Рішення № 27989600, 03.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/140/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.12 Справа № 5009/4099/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Дизайн», юридична адреса -69059 м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 4 кв. 74; поштова адреса -69095 м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 81-А

до відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133

про стягнення 105 335,39 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Бітяков Д.М., представник дов. № б/н від 30.10.2012р.

від відповідача: Михольський С.М., представник, дов. №б/н від 04.04.2012, в минулому с/з

Близнюкова С.І., представник дов. № 776 від 04.04.2012р.

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Дизайн»до відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»про стягнення 105 335,39 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.10.2012 порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 22.11.2012. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 03.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на підставі договору поставки продукції №713 (б) 11УК від 19.10.2011 позивачем поставлено продукції на суму 495543,12 грн. Відповідач свої зобов'язання по договору виконав не в повному обсязі, продукцію оплатив частково на суму 400431,12 грн., у зв'язку з чим заборгованість становить 95 112,00 грн. За несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховано 2143,92 грн. 3% річних та 8079,47 грн. збитків.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що витрати на поставку продукції за договором №713 (б) 11УК від 19.10.2011 не відносяться до операційної діяльності та, відповідно, не відносяться до поточних витрат, у зв'язку з чим ДФІ в Запорізькій області запропоновано відповідачу утриматись від проведення платежу за договором №713 (б) 11УК від 19.10.2011. Індекс інфляції та відсотки річні є невід'ємною частиною боргу, вимоги про сплату яких кредитор вправі заявляти з моменту виникнення права на позов про повернення боргу та з врахуванням строків позовної давності. Враховуючи наведені обставини несплати боргу, у позивача відсутні правові підстави для стягнення відсотків річних. Щодо стягнення заявлених збитків відповідач зазначив, що позивач намагається перекласти на відповідача витрати, пов'язані з обов'язковими державними платежами суб'єкта господарювання. Крім того, заявлена вимога є недоведеною та безпідставною.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

19.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт-Дизайн»- постачальник (позивач у справі) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»- покупець (відповідач у справі) укладено договір поставки продукції №713 (6)11УК, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукції згідно специфікації, що є додатком №1 до договору.

Згідно розділу 3 договору, загальна сума договору становить 495 543,12 грн. з ПДВ. Розрахунок зав продукцію, поставлену відповідно до п. 1.1 здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту постачання продукції.

Згідно видаткових накладних №66 від 24.11.2011, №67 від 28.11.2011, №68 від 28.11.2011, №70 від 06.12.2011, №71 від 06.12.2011, №74 від 15.12.2011, №75 від 15.12.2011 позивачем поставлено продукції на загальну суму 495 543,12 грн.

Як свідчать банківські виписки №11 від 07.02.20121, №13 від 09.02.2012, №17 від 17.02.2012, №27 від 16.03.2012, №32 від 22.03.2012, №72 від 23.05.2012 відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі, а саме на суму 400 431,12 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача погасити заборгованість у розмірі 95 112,00 грн. (листи №25/07-01 від 25.07.2012 та №05/10-02 від 05.10.2012).

Будь-яких зауважень щодо якості та кількості поставленого товару відповідачем до позивача не пред'являлося. Заборгованість до теперішнього часу не оплачена.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 16.11.2011р., лист першого заступника голови ДФІ України №32-18/33 від 01.12.2011р., повідомлення №164/17(Ф) від 01.03.2012р. Головного державного аудитора ДФІ в Запорізькій області як на підставу для невиконання зобов'язання за договором від 07.11.2011р. суд вважає безпідставним, та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки вказаними актами не можуть скасовуватись та зупинятись виконання зобов'язань за договорами.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За таких обставин, вимога про стягнення 95 112,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2143,92 грн. 3% річних за період з 16.01.2012р. по 16.10.2012р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування суми та встановлено, що стягненню підлягає сума 2143,92 грн. 3% річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача 8079,47 грн. збитків. Вимога обґрунтована тим, що невиконання покупцем зобов'язання по оплаті поставленої продукції призвело до неможливості своєчасної сплати постачальником до бюджету обов'язкових платежів з податку на додану вартість та з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та як наслідок нарахування штрафних санкцій, про що свідчать податкові рішення-повідомлення №0008711501 від 16.05.2012 та №0008721501 від 16.05.2012 про нарахування штрафів у розмірі 3109,17 грн. та 4113,21 грн. відповідно, рішення УПФЦ в Комунарському районі м. Запоріжжя №168 від 20.03.2012р. про нарахування штрафу в розмірі 693,59 грн. та пені в сумі 163,50 грн.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

За приписами ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові втирати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадах, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризику господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 36 цього Кодексу визначено: письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

З наведених даних в актах камеральних перевірок з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до вимог Податкового кодексу України ТОВ «АРТ-Дизайн», складених ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, рішення УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя, податкових декларацій з податку на додану вартість не вбачається, що саме через несплату відповідачем заборгованості на поставлену продукцію до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 8079,47 грн.

Враховуючи вище наведені норми чинного законодавства України та обставини справи, суд вважає, що позивачем не доведено, правомірність заявлення до стягнення з відповідача збитків в розмірі 8079,47 грн. і в цій частині позов задоволенню не підлягає.

За викладених обставин, позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Дизайн», м. Запоріжжя до відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»про стягнення 105 335,39 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133 код ЄДРПОУ 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Дизайн»(юридична адреса - 69059 м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 4 кв. 74; поштова адреса -69095 м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 81-А) суму основного боргу за поставлену продукцію в розмірі 95 112 (дев'яносто п'ять тисяч сто дванадцять) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 2143 (дві тисячі сто сорок три) грн. 92 коп., судовий збір в розмірі 1944 (одна тисяча дев'ятсот сорок чотири) грн. 70 коп. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої часини позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 10.12.2012р.