку).

Цей Порядок застосовується під час установлення Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг та органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів (п. 2 Порядку).

Ліцензіатам, що одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію. При цьому окремо визначаються умовно-постійна та умовно-змінна частини такого тарифу (п. 39 Порядку).

Формування двоставкового тарифу на теплову енергію здійснюється шляхом визначення грошового виразу умовно-змінної (вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії) та умовно-постійної (абонентська плата за 1 Гкал/год. теплового навантаження) частин тарифу, застосування яких забезпечує планований річний дохід, що дорівнює сумі планованої річної повної собівартості та відповідного планованого річного прибутку, які отримуються за умови застосування одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку (п. 40 Порядку).

Застосування двоставкового тарифу не є введенням додаткової плати за теплову енергію, а є лише зміною формату тарифу.

Відповідності до ст. 13 Закону України «Про теплопостачання»№2633-IV від 02.06.2005 року серед основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання є встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної форми власності.

28.07.2008 року рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №327 з 01.08.2008 року встановлено двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення.

Пунктом 3 рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.08 за №327 було встановлено з 01.08.2008 базові тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії передбачено, що у разі зміни протягом терміну дії базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії ... ставок податків і зборів, рівня заробітної плати на підприємствах відповідно до актів законодавства, ставок орендної плати, інших обов'язкових платежів і зборів, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси, проводиться коригування тарифів відповідно до механізму, затвердженому постановою КМУ від 10.07.06 за №955.

Згідно з п. 33-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 р. №955 та п. 8 Постанови КМУ від 01.06.2011 року №869 у разі зміни протягом установленого строку дії тарифів ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), рівня заробітної плати на підприємствах відповідно до актів законодавства. Генеральної, галузевої угод, ставок орендної плати, інших обов'язкових платежів і зборів, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси запроваджується механізм коригування тарифів.

Керуючись вказаними нормами двоставковий тариф, діючий в спірний період було скориговано та встановлено рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.01.2011 року №39, Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 року №127 та рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 07.10.2011 року №432.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити пну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачем доказів сплати заборгованості за отриману теплову енергію не надано. Доказів надання позивачу заперечень щодо даних, зазначених в актах приймання -передачі теплової енергії та будь-яких зауважень щодо якості послуг, які надавались, також суду не представлено.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 3051,82 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 237,47 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору за період з 26.04.2011 по 25.04.2012 окремо за кожним платежем з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, 3% річних в розмірі 108,87 грн. за період з 26.04.2011 по 25.04.2012 окремо за кожною сумою обов'язковою до сплати, та 9,71 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ( ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2.8 договору, в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого в п. 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування штрафних санкцій та встановлено, що стягненню підлягає 237,33 грн. пені, 108,43 грн. 3% річних та 9,71 грн. інфляційних втрат.

Заперечення відповідача щодо відсутності заборгованості у зв'язку з не отримуванням ним теплової енергії судом не приймаються, оскільки до стягнення пред'явлено плату за приєднане теплове навантаження, а не заборгованість за поставлену теплову енергію.

Посилання відповідача на акт про відключення від опалення та не користування опаленням, суд вважає безпідставними в силу викладеного, а також у зв'язку з тим, що відповідача відключено від опалення однак не від'єднало від централізованої мережі опалення, договір між сторонами не розірвано, зміни до договору щодо теплового навантаження не вносились.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того, у зв'язку з тим, що відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2% цини позову, але не менше 1,5 розміру мінімального розміру заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, позивач під час звернення до суд мав сплатити судовий збір у розмірі 1609,50 грн. Однак ним сплачено 1605,50 грн. За таких обставин, стягненню з позивача в доход Державного бюджету України підлягає 4,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

1. Позов Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Заводського району, м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 3407,87 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2 іпн НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії концерну "Міські теплові мережі" Заводського району (69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Ушакова, 251 код ЄДРПОУ 32121458) суму основного боргу в розмірі 3051 (три тисячі п'ятдесят одна) грн. 82 коп., пеню в розмірі 237 (двісті тридцять сім) грн. 33 коп., 3% річних в розмірі 108 (сто вісім) грн. 43 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 9 (дев'ять) грн. 71 коп., судовий збір в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 18 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії концерну "Міські теплові мережі" Заводського району (69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Ушакова, 251 код ЄДРПОУ 32121458) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір»(Державна судова адміністрація України, 050 доплату за судовий збір при подачі позову до господарського суду Запорізької області в розмірі 4 (чотири) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 10.12.2012р.